Ви подивіться в очі водія?
У них любов’ю жевріє його сім’я,
Яка чекає з ранку і до ночі,
Щоб знов побачити батьківські очі. Маршрут сільський давно відомий,
Автобус щось про себе пихкотить,
Щоразу чути в нім жіночий гомін,
Отак щодня доводиться і жить.
В мазуті руки руль тримають,
Байдужість віє із лиця,
Через хвилину і спиняють,
Знервованого водія.
За день приємного так мало,
За щастя – « дякую» почуть,
За день шматочок з’їсти сала,
Ще й радісним для пасажирів буть?
Дванадцята… пора додому,
Запах бензину - про прихід вмить сповіща,
В пакеті хліб та апельсини,
А у душі набридливе життя.
