Понеділок, 24.06.2024
Педагогіка
Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
[ Нові повідомлення · Учасники · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: red  
Кращий поет нашого форуму
AnanasikДата: Понеділок, 14.04.2008, 20:48 | Повідомлення # 1
Підполковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 116
Репутація: 12
Статус: Offline
Пропоную всім в цій темі викласти свій новий вірш,а потім проголосувати і вибрати найкращого поета нашого фоума.Думаю цікава і понктуальна тема, в якій прийме багато студентів участь dy dy dy

 
ЖартівникДата: Вівторок, 22.04.2008, 13:22 | Повідомлення # 2
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 26
Репутація: 3
Статус: Offline
Ananasik, я згоден в цьому змагані взяти участь, хай оцінюють мої вірші, які я пишу у своїй темі: "Вірші Жартівника"

Я хочу бути прославленим і водночас невідомим
 
DakotaДата: П'ятниця, 02.05.2008, 21:43 | Повідомлення # 3
Підполковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 120
Репутація: 5
Статус: Offline
Quote (Ananasik)
Пропоную всім в цій темі викласти свій новий вірш,а потім проголосувати і вибрати найкращого поета нашого фоума.Думаю цікава і понктуальна тема, в якій прийме багато студентів участь

НЕ ПОГАНИЙ ВИБІР ТЕМИ, БО НАСКІЛЬКИ Я ЗНАЮ, ДУЖЕ БАГАТО ЛЮДЕЙ ПИШУТЬ ВІРШІ і ЦЕ БУДЕ НАВІТЬ ЦІКАВО ВИБРАТИ НАЙКРАЩОГО ПОЕТА НАШОГО ФОРУМУ


Мстят только слабые... Сильные умеют прощать...
 
savradimДата: Четвер, 01.10.2009, 07:34 | Повідомлення # 4
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 285
Репутація: 8
Статус: Offline
Я зможу все і вивчу все також
І математику і фізику і мову
Адже навчаюсь я не просто так
Я мрію стати педагогом
Обрав я шлях цей нелегкий
На нього покладаю всі надії
В житті багато є цікавих справ,
Але мене вони не гріють
Для мене щастя лиш навчатись
Нема в цьому секрету
Що з гордістю крокую я
До університету
Навчатись може кожний
І запевняю я
Для цього треба лиш бажання
Терпіння, витримку й старання
Та ворог небезпечний наш
Що лінню називається
Тихесенько-тихесенько до мене підкрадається,
Але на кожну дію існує протидія
Треба лише собі сказати
Я зможу, я зумію…
ca


Войско баранов, возглавляемое львом всегда одержит победу над войском львов, возглавляемых бараном.
Каждый человекспособен на многое, но не каждый знает на что онспособен!!!
 
savradimДата: Понеділок, 12.10.2009, 22:40 | Повідомлення # 5
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 285
Репутація: 8
Статус: Offline
Про себе

У Рогах я народився,
там ходив і в школу.
Полюбляв я фізику,
полюбляв і мову.

А ще дужче люблю я
іншим помагати.
,,Будеш вчителем синочку” –
повторяла мати.

Будеш вчителем синочку,
тільки треба вчиться,
і на хлопців що сміються
не треба дивиться.

Ти на хлопців що сміються
не звертай уваги.
Лиш тоді ти від людей
доб’єшся поваги.

Може й справді?
Сів, подумав –
наче як годиться.
І поїхав в місто Умань
на вчителя вчиться.

І поїхав в місто Умань,
подав документи.
А тепер я тут вивчаю
множин елементи…
ax ca ca ca ax


Войско баранов, возглавляемое львом всегда одержит победу над войском львов, возглавляемых бараном.
Каждый человекспособен на многое, но не каждый знает на что онспособен!!!
 
redДата: Субота, 07.11.2009, 18:37 | Повідомлення # 6
Генерал-майор
Група: Модератори
Повідомлень: 255
Репутація: 2
Статус: Offline
Дуже гарні віршики, МОЛОДЕЦЬ. yes
 
olga-tychonenko12Дата: П'ятниця, 18.12.2009, 14:39 | Повідомлення # 7
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 68
Репутація: 0
Статус: Offline
Що принесе мені завтрашній день,
Радість чи знову тривоги?
Може, до мене ти знову прийдеш,
Музо поезії й слова?!
Як же я буду чекати тебе,
Радісно й щиро зустріну,
Разом з тобою в поезії вир,
Я загадково полину...
Скільки з собою ти щастя несеш,
Скільки добра і любові...
Як же я хочу дізнатись,
Чи прийдеш
Завтра до мене ти знову?!


Ольга
 
TasjaДата: Середа, 30.12.2009, 03:55 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Ось шості роковини пустоти,
що так раптово завітали в хату
Й нема на світі гіршої біди,
коли вже нікому сказати "тáту"

Так хочеться, щоб ти прийшов мені
хоч раз. Хоч у вісні, хоч на хвилинку!
Усміхнений як завше при житті,
Обняв й прошепотів:”не плач дитинко!”

Та шостий рік як ми залишились одні
І нікого зі святом привітати
Лиш свічка, та портрет у чорному рядні
І спогади яких не постирати

 
СветікДата: Середа, 30.12.2009, 17:13 | Повідомлення # 9
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 10
Репутація: 0
Статус: Offline
Минає час, проходить біль
Та спогади у серці.
Мене ти згадуй, мені повір
Любов так не мине ця.
* * *
Сказати правду чи брехню,
Не знаю досі я.
Тебе кохаю, тебе люблю,
Нитко життя моя!
* * *
Зустрітись не довелося ще
За довгий, нудний час.
Любов у серці ще живе,
Але не має слова “нас”!
* * *
Для тебе ці рядки знайомі.
З очей ті сльози ллються знов.
Для всього світу не відомі
Ні я, ні ти і ні любов…
 
vitosДата: П'ятниця, 12.02.2010, 10:43 | Повідомлення # 10
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 11
Репутація: 0
Статус: Offline
Вiрш про те,як я познайомився зi своєю дiвчиною:

Я прийшов до гуртожитка,щоб дiвчат снiмати.Тута рип-з дверей Вона-вийшла снєжки грати.

В мене очi iз орбiти,пальцi вєєром зробив.Я пiдходю й хлопцям кажу,що її уже забив.

Слова мовити не можу,нiби в серцi спалахнуло.Все в життi моїм бувало,та такого ще не було.

Ледь не бив себе у груди,ледь не вив як вовки серед поля.Та я знав на 100 вiдсоткiв,що звела нас доля!

Люди, не смiйтесь.Як вмiю, так складаю.Зате писав вiд серця.

 
mariwa-23Дата: П'ятниця, 30.04.2010, 03:12 | Повідомлення # 11
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 60
Репутація: 0
Статус: Offline
***
Хочу быть ветром
Чтоб за тобой лететь,
Хочу быть небом
Чтоб на тебя смотреть,
Хочу бить солнцем
Чтоб тебя ласкать,
Хочу быть морем
Чтоб тебя обнимать,
Хочу быть капелькой дождя
Чтоб на губы твои упасть
И целовать… Целовать…

***
Грустная сказка
Случайно встретились с тобой
И познакомились случайно,
Это могло быть началом новой сказки,
Сказки о любви и счастье.
Но нет, это стало началом
Грусти и печали.
Он сказал, что не любит.
Она промолчала
И уехала вдаль в чужые края.
Сначала рыдала…
Потом лишь грустила…
С другими встречалась
С другими была
Другие любили, но не она.
Он также не сам.
С другими встречался
Других целовал
Но также грустил и о ней вспоминал!
Почему же соврал?
Что не любит сказав
Может бил бы он счастлив с нею сейчас
Но нет, сидит он один, о ней вспоминая.
А она…
Ведь тоже одна
Где-то там, в дали, грустит и скучает, о нем вспоминая.
[size=14]

***
Лист коханому
Привіт коханий!
Як довго ми набачились
Пройшов вже рік
Скоро й другий пролетить
А ти далеко…
Не зі мною…
А з іншою десь поруч
Цілуєш її,
Обіймаєш
А мене, єдину,
Що кохає тебе не бажаєш.

***
Кохання де ти?
Прийди кохання,
Прийди!
Зима вже прийшла,
А де ти?
Кохання моє, де ти?

Я жду тебе,
Люблю тебе,
Умираю без тебе
Кохання моє!
Прийди!

***
Скажи
Мобильник молчит,
Сердце разрывается
На части.
Скажи!
Хоч что-небудь
Скажи,
Только не молчи.
Я скора сайду сума
Без твого голосу
Скажи!
Хоч что-небудь
Скажи,
Только не молчи,
Не убивай меня
Своим молчанием.

***
Зрада
Сиджу я на парі.
Вчитель лекцію читає,
А я десь далеко,
На своїй хвилі,
Про своє мрію!
Чому я не дома?
Чому не с тобою?
Як сумно мені
Без тебе,
А пара ніяк не кінчається.
Що ж робити мені,
Як дзвінок той діждатись,
І тебе мені
По-скоріше обняти?
Коли ж ця пара скінчиться,
Я думку гадаю.
А ось і дзвінок!
Пара скінчилась.
Я речі зібрала
І додому побігла,
Але по дорозі
Тебе я зустріла.
Серце забилось…
В очах потемніло…
Лежу я в лікарні,
А ти десь з іншою.
А як красиво розпочинався день
Навіщо? Скажи навіщо?...
Я так люблю тебе!...

 
xaxaДата: Четвер, 09.09.2010, 23:31 | Повідомлення # 12
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Tasja,
Душа плаче читаючи це, і видно одразу, що від душі вириваються зі слова
 
IRENДата: Субота, 17.11.2012, 16:52 | Повідомлення # 13
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 26
Репутація: 0
Статус: Offline
Я улыбнусь в последний раз и даже
Успею схватить глаз его драже
И умру тихо, а он скажет:
«Ее нет и может
Даже прости…»

Банально все. Я знаю вроде, но
Считаю антракты в немом кино
На пальцах мертвых. Оно –
Как кровь. Да, но
Поцелую вновь.

Желейный мусс облаков накроет
Нас вдвоем. Может, стоит
Забрать с собой его стоны,
Его просьбы и тонны
Любви сонной.

Прямо в ад унести все это,
Чтоб не бродили где-то,
Чтобы не видели света
Вот с минуты этой
Глаза цвета…

Поцелую еще. Лицо в ладонях
Чуть дрожит и тихо стонет,
В ручьях глаз моих тонет,
Хочу убить! Но… Нет –
Я. Вижу. Свет.
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • admin
  • savradim
  • Провідник
  • red
  • galanet
  • zagadkova_dysha_liruka
  • lena
  • MASK
  • Vladyka
  • Tiagai_Ivan
  • Сьогодні на форумі були:
    Copyright Стеценко Н.М. © 2024
    Сайт управляється системою uCoz