Тема: Добро і зло в нашій душі.

Мета: 

Милосердя – щиросердність, співчуття,готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини, що потрапила в біду.
( Тлумачний словник В. І. Даля)

ХІД РОБОТИ

І. Організаційна частина
Перевірка присутності.

II. Вступна частина
Запитання для розгляду:
1. Що ми вкладаємо в поняття "добро" і "зло"?
2. Що впливає на гарні й погані вчинки людини?
3. Добро – як свідомий вибір у житті духовної людини.
Учитель: Очевидно, ви не раз чули вислови жити по совісті, працювати по совісті, судити по совісті, говорити по совісті. Що, на вашу думку, вони означають? Що ж таке совість? Сьогодні ми з'ясуємо це непросте питання, переконаємося, що совість і сором – це регулятори людської поведінки, що совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою. Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно.

III. Основна частина
Завдання:
Доберіть із довідки прислів'я, які можна використати в наведених ситуаціях.

І ситуація

Бабуся Ганна сиділа на лавочці. Вона чула, як неподалік сперечалися Дмитрик і Толя. Кожен із хлопчиків переконував іншого, що має право першим прочитати книжку, яка сьогодні надійшла до шкільної бібліотеки. Дмитрик говорив про свого батька-льотчика, а Толя про свою маму-лікаря. Головні герої книжки – пілот і лікар. Бабуся Ганна, вислухавши їхню суперечку, усміхнулася і сказала: ...
[/b]ІІ ситуація
Маринка давно мріяла про таку ляльку, як у Зої. У крамниці ще залишалася одна така ж. На день народження мама обіцяла її купити. Та коли дівчинка з мамою прийшла в магазин, на вітрині ляльки вже не було. Побачивши сльози на очах Маринки, продавець загадково посміхнулася і, ніби чарівниця, винесла ляльки, які щойно привезли для продажу. Серед них дівчинка побачила таку ляльку, таку – аж подих перехопило! "Ось цю ми й візьмемо, – сказала мама, – Бачиш..."
Довідка. Справжнє щастя завжди попереду;
Батьком-матір'ю не хвались, а хвалися честю.

 Притча про доброго самарянина

"Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив до рук розбійників, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши майже мертвого. Випадково ішов якийсь священик тією дорогою, побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт пройшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька натрапив (на нього) й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою й вином, потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув його. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: "Доглядай його, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся".
Запитання для обговорення.
1. Про що йдеться у притчі?
2. Що означає "бути хорошим ближнім"?
3. Як ви думаєте, чому священик і левіт не допомогли потерпілому?
4. Як ця притча вчить нас допомагати незнайомим людям?
5. Як ви думаєте, чи змінилося ставлення мандрівника до самарян після цього випадку?
6. Наведіть приклади милосердя, допомоги, добрих справ, про які ви чули або знаєте?
7. Яку добру справу ви б хотіли зробити людям?

Ситуація для обговорення
Старенька бабуся їде в трамваї. Вона щойно одержала свою невелику пенсію і підраховує, скільки треба заплатити за електроенергію, водопостачання та інші побутові послуги. У цей час двоє підлітків витягують у неї із сумки гаманець. Це помічає контролер. Він підходить і просить показати квитки. Звичайно, квитків у хлопців немає, але за них заступається бабуся: вона ладна заплатити за них.
Завдання для роздумів:
1. Чи вчинили б і ви так само, як бабуся?
2. Як ви думаєте, про що думали підлітки, коли бабуся за них заступилася?
Учитель: У кожної людини є внутрішній потенціал добра і зла. Кожний учинок, думка є вибором того або іншого. Але, здійснюючи шляхетні й гарні вчинки, людина може керуватися негативними мотивами (бажання зарекомендувати себе з кращого боку, змусити гарно говорити про себе, отримати схвалення, подяку, нагороду, підвищити свій рейтинг тощо). При цьому людина не переймається високою ідеєю і щирим бажанням допомогти; внутрішньо вона залишається байдужою до проблеми того, кому допомагає. Тому в християнстві найвищу цінність має та доброчинність, яка робиться від чистого серця. Чи завжди ви керуєтеся щирими почуттями у своїх шляхетних учинках? Наведіть приклади, коли ваша допомога була щирою.
* Як ви розумієте вислови?
• "Те, що в нас є два ока, не полегшує нашої долі: одне око служить, щоб бачити хороші сторони життя, а друге – щоб бачити погані" (Вольтер).
• "Людина ніколи не буде доброю, доки не зрозуміє, яка вона погана або якою поганою вона могла б стати" (Честертон).
• "Зло протистоїть добру навіть тоді, коли добро хоче допомогти тим, хто став на шлях зла" (Ч. Айтматов).
• "Є те, що потрібне цим людям навіть більше, ніж їжа й дах над головою. Це – розуміння того, що вони комусь потрібні, хтось їх кохає. Вони розуміють, що, навіть якщо їм залишилося жити всього кілька годин, їх люблять. Господи, зроби нас гідними служби людям усього світу, які живуть і помирають у злиднях і голоді" (Мати Тереза).
Учитель: Прочитаймо і поміркуймо.
Є ще одне найніжніше деревце
Мама з Катрусею поливають яблуньки в саду. Десять яблуньок, під кожну – по десять голубеньких відерець. Щоб зеленіли, квітли і родили. Катруся вже кінчає перший клас, вона добре вміє рахувати. І ось за її підрахунками виходить: під яблуньку вже вилили десять голубеньких відерець, а мама виливає ще й одинадцяте.
– Скільки ж треба вилити під кожну яблуньку? – питається Катруся.
– Десять, – відповідає мама.
– А чого ж ви під кожну яблуньку виливаєте ще й одинадцяте відерце? – дивується Катруся.
– Бо є ще одне – найніжніше деревце, - каже усміхаючись мама. – Його теж треба полити, щоб вічно зеленіло.
– Що ж це за деревце?
- Совість
(В.Сухомлинський).
1. Що здивувало Катрусю?
2. Яку відповідь на своє запитання дістала вона від матері?
3. Чому совість – це найніжніше деревце, яке слід плекати?
Творча робота.
Учитель: Поміркуйте над ситуацією і закінчіть розповідь.
Іринка з мамою в садочку збирає у кошик груші, їй не дуже хочеться нахилятися, підбирати дрібненькі іграшки. Мамі не подобається, як дівчинка працює, тож вона каже: "Прислухайся до себе, чи тобі ніхто не докоряє за таку роботу?" Іринка...
• Чи стало дівчинці соромно?
• Чи заговорила в ній совість?

Притча про совість
Був чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік. Замислившись, він не помітив каменя, спіткнувся, впав і боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі. Через деякий час на стежці з'явився інший чоловік. Насвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього і подумав: "Це ж моя кохана йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде". Узяв він камінь та й відніс на узбіччя. Та ось з’явився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки. Починало світати. На доріжці з'явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити, і прибрав камінь зі стежки.
Стародавні греки вважали, що стежка – це наше життя. А чотири чоловіки – це ми, люди, такі різні в цьому житті: перший чоловік – байдужий, другий – егоїст, третій – безсовісний. І тільки четвертий – людина з совістю.
- Чи згодні ви з такою оцінкою людей? Обґрунтуйте своє твердження.
- Висловіть власне судження: коли людині буває соромно?
Робота у творчих групах. Висловіть власну думку.
І ситуація (Завдання для першої групи).
Гомінкий струмок і мовчазна річка. Зеленою долиною тече широка повновода річка. Повільно несе вона води свої. По ній пливуть кораблі й плоти. Тиха річка, мовчазна. А поміж гір тече маленький струмок. Швидкий і гомінкий, він усе поспішає, бігає навколо камінчиків і все щось балакає-жебонить. Розказує про те, що народився високо в горах із талого снігу. Аж ось і місце зустрічі гомінкого струмка з мовчазною річкою. Зачарований могутністю річки, гомінкий струмок замовк, притих. Йому соромно патякати: річка мовчить.

- Чому стало соромно струмкові?
- Чи відчув він сторонній погляд на собі?
- Чи зробив самооцінку?
ІІ ситуація (Завдання для другої групи)
Скляний чоловічок
В одного хлопчика був маленький приятель – Скляний чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає й переживає його приятель – хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки й хоче йти гуляти – Скляний чоловічок уже помутнів і каже хлопчикові:
– Не треба так чинити, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить, але стає прозорим.
Якось у хлопчика занедужав товариш, з яким він сидів за однією партою. Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Дивиться, а Скляний чоловічок став темний, як хмара.
– Що я зробив чи подумав поганого? – з тривогою питає хлопчик.
– Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого. Але ти забув про свого товариша. Соромно стало хлопчикові, і він пішов провідати хворого. Поніс йому квіти й велике-велике яблуко, яке дала йому мама. Так Скляний чоловічок навчав хлопчика житію. Це була його совість.

- Коли й чому Скляний чоловічок темнів?
- Коли хлопчикові ставало соромно?
- Хто оцінював його вчинки?

Учитель: Дати відповіді на запитання.
- Як пов'язані совість і відповідальність?
- Як чинить совісна людина в конкретних ситуаціях?
- Наведіть приклади із власного життя.
- Що таке сором? Яких учинків слід найбільше соромитися людям?
- Що таке провина? Коли люди відчувають провину?
Учитель: Запам'ятаймо!
Слово вибачте означає даруйте мені мою провину. Тому слід казати вибачте, а не вибачаюсь (ніби сам собі вибачаєш). Вибачаються тоді, коли своїм учинком завдали комусь прикрощів: мимохіть штовхнули, сказали недоречне слово. Звертаючись на вулиці до незнайомого, аби про щось запитати, починають також зі слова вибачте.
Милосердя – це слово, до якого ми останнім часом звертаємося все частіше. Чому? Тому що наше суспільство втомилося вже від грубощів, несправедливості, розбещенності, черствості душ людських, жорстокості.
Виступи учнів.
1-й учень. Милосердя, доброта. Ще з давньоруських часів була вона в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомагати нещасному, знедоленому, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого і каліку, захистити скривдженого. 
2-й учень. Доброта і милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчасна.
Милосердя і доброта, як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило свою цінність? Невже нам потрібні Чорнобиль і землетруси, щоб виіскрити доброту із наших сердець? Чи поруч немає людей, яким потрібна допомога в повсякденному житті?
3-й учень. В Україні проживає майже 2 млн. одиноких людей. Близько 200 тис. – не здатні себе обслуговувати, 15 тис. проживає в будинках – інтернатах. Їх об’єднує немічність і самотність. У злигоднях живуть сьогодні 1,5 млн. наших земляків. Цифри це сумні, але це – правда!

IV. Підбиття підсумків
Отже, Добро – це життя людини заради інших, щире бажання допомогти, любов до батьків, близьких, Батьківщини, здатність до самопожертви. Зло – бажання отримати від життя все можливе, не рахуючись ні з ким і ні з чим, замкненість і зосередженість на власних проблемах, інтересах, амбіціях. Совість і сором – це регулятори людської поведінки, совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою. Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно.
Хотілося б , щоб після цього уроку кожен з вас осмислив свою життєву позицію, став добрішим, кращим, досконалішим і жив по цим правилам:

Золоті правила:

1. Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.
2. Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.
3. Не знущатися, не сміятися над каліками.
4. Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.
 5. Вміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху