Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
|
[
Нові повідомлення ·
Учасники ·
Пошук ·
RSS ] |
|
Чи впливає час на кохання?
| |
| admin | Дата: Четвер, 14.02.2008, 22:00 | Повідомлення # 1 |
Генералісімус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1319
Репутація: 42
Статус: Offline
| Притча
Колись давним давно, всі почуття і духовні цінності людей жили на одному невеликому острові. Радість, Щастя, Любов, Шана, Заздрість, Гнів, Гординя - всі вони жили разом. І ось одного разу пройшов слух, що острів незабаром піде під воду. Всі почуття почали будувати собі човни. Одна Любов ніяк не могла повірити, що таке можливе, тому що вона все навколо бачила тільки у веселковому світлі.
Але потоп все ж таки почався. І чудовий острів став поволі, але йти під воду. Любов зрозуміла, що вже не встигне побудувати собі пліт, тому почала проситися в пропливаючі мимо човни.
Неподалеку пропливав розкішний корабель Багатства.
- Багатство, візьми мене до себе, - просила Любов.
Але Багатство сказало, що на його кораблі дуже багато коштовностей, золото, срібло, але, на жаль, для Любові на ньому місця немає.
Раптом Любов побачила інший корабель, на якому плив Смуток.
- Врятуй мене! - змолилася Любов.
-Пробач, Любове, але мені так сумно, що я повинен побути один! - відповів Смуток і поплив.
Любов звернулася до Гордості, корабель якої пропливав мимо. Але Гордість теж не взяла Любов до себе. "На моєму кораблі порядок і досконалість, ти можеш порушити цю красу!" - відповіла вона.
Зовсім засмутилася Любов, адже кораблів поблизу майже не залишилося. Але раптом вона почула голос: "Любове, йди до мене, я візьму тебе з собою!"
Обернувшись, Любов побачила зовсім сивого дідуся на невеликому кораблику.
Вона була така рада і вдячна йому, що зовсім забула запитати його ім'я. Коли вони допливли до землі, Любов залишилася, а дідусь поплив далі. І лише тут Любов зрозуміла, що навіть не знає імені свого рятівника.
- Хто ж мене врятував? - запитала любов у Пізнання.
- Це був Час! - відповіло Пізнання.
- Час? - здивувалася Любов. - Але чому ж він врятував мене?
- Тільки Час розуміє і знає, як важлива в житті Любов!
Пункт 1. Аdmin завжди правий!
Пункт 2. Якщо admin не правий, див. п.1!
|
| |
| |
| Inna | Дата: П'ятниця, 15.02.2008, 18:24 | Повідомлення # 2 |
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 7
Репутація: 0
Статус: Offline
| я повністю погоджуюсь з тим, що час не лише знає, як важлива Любов, але й він вчить. З часом багато чого починаєш розуміти.
Иннуся
Повідомлення відредагував zagadkova_dysha_liruka - Субота, 22.03.2008, 00:58 |
| |
| |
| MASK | Дата: Четвер, 21.02.2008, 09:06 | Повідомлення # 3 |
Полковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 154
Репутація: 6
Статус: Offline
| Ця притча і на мою думку є цікава, але з нею можна як погодитись так категорично НІ! Щоб люди мене зрозуміли поясню так:
В своєму житті насправді покохав лише раз і кохаю досьогодні, іноді час гарно лікує, а іноді так ятранить серце що словами цього просто не можливо передати, тому можу сказатим лише одне, що для кожної людини час є поняттям особистим і залежить від самої людини!
Я радію навіть з того, що сьогодні прокинувся, чому ж не радіти цілий день? :) :) :)
|
| |
| |
| Mayor | Дата: Понеділок, 25.02.2008, 14:41 | Повідомлення # 4 |
Підполковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 96
Репутація: 5
Статус: Offline
| Те,що час врятував любов означає на мою думку те, що це почуття можна зрозуміти лише протягом деякого часу.Але час може і зруйнувати любов.Рідко кохання може бути довгим і щасливим:різні зовнішні фактори нашого життя завжди стоять на стражі його руйнування.Кохання потрібно берегти, цінити і за нього завжди боротися. 
Потрібно вміти жити
|
| |
| |
| atinka5 | Дата: Понеділок, 25.02.2008, 15:27 | Повідомлення # 5 |
|
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 29
Репутація: 2
Статус: Offline
| Кохання і час - вічні істини. І не дарма кажуть, що кохання є безсмертним. Тема кохання була описана в працях поетів, ліриків, як щось недосяжне, далеке і святе. І мало хто може сперечатись з тим, що кохання є сенсом життя. Воно є стержнем людських відносин. Чого ми варті без кохання? Без нього ми стаєм обмеженими людьми, егоїстами. Людина, яка не вміє кохати, як пташка без крила, вона не викликає нічого окрім жалю. 
|
| |
| |
| Wawa | Дата: Понеділок, 25.02.2008, 15:38 | Повідомлення # 6 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Offline
| Дитина народжується - їй потрібна любов, в підлітковому віці - їй потрібна любов, в зрілому - їй теж потрібна любов, і в 80 - їй все ще потрібна любов. Але, мабуть, істинне розуміння кохання приходить лише з віком. Хоча не можна сказати, що людина не здатна кохати по справжньому в 16-20, та пік розквіту кохання приходить тоді, коли разом пройдений довгий шлях і вже не звертаєш уваги на дрібні побутові проблеми, а читаєш по очах, без слів.
Повідомлення відредагував Wawa - Понеділок, 25.02.2008, 15:50 |
| |
| |
| MASK | Дата: Понеділок, 25.02.2008, 15:48 | Повідомлення # 7 |
|
Полковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 154
Репутація: 6
Статус: Offline
| atinka5, ти насправді гарно описала вічність кохання, дай мені відповідь на одне питання(мені просто цікава твоя точка зору та твій досвід):
мій гарний друг, якого я знаю з раннього дитинства до сьогодні вважає, що кохання як такого не існує, і не може існувати, а як він каже просто короткотривале захоплення. Скажи чи насправді ти когось кохала? Мені цікаво з того боку, що особисто я кохаю до нестями! І напиши чи кохання буває до кінця життя!!! 
Я радію навіть з того, що сьогодні прокинувся, чому ж не радіти цілий день? :) :) :)
Повідомлення відредагував zagadkova_dysha_liruka - Субота, 22.03.2008, 01:00 |
| |
| |
| atinka5 | Дата: Понеділок, 25.02.2008, 16:10 | Повідомлення # 8 |
|
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 29
Репутація: 2
Статус: Offline
| MASK, Мабуть, твій друг дуже сильно колись розчарувався у коханні, можливо у нього є якісь комплекси і через це людина, яка йому потрібна (вона обов'язково є), залишається недосяжною. А, можливо, причиною є те, що він може не відчував на собі всієї "прекрасності" кохання. Особисто я - кохала, і мені жаль тих людей, які живуть не кохаючи. Я впевнена, що кохання до кінця життя існує. Я спостерігала таку ситуацію, коли двоє людей похилого віку йшли по парку взявшись за руки, в їх очах читалось розуміння, повага і любов. І не важливо, що вони пережили до цього, головне що це було разом.
|
| |
| |
| MASK | Дата: Понеділок, 25.02.2008, 16:38 | Повідомлення # 9 |
|
Полковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 154
Репутація: 6
Статус: Offline
| Дякую за змістовну і чітку відповідь! Я буду намагатись донести до нього цю цікаву думку!
Я радію навіть з того, що сьогодні прокинувся, чому ж не радіти цілий день? :) :) :)
|
| |
| |
| nk | Дата: Понеділок, 25.02.2008, 17:35 | Повідомлення # 10 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 0
Статус: Offline
| nk. Повністю згодна з тим фактом, що там де є Багатство місця Любові немає. А "багатство"- поняття широке, це і прагнення мати велику кількість грошей(переконання людини в тому, що "хочу тільки грошей і розкоші,нічого більше, вони зроблять мене щасливим, за гроші я можу купити все, і кохання теж!", і мати з усього і усіх корость, і робити розрахунок на почуття, за формулою "мої гроші=моєму розрахунку+чиясь наївність" . Але стверджуючи це людина,просто, займається самообманом. Бо що-що,а кохання, справжнього таким як воно повинно бути, така людина не купить ні за які папірці.Вам доводилося бачити ницість людини, яка була одержимою багатством? Що я можу сказати він(так, це був молодий чоловік) досягнув того, що заробив доволі таки багато грошей, він дозволяє собі поїхати за кордон на відпочинок, розкішні гуляння до пізна, розтрату коштів на дорогі речі. І що?! Все це він просто виставляє на показ всім хто його знає: і дорогий одяг, і хороше авто, і що не дивно - свою дівчину, теж в тому числі, це теж його річ, яку він купив, чи то за дорогі подарунки чи то за подорожі....І найбілбш цікавим у тому є те, що ні він ні вона, на початковому етапі свого так званого кохання, не усвідомлюють тієї правди. Шкода, чомусь таких...Можливо тому, що їм важко зрозуміти поняття "любов" (вони її просто співвідносять з конкретним предметом, а кохання як відомо поняття абстрактне). Та що говорити про любов. На мою думку такі люди важко розуміють самих себе, не усвідомлюючи у тому своє нещастя....
|
| |
| |
| MASK | Дата: Середа, 27.02.2008, 13:11 | Повідомлення # 11 |
|
Полковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 154
Репутація: 6
Статус: Offline
| Важливо зазначити те nk, що як і багата так і бідна людина може мати справжнє кохання. Від грошей нічого не залежить(можу сказати зі свого досвіду) 
Я радію навіть з того, що сьогодні прокинувся, чому ж не радіти цілий день? :) :) :)
|
| |
| |
| Vladyka | Дата: Середа, 27.02.2008, 23:24 | Повідомлення # 12 |
Полковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 150
Репутація: 8
Статус: Offline
| Люди! Є кохання i є закоханiсть. Це зовсiм рiзнi речi. Закоханiсть - це тимчасове почуття, це захопленiсть певною людиною на основi чи то iнтересiв, чи то смакiв тощо. Ми часто плутаємо кохання i закоханiсть. Закоханiсть - це просто бажання спiлкуватися з певною людиною, проводити з нею свiй вiльний час. Це оманливе почуття. Здається, нiби ти маєш все, ти щасливий, але одна випадковiсть може зруйнувати все... З часом, закоханiсть притихає (або "прямує до нуля"). А КОХАННЯ - навпаки - зростає ("прямує до нескiнченностi" - так для фiзмата зрозумiлiше буде).
Знаєте, кохання -як полум'я: слабке вiтер розлуки швидко гасить, а сильне - роздмухує ще сильнiше.
Кохання - це вiчне почуття, це iстина, якої всi шукають, проте не всi можуть знайти... Та й тi, що знаходять, не завжди бережуть цю iстину. Кохання - це золота клiтка, це лабiринт, з якого нема виходу. Проте людина, яка дiйсно кохає - не шукає нiякого виходу, iй не потрiбно нiчого, крiм коханоi людини. Кохання - це коли ти живеш проблемами i переживаннями коханоi людини. Час для кохання неважливий. Це закоханiсть вiн може зруйнувати.Кохання час тiльки змiцнює.Тепер щодо кохання i дружби. Не знаю, як для кого, але для мене дружба - це святая святих. Я нiколи не промiняю дружбу на кохання, яким би свiтлим i чистим воно не було.
Життя прекрасне!
Повідомлення відредагував zagadkova_dysha_liruka - Понеділок, 24.03.2008, 15:32 |
| |
| |
| MASK | Дата: Четвер, 28.02.2008, 15:22 | Повідомлення # 13 |
|
Полковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 154
Репутація: 6
Статус: Offline
| Vladyka, ти просто філософ можна сказати вперше зустрічаю на форумі таку гарну і цікаву відповідь(моя точка зору)! Насправді респект!!! 
Я радію навіть з того, що сьогодні прокинувся, чому ж не радіти цілий день? :) :) :)
Повідомлення відредагував zagadkova_dysha_liruka - Субота, 22.03.2008, 01:04 |
| |
| |
| admin | Дата: П'ятниця, 29.02.2008, 19:15 | Повідомлення # 14 |
|
Генералісімус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1319
Репутація: 42
Статус: Offline
| Кохання - це незбагненна річ... Ніхто не знає, звідки воно приходить і куди з часом зникає, тільки незначна кількість закоханих в молодості здатна пронести своє кохання протягом життя... Булочка Чоловік і дружина прожили разом 30 років. В день 30-річчя спільного життя дружина, як завжди, спекла булку - вона пекла її кожен ранок, це було традицією. За сніданком вона розрізала її упоперек, намстилала маслом обидві частини і, як завжди, подала чоловіку верхню частину,... але на півдорозі рука її зупинилася… Вона подумала: «В день нашого тридцятиліття я хочу сама з'їсти цю рум'яну частину булочки; я про неї мріяла 30 років. Врешті-решт, я 30 років була зразковою дружиною, я виростила йому прекрасних синів, була вірною і хорошою господаркою, вела господарство, стільки сил і здоров'я поклала на нашу сім'ю». Ухваливши це рішення, вона подала нижню частину булочки чоловіку, а у самої рука затремтіла - порушення 30-річної традиції! А чоловік, узявши булочку, сказав їй:
- Який неоцінимий подарунок ти мені зробила сьогодні, кохана! 30 років я не їв свою улюблену, нижню частину булочки, тому що вважав, що вона по праву належить тобі.
Пункт 1. Аdmin завжди правий!
Пункт 2. Якщо admin не правий, див. п.1!
|
| |
| |
| galanet | Дата: Вівторок, 04.03.2008, 21:41 | Повідомлення # 15 |
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 211
Репутація: 11
Статус: Offline
| Читала, а все ніби як у фільмі і такий зворушливий кінець. 
Мабуть, це дійсно кохання! Хоча, на мою думку, кохання як такого не буває.
Ну добре, що хоч чоловік дійсно любив ту частину булочки, а якби навпаки? 
|
| |
| |
|
