Про шкідливість паління сказано і написано стільки, що можна не одну антитютюнову бібліотеку скласти. Але ще багато людей не вважають паління шкідливим для здоров'я. Звичайно, якщо згадати те, що люди, які палять, не страждають на хворобу Паркінсона, або те, що, наприклад, на Кубі колись палити сигару було престижно: якщо людина палила, то це означало, що вона живе в достатку.

У всі часи були особи, які люльки чи сигари з рота не виймали, а жили по вісімдесят, або й більше років (доречі, ще ніхто не задумувався над тим, скільки б така людина ще прожила, якби не палила? І взагалі, значення має не лише те, скільки прожити, а й як прожити). Безумовно, всі ці факти є справді вагомими, але всеодно, з якого боку не глянь, паління завжди буде шкідливим для здоров'я. Найбільш сумним є те, що на сьогоднішній день паління стало і національним символом, і джерелом заробітку, предметом реклами, темою, або незамінним елементом в кінематографі. В Україні йде відкрита пропаганда паління. Саме тому людям, а особливо підліткам, важко втриматись від такої спокуси.

Звичка палити

 

Для одних - це звичка, для других - засіб для зняття стресу, проте для більшості молодих людей - це спосіб "бути таким як усі".

Дехто ставиться до паління як до нової сторінки у житті: гарна сигаретна пачка, блискуча запальничка, дим з вух, сльози з очей. Багато хто починає палити просто з цікавості чи за компанію, а потім не знаходить сили кинути це. Бо ж тютюн - це наркотик, і не такий уже слабенький. Паління щороку забирає тисячі життів у всіх країнах світу. Воно стало серйозною соціальною проблемою, тому медики і громадські діячі багатьох країн об'єднують свої зусилля в боротьбі проти паління. У цю боротьбу включилась Всесвітня організація охорони здоров'я при ООН. Мода на паління на Заході пройшла років з двадцять тому. Але в нашій країні досягла піку своєї популярності. Всі ці речі не додають оптимізму.

Хіба нам мало Чорнобиля з його фатальними наслідками, які відчувається дотепер і ще довго даватимуться взнаки? Адже паління, його розповсюдження це теж катастрофа, як соціальна, так і екологічна. Звичайно в Україні зараз проводиться безліч культурних заходів проти паління типу: "Чому не тмяніють зірки?", чи "Стоп підлітковому палінню", але загалом це лише "крапля в морі". Люди забувають, що паління - це дуже шкідлива звичка. Вона призводить до певного виду залежності й позбутися її набагато складніше, ніж призвичаїтися. Для цього потрібні неабиякі вольові зусилля. Кожна людина мусить думати, піклуватися про своє здоров'я і блоагополуччя оточуючих. Лише тоді ми зможемо досягти, можливо й неповної, але гармонії в світі. Про шкідливість паління сказано і написано стільки, що можна не одну антитютюнову бібліотеку скласти. Але ще багато людей не вважають паління шкідливим для здоров'я.

Звичайно, якщо згадати те, що люди, які палять, не страждають на хворобу Паркінсона, або те, що, наприклад, на Кубі колись палити сигару було престижно: якщо людина палила, то це означало, що вона живе в достатку. У всі часи були особи, які люльки чи сигари з рота не виймали, а жили по вісімдесят, або й більше років (доречі, ще ніхто не задумувався над тим, скільки б така людина ще прожила, якби не палила? І взагалі, значення має не лише те, скільки прожити, а й як прожити). Безумовно, всі ці факти є справді вагомими, але всеодно, з якого боку не глянь, паління завжди буде шкідливим для здоров'я.

 

 

Найбільш сумним є те, що на сьогоднішній день паління стало і національним символом, і джерелом заробітку, предметом реклами, темою, або незамінним елементом в кінематографі. В Україні йде відкрита пропаганда паління. Саме тому людям, а особливо підліткам, важко втриматись від такої спокуси. Для одних - це звичка, для других - засіб для зняття стресу, проте для більшості молодих людей - це спосіб "бути таким як усі". Дехто ставиться до паління як до нової сторінки у житті: гарна сигаретна пачка, блискуча запальничка, дим з вух, сльози з очей. Багато хто починає палити просто з цікавості чи за компанію, а потім не знаходить сили кинути це. Бо ж тютюн - це наркотик, і не такий уже слабенький.

Паління щороку забирає тисячі життів у всіх країнах світу. Воно стало серйозною соціальною проблемою, тому медики і громадські діячі багатьох країн об'єднують свої зусилля в боротьбі проти паління. У цю боротьбу включилась Всесвітня організація охорони здоров'я при ООН.

 

Мода на паління на Заході пройшла років з двадцять тому. Але в нашій країні досягла піку своєї популярності. Всі ці речі не додають оптимізму. Хіба нам мало Чорнобиля з його фатальними наслідками, які відчувається дотепер і ще довго даватимуться взнаки? Адже паління, його розповсюдження це теж катастрофа, як соціальна, так і екологічна.

Звичайно в Україні зараз проводиться безліч культурних заходів проти паління типу: "Чому не тмяніють зірки?", чи "Стоп підлітковому палінню", але загалом це лише "крапля в морі". Люди забувають, що паління - це дуже шкідлива звичка. Вона призводить до певного виду залежності й позбутися її набагато складніше, ніж призвичаїтися. Для цього потрібні неабиякі вольові зусилля. Кожна людина мусить думати, піклуватися про своє здоров'я і блоагополуччя оточуючих. Лише тоді ми зможемо досягти, можливо й неповної, але гармонії в світі. снарядом в кусок тонкого паперу, а снаряд повернувся і наніс би вам удар". Резерфорд зробив висновок з цього експерименту: в атомі є ядро, якому згустилася майже вся маса атома, і саме в ядрі зібраний весь позитивний заряд. Так народилася резерфордівська мподель атома. Все геніальне просте. Хоча дівлячись на геніальні винаходи Резерфорда можна з цим не погодитися. Усі вони є наслідками наполегливої праці.

 

1. Енциклопедія „А-Я” – Санкт-Петербург, 2001. 2. The World Book Encyclopedia F.E.E.C. – USA, 1997.