<br>Хід заняття
<br> На початку зачитати суперечку між бабою Палажкою і бабою Параскою.
<br>Запитання учням (ЗУ).
<br>- Чому виникають суперечки між людьми?
<br>- Хто винний у їх розв’язанні?
<br>- Чи можна уникнути суперечок, які роблять людей злими одне до одного?

<br>У ході відповідей учні повинні назвати головною причиною небажання <br>прислухатися до іншої людини.

<br>ЗУ
<br>- Чи можна перенести взаємовідносин між людьми у міждержавні стосунки? Чи є <br>схожість у стосунках людей і держав?
<br>- Які можна назвати приклади в історії, що приводили до конфліктів між державами? Чи можна було їх уникнути?
<br>
<br>Учні наведуть яскраві приклади з вивченої історії про те, що багато воєн можна <br>було уникнути завдяки переговорам. Що багато конфліктів закінчувалось миром, <br>коли люди почали домовлятись між собою, коли відкидали стереотипи і просто <br>слухали одне одного. Головним висновкому ході бесіди повинно бути те, що <br>багато міждержавних конфліктів, непорозумінь можна уникнути, що головним <br>пріоритетом повинно стати людське життя.

<br>ЗУ
<br>- Чи існують “гострі кути” в Україні?
<br>- Чи люди завжди розуміють одне одного?

<br>Так, в Україні на сучасному етапі багато протиріч. У багатьох сферах суспільного <br>життя, починаючи з сімейних сварок і закінчуючи суперечками, а то і бійками у <br>Верховній Раді багато недосконалого. Часто деякі люди просто не хочуть чути <br>інших думок.

<br>А ми сьогодні спробуємо з’ясувати:
<br>• Чи необхідно поважати думки інших людей?
<br>• Чи завжди наші стереотипи відбивають дійсну реальну картину подій?
<br>• Чи можемо ми помилятися і чи повинні ми говорити, що помиляємось?
<br>Учитель просить студентів назвати проблеми України і записує їх на дошці.
<br>Може виникнути великий перелік. Тому можна провести голосування, щоб <br>студенти визначили найголовніші для суспільного життя України. Це буде приклад <br>демократії, коли всі можуть висловлюватись, але рішення приймає більшість. Деякі <br>проблеми будуть об’єднані через спільні ознаки. Однією з головних є проблема <br>бідності і багатства. Учитель питає про кількісні показники багатства.

<br>ЗУ:
<br>- Що значить бути багатим?
<br>Думки студентів будуть різні, що дозволяє зробити висновок про різне бачення <br>цієї проблеми, багатоманітність точок зору.
<br>ЗУ:
<br> - Яке ставлення студентів до багатих людей?
<br>Студенти заповнюють свої таблиці. Після цього вони шляхом голосування <br>заповнюють з допомогою вчителя таблицю на дошці. Учитель заповнює таблицю <br>на дошці, ставлячи плюси при голосуванні тільки в колонці, що набрала більше <br>голосів.
<br>Якості багатої людини Так Ні Сумніваюсь
<br>Погані
<br>Добрі
<br>Хоробрі
<br>Впевнені
<br>Впливові
<br>Злочинці
<br>Жорстокі
<br>Прогресивні
<br>Працелюбні
<br>Люблячі
<br>Слабкі
<br>Відповідальні
<br>Злі

<br>ЗУ
<br>- А чи хотіли б Ви бути багатим?
<br>Якщо в таблиці в колонці “Так” проти “погані”, “жорстокі”, “злі”, “злочинці” буде <br>“+”, то як Ви поясните те, що бажання стати багатим – це бажання бути поганим, <br>жорстоким, злим, злочинцем.
<br>Значить, не завжди одна думка може бути правильною.

<br>Інше завдання може бути таким.
<br>Поставте умови, що учень зараз бідний. Хай він охарактеризує багату людину за <br>раніше поданими критеріями. Чи зміняться його погляди, якщо наступною умовою <br>буде те, що він багата людина.
<br>Це завдання допоможе студентам переосмислити власну позицію, зрозуміти інші <br>думки.

<br>Важливість кожної людини, її поглядів можна представити таким завданням.
<br>На дошці виписуємо професії.
<br>Вчитель
<br>Міліціонер
<br>Підприємець
<br>Робітник
<br>Фермер В
<br>М
<br>П
<br>Р
<br>Ф

<br>Студенти розподіляється на 4-5 груп, кожна з яких отримує завдання розташувати <br>дані професії за такими критеріями (можливі інші критерії).
<br>1. Майновий стан
<br>2. Освіта
<br>3. Важливість для суспільства
<br>Групи можуть мати своє відмінне шикування, що підтверджує:
<br>1. Важливість кожної людини у суспільстві.
<br>2. Що становище особи не завжди однозначне.
<br>Четвертим завданням, що виробляє навички толерантності, буде таке. Студенти <br>повинні <br>висловитись про <br>найвідоміші події в Україні. Подія повинна бути <br>відомою <br>навіть учню 13-14 років (вибори, референдум, <br>політичні події). У <br>кожного <br>студента виникне власна думка з цього приводу. Завдання полягає <br>в тому, <br>щоб студенти висловили припущення, хто або яка група може не <br>погодитись з <br>точкою зору студента і <br>погодитись з нею.

<br>Обговорення питань:
<br>1. Чи хотіли б Ви жити в країні, де панує тільки одна точка зору, де інші погляди заборонені? Вам би було краще <br>жити?
<br>2. Що було б, якби всі люди думали однаково? Чи сприяло б це розвитку країни?
<br>Розповідь учителя
<br>Толерантність - повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження <br>та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.Толерантність - це єдність у різноманітті.
Толерантність - не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба.
Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від війни до культури миру.
Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання.
Толерантність - це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. (Ст.1 Декларації принципів толерантності).
Вчені не дійшли єдиної думки щодо Доступно тільки для користувачівв світовій культурі терміну толерантність. Дехто пов'язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти і католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших ночей у світовій історії - Варфоломієва.
Важливою главою в історії толерантності також вважають кромвельський період англійської історії (17 ст.). На той час серед різних пуританських сект, що входили до армії Кромвеля, були дві - індепенденти та левелери, що відстоювали інтереси свободи та терпіння. Згідно з їх поглядами, жодне з тверджень не може бути настільки непогрішним, щоб йому в жертву можна було принести інші переконання, що існують у суспільстві. Джон Солтмарш, один із захисників толерантності в епоху Кромвеля, говорив: "Твої погляди будуть настільки ж темними для мене, як і мої погляди для тебе, доки Господь не відкриє нам очі.".
В умовах релігійного плюралізму і релігійної толерантності в Англії було досягнуто миру і всезагальної атмосфери милосердя.
Епоха Відродження (18 ст.), яку за часту наділяють духом толерантності, породила дуже небезпечний якобінський фанатизм раціоналістичного типу. Найвизначнішим представником толерантності в ті часи був Вольтер. Йому присвоюють вислів: "Я не згоден з тим, що ви говорите, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку". У цьому афоризмі - класична теорія толерантності.
Як бачимо, проблема толерантності вперше виникла у західній цивілізації саме на релігійному рівні, а релігійна толерантність поклала початок усім іншим свободам, що мають місце у демократичному суспільстві.
Для української мови поняття "толерантність" відносно нове і однозначного тлумачення поки що не має. Для того, щоб краще зрозуміти походження цього слова пропонуємо Вам невеликий лінгвістичний екскурс:
• tolerancia (іспан.) - здатність визнавати відмінність від власних ідеї чи помисли;
• tolerance (франц.) - ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама;
• tolerance (англ.) - готовність бути терплячим;
• kuan rong (китайска) - дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших милосердним;
• tasamul' (араб.) - прощення, милосердя, м'якість, терпіння, чуйне ставлення до інших;
• терпіння - здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо.
Висновок, до якого повинні прийти студенти :
Люди можуть мати однакові точки зору, але належати до протилежних груп і навпаки діаметрально протилежні точки зору можуть бути у споріднених людей.
Студенти наведуть яскраві приклади з вивченої історії про те, що багато воєн можна було уникнути завдяки переговорам. Що багато конфліктів закінчувалось миром, коли люди почали домовлятись між собою, коли відкидали стереотипи і просто слухали одне одного. Головним висновкому ході бесіди повинно бути те, що багато міждержавних конфліктів, непорозумінь можна уникнути, що головним пріоритетом повинно стати людське життя.

Міністерство освіти і науки України
Уманський державний університет імені Павла Тичини
Інститут природничо-математичної та технологічної освіти
Фізико-математичний факультет

Велика та мала Батьківщина
Сценарій виховного заходу

Підготувала
студентка 53 групи
фізико-математичного факультету
Довгалюк Вікторія Михайлівна

Умань 2008
Звіт
студентки 5 курсу 3 групи фізико-математичного факультету
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
про педпрактику, проведену в 11-ПН(і)групі Гуманітарно-педагогічного коледжу КОІПОПК з 3 листопада по 12 грудня 2008 р.

1. Навчальна робота.
Проходила практику з таких дисциплін :
- основи інформатики;
- математики.
2. Прізвища вчителів до яких була прикріплена :
вчитель інформатики Яценко О.В.;
вчитель математики Сокол С.І..;
Навчальна робота за спеціальністю „Математика" та „Інформатика" була зосереджена у 11-ПН-(і) групі . Протягом навчальної практики відвідала 8 пар математики. З них провела особисто 6 уроків. З інформатики було відвідано 10 пар з яких провела особисто 6 уроків .
Уроки на тему « Зростання і спадання функції», «Комбінації деяких тіл обертання (циліндр і конус).», «Служба World Wide Web. Робота з WWW, гіпертекст. Адреса Web-сторінки. Програми-броузери. Файлові ресурси в Internet. Пошук інформації в Internet, пошукові системи» та «Включення графіки та таблиць до Web-сторінки» були відкритими.
II Методична робота.
1. Провела бесіду з куратором з приводу вивчення 11-ПН-(і) групи, проведення виховних годин та написання психолого-педагогічної характеристики групи.
2. Ознайомилась із навчальними програмами з алгебри та геометрії та інформатики 1-х курсів журналом 11-ПН-(і) групи.
3. Під час педагогічної практики працювала з літературою: підручником з алгебри та геометрії для 11 класу, збірником задач, збірником контрольних та самостійних робіт, підручником інформатики 10-11 клас, періодичними виданнями «Інформатика в школі», «Математика», «Позакласна година», «Все для вчителя», «Інформатика в школі та сім’ї».
III. Виховна робота.
1. Виховну роботу, а саме обов'язки класного керівника , виконувала у 11-ПН-(і) групі 11-ПН-(і) групи вчитель математики Сокол С.І.
2. За час проходження практики вивчила соціально — психологічний паспорт класу, намагалась спілкуватися з кожним студентом з урахуванням його особливостей, відвідала 4 виховних години з яких 2 провела самостійно .
Проведено
Позакласна робота була представлена виховною годиною на тему «Толерантність» та виховним заходом на тему «Велика та мала Батьківщина».
Висновки.
Педагогічна практика дала можливість спробувати себе у ролі вчителя математики та куратора групи, краще зрозуміти психологію студентів, самостійно провести уроки з математики , виховні години та інші види навчальної та виховної роботи.
Пропозиції :
Вважаю, що період практики та навантаження на студентів-практикантів підібрано добре і нічого змінювати не потрібно, окрім вимоги, що стосується пред’явлення відео-матеріалів проведення занять студентами, які проходять практику за місцем роботи, в зв’язку з тим що не у всіх є можливість зробити запис.

[i]