Неділя, 22.10.2017
Педагогіка
Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
[ Нові повідомлення · Учасники · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Веб-конференції » Актуальні проблеми підготовки сучасного вчителя » Проблема вибору методів навчання у сучасного вчителя
Проблема вибору методів навчання у сучасного вчителя
ruban1993Дата: Субота, 08.12.2012, 18:23 | Повідомлення # 1
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Offline
Тема: Проблеми вибору методів навчання у сучасного вчителя
Вибір методів посідає важливе місце в загальному плануванні навчального процесу і здійснюється в тісному зв'язку з вибором усіх основних елементів навчання: завдань, змісту, форм і засобів.
Проблемі вибору методів навчання значну увагу приділяли відомі педагоги Я.-А. Коменський, Й. Песталоцці, А. Дістервег, К. Ушинський, Л. Занков. Для оптимального вибору методів навчання доцільно використовувати системний підхід, який вимагає розглядати процес навчання і всі його компоненти у закономірних взаємозв'язках. Практика свідчить, що в діяльності вчителів прийняття рішення щодо вибору методів навчання здійснюється на кількох рівнях: стереотипне рішення (не враховує специфіку завдань, змісту, особливостей учнів); інтуїтивне рішення (враховує конкретні умови навчання, але здійснюється шляхом стихійних пошуків без наукового обґрунтування висновку); оптимізоване рішення (науково обґрунтований вибір найраціональніших методів з позицій певних критеріїв),
У дидактичній літературі називають багато причин-факторів, які впливають на вибір методів навчання. Серед них: цілі навчання; рівень мотивації навчання; реалізація принципів і закономірностей навчання; зміст, який необхідно реалізувати; кількість і складність навчального матеріалу; рівень підготовленості учнів; вік і працездатність учнів; сформованість навчальних навичок; час навчання; матеріально-технічні та організаційні умови навчання; характер взаємин між учителем і учнями; кількість учнів у класі; рівень підготовленості вчителя; тип і структура заняття; специфіка предмета.
У виборі методів навчання необхідно керуватись критерієм відповідності методів:
- принципам навчання;
- цілям і завданням навчання;
- змісту теми;
- умовам і відведеному часу для навчання;
- навчальним можливостям учнів (віковим (фізичним, психічним) особливостям, рівню підготовленості, специфіці класного колективу);
- можливостям учителя (досвіду, рівню теоретичної і практичної підготовки, особистісним якостям і професійним уміннями).
Процедура вибору методів навчання передбачає певні етапи. Спочатку необхідно вибрати найраціональніше поєднання методів навчання за дясерелом і логікою засвоєння інформації, рівнем пізнавальної діяльності учнів, потім - методи стимулювання, які б забезпечили формування пізнавального інтересу учнів планованої теми. Окрім цього, слід врахувати час проведення уроку, визначити етапи, на яких доцільно застосувати методи контролю і самоконтролю.
Ефективність застосування різних методів навчання, активізація пізнавальної діяльності учнів значною мірою залежать від засобів навчання.
Засоби навчання - матеріально-технічні засоби, що виконують специфічні допоміжні функції в навчальному процесі.
До засобів навчання належать: наочні посібники, обладнання для лабораторних занять, дидактичні матеріали, навчальна література, технічні засоби навчання, інструменти, матеріали для трудового навчання, комп'ютери та ін. Сучасний український дослідник Микола Сметанський поділяє засоби навчання на такі групи:
- технічні засоби навчання;
- натуральні предмети;
- репродукції;
- символічні навчальні посібники. Спеціальне обладнання та апаратура становлять технічні засоби навчання (ТЗН). їх класифікують на екранні (діапозитиви, кодопозитиви, діафільми тощо), звукові (аудіо-записи, платівки, СО), екранно-звукові, чи аудіовізуальні, (відеофільми, кінофільми, телепередачі, відеозаписи).
Дидактичні можливості застосування ТЗН різноманітні, їх використовують перед вивченням нового навчального матеріалу як засіб інструктажу (на уроках трудового навчання чи біології), ілюстрування, демонстрування. ТЗН застосовують не тільки для формування нових знань, а й з метою узагальнення, систематизації чи повторення вивченого матеріалу.
Використання ТЗН вимагає від учителя врахування закономірностей пізнавальної діяльності учнів, вибору різних прийомів, спрямованих на розвиток їхньої навчальної активності; попереднього перегляду матеріалів екранного чи звукового посібника, з'ясування відповідності їх навчальним програмам, темі уроку, його структурі; підготовки пояснення окремих кадрів і фрагментів. Ефективність застосування ТЗН забезпечується такими прийомами: поєднання слова і наочності, активізація уваги та установка на сприймання, постановка проблемних завдань, фіксація результатів навчальної роботи тощо.
До натуральних предметів як засобів навчання належать: живі або засушені рослини чи їх частини, живі, законсервовані тварини та їх опудала, вироби промисловості, будівельні матеріали, зразки корисних копалин та ін. Особливо цінні предмети, зібрані учнями під час походів, екскурсій і розкопок.
Репродукції використовують для ознайомлення з предметами, явищами, спорудами, які учні не можуть безпосередньо сприймати (гори, вулкани, пустелі, моря, електростанції, заводи тощо). Вони бувають об'ємними (рельєф місцевості, моделі машин, приладів, муляжі та ін.) або плоскими (ілюстрації, картини).
До посібників символічного характеру належать географічні та історичні карти, глобуси, схеми, діаграми, таблиці тощо.
У сучасних умовах для забезпечення індивідуалізації і диференціації навчання широко використовують дидактичні роздавальні матеріали для самостійної роботи учнів. До них належать: картки для учнів з різними рівнями навчальних можливостей, засоби індивідуальної наочності (малюнки, завдання, картки-консультації), плани вивчення теми, матеріали для дидактичних ігор, програмовані вправи.
Комплексне застосування всіх засобів навчання, ефективне використання їх функціональних особливостей успішно здійснюється в умовах кабінетної системи. Вона передбачає організацію навчальних занять у навчальних кабінетах, обладнаних посібниками, дидактичними матеріалами, технічними засобами. Кабінетна система сприяє швидкій адаптації учня до виучуваного предмета під час уроку чи позаурочних форм занять; створює кращі можливості для використання наочності, дидактичних матеріалів, технічних засобів навчання, їх комплексного застосування; підвищує ефективність навчального процесу і діяльності вчителя. Кількість кабінетів з кожного предмета у школі залежить від кількості навчальних годин і кількості паралельних класів. Водночас кабінетна система навчання породжує певні проблеми, пов'язані з організацією навчального процесу: труднощі у складанні розкладу занять, зайві пересування учнів під час перерв, погіршення санітарного стану в класах.
У сучасній школі дуже важливого значення набувають електронні та мультимедійні засоби - комп'ютери та електронні книги.
Комп'ютер як засіб навчання природничих і гуманітарних дисциплін підвищує якість засвоєння матеріалу, розвиває мислення учнів. Його застосування зумовлює якісні зміни у змісті, методах і формах навчання. Він є не тільки об'єктом вивчення (уроки математики, інформатики), а й засобом формування навичок читання, обчислень, складання алгоритмів, узагальнюючих таблиць, розвитку творчих здібностей, а також засобом контролю знань учнів. За допомогою комп'ютера школярі можуть швидко знайомитися з текстовою і наочною інформацією, вивчати іноземну і рідну мову, писати і редагувати власні твори, малювати, створювати музику тощо.
Основу дидактичних комп'ютерних програм становить навчальний матеріал (тексти, завдання, схеми, малюнки, довідкова інформація) і спеціальна програма, що визначає послідовність його вивчення.
Використання комп'ютера значно збільшує необхідність допомоги учням з боку вчителя, адже основними його завданнями є організація самостійної пізнавальної діяльності школярів, здійснення оперативного керування індивідуальною діяльністю кожного учня.
Нові можливості, особливо для самонавчання, відкривають мультимедійні технології, які дають змогу бачити текст, ілюстрації, чути стереофонічне звучання, переглядати відео-сюжети, адекватно відображати процесуальні сторони (динаміку) в розвитку предметів і явищ.
Застосування комп'ютерних технологій підвищує ефективність навчання. Робота з комп'ютером зацікавлює учнів, посилює мотивацію учіння, стимулює самоаналіз його результатів, створює умови для проведення дослідницької роботи, розширює можливості програмованого (регулює обсяг змісту, його послідовність і складність) і дистанційного навчання, підвищує об'єктивність контролю й оцінювання знань учнів. Технічні можливості комп'ютера оптимізують викладання та учіння.


Повідомлення відредагував ruban1993 - Субота, 08.12.2012, 19:04
 
RUSLAN0000Дата: Субота, 08.12.2012, 19:21 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 7
Репутація: 0
Статус: Offline
Я Вас підтримую від вибору методу навчання залежить процес навчання, виклад матеріалу, робота з дітьми. При успішному виборі методу навчання успіх в роботі гарантовано.
 
Форум » Веб-конференції » Актуальні проблеми підготовки сучасного вчителя » Проблема вибору методів навчання у сучасного вчителя
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • admin
  • savradim
  • Провідник
  • red
  • galanet
  • zagadkova_dysha_liruka
  • lena
  • MASK
  • Vladyka
  • Tiagai_Ivan
  • Сьогодні на форумі були:
    Copyright Стеценко Н.М. © 2017
    Сайт управляється системою uCoz