Обладнання: роздавальний матеріал (роздруковані картки, на яких подані ситуативні задачі); одна квітка для гри «Подаруй квітку».

Хід заняття

Бесіда.
Завдяки чому люди розуміють одне одного?
Що таке спілкування?
Як ви думаєте, чому кожна людина зацікавлена в тому, щоб вміти говорити вдало спілкуватися?
Чи можна за мовою людини судити про її культуру, вихованість?
Чи позначаються особливості спілкування людей на їхніх взаєминах, настрої, самопочутті й працездатності?
Що необхідно людині для того, щоб відчувати радість від спілкування?
Чи можна навчитися правильно спілкуватися з людьми?
Від якого спілкування слід відмовлятися?

Слово вчителя.
Поняття «спілкування» в психології уживається найчастіше стосовно між особових контактів. Спілкування – це взаємодія двох або декількох осіб в обміні інформацією чи в практичній діяльності. Спілкування з іншими людьми розглядається як «обробка людей людьми», визначити як «обробку людиною самої себе». Відомий філософ Л. Фейєрбах визначив значення спілкування таким чином: «Спілкування звеличує, у суспільстві людина мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці».
Мистецтво спілкування – одна з найбільших здібностей людини, вона підтримає її над усім живим і робить людиною!
Слово – найбільш змістовий, об’ємний, виразний засіб людського спілкування. Уміння говорити, слухати – важливі умови взаєморозуміння. Нема у світі зброї, сильнішої за слова. Недаремно говорять, що словом людським можна зсунути гору з місця. Словами борються, словами люблять, словами ненавидять, словами вбивають, словами творять величезні справи в історії людства.
Про вміння користуватися словом писали ще в давню давнину. У «Повчанні синам» Володимира Мономаха говориться: «При старих мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними й собі молодшими… без лукавого наміру розмовляти і більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою».
Ще з «Одіссеї» великого Гомера беруть витоки такі приказки: «Про одне слід говорити, а про інше мовчати», «Про одне хоч сім кін, про інше заціп». Вислови давньогрецького драматурга Сокола: «Мовчи, глуха, - менш гріха», «Хто мовчить, той двох навчить» - теж стали приказками.

Робота з прислів’ями та приказками.
• Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.
• Яка людина, така її мова.
• Вмієш казати – вмій і змовчати.
• Ласкаві слова – весняний день.
• Слово людини здатне обернутися злом.
• Слово не стріла, а серце пробиває.
• Гарне слово дорожче за гроші.
• В легковажної людини язик довгий.
• Говорить гарно, мов горіхи гризе.
• Сухе дерево безплідне, пусте слово марне.
• Холодне слово поки до серця дійде – льодом стане.
• Птиці пізнають по пір’ю, а людину по бесіді.
• Язик багато може зробити: і настрій піднести, і справу зіпсувати.
• На сухому дереві нема плодів, у порожньому слові – глузду.

Слово вчителя.

Гра «Подаруй квітку».
Учитель дає одному з учнів квітку. Він зможе подарувати її тому, хто його найкраще попросить. Зміст прохання має бути щирим, ввічливим, змістовним і обов’язково аргументованим. (Уживаючи слова ввічливості, використовувати міміку, жести, інтонацію.) Особисті інтереси не враховуються. Учень має обґрунтувати своє рішення (наприклад, чому саме Олі він віддав квітку).
Учні по черзі висловлюють прохання.

Слово вчителя.

У реальному житті не старайтеся маніпулювати причинами, бо це призводить до того, що дехто звикає обманювати людей придумує причини, щоб викликати жалість.
У спілкуванні важливо все. Для прикладу візьмемо вітання.

Запитання до учнів.
Як ви думаєте, яку роль відіграє вітання при зустрічі з іншими людьми?

Слово вчителя.
Відмовитись від привітання або не відповісти на нього в усі часи й у всіх народів вважалося вершиною невихованості й неповаги до оточуючих. Адже в поклоні, у коротких словах привіту дуже великий зміст… Я тебе бачу, Людиною. Ти мені приємна. Знай, що я тебе поважаю і хочу, щоб і ти до мене добре ставилася. Я бажаю тобі всього самого доброго: здоров’я, миру, радості, щастя. Ось що означає просте, звичайне «здрастуйте».
В усі часи люди вітали одне одного. Рухи, жести, слова, якими здавна обмінювалися люди різних країн у момент вітання, дуже різноманітні. Отже, якщо ви зібралися у закордонні мандри – не забувайте цього, аби не потрапити у скрутне становище.
У багатьох країнах на прощання машуть рукою. А, скажімо, у Греції цей жест зрозуміють як «іди до біса». Якщо в Болгарії кивають головою, ніби погоджуючись, не помиліться, тому що це означає «це неможливо».
Майже скрізь постукування пальцем в лоб означає «ну й дурень». У Голландії таким чином висловлюють захоплення «Як розумно!» В Україні при зустрічі та прощанні знайомі рідко цілують одне одного. У Західній Європі це звичайна річ, а от кількість поцілунків усюди різна: у Парижі – чотири, у Бельгії – три, в Англії – один.

Бліц - турнір.

1. Хто вітається першим у таких ситуаціях?
а) Молода дівчина поспішає на зустріч юнаку.
б) Жінка років 30 зустрічається з людиною похилого
віку.
в) Людина стоїть, інша проходить між неї.
г) Вам зустрілася одружена пара.

2. Ви прийшли в гості. З ким першим ви повинні вітатися? А потім?

3. Як бути, коли вас помилково привітали?

4. Чи будете ви вітатися з жильцями вашого будинку, якщо ви не знайомі?

5. Чи можна замість «здрастуйте» говорити «привіт»?

6. Чи може жінка подати руку в рукавичці? А чоловік?

7. Вам потрібно втрутитись у розмову старших. Як це зробити?

8. Як знайомлять друзів зі своїм батьком?

9. Вас знайомлять із хлопцем та дівчиною. З ким ви повинні привітатися
спочатку, як? Чи треба подавати руку і чому?

10. Як запитати у перехожого час, дорогу до якоїсь установи?

11. Як запросити по телефону свого друга, коли трубку підняв хтось з його
рідних?

12. Як запитати в магазині про вартість будь-якої речі?

13. Як правильно запросити дівчину до танцю, як потім її провести до місця, як
їй подякувати?

Робота в парах.
Учитель роздає роздруковані картки, на яких подані ситуаційні задачі, і просить учнів їх розв’язати.

Ситуаційні задачі

Ви увійшли в автобус в останні двері й побачили, що біля передніх дверей
стоять ваші друзі. Чи треба привітатися з ними? А якщо треба, то як це зробити?

З вами, мабуть, таке траплялося: ви часто зустрічаєте людину, наприклад, у сквері, через який ходите до школи, але ви на знайомі з нею. Чи треба в таких випадках вітатися?

У шкільному коридорі розмовляють учителі. Серед них Олег побачив свого класного керівника і , проходячи повз них, ввічливо сказав: «Здрастуйте, Ігорю Семеновичу!» Яку допущено помилку? Можливо, все гаразд?

Слово вчителя.
У спілкуванні є ще одне правило, про яке не слід забувати. Яким би не був ваш настрій, ви зобов’язані бути коректними з товаришами, не старайтесь на комусь «зігнати злість». Адже відомо, що настрій, внутрішній стан людини в першу чергу відбиваються на результатах праці.

Гра «Хто більше назве чарівних слів».
Учитель пропонує учням назвати відомі їм слова-привітання, побажання, звертання. Усе назване учнями записується на дошці в три стовпчики.

Привітання
Вітаю вас!
Привіт! Салют!
З днем народження!
З новосіллям!
З Новим роком!
З приїздом вас!
Зі святом вас!
Доброго ранку!
Доброго дня!
Доброго вечора!
На добраніч!

Побажання
Доброї ночі!
Спокійної ночі!
Доброго здоров’я!
Успіхів вам!
Хорошого відпочинку!
Всього доброго!
Бажаю вам здоров’я, щастя!
Бажаю вам приємно провести свята!
На здоров’я!
Наше щире вітання!

Звертання
Будь ласка, вибачте.
Боюсь, що я вас образила.
Не жалкуйте.
Дозвольте попросити вибачення.
Я не можу не вибачитись.
Юнаки! Дівчата!
Я не хотіла вас образити.
Мої рідні!
Прийміть мої співчуття.
Я завдав вам скільки клопоту.
Я рада за вас!

Слово вчителя.
А як бути, коли людині потрібно зробити зауваження? Адже можна відразу зіпсувати їй настрій.
Дійсно, інколи те, що ми збираємося сказати іншій людині, не завжди приємно. А тому робити зауваження – тонке мистецтво, якого потрібно вчитися.

Цікаві правила спілкування подає Б. В. Бушелова у книзі
«Поговорімо про вихованість».

1. Виявляйте інтерес до людей. Хай ваш співрозмовник відчує, що він не
байдужий вам.

2. Навчіться посміхатися. Щира, доброзичлива посмішка – це мистецтво.

3. Зазвичай, розмовляючи, ми не звертаємося до співрозмовника на ім’я. У
кращому випадку – скоромовкою. Не заощаджуйте на цьому. Звук власного
імені дуже приємний людині.

4. Будьте хорошим слухачем. Знаючи інтереси свого співрозмовника,
намагайтеся переводити розмову в русло його інтересів.

5. Дайте людям відчути їх значимість і робіть це щиро.
Спробуйте, і у вас вийде.

Спілкування не може обмежуватися тільки тим, про що сьогодні йшла мова. Ми спілкуємося в транспорті, за столом, в театрі, у сім’ї, у колі друзів.

Запам’ятай, чого треба навчитися і до чого прагнути під час спілкування:
- знати, з ким спілкуватися;
- не хвилюватися і не боятися;
- мати теми для розмов та ставити мету спілкування;
- уміти ставити спілкування;
- тактовно і спокійно говорити;
- уміти вчасно промовчати;
- вчасно іти на компроміс;
- в оптимістичному плані керувати своїм настроєм;
- прагнути до доброзичливості;
- прагнути, щоб люди були задоволені спілкуванням.

Чого потрібно уникати під час спілкування:
- не говорити багато;
- не докучати мовчанням;
- не говорити про свої хвороби, біди, нещастя;
- не бути людиною настрою;
- не говорити з іншими про те, що їх не цікавить;
- якщо можна, уникати критики;
- не хвилюватися;
- не говорити монотонно;
- не говорити довгими реченнями;
- не говорити спочатку про другорядне, дрібниці;
- не зловживати мімікою, жестами;
не зловживати часом.

Заключне слово вчителя.

Отже, спілкування – це не тільки взаємини, контакт між людьми, які пізнають одне одного, обмінюються інформацією і переживаннями з метою взаєморозуміння і взаємо регулювання поведінки, але це і спосіб існування, і головна умова розвитку людей. «Чим багатше і гармонійніше розвинена людина, тим більше готова вона до щастя. Для неї світ багатий, захоплюючий, а головне – добрий і відкритий. Він схожий на дім друзів: що хочеш – візьми, що цінуєш – віддай.
А для людини обмеженої світ як величезне місто в абсолютно незнайомій країні. Усі вулиці відкриті, а йти по них страшно, бо невідомо, куди ведуть. І запитати когось – не знаєш мови… Гармонійній людині легко в спілкуванні: їй не треба шукати теми для розмови. А спілкування – це наше, якщо так можна виразитися, соціальне дихання».
Дійсно, як важко вміти знаходити спільну мову! Як важливо зрозуміти
одне одного! Із самого дитинства треба засвоювати науку спілкування,
оволодівати вмінням вести себе серед людей так, щоб їм було добре, приємно, зручно!

Список використаних джерел

1. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : Наук.-метод. посіб. /
О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред. О.І. Помету. – К.: Видавництво А.С.К. 2006.-192с.
2. Майданець Іріаїда " Добрий день! Урок ввічливості” // Шкільний світ. - 2007.-№4.
3. " Етикет вітання ” // На дозвіллі. – 2006.- №68.