Вівторок, 12.12.2017
Педагогіка
Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
[ Нові повідомлення · Учасники · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 3123»
Форум » Спілкування на різні теми » Дружба і кохання » Любов сліпа... (Обговорюємо притчу)
Любов сліпа...
adminДата: Четвер, 14.02.2008, 22:33 | Повідомлення # 1
Генералісімус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1319
Репутація: 42
Статус: Offline
Любов сліпа

Кажуть, що одного разу зібралися в одному куточку землі разом всі людські почуття і якості…
Коли НУДЬГА позіхнула вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало: "А давайте грати в хованки!?...
ІНТРИГА підвела брову:
- Хованки? Що це за гра??...
БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що один з них, наприклад, ВОНО, жмуриться, закриває очі і лічить до мільйона, тоді як інші ховаються. Той, хто буде знайдений останнім, стане жмуритися наступного разу і так далі…
ЕНТУЗІАЗМ затанцював з ЕЙФОРІЄЮ, РАДІСТЬ так стрибала, що переконала СУМНІВ, ось тільки АПАТІЯ, яку ніколи нічого не цікавило, відмовилася брати участь в грі.
ПРАВДА вважала за краще не ховатися, тому що врешті-решт її завжди знаходять.
ГОРДІСТЬ сказала, що це абсолютно безглузда гра (її нічого окрім себе самої не хвилювало).
А БОЯЗСТВУ дуже не хотілося ризикувати...
- Раз, два, три...- почало рахунок БОЖЕВІЛЛЯ…
Першою сховалася ЛІНЬ, вона сховалася за найближчим каменем на дорозі, ВІРА піднялася у небеса, а ЗАЗДРІСТЬ сховалася в тіні ТРІУМФУ, який власними силами вмудрився підійнятися на верхівку найвищого дерева.
БЛАГОРОДСТВО дуже довго не могло сховатися, оскільки кожне місце, яке воно знаходило, здавалося ідеальним для його друзів…
Кришталево чисте озеро - для КРАСИ.
Розщелина дерева - так,… це для СТРАХУ.
Крило метелика - для ЧУТТЄВОЇ НАСОЛОДИ.
Подув вітерця - адже це для СВОБОДИ! І воно замаскувалося в промінці сонця.
ЕГОЇЗМ, навпаки, знайшов тільки для себе тепле і затишне містечко…
БРЕХНЯ сховалася на глибині океану (насправді вона сховалася у веселці)…
ПРИСТРАСТЬ і БАЖАННЯ зачаїлися в жерлі вулкана…
ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ… навіть не пам'ятаю, де вона сховалася, так це і не важливо…
Коли БОЖЕВІЛЛЯ долічило до 999999, ЛЮБОВ все ще шукала де б їй сховатися, але все вже було зайняте. Але раптом вона побачила чудовий трояндовий кущ і вирішила сховатися серед його кольорів.
- Мільйон, - злічило БОЖЕВІЛЛЯ і почало шукати…
Першою воно, звичайно ж, знайшло ЛІНЬ. Потім почуло, як ВІРА сперечається з БОГОМ, а про ПРИСТРАСТЬ і БАЖАННЯ воно дізналося по тому, як тремтить вулкан…
Потім БОЖЕВІЛЛЯ побачило ЗАЗДРІСТЬ, то здогадалася, де ховається ТРІУМФ…
ЕГОЇЗМ і шукати було не потрібно, тому що місцем, де він ховався, став вулик бджіл, які вирішили вигнати непрошеного гостя…
У пошуках БОЖЕВІЛЛЯ підійшло напитися до струмка і побачило КРАСУ.
СУМНІВ сидів за огорожею, вирішуючи, з якого ж боку йому сховатися…
Отже всі були знайдені: ТАЛАНТ - в свіжій і соковитій траві, ПЕЧАЛЬ – в темній печері, БРЕХНЯ - у веселці (якщо чесно, то вона ховалася на дні океану). Ось тільки ЛЮБОВ знайти не могли...
БОЖЕВІЛЛЯ шукало за кожним деревом, в кожному струмочку, на вершині кожної гори і, нарешті, віно вирішило подивитися в трояндових кущах, і коли розсовувало вітки, почуло крик...
Гострі шпильки троянд поранили ЛЮБОВІ очі…

БОЖЕВІЛЛЯ не знало що і робити, почало вибачатися, плакало, благало, просило вибачення і як спокуту своєї провини пообіцяло ЛЮБОВІ стати її поводирем…

І ось з тих пір, коли вперше на землі почали грати у хованки, ЛЮБОВ сліпа і БОЖЕВІЛЛЯ водить її за руку...


Пункт 1. Аdmin завжди правий!
Пункт 2. Якщо admin не правий, див. п.1!
 
InnaДата: Четвер, 28.02.2008, 17:00 | Повідомлення # 2
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 7
Репутація: 0
Статус: Offline
дуже доречно сказано.
А де ще можна почитати чи знайти інформацію та такі і схожі теми? smile


Иннуся
 
mirusДата: П'ятниця, 29.02.2008, 12:48 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Дуже повчальна історія. Напевне це дійсно так. Адже, коли дійсно кохаєш, то просто засліплений цією ж самою любов"ю.
 
zagadkova_dysha_lirukaДата: Середа, 05.03.2008, 14:58 | Повідомлення # 4
Полковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 186
Репутація: 10
Статус: Offline
"Навіть поранившись від цих шпичок, любов продовжує існувати. Скільки ж разів потрібно поранитись, щоб відкинути любов від серця?"
Шкода, що любов стала сліпою. Наше божевілля зводить нас з розуму, а душа страждає, не знаючи спокою.


"Життя потрібно змінювати"
 
альонаДата: Четвер, 06.03.2008, 12:21 | Повідомлення # 5
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Любов сліпа...
Хай так...
Одначе...
То й не таке велике горе...
Гірш як вона...
Хоча і зряча...
Проте нажаль...
Короткозора...
 
adminДата: Четвер, 06.03.2008, 22:31 | Повідомлення # 6
Генералісімус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1319
Репутація: 42
Статус: Offline
Quote (Inna)
А де ще можна почитати чи знайти інформацію та такі і схожі теми?

Можна знайти інформацію за допомогою пошукових систем в Інтернеті або бібліотеці yes yes yes


Пункт 1. Аdmin завжди правий!
Пункт 2. Якщо admin не правий, див. п.1!
 
atinka5Дата: Вівторок, 11.03.2008, 20:26 | Повідомлення # 7
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 29
Репутація: 2
Статус: Offline
Іноді ми так сильно віримо в створену нами ілюзію кохання, що не помічаємо нічого навколо. Гонимось за своїм "ніби коханням", боремось за нього, відстоюємо, а іноді воно зовсім цього не варте, от просто не твоє! І оглянувшись ти поряд знаходиш оте "твоє", яке так довго і покірно тебе чекало!
 
rarisaДата: Вівторок, 18.03.2008, 15:33 | Повідомлення # 8
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 24
Репутація: 4
Статус: Offline
А якщо дівчині здається, що вона кохає, але помічає багато його недоліків. Мало того, вони її не влаштовують!!! Що з цим робити? Змиритися? Чи в такому випадку це не є кохання?
 
NellichkaДата: Вівторок, 18.03.2008, 16:08 | Повідомлення # 9
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 19
Репутація: 1
Статус: Offline
Quote (atinka5)
І оглянувшись ти поряд знаходиш оте "твоє", яке так довго і покірно тебе чекало!

Сонечко, як я тебе розумію. Добре що ти нарешті це зрозуміла і зуміла роздивитись своє кохання. em
А любов...!!!!!!!!!!! Любов сліпа, любов вічна, любов безкрайня, і, хоч вона іноді так боляче ранить, все одно так хочеться любити!!!!!!!!!!!!, до безтями і до останнього подиху, адже вона,ЛЮБОВ, дає людям те, чого не можуть дати ні гроші, ні розум. ЛЮБОВ ДАЄ НАМ КРИЛА!!!!!!!!!!!!!!!!! ba :ba: ba cz db dd ds


Найважча втрата - втрата часу.

Повідомлення відредагував Nellichka - Середа, 19.03.2008, 13:41
 
adminДата: Вівторок, 18.03.2008, 16:45 | Повідомлення # 10
Генералісімус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1319
Репутація: 42
Статус: Offline
Quote (rarisa)
А якщо дівчині здається, що вона кохає, але помічає багато його недоліків. Мало того, вони її не влаштовують!!! Що з цим робити? Змиритися? Чи в такому випадку це не є кохання?

Гадаю, що це лише здається. Невпевненості у коханні не буває. Якщо у Вас є надіїї, що своїм коханням Ви перевиховаєте свого обранця, то на таке годі сподіватися, адже він доросла людина. Як відомо, дорослих людей не виховують. З ними або мають справу або не мають ніяких спільних справ. З часом ті недоліки, які Ви помічали, але мирилися з ними, почнуть Вас уже дратувати...
Висновок робіть самі...


Пункт 1. Аdmin завжди правий!
Пункт 2. Якщо admin не правий, див. п.1!
 
hedДата: Середа, 19.03.2008, 08:13 | Повідомлення # 11
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 69
Репутація: 0
Статус: Offline
Я вважаю що "любов сліпа, а божевілля водить її за руку" - дуже правильне твердження, адже де є справжнє, палке кохання там і є божевілля ab

B

Повідомлення відредагував zagadkova_dysha_liruka - Субота, 22.03.2008, 01:18
 
ОйраДата: Середа, 19.03.2008, 19:37 | Повідомлення # 12
Група: Видалені





Quote (hed)
Я вважаю що "любов сліпа, а божевілля водить її за руку" - дуже правильне твердження, адже де є справжнє, палке кохання та і єбожевілля

А от я нічого не розумію! Одні кажуть, що любов сліпа, а інші - що зряча, бо серцем людина любить! yes
То кому ж усе-таки вірити? Може хто вже так кохав, що з глузду з"їхав? Поділіться враженнями! cz
 
zagadkova_dysha_lirukaДата: Субота, 22.03.2008, 01:20 | Повідомлення # 13
Полковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 186
Репутація: 10
Статус: Offline
Я майже з'їхала, тому кажу так:"Любов-сліпа. Де є любов - там розум відпочиває на 90%".

"Життя потрібно змінювати"
 
miss_SIMДата: Вівторок, 25.03.2008, 13:08 | Повідомлення # 14
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 44
Репутація: 5
Статус: Offline
Дуже гарна притча!
Так дійсно, коли так довго шукаєш справжнє кохання, то знайшовши його втрачаєш голову! Це природньо, просто потрібно навчитись кохати, вміти один одного прощати та розуміти.
ax


У меня непритязательный вкус: мне вполне достаточно самого лучшего.
 
TatjanaДата: Вівторок, 25.03.2008, 15:12 | Повідомлення # 15
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 61
Репутація: 1
Статус: Offline
Quote (Ойра)
А от я нічого не розумію! Одні кажуть, що любов сліпа, а інші - що зряча, бо серцем людина любить! То кому ж усе-таки вірити? Може хто вже так кохав, що з глузду з"їхав? Поділіться враженнями!

Кохання - це..., це..., це таке ВІДЧУТТЯ... Коли кохаєш, то здається, що ти найщасливіша на Землі, що тобі більше ніхто так не потрібний як твоя половинка...
Взагалі це дуже чудові відчуття!!! КОХАЙТЕ І БУДЬТЕ КОХАНИМИ!!!!!!!
cx db aw

Додано (25.03.2008, 15:12)
---------------------------------------------
Мені здавалось, я - земля,
А сонце - ти, І я палаю
Тому лиш, що любов твоя
Мене промінням зогріває.

Та лиш настав незгоди час,
Час гіркоти випробування -
Ти мов багаття раптом - згас.
Погасла й іскорка остання.

Жорстока правда, та ясна:
Ти був лиш спалах над землею.
Земля ж, з вогненною душею,
Горить і досі - мовчазна.

Валерія Гуртовенко
dy

Цвіла ромашка в полі на межі,
До сонця й вітру бісики пускала,
Аж доки руки лагідні, чужі
Ромашку для букета не зірвали.
Ромашко! Ти п'яніла від тих рук,
Ти цілувати їх була готова,
Для них за біль своїх образ і мук
Ти не знайшла докірливого слова.
Благословляла тихо мить ясну,
Коли в його потрапила тенета,
А він тебе і не любив одну,
А лише як прикрасу для букета.
Олександр Олесь
cy

 
Форум » Спілкування на різні теми » Дружба і кохання » Любов сліпа... (Обговорюємо притчу)
Сторінка 1 з 3123»
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • admin
  • savradim
  • Провідник
  • red
  • galanet
  • zagadkova_dysha_liruka
  • lena
  • MASK
  • Vladyka
  • Tiagai_Ivan
  • Сьогодні на форумі були:
    Copyright Стеценко Н.М. © 2017
    Сайт управляється системою uCoz