Мета: формувати в учнів моральні святині та істини, такі як: доброта, милосердя, справедливість, прагнення допомогти ближньому у скрутну хвилину. Пробуджувати інтерес до всього корисного, морального. Виховувати любов і повагу до батьків, дбайливе ставлення до природи та оточуючих. Переконати, що байдужість - негативна людська риса
На дошці вислови:
Людина народжується не для того, щоб загинути безвісною, нікому невідомою пилинкою. Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічний.
В. О. Сухомлинський
Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна.
В. Гете
Раз добром нагріте серце - вік не прохолоне.
Т. Шевченко
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.
Апостол Павло
Життя так само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст.
Сенека
Не бійся друзів - найгірше, що вони можуть зробити - це зрадити тебе.
Не бійся ворогів - найгірше, що вони можуть зробити - це вбити тебе.
Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство, і всі нещастя на Землі.
Р. Еберхарт
Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди; значно більше треба для того, щоби бути справжньою людиною, коли тебе ніхто не бачить.
В. Сухомлинський
Вчитель. Добрий день усім, сьогодні ми поговоримо про найцінніше.Росте людина... Її життя розпочинається світанком душі - дитинством. Назавжди воно залишається в пам'яті як найпотаємніше та найсвітліше. Це пора, коли перед тобою відкривається незвіданий світ таємниць. Це світ, де завжди цікаво, де мама і тато піклуються про тебе, вчать, як треба жити, щоб не загубитися в розбурханому океані життя. Здавалося б, усе прекрасно. Але ж звідки в душі береться байдужість? Чому ж згодом люди забувають про те, що є добро, шляхетність, гідність? Найкраще, що є в людини, - це її душа. Душа - це сховище таємниць, почуттів, спогадів, усього доброго та злого, це внутрішній світ людини. Водночас як тіло старіє, хворіє і помирає, душа живе... Душа може вічно жити і вічно бути юною. А може померти, коли тіло ще зовсім молоде, а причиною цього стають її хвороби. Її хвороби - це віруси ненависті, жорстокості, заздрощів і байдужості. Чого ж ми буваємо такі байдужі?
Ще й злішаємо з кожним днем.
І, загубивши власний спокій,
Спокою іншим не даєм?
Чого забули милосердя
І заповідь святих небес?
А перед віщим оком смерті
Чим зможем виправдать себе?
Душа з начинкою лихою
Втрачає людяне тепло,
Ніяк не стане добротою
Байдужість, помножена на зло.
Хіба ми будемо багатші,
Коли розпустим люті дим?
Хай краще серце вже заплаче,
Ніж в грудях стане кам'яним.
Іду назустріч - посміхніться.
І я всміхнусь, немов дитя.
Ні, ще не висохла криниця,
Людська криниця співчуття.
У істини слова не пишні,
Щоб кожен зміг до них дійти,
Бо ж нас усіх створив Всевишній
З живої плоті доброти.
Дійсно, ми створені, щоби творити добро. І тому сьогодні все ж таки людство приходить до усвідомлення необхідності жити за законами взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості. То ж слід лікувати тіло й душу. А ще нинішньому поколінню слід опанувати науку добра. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину й розрадити в біді - це в характері нашого народу. Краса людини не може бути без добра.
Як, на вашу думку, у чому і як виявляється єдність добра і краси людини?
Учениця 1. Великий педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди, значно більше треба для того, щоби бути справжньою людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить». Адже не кожна людина, яка сяє зовнішньою красою, може бути приємним співрозмовником, може зрозуміти і подати руку допомоги. І навпаки - непримітна зовні, тиха людина може бути найкрасивішою у своїх діях, учинках, жаданою і любою в колективі, у спілкуванні, у сім'ї.
Учениця 2. Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли люди в сиву давнину. У Вавилоні був такий звичай - недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив. Такий звичай побутував і в ассірійців, єгиптян. Звичай чинити добро безкорисливо.
Учень. Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, утамувавши голод чи спрагу, не може навіть подякувати, не знає кому. Але смуга відчуження відступає. Чужі стають рідними, близькими, коли потрапляють у скруту.
Учень. А згадайте, як за часів запорізького кошового Сірка наші прадіди допомагали навіть ворогам. Чуєте: ворогам. Це було тоді, коли у Криму вирувала епідемія чуми. Козаки дали змогу кримським татарам переселитися на українські землі, щоби перебути нещастя. А самі козаки! Землянок ніколи не замикали! Будь-який подорожній міг зайти, розвести вогонь, зварити страву, спочити. А прийде хазяїн, ще й радий буде гостеві, привітає його. А буває, що господар, як їде куди, так ще й зоставляє страву для прихожого. Наїдяться мандрівники та зроблять хрест, поставлять його серед землянки - це значить, що були гості й дякують хазяїнові. Прекрасні стосунки, в основі яких - доброта, а не байдужість!
Вчитель. Прекрасні стосунки, в основі яких - доброта, а не байдужість! Давайте зупинимось на цьому моменті. А чи задумувались ви над тим, що таке байдужість? Звичайна людська байдужість. Кожного дня нас оточують різні люди. Їх багато, але вони не схожі між собою: пихаті й веселі, щасливі й не дуже, горді й такі, що завжди плазують, добрі й злі, черстві та м'якосерді, байдужі та безсердечні. Справді, є різні люди на світі, з різними натурами, характерами, інтересами та смаками. А все ж хочеться вірити, що більше хороших людей. Письменник, учений Білецький-Носенко писав: «Думай добре, роби добро - і буде добре». Робити добро треба, бо людина, яка не відчуває приязні до інших людей, руйнує себе як особистість. На байдужості, злі далеко не заїдеш. Байдужа й зла людина ніби постійно обкрадає себе, не вміє по-справжньому радіти, сміятися, любити, і якщо з юних літ не привчити себе тамувати в собі роздратування, недовіру, байдужість, душа людська не ширішає - вона обростає ненавистю, поїдає саму себе. А потім дивись - і висохло в душі живильне джерело, що допомагало жити, вірити, рухатися вперед. Отже, добро - не наука, воно - дія. То чому ж дуже часто люди не діють так, як підказує добро? Часто цим діям заважає байдужість.
Пам'ятайте, віддані людьми тепло і душевна доброта обов'язково повернуться до вас. Бо ми послані на землю, щоби примножувати добро. Маємо таке коротке життя, то хай же не буде в ньому місця байдужості. Хай оживає істина стара: людина починається з добра. А про доброту не потрібно багато говорити, її видно в людині, в її погляді, в її розмові, у підтримці, щирості.
Учениця 1.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли ти в радощах витаєш,
Забувши про свою біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині,
Ніж в чисте сяйво доброти...
Учениця 2.
Я вірю в силу доброти
Добро завжди сильніше злого.
Дає наснагу, щоб цвісти
І вічну обирать дорогу.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящу.
Що хоче, щоб і я, і ти,
І все було у світі кращим.
Вчитель. Всі ви знаєте, що після ночі надходить день, новий, свіжий, новонароджений. Слід намагатися не забруднити його прикрими вчинками, а прикрасити чимось добрим, корисним не лише для себе, а й для всіх оточуючих, узяти для душі якнайбільше позитивної енергії, добра, надії, любові, щирості, мудрості, милосердя, правди, гідності, совісті. І саме від вас залежить, чи розпочнеться цей день холодним дощем, чи барвистою веселкою. Наша розмова добігає кінця, але вона не закінчується. Якщо ми, ніби за цеглинкою цеглинку, будуватимемо духовне спілкування, виховуватимемо духовні цінності, не будемо байдужими та черствими, то в майбутньому матимемо витвір мистецтва - справжній храм людської душі, в якому місця для байдужості не буде. Класний керівник: О. А. Марчук Директор школи: М. І. Цимбал
Мета: З метою активізації розумової діяльності учнів, формування інтересу до вивчення фізики уроки повторення і систематизації знань по окремому розділу проведемо у формі гри « Брей-ринг ».
Правила гри
Ділимо клас на дві команди. Кожній команді дається 1 хвилина, щоб придумати назву своїй команді з умовою, що назва пов’язана з фізикою.
Перший тур.
Кожній команді на аркуші паперу дається завдання. На обдумування завдання дається 1 хвилина. За правильну відповідь команда отримує 2 бали.
Завдання 1.
Розташувати величини у порядку від найменшого до найбільшого значення:
а) 20г; б) 200мг; в) 0,2ц; г) 0,002т.
(200мг, 20г, 0,002т, 0,2ц.)
Другий тур.
У другому турі за кожну правильну відповідь команда отримує 3 бали.
Завдання:
1. У міжнародній системі одиниць фізичних величин тиск вимірюється у:
а) Дж; б) Н; в) Па; г) м.
(Па.)
2. Що називається деформацією?
(Зміна форми та розмірів тіла.)
3. Які прилади призначені для вимірювання сили?
(Динамометри.)
4. Які є види тертя?
(Спокою, ковзання, кочення.)
5. Запишіть формулу сили тертя ковзання?
(Fт = μN )
6. Чому зручно лежати на перині або на матраці, а лежати на дошках або твердій поверхні не зручно?
(Враження м’якості або твердості залежить не від властивості матеріалу, а від значення тиску на поверхню тіла.)
7. Як називаються прилади для вимірювання тисків, більших або менших за атмосферний?
(Манометри.)
8. Від чого залежить виштовхувальна сила?
(Від об’єму зануреного в рідину тіла, від густини рідини.)
Третій тур.
У третьому турі кожній команді на аркуші паперу дається завдання. На обдумування завдання дається 3 хвилини. За правильну відповідь команда отримує 5 балів.
Завдання:
Який об’єм має тіло, занурене повністю у воду, якщо на нього діє виштовхувальна сила 40Н? (0,004 )
Вчитель фізики: О. А. Марчук
|
