У сучаснихумовах спостерігається підвищений інтерес до проблем культури, до тих інваріативних структур, які визначали спадщину народів, їх ціннісний фонд
протягом усієї історії. Такі символічні структури в сучасних культурологічних дослідженнях називаються архетипами культури. Проблема національної специфіки культури завжди була важливою в контексті культури як світу людини, взятою з нормативно-ціннісної точки зору. Архетипи єдності людини і природи – це базисні елементи культури, які формують константні моделі духовного життя, основа екології культури в інформаційному суспільстві. Перші спроби категоризації  лексеми «архетип» були зроблені ще в часиантичної філософії (Платон, Філон Александрійський, Гребель), середньовічної патристики (Св. Павло, Іреней Ліонський, Діонісій Ареопагит), схоластики (Еріугена, Хома Аквінський), класичної та некласичної філософії (І. Кант, А. Шопенгауер, П. Дойсен,    Г. Г. Шпет). Завдяки аналітичній психології Юнга поняття«архетип» увійшло до науки та активно використовується дослідниками сучасної вітчизняної культури. У 1919 році Юнг увів поняття «архетип» у статтю «Інстинкт і несвідоме» («Instinkt and Unbewutes»).  Формування художньої реальності значною міроюспирається на визначальні первообрази – архетипи, які глибоко вкорінені у людській природі. Одним із найбільш продуктивних дослідницьких шляхів сучасної гуманітаристики вважають звернення до універсалій культури, а саме – до архетипів. Ще у часи античності постала проблема архетипів як універсальних культурних феноменів, вона і сьогодні існує як філософсько-історична, культурологічна, психологічна, і навітьсоціально-політична.  Дослідження архетипів як універсальних категорій культури виходить за межі феноменологічного, екзистенційного, герменевтичного підходів, тому йдеться про певні метафізичні та метакультурні інваріанти віддзеркалення світу загалом, оскільки, за Е. Коретом, «метафізика обіймає все, що існує: чуттєве і надчуттєве, дослідно набуті речі та їхні останні обґрунтування, отже, також перше і найвище божественне буття». Наша тема розглядає конкретно два архетипи ДОБРО та ЗЛО, які  вступають в певні протиріччя між собою....В той же час ці архетипи є поняттями культури...нації...моралі...

Чи багато ви знаєте про такі культурні архетипи, як ДОБРО та ЗЛО????