Мета: Стимулювати роздуми учнів про роль навчання у житті людини, фор¬мувати переконання про знання як неоціненний скарб запобігати спаду інтересу учнів до навчання.
/. Тестування напередодні бесіди.
1) Чи легко вам учитися?
а) так;
б) ні;
в) не дуже.
2) Чи цікавий для вас процес навчання?
а) так;
б) ні;
в) вчуся без емоцій.
3) Якою була ваша успішність у молодших класах?
а) високою;
б)середньою;
в) низькою.
4) Як змінився рівень вашої успішності у порівнянні з молодшими класами?
а) не змінився;
б) підвищився;
в) знизився.
5) Чи допомагали вам батьки у молодших класах готувати домашні завдання? А тепер?
а) я завжди вчився самостійно;
б) в молодших класах допомагали, тепер — ні;
в) інколи;
г) допомагали і допомагають.
6) Чи багато зусиль прикладаєте ви для навчання?
а) так;
б) ні;
7) Як часто ви готуєте домашні завдання?
а) систематично;
б) час від часу;
в) не готую.
8) Чи охоче ви виконуєте домашні завдання? Якби було введено вільне виконання домашніх завдань, чи виконували б ви їх?
а) так;
б) неохоче, з обов'язку;
в) ні; може, інколи.
9) Що, по-вашому, є причиною небажання окремих учнів учитися?
а) зависокі вимоги;
б) поява інших інтересів;
в) неусвідомлення мети;
г) особа вчителя;
ґ) звичайне лінивство.
10) Чи пов'язуєте ви мрію про своє майбутнє з рівнем освіченості?
а) так;
б) ні;
в) не задумувався над цим.
11) Чи відчуваєте ви потребу в допомозі?
а) так;
б) ні.
12) Чи любите ви читати книги?
а) так;
б) ні.
13) Чи мрієте ви прославитись завдяки своєму розуму?
а) так;
б) це нереально;
в) ніколи про це не думав;
Г) Ні.
Усі ви любите і знаєте чимало народних прислів'їв та приказок, в яких, як відомо, слів мало, а розуму — на цілі томи. Перевіримо, чи не розучились ви мислити. Хто найшвидше і небагатослівно розкриє смисл наведених прислів'їв:
- Розум без книги, що птах без крил.
- Краще з розумом хоч із зернину, аніж зріст, як у верблюда.
- Не той дурний, що не вчився, а той, хто не хоче вчитися.
- Де хотіння, там і вміння.
- Світоч всесвіту — сонце, світоч людини — знання.
- Хто багато знає, мало каже, зате багато висловить.
- Погана справа, як голова дірява.
- Хоче й машина, щоб біля неї була розумна людина.
(Слухання міркувань учнів.)
Молодці, молодці! Радує те, що ви тверезо мислите. Отож проаналізуйте і тему нашої виховної години: "Розум без знання, що колос без зерна".
(Відповідь учня.)
Справді, як колос без зерна порожній, так і голова — без знань. Людина не народжується мудрою, навіть якщо б вона успадкувала гени найталановитіших батьків. Без навчання не розвинеться жоден талант. Якщо людина чогось велико¬го досягнула чи в науці, чи в мистецтві, чи у спорті, чи в господарюванні — це найперше результат великої праці і мудрості.
Власне, ви вже у такому віці, що це розумієте, і декого навіть дратує, чому вам про це так часто нагадують. Так от послухайте відповідь на запитання: чому? для чого?
Як правило, учні не люблять, коли їх виховують, бо вважають, що це посяган¬ня на їхню свободу думки, позиції, дій. Тому ви займає¬тесь самовихованням. Але воно не може бути без втручання старшого і досвідче¬нішого покоління.
Якби людство не засвоювало надбань і досвіду попередніх поколінь, воно б, напевне, не піднялось вище винаходу колеса. Тільки використовуючи надбання минулого, осмислюючи його, засвоюючи, доповнюючи й удосконалюючи, люди¬на досягла прогресу. А щоб він не зупинився, кожне покоління має підготувати собі зміну, здатну забезпечити вимоги часу.
Уявімо собі, що вам потрібна якась річ, наприклад, машина. Чи захочете ви придбати машину браковану, ненадійну в експлуатації? Ні. Ви, як замовник, по¬требуєте високої якості, і за цю якість відповідає виробник. Виготовляючи дета¬лі, спеціаліст мусить знати властивості матеріалу (твердість чи якість, гнучкість чи крихкість, температуру плавлення тощо) і з цими властивостями рахуватися; дотримуватись технологій, інакше може вийти неякісна продукція.
Як виробник відповідає за якість продукції, отак і старше покоління (батьки, вчителі, вихователі) відповідальне перед суспільством за своїх нащадків. Суспіль¬ству також потрібні люди, які повинні створювати матеріальні блага, культуру і мис¬тецтво, розвивати науково-технічний прогрес, керувати державою і захищати її, гідно продовжувати рід. Ось яке соціальне замовлення стоїть перед школою й осві¬тою взагалі. Отже, закінчивши школу, людина повинна:
а) хотіти і вміти працювати;
б) мати розвиток інтелекту, що відповідає вимогам свого часу;
в) уміти жити в суспільстві за його законами, мораллю, звичаями.
Це замовлення виконати нелегко, бо навіть мертвий матеріал має свою силу . опору, яку мусить враховувати майстер, щоб виготовити якісну деталь. Тим біль¬ше людина не хоче насильства над собою, не хоче, щоб з неї когось формували.
Але в людини розвинута свідомість — найвищий витвір Бога. Отже, вона по¬винна усвідомити, що навчання, виховання — на її користь. Школа, вчителі орга¬нізовують процес навчання і не можуть бути байдужими до того, як він прохо¬дить: успішно чи ні? А якщо ні, то яка тому причина: ваші природні можливості, способи навчання чи сторонні впливи? Ви почули (та й не вперше), якими ви потрібні суспільству. Зіставте, чи збігається це з вашими планами, чи відповідає вашій меті. Чи такими хочете бути ви? Упевнені, кожен хоче бути високопро-фесійним спеціалістом у певній галузі. Ніхто свідомо не планує залишитись неуком, невігласом і неробою. Але чомусь такі люди трапляються. Річ у тому, що бажан¬ня досягти повної висоти мусить підкріплюватись бажанням іти до тої висоти, йти наполегливо, не відступаючи перед труднощами, долаючи перешкоди.
Деякі учні зізнаються, що вчитися їм нецікаво. А чи запитували ви себе, чому вам нецікаво? Чому іншим цікаво, а вам — ні? І коли це почалося? Чи не тоді, коли ви спасували перед труднощами, які потрібно подолати? Лінь породила від¬ставання, зневіру. І, що найстрашніше, з'явилось звикання й примирення зі своїм становищем відсталішого, слабшого, байдужість.
Якщо ви зауважуєте, що над вами починає брати гору неохота працювати, лінь, — мобілізуйте всі свої сили, волю, щоб подолати цей стан. Не відкладайте на майбут¬нє (дехто з учнів думає або навіть обіцяє: "уже з нового навчального року почну виправлятись"), не обманюйте себе. Хочу нагадати вам: "лінощі — це символічні ґрати" (В. Сухомлинський), від них починається падіння і чим довше воно триватиме, тим нижче впадеш і тим важче буде піднятись. Якщо самому важко надолужити прогаяне, звертайтесь по допомогу. У вас є друзі серед ровесників і дорослих, є рідні, які завжди прийдуть на допомогу. Але найважливіше — перемога над собою. Уже перша невеличка перемога додасть сили, поверне віру в себе, а далі будуть пере¬моги вагоміші. І ви побачите: чим більше труднощів подолано, тим цікавіше вам учитись. Ви станете цікавішими для товаришів, зміниться ставлення до вас. Тож не давайте притулу у своїй душі лінощам, бо вони — ваш лютий ворог. Рятуйте у собі людину!
Щоб бути людиною без лінощів, хочемо дати вам Корисні поради:
1. Усе, що хочеш запам’ятати , - уявляй.
2. Знай, що усе, що ти бачив, відчув, почув, - запам’яталось. Але згадується легко лише те, що уявив.
3. Не думай словами, думай образами.
4. Не картай себе за невдачі, а роби з них висновки.
5. Фантазуй.
6. Хвали себе навіть за незначні успіхи.
7. Не вчи вірші куплетами.
8. Не бійся забути, якщо уявляв.
9. Перед тим як заснути, уявляй себе здоровим і щасливим.
10. Умій розслабитися.
11. Не повторюй більше 4-5 разів підряд, краще зробити це через 2-3 години.
12. Не буває поганої пам’яті, є невміння використовувати її.
13. Пам'ять розуму не замінить.
14. Ставлення до себе подібне до розфарбовування. Не розфарбовуй себе в горні, темні кольори. Кожна людина може добитися успіху. Його можна спланувати.
1. Зроби щоденний графік, де записуй усі події дня та невеличкі дії.
2. Включай до плану улюблені і не улюблені види діяльності.
3. Контролюй виконання запланованих дій за визначенням часу. Якщо закінчив завдання раніше визначеного часу, займися тим, що принесе задоволення.
4. Якщо несподівані події завадили виконанню завдання згідно графіку, не турбуйся: просто перебудуй графік.
5. Підводь підсумки результатів виконання плану графіків кожного дня.
6. Записуй усі успіхи, яких вдалося досягти.
7. Якщо мали місце невдачі, записуй їх теж. Це будуть ті пункти, над якими потрібно попрацювати.
Щоб досягти успіху, потрібно працювати багато самостійно. А для вас – це виконання домашніх завдань. Як же краще організувати виконання домашніх завдань?
1. Перевір, чи правильно організовано робоче місце. Світло має падати спереду чи зліва; на столі не повинно бути ніяких зайвих предметів.
2. Точно наміть денний розклад, час, коли сядеш за уроки. Починати виконувати домашнє завдання краще за все через одну – півтори години після повернення зі школи, щоб був час відпочити від занять, але не варто відкладати на вечір.
3. Вириши, у якому порядку ти будеш готувати уроки. Спочатку виконай невеликі, але складні завдання. Далі більш складні, поки ти не стомився. Творчі роботи (креслення, малювання ) краще лишати на кінець підготовки домашнього завдання.
Обов’язково розплануй, скільки часу потрібно на виконання кожного предмету. Постав перед собою годинник та після закінчення роботи зверни увагу, скільки часу витратив насправді.
4. Не розтягуй виконання домашнього завдання за рахунок виконання інших справ. Запам’ятай, що на робочому місці працюють, а не граються, їдять цукерки в іншому місці. Якщо відчуваєш, що втомився, краще встань і відпочинь деякий час. Зроби собі додаткову перерву.
5. Учись самостійно долати труднощі, користуйся допомогою батьків тільки у тому випадку, коли дійсно не можеш упоратися сам.
Для чого готувати домашні завдання?
1. Виробити звичку працювати самостійно.
2. Навчитися виконувати самостійні завдання різної складності.
3. Закріпити і поглибити матеріал, який вивчався на уроках.
4. Щоб отримати гарні оцінки.
Тож надіймось, що наші поради допоможуть вам гарно вчитися.
Успіхів вам!
|
