В статті представлено досвід роботи по формуванню компетенцій майбутнього вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

В статье представлен опыт работы по подготовке компетенций будущего учителя средствами информационно-коммуникативных технологий.

In the article experience on preparation jurisdictions of future teacher is presented by facilities of informative-communicative technologies.

Один з напрямів модернізації освіти полягає в здійснені компетентнісного підходу, що пов'язано з поширенням освітнього простору за межі формальної освіти та впровадженням в паралельні структури системи безперервної освіти, з урахуванням індивідуальних інтересів і можливостей навчання і формуванням навиків діяльності в конкретних ситуаціях.
Компетентностний підхід широко реалізується в країнах Західної Європи і США. Про це свідчать, наприклад, рекомендації Ради Європи використовувати набір так званих ключових компетенцій (пізнавальних, суспільних, інформаційних і ін.) як основу для розробки навчальних планів і програм загальної освіти для всієї Європи.
Компетентність визначається як новоутворення суб'єкта діяльності, що формується в процесі професійної підготовки, і являє собою систематизовані знання, уміння, навички і особисті якості, що дозволяють успішно вирішувати функціональні завдання, що стосуються професійної діяльності.
Використанню інформаційних комп’ютерних технологій у підготовці майбутнього вчителя надається важливе значення. Відповідно до сучасних вимог, професійна діяльність вчителя за останні кілька років перетерпіла значні зміни. Багато проблем сучасної освіти (підвищення професійного рівня вчителів, освоєння нових освітніх технологій, перехід від принципу «навчання упродовж життя» до «навчання через все життя») сьогодні виявляються прямо пов'язаними з інформаційно-комунікаційними технологіями.
Учитель сьогодні мусить бути особливо компетентним , тому що, крім сугубо традиційних професійних знань, він повинен би мати сучасні знання й навички роботи з інформаційними технологіями, високу інформаційну культуру, що, у свою чергу, вимагає зміни всього компонентного складу й структури традиційної методичної системи.
Процес інформатизації системи освіти висуває нові вимоги до педагогів шкіл у сфері підвищення компетентності кожної особистості, що характеризує високий рівень інформаційної компетенції й інформаційної культури. Зростає значимість інформаційної компетенції вчителів шкіл, що здійснюють свою професійну діяльність в умовах широкого впровадження засобів ІКТ в освітній простір школи.
Формуванню і розвитку педагога-професіонала як активного суб'єкта освітнього процесу сьогодні надається велике значення, зокрема в професійних стандартах педагогічної діяльності, що розробляються. У зв'язку з цим, здійснюються нові підходи до визначення цілей, завдань і принципів освіти, обгрунтовується необхідність перегляду змісту освіти, розробляються нові форми, засоби і методи навчання з позицій компетентністного підходу
Вивчення ІКТ у педагогічному вузі має свою специфіку. Інформаційно-комунікаційні технології виступають і як об’єкт вивчення, і як інструмент предметної й педагогічної діяльності, і як засіб навчально-методичного забезпечення навчального процесу в школі. При цьому їхній стрімкий розвиток вимагає вивчення не конкретних програмних засобів, а освоєння майбутніми педагогами сутності, можливостей і перспектив розвитку ІКТ, навчання й психолого-дидактичного обґрунтування їхнього використання.
Важливого значення набувають не тільки міцні фундаментальні знання педагога, але і його здатність оперативно реагувати на запити динамічно мінливої дійсності, постійно поповнюючи свій інтелектуальний багаж новою інформацією, безупинно займаючись самоосвітою й максимально ефективно використовуючи джерела інформації для рішення освітніх проблем.
Саме такі вимоги пред'являє соціальне замовлення до випускників педагогічних вузів і, зокрема, до майбутнього вчителя фізики.
Конструювання уроку з використанням нових інформаційних технологій і освітніх веб-ресурсів мережі Інтернет вимагає від учителя високого ступеня професійної компетентності, а саме (і, насамперед) інформаційних, аналітичних, прогностичних і проективних умінь на етапі його підготовки, організаційних і мобілізаційних умінь на етапі педагогічної реалізації.
Активізація освітнього процесу прямо пов'язана з розвитком комп'ютерної техніки й розширенням її функціональних можливостей, тому що дозволяє широко використовувати комп'ютери на всіх етапах навчального процесу: під час лекцій, практичних і лабораторних занять, при самопідготовці й для контролю та самоконтролю рівня засвоєння навчального матеріалу. Використання комп'ютерних технологій значно розширило можливості лекційного експерименту, дозволяючи моделювати різні процеси і явища, натуральна демонстрація яких у лабораторних умовах технічно дуже складна або просто неможлива.
Великі можливості має використання комп'ютерів при навчанні фізиці. Ефективність застосування комп'ютерів у навчальному процесі залежить від багатьох факторів, у тому числі й від рівня самої техніки, і від якості використовуваних навчальних програм, і від методики навчання, яка застосовується вчителем. Фізика — наука експериментальна, її завжди викладають, супроводжуючи демонстраційним експериментом.
У сучасному кабінеті фізики (як і в будь-якому іншому кабінеті природничо-наукової спеціалізації) повинні використовуватися не тільки різні установки й прилади для проведення демонстраційних експериментів, але й обчислювальна техніка з мультимедіа проектором або демонстраційним екраном. На жаль, не в кожній школі є така можливість, проте, комп'ютеризація шкіл прискорюється, поповнюється парк комп'ютерів, і. очевидно, найближчим часом оснащення кабінетів персональними комп'ютерами стане цілком реальним, тому в процесі інформаційної підготовки у вузі, необхідно не стільки придбання конкретного набору знань, умінь і навичок, скільки творчий розвиток особистості, її професійних якостей, тобто формування основ інформаційної культури, що є необхідною передумовою професійної компетентності майбутнього учителя фізики.
При цьому слід враховувати, що ефективність інтеграції педагогічних і інформаційних технологій навчання може бути досягнута, якщо:
- самі технології навчання будуть представлені як системний метод проектування (від цілей до результатів навчання), реалізації корекції і подальшого відтворення процесу навчання:
- інформатизація технології навчання буде направлена на всі її компоненти, а не тільки на впровадження нових (комп'ютерних) засобів навчання;
- інформатизація технології навчання буде орієнтована не тільки на потреби і специфіку змісту навчального предмета, але, перш за все, на розвиток особистості [2].
Однак формування готовності майбутнього педагога до самореалізації в умовах сучасного інформаційного суспільства неможливо без створення відповідних умов. У цьому плані для вузу стала актуальною реалізація програми Intel «Навчання для майбутнього», яка поєднує переваги проектно-дослідницького методу й можливості інформаційно-комунікаційних технологій.
Обговорюючи перспективи реалізації програми в університеті, слід відмітити, що навчання проектній методиці студентів педагогічного вузу повинне здійснюватися комплексно. Студент буде готовий компетентно виступати в якості «ідеолога» проектної діяльності учнів, якщо в процесі навчання у вузі він сам був активним учасником такого виду діяльності. Тільки тоді, на нашу думку, може бути забезпечена готовність майбутнього вчителя до реалізації даної (як і будь-який іншої) педагогічної технології. Таким чином, учасниками програми стали як студенти, так і викладачі університету (підготовлено 45 викладачів та більше 500 студентів).
Формування компетентності майбутнього учителя фізики здійснюється комплексно: це і розробка студентами навчальної документації з застосуванням текстових і графічних редакторів (Word, Paint), використання електронних таблиць (Ехсеl). Ескізи, технічні малюнки й креслення, які виконуються за допомогою спеціальної програми «Компас». Студенти сканують зображення з паперових носіїв і обробляють їх комп'ютерною програмою Adobe Photoshop. Перенесення зображення із цифрових носіїв, що, безумовно, полегшує процес роботи, дозволяє вносити в неї корективи, не виводячи на паперовий носій. Електронні дидактичні засоби, створені майбутніми вчителями, містять в собі структуровані блоки теоретичного матеріалу, малюнки, фотографії, практичні завдання й контролюючі програми.
Роботи багатьох студентів представляють значний практичний інтерес і використовуються в якості методичних і навчальних посібників у навчальному процесі школи під час проходження студентами навчальних та виробничих практик.
Майбутні учителі широко використовують програму Microsoft Pover, за допомогою якої, вони розробляють електронні презентації (слайди-фільми). При цьому забезпечується покадрова подача матеріалу, підтримка технологій вставки й впровадження об'єктів (графіків, таблиць, малюнків, діаграм, відео, аудІо, формул і ін.), підтримка гіперпосилань, анімація будь-якого елемента. Робота студентів над створенням слайд-фільму дозволяє їм по-новому глянути, як на зміст, так і на структуру й форму подання матеріалу. Майбутні педагоги здобувають досвід підготовки дидактичного матеріалу до навчальних занять на сучасному рівні, тому що слайд-фільм повинен максимально полегшити розуміння й запам'ятовування (причому активне, а не пасивне) найбільш істотних понять, тверджень і прикладів.
Для того щоб створена студентом електронна розробка освітнього ресурсу була затребувана, вона повинна відповідати певним вимогам:
- відповідність змісту матеріалу вимогам програми;
- гранично доступний виклад матеріалу;
- продуманість обсягу матеріалу, що розміщується в конкретний
момент на робочому екрані, для підтримки концентрації уваги.
Кращі електронні методичні розробки представляються при підведенні підсумків практики.
Захисти курсових та дипломних робіт також супроводжуються комп'ютерними презентаціями. Вони найбільше повно й змістовно дозволяють продемонструвати процес і результати науково-дослідної роботи.
Для компютерної методичної підготовки майбутнього вчителя створені освітні сайти викладачів. Зокрема, для підтримки курсу «Педагогіки» створено сайт «Педагогіка» - htth://pedagogika.at.ua; для спецкурсу «Методика використання та проектування освітніх веб-ресурсів» сайт «Освітні веб-ресурси» - htth://galanet.at.ua; для курсу «Основи інформаційно-комунікаційні технології» сайт «ІКТ в навчанні» - htth://stecenko.at.ua. На кожному сайті, крім розміщених навчальних матеріалів з курсу, студентам надається можливість розміщення власних розробок - конспектів уроків, виховних годин, педагогічних ситуацій, які виникли під час педагогічної практики, програмних засобів та інше. Кожну розміщену роботу студенти можуть обговорити і навіть оцінити, що стимулює розробку кращих навчально-методичних матеріалів. Крім того, майбутній вчитель може обговорити будь-яку тему на форумі.
Таким чином, ІКТ в навчанні є дієвим засобом реалізації компетентнісного підходу до підготовки майбутнього учителя.

		Четвер, 19.12.2024
	Педагогіка