П'ятниця, 29.03.2024
Педагогіка
Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
[ Нові повідомлення · Учасники · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчання » Науково-дослідна робота магістрантів » Релігійне життя Речі Посполитої у 18 столітті (релігійна нестабільність у державі, що призвела до розпаду.)
Релігійне життя Речі Посполитої у 18 столітті
strangerДата: Четвер, 01.11.2012, 14:59 | Повідомлення # 1
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.

Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Ґонта[1].

Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху. Супроводжувалося масовою різаниною єврейського і польського населення на Поділлі та Волині[2]. Повстання було придушене російськими військами (спільно з поляками), а гайдамацькі ватажки — страчені або заслані на Далекий Схід.

Коліївщина

Прикріплення: 6647476.jpg (49.9 Kb)


Повідомлення відредагував stranger - Четвер, 01.11.2012, 15:07
 
yulciaДата: Четвер, 01.11.2012, 15:08 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 10
Репутація: 0
Статус: Offline
Подивись обов"язково цей фільм про Коліївщину - http://megogo.net/ru/view/15417-koliivshchina.html

Прикріплення: 9582587.jpg (71.6 Kb)
 
IRENДата: Субота, 17.11.2012, 13:45 | Повідомлення # 3
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 26
Репутація: 0
Статус: Offline
Як ти ставишся до Гонти і Залізняка? Метою їх боротьби було звільнення селян від панщини, чи вони переслідували якісь особисті цілі?
 
strangerДата: Субота, 08.12.2012, 17:53 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
В червні 1768 під час гайдамацького повстання на Ґонту була покладена відповідальність за оборону міських укріплень Умані, за якими ховалися мешканці міста і прилеглих поселень. 20-21 червня 1768 (н. ст.) після оточення міста козаками і селянами Максима Залізняка, Ґонта разом із загоном надвірних козаків перейшов на сторону повсталих, що фактично визначило долю Умані. Протягом кількох годин місто було захоплено.
В Умані повстанська Рада оголосила Ґонту уманським полковником і князем. Слабке польське військо було нездатним придушити визвольний рух, який швидко поширювався в Київському та Брацлавському воєводствах. В кінці червня масштаби українського повстання почали турбувати російський уряд, який до того часу використовував гайдамаків для боротьби проти шляхетської барської конфедерації. Очевидно, свою роль зіграла також спроба М. Залізняка після взяття Умані відновити козацьку державу.

Російське військове командування надало полякам військову допомогу в боротьбі з гайдамаками.

27 червня 1768 російський загін оточив Умань, де на той час перебували Ґонта та Максим Залізняк. Вважаючи росіян своїми союзниками у боротьбі проти поляків, близько 900 озброєних гайдамаків разом зі своїми ватажками не чинили опору і були підступно захоплені в полон військом генерала Кречетникова. Повстання було жорстоко придушене. Полковник Гур'єв наказав покарати Ґонту батогами. За кілька днів більше 840 гайдамаків разом із Ґонтою, як піддані Речі Посполитої були передані польському командуванню. Їх було страчено у с. Кодні поблизу Житомира та у с. Серби (село) (нині с. Гонтівка Могилів-Подільського району Вінницької області).

Особливо трагічною виявилася доля Ґонти, який був засуджений особливим церковним трибуналом, що складався з трьох ченців і ксьондза. Після десятиденних тортур Ґонті було винесено смертний вирок. Кара мала тривати протягом двох тижнів і супроводжуватися жахливими тортурами, відриванням шкіри пасмами, четвертуванням і вириванням серця. Останки Ґонти мали виставити для постраху в 14 містах Правобережної України. Ґонті, який з надзвичайною мужністю витримував тортури, коронний гетьман К. Браницький на третій день наказав відрубати голову. Після цього вирок виконувався над мертвим тілом. Страта Ґонти відбулася не пізніше 13 липня. Дружину і чотирьох дочок Ґонти доставили з с. Розсішок в Умань, де кілька разів прилюдно висікли різками і відправили на заслання. Єдиного сина Ґонти гайдамацький сотник П. Уласенко зумів вивезти до Молдавії. За поширеним у с.Росішках народним переказом, родичі Ґонти, щоб уникнути подальших переслідувань, змінили своє прізвище на Максименко, тому прізвище Ґонта нині в селі відсутнє.
 
Форум » Навчання » Науково-дослідна робота магістрантів » Релігійне життя Речі Посполитої у 18 столітті (релігійна нестабільність у державі, що призвела до розпаду.)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • admin
  • savradim
  • Провідник
  • red
  • galanet
  • zagadkova_dysha_liruka
  • lena
  • MASK
  • Vladyka
  • Tiagai_Ivan
  • Сьогодні на форумі були:
    Copyright Стеценко Н.М. © 2024
    Сайт управляється системою uCoz