| tanyakiss | Дата: Субота, 23.11.2013, 14:37 | Повідомлення # 1 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
| Сучасне мовознавство характеризується підвищенимінтересом до дослідження мовних фактів у тісному зв’язку із матеріальною та духовною
культурою народу, його культурною свідомістю. Вивчення національно-культурної
специфіки як невід’ємної особливості мовної свідомості спостерігається у межах
цілої низки лінгвістичних напрямів: лінгвокультурології , лінгвокраїнознавства,
когнітології, соціолінгвістики тощо. Лінгвокультурологічний аспект розгляду мовних одиниць єцікавим для дослідження, оскільки сприяє вивченню духовних цінностей і
досвіду мовних особистостей певних національно-культурних спільнот із
орієнтацією на виявлення взаємозв’язку мови і культури. При цьому метою такого вивчення євизначення і національної специфіки певної мови, і виокремлення універсальних
явищ.Актуальність дослідження зумовлена тим, щовивчення особливостей лінгвокультурної специфіки англійських та українських
паремій сприятиме розв'язанню ряду сучасних мовознавчих проблем, серед яких
зазначимо такі: лінгвокультурологічні та психолінгвістичні дослідження проблеми
етнокультурних знаків та символів; вивчення феномена етномовної картини світу;
осмислення проблем лінгвокультурної парадигматики паремій у мовній традиції
того чи того етносу тощо.Наукова новизна виявляється у встановленнілінгвокультурної специфіки фразеологізмів; у визначенні фразеологізмів як
мовних одиниць лінгвокультурологічного аналізу, що наділені національно-культурною
специфікою, і реалізують коди культури. Особливістюсучасної лінгвістики є розбудова наукової парадигми, яка базується на
антропоцентричних аспектах вивчення мовних явищ. Вона спирається на
теоретико-методологічну концепцію, основою якої є використання
лінгвофілософських підходів, що створюють парадигму усвідомлення та
обґрунтування закономірностей буття і пізнання, їхнього зв'язку з мовою та
мисленням. Саме тому лінгвофілософський підхід до вивчення мовних одиниць може
бути одним із найголовніших важелів сучасних лінгвістичних студій, зокрема й у
сфері лінгвокультурології та етнолінгвістики.
|
| |
| |
