Академічна мобільність - один з пріоритетних напрямків міжнародної діяльності всіх зарубіжних вузів, метою яких є підвищення якості освіти, поліпшення взаєморозуміння між різними народами та культурами, виховання нового покоління, підготовленого до життя і роботи в міжнародному інформаційному співтоваристві [9].
Академічна мобільність, програма, що є одним з компонентів Болонського процесу, включає наступне: студент повинен провчитися в зарубіжному вузі семестр або навчальний рік; навчання на мові країни перебування або англійською мовою; на цих же мовах здає поточні та підсумкові іспити; навчання за кордоном по програмами мобільності для студента безкоштовно.
Програма студентської мобільності в європейських університетах передбачена на 2-му році навчання в бакалавра ті.
Одним з основних напрямків Болонського процесу є підвищення рівня академічної мобільності - освітнього обміну студентів, викладачів, дослідників та адміністраторів університетів.
Головна мета мобільності - дати студенту можливість отримати різнобічну «європейське» освіту за обраним напрямом підготовки.
«Академічна мобільність» відрізняється від традиційних зарубіжних стажувань. По-перше, студенти їдуть вчитися за кордон хоч і на обмежені, але тривалі терміни - від семестру до навчального року, і, по-друге, під час таких стажувань вони вчаться повноцінно, не тільки вивчають мову і окремі дисципліни, а проходять повний семестровий або річний курс, який їм зараховується після повернення в базовий ВНЗ, тобто той заклад, куди студент надходив і чий диплом він спочатку хотів отримати.
У Болонському процесі розрізняють два види академічної мобільнос-ті: «вертикальну» і «горизонтальну». Під вертикальною мобільністю увазі повне навчання студента на ступінь у закордонному ВНЗ, під горизонтальною мобільністю - навчання в закордонному закладі протягом обмеженого періоду.
Для України досягненняефективної міжнародної академічної мобільності в контекстіБолонського процесу реальне лише за умови створення продуктивної системи національної мобільності, нормативної правовоїбази, організаційно-економічного механізму, визначення джерелфінансування та готовності до партнерства.
На подальший розгляд заслуговують проблеми залежностіхарактеру студентської мобільності від стратегій інтернаціоналізації; визначення мотивації потенційних мобільних студентів;визначення тенденцій розвитку студентської мобільності;визначення переваг, які надає мобільному студенту навчання закордоном.
http://bibliofond.ru/view.aspx?id=670331