Жили-були два сусіди. Прийшла зимонька-зима, випав сніг. Перший сусід рано вранці вийшов з лопатою розгрібати сніг перед будинком. Поки розчищав доріжку, подивився, як там справи у сусіда. А у сусіда - уже доріжка утоптана.
На наступний ранок знову випав сніг. Перший сусід устав на півгодини раніше, взявся за роботу, дивиться - а у сусіда вже доріжка прокладена.
На третій день снігу намело - по коліно. Встав ще раніше перший сусід, вийшов наводити лад... А у сусіда - доріжка вже рівна, пряма - просто чудо!
Того ж дня зустрілися вони на вулиці, поговорили про те, про се, тут перший сусід ненароком і питає:
- Послухай, сусіде, а коли ти встигаєш сніг перед будинком прибирати?
Другий сусід здивувався спочатку, а потім засміявся:
- Так я його ніколи не прибираю, це до мене друзі ходять!...

У одній далекій країні жили двоє друзів.
Вони були справжнісінькими друзями! Разом працювали, відпочивали і разом святкували успіх.
Будь-які рішення вони ухвалювали спільно. А якщо не могли ухвалити ніякого рішення, то неприємні наслідки цього теж ділили порівну.
Ніхто ніколи не бачив, щоб вони сварилися або навіть просто були одне одним незадоволені. Але що найголовніше – друзі жодного разу не поставили б свої особисті відносини в залежність від думки тих, що оточують.

Чутки про їх унікальну дружбу докотилися до правителя тієї країни, в якій вони жили. А треба відмітити, правитель цей, вже вельми убілений сивиною, остаточно втратив віру в справжню дружбу.
І велів він привести до себе наших нерозлучних героїв.
– Ви дійсно справжні друзі або мені неправильно доповіли? Тоді я просто страчую інформаторів, та і справа з кінцем.
– Не треба нікого страчувати, владика. Ти отримав вірні відомості, ми дійсно справжні друзі.
– І ви готові це довести?
– Нам би не хотіло нічого доводити.
– Ваше бажання не має ніякого значення! Сьогодні ж я хочу переконатися, що ви не брешете. Можливо, щиро помиляєтеся. Але, у будь-якому випадку, мені приємно було б переконатися, що справжня дружба існує.

З цими словами правитель наказав схопити друзів і ув'язнити в холодне, сире підземелля: кожного – в своє. Повна ізоляція від світу, жоден промінець світла не повинен стосуватися їх осіб. Між в'язнями був виключений щонайменший контакт.
Стражники отримали вичерпну вказівку: «Не годувати, а воду хай із стенів злизують!».
Скаржитися на долю нещасні відтепер зможуть лише щурам, в товаристві яких і проведуть залишок своїх днів. Друзям висунули наступну умову: той, хто перший змолиться про пощаду, того негайно звільнять, а його друг помре болісною смертю.
Страшний експеримент тривав цілий місяць. Всюди тільки про це і пересуджували. Народ, обуянный пересудами і домислами, нервово потирав пітні долоньки в передчутті драматичної розв'язки.
Ось-ось, ще небагато – і можна буде нарешті лицемірно зітхнути або удавано посміхнутися, - залежно від того, яким буде фінал: трагедія або комедія.

Ніхто з друзів не попросив про поблажливість. Обидва винесли з темниці виснаженими і бездиханними. Довгий час їх приводили у відчуття кращі лікарі королівства.
А потім, коли вони опам'яталися настільки, що могли говорити, правитель знову запросив їх на аудієнцію.
– Герої! – вигукнув він, як тільки двоє колишніх увязнених переступили поріг величних спокоїв. – Я вдячний вам за викладений мені урок і хочу вибачитися за доставлені незручності. Зате тепер я абсолютно точно знаю, що справжня дружба існує.
– Ви не можете цього знати, – сказав один з друзів, незворушно дивлячись в очі правителеві.
– Чому не можу? – здивувався той. – Врешті-решт, є безліч свідків вашої стійкості і непохитної волі. Адже ви ж дійсно не зрадили один одного, хоча достатньо було єдиного слова, щоб припинити муки!
– Помиляєтеся, – відповідали друзі. – Ми зберегли вірність лише своїм принципам. А один одного ми б зрадили в перший же день випробувань. Сувора правда життя в тому, що тільки в ім'я власних принципів, але не ради друзів, чоловік в змозі витримати будь-які тортури.
– От як? – Ще більше здивувався правитель. – Проте, ви вважаєте себе друзями. У чому ж, по-вашому, полягає справжня дружба?
– У схожості принципів.

Добавлено (09.03.2008, 03:05)
---------------------------------------------
"Справжній друг, коли ти неправий, оскільки, коли ти правий - з тобою всі".

Я дякую долі, що у мене в житті є справжній друг - Світланка.