Проблеми впровадження засад Болонського процесу в Україні - Форум
Неділя, 04.12.2016
Педагогіка
Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
[ Нові повідомлення · Учасники · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 212»
Форум » Веб-семінари » Вища освіта України і Болонський процес » Проблеми впровадження засад Болонського процесу в Україні
Проблеми впровадження засад Болонського процесу в Україні
adminДата: Неділя, 28.04.2013, 21:10 | Повідомлення # 1
Генералісімус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1319
Репутація: 42
Статус: Offline
Проаналізуйте статтю, що стосується проблем впровадження Болонського процесу і Україні:

Про помилки у впровадженні Болонського процесу

Чому, на Вашу думку, процес європейської інтеграції спочатку був успішним, а на кінець 2013 року загальмувався?

Для цього скористайтеся статтями Оцінка змін у 2007 році та Що вдалося і що не вдалося

В чому Ви вбачаєте вихід із ситуації?


Пункт 1. Аdmin завжди правий!
Пункт 2. Якщо admin не правий, див. п.1!
 
sasha21Дата: П'ятниця, 03.04.2015, 14:45 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Одним з об’єктивних обмежень інтеграції української системи вищої освіти у Європейський простір є невизначеність перспектив та принципів взаємовідносин України та ЄС. Незавершеність адаптації національного законодавства до стандартів європейського права, а також неготовність європейських країн та ЄС до ліквідації міграційних перешкод для громадян України суперечать принципу мобільності у Болонському процесі і не дозволяють повною мірою реалізувати його в Україні.
Гальмують Болонський процес в Україні також відсутність громадських структур у сфері освіти та їхньої співпраці з асоціаціями освіти та наукових досліджень Європи. Бракує інформаційного обміну та інформування громадськості про переваги ЄПВО, недостатньо відповідних самостійних наукових та соціологічних досліджень.
 
monsssterДата: Вівторок, 07.04.2015, 14:50 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
Наша освіта має доволі високий рейтинг у світі, але завжди треба прагнути більшого, зважати на вимоги часу. Тому завдання — адаптувати наші напрацювання до нової системи навчання. Ми повинні взяти те краще, що було у нас, і поєднати з досвідом європейських країн.
Негативом Болонського процесу може стати те, що багато студентів будуть виїжджати за кордон, їхня кількість становить близько 1/5 від тих, хто бажає навчатися за кордоном. Проте знову ж таки, це зумовлює розвиток освітніх закладів, запровадження інноваційнихметодик, підвищення якості освіти та менеджменту з метою приваблення абітурієнтів та навчання.
Оскільки Україна стала учасницею Болонського процесу у травні 2005 року, напрацьованого значного досвіду впровадження реформ вищої освіти відповідно до міжнародних принципів немає. Ті ж реформи, які здійснюються у нашій державі “в ім’я Болонського процесу”, насправді не передбачені жодним міжнародним договором у рамках цього процесу. Наприклад, у більшості ВНЗ гуманітарного та медичного спрямування відбувається “відторгнення” тестування як засобу контролю знань студента. Водночас у технічних ВНЗ тестування застосовувалося ще за часів навчання наших батьків і є досить зручним для оцінювання. Проте найцікавіше те, що жоден документ Болонського процесу не містить такої вимоги як запровадження тестувань. У Болонських документах визначені основні принципи Європейського простору вищої освіти (мобільність студентів, привабливість європейської освіти, якість освіти, поєднання дослідження та навчання, кредитно-модульна система), проте засоби впровадження визначаються державами-учасницями самостійно.Отож негативне ставлення студентів до Болонського процесу є насамперед результатом алогічної, непослідовної державної політики його впровадження, а також неврахування думки студентів, які зокрема, у Болонських документах проголошуються “конструктивними, повноправними і компетентними” партнерами.
 
bilokinДата: Вівторок, 14.04.2015, 19:50 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 0
Статус: Offline
Одним із основних принципів Болонської реформи залишається акцент на самовираження кожного студента, щоб кожен із вас міг не тільки отримувати знання за своєю вузькою спеціальністю, але й займатися науковою роботою, брати участь у різноманітних творчих гуртках, громадському житті навчального закладу.Отже, Болонський процес — явище, загалом, позитивне, тільки потрібно вміло його впроваджувати. Потрібно зробити синтез болонської й української систем і виділити позитивні аспекти, адже не можна перекреслити все, що було в нас до Болонського процесу. БП — це не уніфікація систем освіти різних держав, а їхнє зближення для взаємовдосконалення, адже сучасний світ вимагає мобільної людини. БП — це шлях до Європи!
 
arzuvДата: Четвер, 16.04.2015, 11:54 | Повідомлення # 5
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Offline
На мою думку, наша система навчання є не досить стійкою, тому що часто змінюється законодавство, і відповідно до нього вводять нові закони, правила і т. д., що перешкоджає успішному вливанню такої системи до наших ВУЗів. Також недостатнє забезпечення матеріалами, мала обізнаність серед студентів, усе це має негативний вплив.
 
jekatjДата: П'ятниця, 17.04.2015, 16:54 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
Входження України до Болонського процесу має комплексні перешкоди: по-перше, структура системи освітніх рівнів; по-друге, якісні зміни в навчальному процесі, так само як і змістовне наповнення навчальних програм відповідних освітніх рівнів. Виконання формальних умов Болонського процесу не може розв’язати для нас більшу частину освітніх проблем – але воно може стати загальною рамкою для цих перетворень. Україні ще не пізно включитися у цей процес і встигнути трансформувати власну освіту за світовими стандартами. Тим більше, що в самих європейських країнах формальне зближення освітніх систем тільки починається. Основні освітянські проблеми, що постають перед державою у зв’язку з реаліямиспівробітництва в межах Болонських домовленостей на сьогодні, є:
  • розробка принципів, механізмів і процедур запровадження докторськогонавчання як третього болонського циклу;
  • працевлаштування випускників першого циклу − бакалаврів;
  • створення системи оцінки якості вищої освіти, яка б відповідала європейськимстандартам і нормам;
  • забезпечення мобільності студентів і професорсько-викладацького складу вміжнародному освітньому просторі;
  • розширення практики соціального партнерства вищих навчальних закладів зроботодавцями, громадянами і соціальними об’єднаннями та залучення їх до процесу вироблення і прийняття рішень з проблем вищої освіти.

Враховуючи такий рівень конкретизації цілей і принципів діяльності українськоїосвітньої системи в межах Болонського процесу, можемо стверджувати про те, що він не євже просто проектом міжнародного співробітництва в певній сфері, а перетворився навнутрішню реформаційну необхідність національної системи освіти, використанняпотенціалу якої здатне привести до реальних, а не удаваних і адміністративно імітованихсуспільних трансформацій та модернізацій.
 
kurtovДата: Субота, 18.04.2015, 11:21 | Повідомлення # 7
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 0
Статус: Offline
Реалізація завдань Болонського процесу в Україні утруднена. Але варто за­значити, що тією чи іншою мірою ці проблеми мають місце і в більшості країн-учасниць. Серед таких проблем:
1. Відсутність зацікавленості та творчого підходу до впровадження і роз­витку ідей Болонського процесу; недостатнє розуміння своїх завдань як ви­кладачів, так і студентів університетів, їхня інертність, а іноді – супротив нововведенням.
2. Не вирішено проблему укрупнення вищих навчальних закладів, упоряд­кування їх мережі та усунення розпорошеності, зокрема, за відомчим підпоряд­куванням, кадрового та фінансового забезпечення діяльності університетів.
3. Чинний порядок планування підготовки фахівців, визначення обсягів підготовки за кошти державного бюджету з окремих напрямів підготовки та спеціальностей не відповідають завданням збереження освітньо-наукового по­тенціалу держави, не задовольняють потреби ринку праці, тож не сприяють під­вищенню соціальної захищеності випускників вищих навчальних закладів.
4. Не розв’язана проблема моніторингу якості підготовки фахівців як на державному рівні, так і на рівні конкретного університету. Потребує свого ви­рішення питання створення незалежних агенцій гарантування якості освіти, що мають отримати сертифікат європейської агенції ENQA, якій міністри країн-учасниць Болонського процесу доручили організовувати і контролювати цей важливий напрям роботи зі створення єдиного європейського освітнього про­стору до 2010 р. (цей термін може бути подовжений).
 
3366209569Дата: Субота, 18.04.2015, 14:02 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 0
Статус: Offline
Європейська інтеграція — це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках — соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.
Основні освітянські проблеми, що постають перед державою у зв’язку з реаліямиспівробітництва в межах Болонських домовленостей на сьогодні, є: рoзробка принципів, механізмів і процедур запровадження докторськогонавчання як третього болонського циклу; працевлаштування випускників першого циклу − бакалаврів; створення системи оцінки якості вищої освіти, яка б відповідала європейськимстандартам і нормам; забезпечення мобільності студентів і професорсько-викладацького складу вміжнародному освітньому просторі; розширення практики соціального партнерства вищих навчальних закладів зроботодавцями, громадянами і соціальними об’єднаннями та залучення їх до процесу вироблення і прийняття рішень з проблем вищої освіти.
Враховуючи такий рівень конкретизації цілей і принципів діяльності українськоїосвітньої системи в межах Болонського процесу, можемо стверджувати про те, що він не євже просто проектом міжнародного співробітництва в певній сфері, а перетворився навнутрішню реформаційну необхідність національної системи освіти, використанняпотенціалу якої здатне привести до реальних, а не удаваних і адміністративно імітованихсуспільних трансформацій та модернізацій. На мою думку, наша система навчання є не досить стійкою, тому що часто змінюється законодавство, і відповідно до нього вводять нові закони, правила і т. д., що перешкоджає успішному вливанню такої системи до наших ВУЗів.


тусічка

Повідомлення відредагував 3366209569 - Субота, 18.04.2015, 14:03
 
tatyana_chornaДата: Неділя, 19.04.2015, 21:14 | Повідомлення # 9
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
Реформи університетської освіти розпочато давно, але вони настільки поверхові й не скоординовані, що аж ніяк не вирішують нагальних проблем пов’язаних зі зниженням якості освіти.
Проблемою залишається те, що вища освіта в Україні стає неліквідна і неконкурентоспроможним, поступається рівню освіти розвинених країн і не визнається європейським співтовариством, тому, що український варіант системи вищої освіти є гібридом болонської і радянської освітніх систем, наслідком чого є продовження стрімкого падіння якісної освіти, скорочення навантажень і неповне розуміння як студентами так і самими викладачами ідей нової системи. Така несприятлива ситуація вимагає продуманих, системних реформ, щоб дати можливість реалізуватися величезному інтелектуальному потенціалу, який є в нашому суспільстві.
Ефективне впровадження реформи заважають два факти, які чиновники намагаються завуалювати за безліччю рекомендацій, з положеннями і змін.
По-перше, відсутність реальних і адекватних капіталовкладень у систему освіти не в змозі компенсувати ніяка реформа навіть найефективніша. Наслідком цього є той факт, що ВНЗ «витягують» невстигаючих студентів щоб виконати план набору або просто утримати контрактника, який платить за навчання. Результатом цього є отримання диплома некваліфікованим спеціалістом і його неконкурентоспроможність не тільки на європейському ринку праці, але навіть і на внутрішньому.
Таким чином, українська система вищої освіти знаходиться на стадії активного реформування. Відбувається інтенсивне впровадження нових стандартів в систему навчання та адаптація європейських норм відповідно до особливостей українських реалій.
По-друге, структура науково-освітніх рівнів не відповідає стандартам Болонської системи. Причому якщо взяти до уваги положення про двох циклах освіти, то тут ми стикаємося з проблемою недооцінки рівня бакалавра як з боку студентів, так і з боку роботодавців. У цілому, для західних освітніх систем, рівень бакалавра є підставою вважати людину фахівцем, а в Україні до цього рівня освіти ставляться як до рівня незакінченого вищої освіти
 
nukkyДата: Понеділок, 20.04.2015, 09:57 | Повідомлення # 10
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 0
Статус: Offline
Успіх процесу європейської інтеграції залежить від багатьох фундаментальних факторів. Ключова умова – готовність громадян жити по-європейськи, тобто активно впливати на роботу органів місцевого самоврядування, брати участь у виробленні рішень з усіх питань, які вимагають відповіді від місцевих громад. Тому ми сприяємо структуруванню та активізації місцевих громад на Дніпропетровщині та активно працюємо над підвищенням якості органів місцевого самоврядування.
Негативними наслідками європейському простору загрожує і відсутність єдиної зовнішньополітичної стратегії ЄС. Нарешті зі створенням структури - Служби зовнішньополітичної діяльності, Європейський Союз звернув увагу на необхідність вирішувати ключові суперечності інтересів країн ЄС. Серед основних питань, що викликають загострену дискусію і вимагають узгодження:
1) проблема спільної оборонної доктрини;
2) зовнішньополітична концепція;
3) право на "вето" в питаннях зовнішньої політики.
Гальмування інтеграційних процесів в Європі напряму позначається й на відносинах Україна - ЄС, що продемонструвала політика Євросоюзу щодо тексту та конкретних положень Угоди про асоціацію Україна - ЄС. Так, до тексту Угоди не було включено положення про можливе майбутнє членство України в Європейському Союзі, вилучено положення про вільне переміщення робочої сили, що є складовою чотирьох свобод для утворення зони вільної торгівлі, тощо. Однак, і з таким рішенням європейських лідерів українська сторона погодилась, оскільки, дивлячись уперед, розуміє, що необхідно розвиватися, посуватися по висхідній, а не тупцювати на місці, або повертатися до вже апробованих і заздалегідь провальних схем і моделей міжнародного буття.
 
GALYA15Дата: Вівторок, 21.04.2015, 21:19 | Повідомлення # 11
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Майбутнє України пов`язане з Європою. Участь системи вищоїосвіти України в Болонськомупроцесі є необхідним етапом для європейської інтеграції.
Лише ефективна координація процесу євроінтеграції в цілому на національному рівні здатна забезпечити якісну адаптацію національного законодавства до європейських принципів і стандартів та загалом позитивно вплинути на євроінтеграційні перспективи нашої держави. Українінеобхідно взяти за основу досвід країн, які є найбільш близькими до неї за
розміром, адміністративно-територіальним устроєм та структурою економіки (у першу чергу Польщі), пристосувати його до власних напрацювань, оформити у вигляді політичних рішень та нормативно-правових актів і впровадити.
Входження у Болонськийпростір є для українського суспільства важливим та необхідним через потребу вирішити проблеми визнання українських дипломів за кордоном, підвищення ефективності та якості освіти і відповідно конкурентоздатності українських ВНЗ та їхніх випускників а європейському і світовому ринку праці.
При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати відінших сфер суспільства. Вона має розвиватися в гармонійному взаємозв’язку із суспільством в цілому, беручи на себе роль його провідника.


Повідомлення відредагував GALYA15 - Вівторок, 21.04.2015, 21:22
 
ser_kingДата: Вівторок, 21.04.2015, 22:07 | Повідомлення # 12
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 16
Репутація: 0
Статус: Offline
Реформи університетської освіти розпочато давно, але вони настільки поверхові й не скоординовані, що аж ніяк не вирішують нагальних проблем пов’язаних зі зниженням якості освіти.
           Проблемою залишається те, що вища освіта в Україні стає неліквідна і неконкурентоспроможним, поступається рівню освіти розвинених країн і не визнається європейським співтовариством, тому, що український варіант системи вищої освіти є гібридом болонської і радянської освітніх систем, наслідком чого є продовження стрімкого падіння якісної освіти, скорочення навантажень і неповне розуміння як студентами так і самими викладачами ідей нової системи. Така несприятлива ситуація вимагає продуманих, системних реформ, щоб дати можливість реалізуватися величезному інтелектуальному потенціалу, який є в нашому суспільстві.
 
alina@grigorevnaДата: Середа, 22.04.2015, 09:12 | Повідомлення # 13
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
Існує значнакількість проблем щодо входження України в європейський освітній простір:
1. Недостатнє визнання у суспільстві рівня “бакалавр” яккваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. Як
правило, прийом до вузу ми здійснюємо не на бакалаврат, а на спеціальність.
2. Тенденція допогіршення якості вищої освіти, що наростає з часом.
3. Плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одногобоку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня
еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються
за різними рівнями, відповідно за III і IV.
4. Наша система наукових ступенів складна у порівнянні ззагальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців в Європі.
5. Дуже важливийзагальноєвропейський принцип “освіта через усе життя” поки що в умовах нашої
держави не може бути в повній мірі реалізований.
6. УніверситетиУкраїни не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів
суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих
питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль
методологічних керманичів заклади освіти, що мають статус національних, у той
час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та
IV рівнів акредитації.
 
alla_balanyukДата: Середа, 22.04.2015, 15:01 | Повідомлення # 14
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
Існує значна кількість проблем Болонського процесу: 

1. Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше. 2. Недостатнє визнання у суспільстві рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. Як правило, прийом до вузу ми здійснюємо не на бакалаврат, а на спеціальність. 3. Загрозлива у масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом. 4. Збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці. 5. Невиправдана плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV. 6. Ми змирилися з нехтуванням передовими науковими дослідженнями у закладах освіти, які є основою університетської підготовки. Наша система наукових ступенів складна у порівнянні з загальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців в Європі. 7. Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі у чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих. 8. Відійшла в минуле колись добре організована для централізованої економіки система підвищення кваліфікації та перепідготовки.
 
3392113562Дата: Середа, 22.04.2015, 22:15 | Повідомлення # 15
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
Прочитавши та проаналізувавшистатті Юрія Рашкевича та Олени Злобіної в співавторстві із Іриною Бекешкіною, зробила висновок, що до справжнього, правильного, чіткого, Європейського Болонського процесу, який функціоную не лише в Європі, а й поза її межами, Україні ще не зовсім близько. Дуже шкода, що «ми залишаємося непрозорими і незрозумілими», як зазначив Бабин, і в цих словах, напевно, є істина.  Візьмемо кредитно-модульну систему – це не вимога Болонського процесу,платні послуги – це не вимога Болонського процесу, прийнята у грудні рамка кваліфікацій – зовсім нічого спільного не має з документом, який вимагається у європейському просторі вищої освіти. Замість того, щоб почати впроваджувати ECTS, тобто змінювати парадигму та концепцію навчання, у 2005 році Україна розробила і впровадила кредитно-модульну систему як український варіант ECTS. Проте ECTS і кредитно-модульна система організації навчання – це різні речі, навіть базове поняття модуля різне в цих системах.Отже, Україна чітко має слідувати моделі Болонського процесу, а не створювати свої шаблони, впроваджуючи їх в освіту,працювати над помилками і більше проникати в суть Болонського процесу, правильно розуміючи який, впроваджувати в свою систему освіти.

Повідомлення відредагував 3392113562 - Середа, 22.04.2015, 22:58
 
Форум » Веб-семінари » Вища освіта України і Болонський процес » Проблеми впровадження засад Болонського процесу в Україні
Сторінка 1 з 212»
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • admin
  • savradim
  • Провідник
  • red
  • galanet
  • zagadkova_dysha_liruka
  • lena
  • MASK
  • Vladyka
  • Tiagai_Ivan
  • Сьогодні на форумі були:
    Copyright Стеценко Н.М. © 2016
    Сайт управляється системою uCoz