І. Попередня підготовка.
1) Записати на дошці або для висвітлення на табло тлумачення таких понять:
Талант(гр., буквально — терези) --
• у Стародавній Греції вагова й грошова одиниця;
• видатні природні здібності, обдарованість;
• в сучасній Греції міра ваги (150 кг ).
Кар'єра(італ. — біг, життєвий шлях, поприще від лат. — віз, візок) --
• швидке й успішне просування у службовій, суспільній, науковій та іншій діяльності;
• рід діяльності.
Кар'єризм — гонитва за особистим успіхом через честолюбство чи з корисливих мотивів на шкоду суспільним інтересам.
Егоїзм (від лат. — я) — моральний принцип і особиста риса людини, що полягає у нехтуванні інтересами суспільства й інших людей заради особистих інтересів.
Альтруїзм(франц., від лат. — інший) — безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів.
Амбіція(лат.) — гонор, чванливість.

2) Дати учням питання для обдумування.
1. Чи бажаєте ви зробити кар'єру? Що спонукає вас до цього: бажання самореалізації, амбіція, користь чи альтруїзм?
2. Що, по-вашому, потрібно для досягнення успіху: талант, працьовитість, воля, удача, протекція?
3. Чи обов'язково бути кар'єристом, щоб зробити кар'єру?
4. Хто, на вашу думку, швидше й успішніше зробить кар'єру: егоїст чи альтруїст?
5. Як називають у народі людину, яка не реалізувала своїх природніх задатків і можливостей?
6. Як ви ставитесь до невдах?
7. Чи можна досягати успіхи?, ігноруючи закони моралі й Заповіді Божі?

ІІ. Висловлювання учнів.
Відповіді на заздалегідь поставлені питання. Відповіді можуть бути різні, можливі й протилежні погляди учнів. Учитель підтримує бесіду, стежить, щоб суперечка не переросла в сварку, ставить навідні, заохочуючі, навіть «провокативні» питання, повертає розмову в русло, передбачене темою.

ІІІ. Притча про таланти.
(Читає вчитель або учень, який наперед ознайомлений з текстом, продумав логічні наголоси та інші засоби виразності.)
Текст притчі:
Один чоловік, їдучи в чужу країну, покликав рабів своїх і доручив їм своє майно. Одному він дав п'ять талантів, другому два таланти, іншому ж один талант, кожному за його можливостями; і відразу ж поїхав.
Той, хто отримав п'ять талантів, використав їх для справи і набув на них ще п'ять талантів. Так само вчинив і той, хто отримав два таланти, набувши на них ще два. Той же, хто отримав один, не побажав трудитися, пішов і закопав його в землю, і сховав срібло господаря свого. Після тривалої мандрівки повернувся господар рабів своїх і вимагав від них звіту. Той, хто отримував п'ять талантів, приніс ще п'ять і, підійшовши до нього, сказав: «Господарю, п'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів, які я здобув на них».
Господар сказав йому: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря свого».
Підійшов також і той, хто отримав два таланти, і сказав: «Господарю, два таланти дав ти мені; ось інші два таланти, що я здобув на них».
Господар сказав йому: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря свого».
Підійшов і той, хто отримав один талант, і сказав: «Господарю! Я знав тебе, жорстоку людину, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав, і , побоявшись, пішов і закопав твій талант у землю; ось тобі твоє».
А господар сказав йому у відповідь: «Лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав, тоді треба було віддати моє срібло купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком. Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Бо кожному, хто має, дасться і примножиться; а в того, хто немає, відніметься і те, що має, а негідного раба вкиньте у пітьму непроглядну; там буде плач і скрегіт зубів».
Розповівши цю притчу, Ісус промовив: «Хто має вуха слухати, хай слухає!»

Бесіда за притчею.
— Кого мав на увазі Христос під образами господаря і його рабів?
— За що нагородив господар перших двох рабів?
— За що він осудив третього?
— Якими «талантами» наділив нас, людей, Творець?
— Який зв'язок між почутою вами притчею і тим, про що ви дискутували?

ІV. Заключне слово учителя.
Лінивий, бездіяльний не розвине своїх талантів і цим заподіє подвійне зло: по-перше, занапастить свою душу, бо лінощі — це гріх, власна неуспішність може викликати й інші гріхи: заздрість до успішних, заможних, озлоблення й нарікання на долю; по-друге, він не досягне достатку, бо само нічого не приходить, отже, він потерпатиме від бідності. Бідність може штовхнути лінивого на пошуки легкого хліба й повести слизьким шляхом, який, як відомо, веде до пропасті. Отже, потрібно робити все, що в твоїх силах, щоб примножити дари, подаровані Господом: тобі дано мову — вивчай її, люби й удосконалюй свою культуру й багатство мовлення; тобі дано розум — збагачуй і розвивай його, читай мудрі книги, осягай таємниці науки, набирайся мудрості; дано тобі здоров'я — бережи його, зміцнюй, живучи у злагоді з природою й оминаючи згубні звички, які ослаблюють та повільно вбивають твоє тіло; дано тобі силу — збільшуй, примножуй її, тренуй своє тіло, загартовуй його; маєш хист до якогось діла — полюби його, вивчай і вдосконалюй — і станеш майстром своєї справи і принесеш користь собі та людям. Усе це — праця, праця розуму, волі, тіла. Тільки праця — шлях до успішної кар'єри. І немає нічого поганого в природному прагненні людини зробити кар'єру, досягти успіху й принести користь собі та людям. Але зверніть ще раз увагу на значення цих двох слів, споріднених за походженням і різних за змістом, — кар'єра і «кар'єрист». Не можна йти до успіху, переступаючи через людські долі, не можна проштовхуватись уперед, відсуваючи позад себе інших, не можна домагатись перемоги підкупом чи брехнею, багатіти привласненням чужого майна.