П'ятниця, 03.05.2024
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2225
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
«УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК»

Мета: Пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого роду, свого краю. Збагатити знання учнів про чудодійні обереги нашого життя – квіти і виховувати глибокі почуття любові до маминої пісні, рідного краю, батьків. Сприяти розвитку творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції.
Обладнання:віночок-аплікації, ілюстрації українських віночків та квітів.
Хід заняття

[/b]Слово вчителя:
Сьогодні тепло своїх сердець і душ ми будемо дарувати квітам. У сиву давнину квіти обожнювали, вважали їх уособленням найніжніших почуттів. На острові Таїті й досі всіх дітей до 6-річного віку звуть «гіті», що означає «квітка». У нас дітей часто порівнюють з квітами. У різні часи і в різних народів на честь квітів часто влаштовують свята.
У Греції святкувалися геацинтет, у Стародавньому Римі — розаліт, у Франції — розєри і свято конвалій. Особливо багато квіткових свят в Китаї та Японії. У лютому — свято цвітіння слив, у березні — персиків, у квітні — вишень, якими японці й досі прикрашають будинки, одяг.
Ми відкриваємо двері до скарбниці богині Флори. У Давній Греції Флора зображувалась у вигляді жінки з квітами в руках, вважалася богинею квітів, весни, цвітіння. Зараз це слово означає весь рослинний світ.
А зараз ми поведемо розмову про... віночки - обереги, які зроду-віку були неодмінною ознакою національного українського строю. А скільки звичаїв, обрядів, повір'їв пов'язані з вінками! До нас дійшов лиш відгомін тієї барвистої Пісні Землі. Однак, дійшов. І коли подивитися, то кожен з вас – коли були зовсім маленькими і до сих пір плели те диво.
Існує низка легенд про віночок. Ось одна з них:
Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже : "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тому не просто кажуть, що вінок оберегіє від нечистої сили.
Є багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю.
Український віночок — не просто прикраса, а й оберіг, "знахар душі" , бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.
А чи знаєте ви квіти які вплітають у віночок?
Давайте проведемо квіткову вікторину "Віночок".
1. На городі тичка, а на тичці - капличка.
Без вікон, без верха, а в ній людей без числа. (Мак).
2. Синьоока чарівниця
Де вінки вона спліта, -
Часто в полі в нас вертиться;
Пшениці рідкі й жита. (Волошка)
3. Без рук, без ніг, а на повітку збіг. (Хміль)
4. А що за квітка є, що і сліпий взнає ? (Будяк.)
5. Стоять красуні на воді,
Вінки на них білі й золоті.
6. Цвіте синьо, лист зелений
Квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив - його не займає.
(Барвінок)
Молодці! Ви добре справились із завданням.
Дійсно! Впліталося до віночка багато квітів: вишні, ружі, калини, безсмертника, деревію, незабудки, чорнобривців, любистку, волошок, ромашок.
Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають в народі деревцем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослинка, вона завше цвіте. Тому й люди вплели її до віночка як символ нескореності.
А барвінок - до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п'ють од простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні букетики. Цілий рік його шанують, вважають символом життя.
А безсмертник дарує здоров'я нашому роду людському. Чи виразки, чи вавочки - дуже гоїть, тому й співають славу цьому квітові життя.
Квіт вишні та яблуні — символ материнської любові.
А калина — символ краси та дівочої вроди, символ України вродливої нашої.
У народі кажуть, що Ружа колись була дуже красивою дівчиною. Вона, як її сестри — Мальва та Півонія, лікувала людей від сердечних хвороб. І прийшов якось до них лікуватися Зимовий Вітер. Постукав у двері та й питає, а чи тут дівчата-красуні живуть, що людей лікують, здоров'я дають.
- Тут, - відповіла Троянда.
- То впустіть до хати.
- А хто ти будеш?
- Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.
- А чи не завдаси ти нам шкоди?
- Ні!
Відчинила Троянда двері і влетів у хату Вітер-вітрисько.
- На що скаржишся? — спитала Мальва.
- На безсилля з Морозом боротися.
- А чи добре ти щось вчинив людям?
- Ні!
- То за, що ж тобі співчувати?
- За те, що я хворий.
- Але ми лиш добрим людям помагаємо, - відповіли дівчата.
Тоді дмухнув Вітер на сестер і перетворив на квіти. А люди навесні висадили їх у квітник: мальву коло вікна ближче, півонію — до води, ружу - до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують. У віночку ж це символи віри, надії, любові.
Назва чорнобривців пов'язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки - чорнобривці.
А любисток і васильки були колись птахами, що вчили людей любити одне одного та бути щирими у розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими рослинками — любистком та васильком. Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікарські властивості. Ними миють волосся, освіжають помешкання, купають маленьких дітей.
Тому у віночку — це символ людської відданості, уміння бути корисним. А ромашка у віночку наймолодша за своїм віком, її вплели у віночок люди, коли переконалися, що вона приносить не лише здоров'я, але й доброту та ніжність. І вплітають її разом з гронами калини та цвіту яблуні, вишні. Переплітають з батіжком хмелю - символом гнучкості й розуму. Цвіт маку додають у віночок лише ті дівчатка, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогами. До то ж мак є символом печалі й туги. А всього в українському віночку - 12 квіточок, і кожна - лікар, оберіг. Плести віночки — то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети; як плести і коли, як зберігати квіти у вінках.
Тепер віночків майже не плетуть з живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих віночків треба ставитися з повагою. Дівчинку завжди по віночку впізнають:
Хто вміє віночок вити - Той вміє життя любити.
Який вінок - такий голосок.
Символи, які позначають стрічки у віночку
Світло-коричнева - символ землі-годувальниці
Жовта - символ сонця
Світло-зелена - символ краси і молодості
Голуба - символ неба і води
Оранжева - символ хліба
Фіолетова - символ мудрості
Малинова - щирості й душевності
Рожева- достатку

Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала голубі стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчинку подарунками, хлібом, грошима, тканиною, одежою. Бажали їй стати щасливою та багатою.
Бездітні люди прохали бути їм за доньку. А дівчинка за повагу таку дарувала тим людям стрічку з віночка чи вишиту хустинку, в якій носила насіння любистку.
Починали носити віночок дівчатка - з трьох років.
Перший - для трирічної дівчинки плела мама, намочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.
У чотири рочки плівся інший віночок. А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак і волошку.
Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали.
Крім "вікових" віночків, що плелися відповідно до віку дитини, на Україні існували ритуальні, звичаєві, магічні вінки. Усього 77 видів вінків!
Заключна частина:
Наші дівчатка, вдома готували малюнки квітів, тож давайте зробимо свій віночок, який буде оберігати всіх нас.
Але головне.... Не баріться, та з першим весняним сонечком, раненько-рано, у світлих росах, на луках, по берегах, пагорбках назбирайте квіту. Для ваших віночків...
Дякуємо за увагу!

Використана література:
1. Енциклопедія української діаспори. - т. 4 — Київ-Нью-Йорк-Чікаго-Мельборн, 1995.
2. Валерій Войтович «Міфи та легенди давньої України».

Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: Ромашка (14.03.2011) | Автор: Рибак Наталія та Іванюта Яна
Переглядів: 14762 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 3.8/9 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2024
Сайт управляється системою uCoz