Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.
Відверта розмова про любов
Відверта РОЗМОВА про ЛЮБОВ Мета: виховання поваги до про¬тилежної статі; розвиток духов¬ності у підлітків, естетичного сма¬ку; формування поняття кохання та його особливостей у юнацько¬му віці; корекція любові до себе, до близьких; навчання мислити і самостійно приймати рішення у різних життєвих ситуаціях. (Столи розставлені півколом. Лунає тиха ніжна мелодія.) Психолог. Шановні присутні! Сьогодні ми зустрілися з вами, щоб поговорити про те, що хви¬лює людину впродовж усього її життя, про те, що ж таке щастя. Звичайно, кожен укладає у це по¬няття щось своє, те, про що мріє і чого прагне. В ЕАсадова є вірш, дуже співзвучний темі нашої роз¬мови, називається він «Что такое счастье?» Бібліотекар. Что же такое счастье? Одни говорят: зто страсти, Картн, вино, увлечения — Все острьіе ощущения. Другие верят, что счастье — В окладе большом и власти, В глазах секретарши плененньїх И трепете подчинешшх. Третьи считают, что счастье — Зто большое участие: Забота, тепло, внимание И общность переживання. По мненью четвертих, зто — С милой сидеть до рассвета, Однаждьі в любви признаться И больше не расставаться. Еще єсть такое мнение, Что счастье — зто горение: Поиск, мечта, работа И дерзкие крнлья валета! А счастье, по-моему, просто Бьіваст разного роста: От точки и до Казбека В зависямости от человека. Психолог. А тепер ваша черга відповісти собі і нам, що для вас є щастя, що вам потрібно для того, щоб буга щасливими, чого вам бракує в жилі, щоб відчути себе щасливим. (*Мозковий штурм». Лунає музи¬ка М.Баскова «Что такое счастье Присутнім роздаються папір, марке¬ри і дається 2—Зхв на роздуми. Писа¬ти краще друкованими літерами. Відповіді зачитуються і групуються за спільними ознаками. Приміром: кар '- єра, любов, коли тебе розуміють, коли немає проблем тощо. Написані відповіді скотчем кріпляться на дошці.) Психолог. Жодна ваша відповідь не була однозначною, та майже кожен не уявляє себе щасливим без кохання. Чарівна пора юності, пора пізнання самих себе і довкілля, час, коли майже до кожного при¬ходить перше кохання. Із ним по¬в'язані не тільки перші щасливі неповторні переживання, а й гіркі та болючі розчарування. Бібліотекар. У багатолюдному натовпі завжди легко вирізнити за¬коханих, адже кохання схоже на божевілля. Іноді досить одного по¬гляду, слова, дотику, щоб воно спа¬лахнуло, й іноді замало цілого жит¬тя, щоб «вилікуватися» від нього. В.Бєлінський писав: «Кохання має свої закони розвитку, свій вік, як людське життя. У нього своя розкішна весна, своє спекотне літо, нарешті осінь, яка для од¬них буває теплою, світлою й ро¬дючою, для інших — холодною, гнилою й неродючою. У кожному віці людина переживає любов по- різному». (Вивішується плакат «Карта кохання».) Психолог. Так хочеться буга щас¬ливими! Чи не так? А що воно таке, щастяі Щастя — це душевний стан. І дарує його найчастіше лю¬бов. Головне — любити! Любов, на думку вчених, приводить наш організм в оптимальний стан, який можна зафіксувати сучасними при¬ладами. Приміром, початок лю¬бовних стосунків, чудовий, утім, тривожний час, він робить нас не тільки щасливими, а й збільшує кількість захисних клітин у нашо¬му організмі. Унаслідок виділення кортизону в закоханих швидше за¬гоюються рани, рідше бувають про¬студні захворювання та грип. Ще одна властивість, що віддзер¬калює природу любові, — постійність. Любов має тривати. Мати дарує лю¬бов своїй дитині, не замислюючися, чого це «коштує» їй самій. Коли ди¬тина виросте, хіба вона пред'явить рахунок за все те, що вона для неї зробила?! — Ніколи. Але що зали¬шається матері? — Тільки її любов, і більше нічого їй не треба. А дитина, зокрема, всю любов, отриману від матері, віддасть своїм дітям. Це при¬клад вічної любові. Батьківська любов, материнсь¬ка любов і дочірня — це любов безкорислива. Безкорислива любов означає, що нас люблять такими, якими ми є. Така любов дає нам можливість повірити в себе, відчу¬ти, що нас цінують, посилює по¬чуття власної гідності. Звичайно, батьківська любов має бути терп¬лячою і всепрощаючою, і водно¬час, вона висуває певні вимоги.
Отроцтво та юність — непрос¬та пора. Не так просто змиритися з тим, що ти такий(така), який(а) є, — ні талановитіший, ні багат¬ший, ні красивіший. Дуже часто ми навіть не підозрюємо, що ключ до щастя — у нашому Став¬ленні до себе, до життя, до навко¬лишніх. Усе, що вам потрібно, — це повірити в себе. Припиніть кри-тикувати себе за дріб'язкові недо¬ліки. Зверніть увагу на свої сильні боки та хороші якості, відмічайте найменші зміни на краще. Чим краще ви ставитиметеся до себе, тим більшою буде ваша впев¬неність у собі, і це допоможе вам краще розуміти, а значить і кра¬ще ставитися до інших. Світ сповнений судцями. Підгри¬муйте стосунки з тими людьми, які не критикуватимуть і не засуджу¬ватимуть вас, і ви побачите, що стали набагато спокійнішими. Але й ви не маєте судити інших. Ми маємо навчитися любити одне одного. Зазвичай, потреба у коханні найбільш властива лю¬дині в юності, але закономірний і неминучий у цьому віці сплеск пристрасті далеко не завжди ви¬кликається власне коханням. До¬сить часто за це прекрасне почут¬тя сприймається закоханість. «Три джерела має прагнення людини: душу, розум і тіло. Прагнення душі породжують дружбу. Праг¬нення розуму породжують повагу. Прагнення тіла породжують ба¬жання. Поєднання трьох прагнень породжують любов», — так опи¬сує любов давньоіндійський трак¬тат «Гілка персика». У закоханості цього злиття немає, емоційна при¬в'язаність базується тільки на од¬ному (максимум на двох) потягах: дружбі або бажанні. Усі ми прагнемо любові, яка поглинула б нас із головою і три¬вала все життя. І не важливо, де і як спалахне полум'я кохання, але нестримний потяг двох одне до одного буває більше від розуму, ніж від серця. Тоді чому буває бо¬жевільним кохання?! Любов без¬розсудна, безтямна, коли втрача¬ють голову від кохання? Про таке кохання ми всі чули або читали. Але це не творча сила, а руйнівна. Навряд чи психічно нормальна людина зможе прожити все життя у стані солодкого божевілля. Пси¬хологи вважають, що за відчуття рівноваги та надійності стосунків відповідає «формула кохання» — зміна сильних емоцій спокоєм, що є ключем до рівних стабільних стосунків. Ще одна особливість кохання, спрямована передусім на благо собі, виконання власних потреб і ба¬жань, — це «хибне кохання». Скільки людей пробували любити і були зраджені, обмануті, ображені й розчаровані? Хибне і справжнє кохання починаються однаково, і деякий час навіть схожі. Але на¬слідки виявляються протилежними. Справжня любов не ставить ніяких умов, вона самовіддана і незмінна, приносить непідробні почуття ра¬дості й щастя. Хибна ж любов ста¬вить певні умови й відзначається мінливістю. Тож любов — це творчість обох. А вміння любити — особливий талант. Плакат «Карта любові» дає можливість ще раз пригадати по¬чуте. Яким буває кохання за ча¬сом? — Довге, коротке, вічне. Різновиди кохання? — До себе, до батьків, до друзів, до ворога. А тепер попрошу присутніх по¬ділитися на групи по троє-четве- ро. Кожна група отримує аркуш, на якому описана певна життєва ситуація, що слід розіграти по ро¬лях. Ситуація 1. Зі мною хочуть дру¬жити багато хлопців із нашої шко¬ли, але через те що я не вживаю спиртного, не курю, не лихослов¬лю, їм соромно. Адже «в моді» дівчата, які мають уміти все те, що й хлопці. Що мені робити? Стати такою, як вони? Ситуація 2. Ми познайомилися з ним два місяці тому і почали зу¬стрічатися. Він казав, що кохає мене. Та раптом він мене поки¬нув. Навіть не пояснив, у чому річ. Я страшенно страждаю, бо дуже кохаю його. Що мені робити? Ситуація 3. Я любила хлопця, а він мене. Через деякий час ми по¬сварились і тиждень не зустріча¬лися. А коли я його побачила, він сказав, що не хоче зустрічатися зі мною, тому що покохав мою под¬ругу. Так моє кохання зазнало по-разки. Я хотіла покінчити життя самогубством, але мене врятува¬ли. Життя мені врятували, а хто врятує мене від самоти? Ситуація 4. Я така слабохарак¬терна: тільки побачу гарного хлоп¬ця, одразу закохуюся. Через дея¬кий час це «кохання» минає і я закохуюся в іншого. Сама не знаю, що зі мною діється. Невже це і є кохання, про яке стільки пишуть і говорять? (Обговорення ситуацій.) Бібліотекар. Хочу прочитати вам одну легенду. Було в царя три доньки. Наймолодшу звали Пси- хея. Вона була такою прекрасною, що достойні юнаки з'їжджалися звідусіль, щоб тільки поглянути на неї. Психею це ображало, бо вона прагнула не милування, а глибо¬кої любові. Батько, співчуваючи страждан¬ням Психеї, звернувся за допомо¬гою до оракула. Та його про¬світництво виявилося важким: уб¬рана у поховальний одяг, Психея мала бути відведена на призначе¬не місце для шлюбу з чудовись¬ком. Коли волю оракула було ви¬конано і Психея залишилася сама, аби чекати чудовисько, поривом вітру, що з'явився невідь-звідки, віднесло її до прекрасного пала¬цу. Там Психея стала дружиною невідомого юнака. Але коли б за¬хотіла його побачити, то мала б за це кару — розлуку з коханим, тяжкі біди та поневіряння. Сестри Психеї позаздрили їй і спонукали порушити заборону — темної ночі, коли коханий спить, запалити вогонь та подивитися на нього. Зробивши, як порадили се¬стри, Психея впізнала у своєму чо¬ловікові Амура — бога кохання. Довго милувалася вражена Психея вродою Амура, аж доки крапля га¬рячої олії зі світильника не роз¬будила його. Ображений порушен¬ням заборони, Амур полетів геть, а Психея пішла на його пошуки. Немало тяжких бід випало на її долю, та всі вона здолала. Навіть заради кохання впоралась із зав¬данням самої богині Венери — матері Амура. Оцінюючи подвиги Психеї зара¬ди любові до Амура, великий бог Зевс дав їй божественне безсмер¬тя та уможливив цим шлюб із бо¬гом любові. Психолог. Психея — від грецько¬го «псюхе», що означає «душа». Психеї (душі) довелося докласти чимало зусиль, щоб піднятися на рівень справжньої любові. Спочат¬ку Психея жила передчуттям лю¬бові. Далі — налетів Амур в образі вітру і захопив Психею. До неї прийшла пристрасть, утім, це ще не любов. Пристрасть нестримна, спонтанна, вона важко піддається аналізу, вона бездумна і неуважна до іншого — вона не відповідаль¬на. Психея порушує заборону і юнак покидає її, Психеї (тобто душі) доводиться немало вистраж¬дати, зрозуміти й навчитися, аби його повернути. Долаючи перешко¬ди заради Амура, Психея сама зрос¬ла до рівня зрілої любові. Завдяки зрілій любові кожна людина може витримати всі життєві негаразди, здолати будь-які пере¬шкоди. Любов — це джерело енергії та моральної сили. Отож нехай невичерпним буде ваше дже¬рело. Даруйте свою любов людям і повернеться вона вам сторицею.
