Мета: ознайомити учнів з історією виникнення і встановлення державної символіки України: виховати в учнів почуття національної свідомості, повагу до державних символів, патріотизм, розвинути почуття відповідальності до своїх обов’язків перед державою.
Форма проведення: класна година.
Місце проведення: класна кімната.
Тривалість: 45 хвилин.
Обладнання: державний прапор України, зображення малого герба України, магнітофон і касета з записом національного гімну “Ще не вмерла Україна”, портрет Т.Г.Шевченка.
Література: “Рідна школа”, “Все для вчителя”, “Енциклопедія для школярів”, “Розкажіть онуку”.
Хід роботи:
1. Ведучий 1. Знайомить учнів з темою класної години.
– “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…
от де, люди наша слава, слава України!”
– Кожна незалежна країна має власний прапор, герб і гімн. (Розповідає про встановлення української державності Ведучий 2).
Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва. Жодне військо без прапора не вирушало в похід. Одна з версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого і синього кольорів. Згідно з неї слово “хохол” – монгольського походження: “хох” – синій, “улу” – жовтий. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.
…”Бій одлунав. Жовто-сині знамена.
Затріпотіли на станції знов…”
(Балада Сосюри).
Саме з цього твору більшість громадян України вперше дізналися про саме існування національного прапора своєї держави. 28 січня сесія Верховної Ради України більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України.
Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (під час розповіді ведучого 2, ведучий1 проносить прапор між рядами).
Ведуча: Тризуб є один із найдавніших знаків на території України, його зображення дійшло до нас з часів Трипільської культури (5-3 тис. до н. е.). він був родовим знаком Рюриковичів – князів Русі (зображення тризуба вішається на дошці).
Вірш В.Ткаченка “Тризуб”
Тризуб (як сокіл, що йде в піке),
Облюбував собі на лавах Рюрик.
І віщий князь Олег на вежах бурих
Лишав його зображення стрімке.
На печенігів, половців у шкурах
Цей герб наводив жах – було й таке!
І дерево життя з малого вінка
Не вимерзти в голодних кучугурах
Сам Олександр здіймав Тризуб увись
Як з півночі посунули колись
Навали шведів і тевтонів сила.
І коли схрестились грізно меч і спис
А для наук йому розправив крила
Засновник Академії – Могила.
Існує багато різних тлумачень цього символу. Але, безперечно, тризуб – знак державної влади. Він зустрічається на монетах князя Володимира, його синів Святослава і Ярослава Мудрого. Він є у гербі Анни Ярославни, королеви Франції. Аналогічне клеймо має й церква, яка знайдена при розкопках Десятинної церкви у Києві.
У 1918 році 12 лютого малою радою в Коростені затверджено Державним гербом УНР зображення золотого тризуба на синьому тлі. Автором проекту був відомий художник В.Кричевський.
У продовж 1918-1920рр. тризуб лишався державним гербом Української держави П.Скоропадського, а після проголошення акта злуки УНР і ЗУНР став Державним гербом об’єднаної республіки.
Як державний знак він символізує соборність (єдність) усіх українських земель. Законодавством передбачено окреме використання зображень як великого, так і малого державних гербів України.
Малий Державний герб – золотий Тризуб (знак княжої держави Володимира Великого) на синьому щиті – затверджено постановою Верховної Ради “Про державний герб України” від 10 лютого 1992 року.
Великий Державний герб повинен містити як головний герб України, так і зображення герба Війська Запорозького.
Вірш “Золотий непокірний тризуб”
Як птах золотий, в переливах
На прапорі має, горить
Це знак наш, це фабрики й ниви.
Це символ, що будем ми жить.
Це хліб наш, вугілля і цукор
Степи плодовиті, моря…
Це праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність,
Вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня,
Це пісня нової доби.
Це юність, це клич поколінням,
Що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно,
Золотий непокірний тризуб.
Ведучий 1: “Довго нас недоля жерла
Досі нас наруга жере
Там ми крикнемо: “Ще не вмерла, ще не вмерла і не вмре!”
Я хочу вам розповісти про національний Гімн України.
Вірш “Яка краса: Відродження країни!”
Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів.
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Коли відкільсь взялася міць шалена,
Як буря все живе схопила, пройняла –
І ось, дивись – у руках знамена
І гімна побід співа невільна сторона.
– Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступами патріотичні пісні, ще не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами Австро-Угорської та Російської монархії.
– Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” написаний в середині 60-х років. Музика написана видатним західноукраїнським композитором і диригентом Михайлом Вербицьким.
15 січня Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію гімну України. (звучить музичний запис “Ще не вмерла Україна”).
Коли співають – пісня ще жива. Співуче серце грати розрива. Не вб’ють грани зловісні Життя правічну пісню Грани не вб’ють! Співайте, люди, нелюдам на зло, Співайте хором, щоб там не було! Хай спів стрясає груди Співайте хором люди Співайте хором люди Співайте хором люди Співайте, співайте, співайте! Під час звучання гімну всі встали.
|
