Середа, 11.12.2024
Педагогіка
Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
[ Нові повідомлення · Учасники · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Особливості корпоративної культури у ВНЗ
cobol73Дата: Четвер, 20.12.2012, 02:35 | Повідомлення # 1
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 20
Репутація: 0
Статус: Offline
Особливості корпоративної культури у ВНЗ
Сьогодні відбувається багато інноваційних змін у системі освіти. Гуманістичні тенденції змінили модель освіти, інтегруючи в неї цінності культури, діалогічний характер відносин учасників педагогічного процесу, забезпечуючи цілісний розвиток особистості кожного майбутнього фахівця.
Корпоративна культура – це система матеріальних і духовних цінностей, проявів, що взаємодіють між собою, властивих цій організації, таких, котрі відображають її індивідуальність і сприйняття себе та інших у різних середовищах, що проявляється в поведінці, взаємодії, сприйнятті себе і навколишнього середовища [3, 94].
Відомо, що визначальним фактором успіху є формування корпоративної культури в організації, вважаємо, що створення відповідної концепції та методів формування у вищих навчальних закладах є основою культури і їх сталого розвитку в майбутньому.
У багатьох працівників керівного апарату поняття “корпоративна культура” асоціюється з традиціями, сформованими на конкретній організації.. Але кожна організація має формувати свою систему, щоб досягти окресленої мети. Саме тому корпоративна культура, що формується, стає своєрідною візитною карткою установи.
Отже , вона створює особливу внутрішню атмосферу, яка спонукає людей на виконання доручених їм завдань і місії: підвищуються якість та інтенсивність роботи кожного працівника.
Подвійну роль у побудові організаційної культури відіграє індивідуалізм людей, обумовлений специфікою громадського життя. Індивідуалізм (який має прогресивний історичний зміст як наслідок прагнення до свободи) призводить до самоізоляції, руйнування організаційних форм упорядкування суспільного, до невміння створювати й утримувати владу, що нині є гальмуючим чинником [7].
Корпоративна культура може бути дієвим інструментом стратегії упраління персоналом, що забезпечить зростання продуктивності та високої якості роботи. Формування і підтримка такої культури сприятиме підвищенню ефективності використання персоналу та посиленню конкурентоспроможності установи в умовах середовища. Управління нею має постійно перебувати у центрі уваги керівників, підпорядковуватися досягненню максимальних результатів на основі наближення інтересів адміністрації і найманих працівників.
Більшість керівників розглядають корпоративну культуру як потужний стратегічний інструмент, який орієнтує всі підрозділи на досягнення загальних цілей.
Корпоративна культура установи (ВНЗ) повинна включати в себе зібрання найбільш важливих положень діяльності,що визначаються її місією та стратегією розвитку [6].
Кожен працівник ВНЗ, у межах такої культури, повинен: усвідомлювати свою роль у загальній системі відносин та очікуваннь від своєї роботи; знати, що він отримає,якщо належним чином виконуватиме свої обов’язки; розуміти, що коли порушить “писані” або “неписані” норми, то буде покараний, причому не обов’язково керівництвом, а й колегами по роботі. Адже, це - своєрідна закрита мораль,покликана зміцнювати згуртованість соціальної групи, спрямовувати її діяльність у потрібному руслі, що забезпечить успішне функціонування та розвиток установи [3].
Особливість корпоративної культури будь-якого вищого навчального закладу полягає в залученні до неї студентів. Це природно, оскільки без них навчальний процес, виконання університетом свого призначення абсолютно неможливі. Відтак необхідність переосмислення взаємин між особою, яка навчає, та тією, яка навчається ,зумовлюють потребу змін їх стосунків, що все більше набувають ознак партнерства заради спільної мети: максимального розкриття інтелектуально-креативного потенціалу молоді, працевлаштування випускників після закінчення ВНЗ, їх професійної адаптації та подальшого кар'єрного чи фахового зростання.
Отже, інтеграція студентства у корпоративну культуру ВНЗ, його активна участь у її формуванні закладає міцне підґрунтя для сприйняття у майбутньому корпоративної культури тих підприємств та установ, де продовжиться його трудове життя. Така культура студентів є інструментом, за допомогою якого всі студенти орієнтовані на рішення спільних завдань, вона мобілізує ініціативу, забезпечує ефективну взаємодію в навчальному середовищі університету на всіх рівнях.
Корпоративна культура є обов'язковим елементом системи управління вищого навчального закладу. Для тих ВНЗ, які утворилися недавно, вона запорука розбудови освітнього процесу на соціально-етичних засадах, для державних ВНЗ – засіб збереження традицій наукових і педагогічних шкіл; для тих й інших – гарантія адаптації до потреб , збереження та посилення конкурентних позицій. Визначені складові корпоративної культури тоді сприймаються, підтримуються членами організації, набувають подальшого розвитку, коли вони не залишаються лише декларацією. Вони набувають мотиваційної сили, що безпосередньо стосуються реального життя навчального закладу. В іншому випадку виникають суперечності, внаслідок яких народжується нова генерація лідерів, здатних сформувати та послідовно культивувати оригінальні ідеї, адекватні, з одного боку, розробленій ними стратегії піднесення організації, з іншого – близькі й зрозумілі її колективу – головній рушійній силі будь-яких перетворень на ендогенному рівні.
Особливості корпоративної культури періодично змінюються. Сутнісні та формальні (без вихолощення позитивної природи того чи іншого явища) трансформації необхідні, аби цінності та принципи, що є основними компетенціями творчих особистостей, етико-психологічні настанови щодо професійної реальності, засобу мотиваційного впливу не перетворилися на рутину та перешкоду, яка ускладнює рух до підвищення конкурентоспроможності ВНЗ. Це можливо лише на підґрунті демократії та академічного самоврядування, коли інновації етичного характеру виникають природно, а їхнім джерелом стає ініціатива персоналу, вільного від дріб'язної опіки й прискіпливої регламентації діяльності.
Підтримка ініціативи «знизу», закріплення за співробітниками прав поводити себе в зручний їм спосіб на засадах академічної свободи та дотримуючись демократичних цінностей не звільняє керівників навчального закладу від втручання у процес корпоративного культуро-творення для того, щоб підпорядковувати його інтересам власника, раціональному використанню потенціалу організаційних систем. Саме на керівника покладається відповідальність за домінування в середині організації таких цінностей і зразків поведінки, як високий професіоналізм, компетентність, підприємницька активність. Прагнення до творчого зростання, здатність підпорядкувати особисті інтереси інтересам команди, не втрачаючи при цьому індивідуальності. Ці та аналогічні критерії мають закладатися у підґрунтя методик оцінки кадрів, їх залучення до роботи в ВНЗ, поточної службової атестації та просування на ключові посади.
Отже, підсумовуючи вище сказане можемо сказати, що, культура організації - це узагальнююча характеристика всієї організації в цілому. Основними елементами культури організації в наш час є людські цінності та соціальні установки, моральні принципи та ділова етика, методи заохочення та мотивації працівників, адекватна організація праці та гуманні способи контролю роботи персоналу, шляхи вирішення конфліктів, способи прийняття рішень та комунікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с.
2. Корпоративна культура: Навч. посібник / Хаєт Г.Л., Єськов О.Л., Ковалевський С.В. та ін.; Заг. ред. Г.Л.Хаєтва. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 403 с.
3. Воронкова А. Е., Баб’як М. М., Коренєв Е. Н., Мажура І. В. Корпорації: управління та культура: Монографія/ За ред. А. Е. Воронкової. – Дрогобич: Вимір, 2006. – 376 с.
4. Грішнова О. А., Голяка О. М. Корпоративна культура та стратегія підприємства: взаємозв’язок та взаємообумовленість // Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. – Т. 2. – Ч. І. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 186.
5. Паркинсон С. Н., Рустомджи М. К. Искусство управления / пер. с англ. К. Савельева. – М:Агентство ”ФАИР”, 1997. – 272 с.

6. Скуратівський А. Правова культура у контексті особливостей розвитку соціального буття українського суспільства та національного характеру українців // Вісник УАДУ при Президентові України. — 2002. — № 1.—С. 255-261.


ФСПО
 
stud10Дата: Четвер, 20.12.2012, 15:50 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 9
Репутація: 0
Статус: Offline
Де Ви зустрічали справжні іноваційні зміни в системі освіти? Відбувються реформи, які час від часу псують нашу систему освіти.
Де Ви зустрічали "культурну" організацію, Ви скажите за кордоном, але не у нас.


Amat Victoria Curam
 
linaДата: П'ятниця, 22.03.2013, 22:55 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 11
Репутація: 0
Статус: Offline
Дійсно, вірно зауважено, що "корпоративна культура" рідкість у нашій країні.
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • admin
  • savradim
  • Провідник
  • red
  • galanet
  • zagadkova_dysha_liruka
  • lena
  • MASK
  • Vladyka
  • Tiagai_Ivan
  • Сьогодні на форумі були:
    Copyright Стеценко Н.М. © 2024
    Сайт управляється системою uCoz