Агітбригада по курінню
Ми — ті, що вийшли на цю сцену.
Ми — ті, що стоять перед вами,
Ми — ті, що говорять ці слова.
Ми розповімо вам.
Розповімо, як вміємо.
І застережемо.
Застережемо, як вміємо.
Від біди, яка чатує на нас на кожному кроці.
Алкоголізм. Куріння. Наркоманія. Токсикоманія. СНІД.
Ми — в боротьбі за ваше здоров'я.
Ми - за утвердження здорового способу життя.
Алкоголь і нікотин є наркотиками. Це означає, що людина, вживаючи ці речовини, поступово звикає до них настільки, що стає хімічно залежною.
Казка Куріння
Є така казка. У далекому минулому, коли тютюн тільки завезли у Вірменію, біля підніжжя Арарату жив добрий і дуже мудрий старий. Він відразу ж не злюбив це зілля і намагався переконати людей не вживати його.
Одного разу він побачив, як купці розклали свій отруйний товар. Вони кричали:
— Божественне листя! Божественне листя! У - ньо¬му засіб від усіх хвороб!
Навколо них зібралося багато народу. Підійшов і старий:
— Це «божественне листя» приносить людям ко¬ристь: у будинок курця не зайде лиходій, його не вку¬сить собака, він ніколи не постаріє.
Купці з подивом подивилися на старого:
— Ти правий, мудрий діду, — сказали вони. — Але звідкіля ти знаєш про такі чудові властивості «божест¬венного листя»? Старий усміхнувся і пояснив:
— Лиходій не зайде в будинок курця тому, що хто віддає багато грошей за тютюн і стає бідним, у нього нічого красти. Крім того, від куріння він буде кашляти всю ніч, а злодій не заходить у будинок людини, що не спить. Через кілька років куріння людина ослабне, в неї почнуть боліти ноги, вона ходитиме з паличкою. А який же собака вкусить людину із ціпком у руці? І, на¬решті, курець ніколи не постаріє, тому що помре замо¬лоду.
Відійшли люді від купців. Якби всі прислухалися в наш час до порад мудрого старого!
Сценка: „ Смерть через цигарку".
Легені бігають по сцені. Входить Цигарка, прогулюється по сцені. Легені
випадково натикаються на Цигарку. Цигарка: Що ви робите?
Легені: О. вибач, ми насолоджуємося цим свіжим повітрям.
Цигарка: А я ні - це погано для мого здоров я.
Легені: А для нас чисте повітря - це добре.
Продовжують іти.
Цигарка: Мабуть це так, але я можу допомогти вам почуватися ще краще
Легені зупиняються, знову дивляться на Цигарку.
За легенями з'являється дим.
Легені повертаються до Диму ,
починають кашляти та намагаються втекти.
Цигарка: Що сталося? Злякалися мого друга - Диму?
Легені: ( зупиняються, дивляться на Цигарку). Та ні...
Цигарка: Добре, тоді дозвольте познайомити вас з ще одним моїм другом.
Дьоготь повільно просувається на сцену до Легенів та обіймає їх.
Легені намагаються відійти, але не можуть.
Легені: Відійди від нас!
Дьоготь: Не хвилюйтеся так, мене звуть Дьоготь. Ви навіть не помітите, як ми станемо друзями. Ви швидко звикнете до мене.
Дьоготь знову обнімає Легені і вони починають кашляти, відступають,
натикаються на Цигарку і відскакують.
Цигарка: Заспокойтеся, в мене є ще одна подруга, з якою я вас
хочу познайомити.
Легені: Ми не дуже впевнені, що твої друзі нам сподобаються.
Цигарка: Вони не такі вже й погані. Тільки треба звикнути до них. Вам дуже сподобається наша подруга.
Легені намагаються піти, але натикаються на
Згубну Звичку, яка входить.
Звичка: А чому ви так поспішаєте?
Цигарка: Згубна Звичка, це наші нові друзі - Легені. Вони почуваються не дуже зручно з нами. Допоможеш?
Звичка: Звичайно!!!! Це ж моя парафія.
Цигарка: Я знала, що можу довіряти тобі. Зустрінемось пізніше.
Цигарка виходить.
Легені: Ти і твої друзі все ж лякають мене. Кажуть, що ви можете Вбивати людей.
Звичка: А ви вірите всьому, що чуєте?
Легені: Ну... Ні...Але...
Звичка: Тільки дайте нам можливість довести вам, які ми друзі. Ми дуже добре потурбуємося про вас (сміється).
Легені: Ну, мабуть, трішки не завадить.
Звичка: Дьоготь допоможе вам набути нового кольору! Як на мене, то ви дуже бліді. Ми допоможемо вам.
Легені і звичка йдуть.
Голос: Через деякий час...
Входять Брудні Легені. Рухаються повільно, бігти не можуть.
Звичка, Дим, Дьоготь входять з різних боків та оточують Легені.
Наступають все ближче.
Дим: Ну, як повітря?
Звичка: Невже ви не раді, що довірились нам?
Дьоготь: Як почуваєтесь?
Легені: (кашляючи, чхаючи). Та щось не дуже добре. Ми не можемо дихати.
Потім Легені непритомніють, благаючи про допомогу.
Звичка, Дим, Дьоготь оточують їх і сміються.
Дим: Ми знову це зробили!!!!
Обіймає Звичку і Дьоготь.
Дьоготь: Так. вони для нас уже не цікаві. Вони брудні і згодом зовсім перестануть існувати. Що робитимемо тепер?
Звичка: Час шукати іншого дурня! (потирає долоні).
Всі: (сміються і разом промовляють в зал) Ви нас чекаєте? Ми вже йдемо... Людина вживає алкоголь, якщо вона нездатна знахо¬дити розумні виходи з неприємних життєвих ситуацій, погано ставиться до людей і до себе самої, не вміє регу¬лювати свою поведінку.
Вино було винайдене людством раніше, ніж спирт. Розкопки археологів свідчать про те, що йо¬го виробляли ще в Древньому Єгипті, Древній Греції.
У Древній Спарті один із засобів виховання молодих спартанців був такий: юнаків саджали за стіл разом із молодими рабами й починали споювати рабів, щоб спартанці отримали наочний урок, який має вигляд і поведінку п'яна людина.
На Русі вживали переважно брагу, медовуху. Міцність цих напоїв не перевищувала 10-13°. Спиртне пили зазвичай на свята, на честь перемоги над ворогом чи на поминках.
Перші згадки про боротьбу із пияцтвом належать до царювання Петра І, який заснував спеціальну медаль «За пияцтво». Вона мала форму восьмикутної зірки яка важила 5 кг. За допомогою ланцюга медаль прикріплювали до роз'ємного обруча, який одягали на шию п'яниці незалежно від звання і соціального стану. «Удостоєний» цієї «нагороди» мав протягом тижня но¬сити медаль на шиї
В Україні народ здавна зневажав п'яниць, розповідав про них смішні історії. По база¬рах водили ведмедя, який показував, «як п'яний чо¬ловік іде додому».
Вершиною національного фізичного виховання, са¬мовдосконалення тіла й духу була епоха Запорозької Січі. Тут загартування у повсякденному житті і війсь¬кових вправах відбувалося в постійних іграх, забавах, танцях, змаганнях, вправах.
Алкоголь (етиловий спирт) впливає нега¬тивно на мозок, судини, серце, печінку та інші органи й системи організму, порушується координація рухів, погіршується мовлення.
На другій стадії алкоголізму виникають галюци¬нації, змінюється зовнішність, відбувається деградація особистості. А пізніше людина помирає від першої-ліпшої інфекції. Ми ті, що вийшли на сцену.
Ми ті, що виступаємо перед вами.
Ми дякуємо вам за увагу.
Ми зичимо вам міцного здоров'я!
Щастя особистого в родині! Життя без зла, Так років до ста.
Література: Журнал «Допомога класному керівнику». К., 2008 р.
Джерело: http://Журнал "Допомога класному керівнику" |
