Осінь
|
|
Jastermina | Дата: Четвер, 25.12.2008, 13:54 | Повідомлення # 1 |
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 58
Репутація: 1
Статус: Offline
| Осінь На дворі листя шелестить, Жовтіє і з дерев злітае. Мое серденько ще болить, Хоча вже й довго НАС немає. Я майже все уже забула (Ту осінь, сльози і прощання), Та осінь знов все повернула І знову у душі страждання. Ти ж не згадаєш мої сльози І зустріч першу не згадаєш. І знову на душі морози, Тому що не мене кохаєш!
Посміхнись! Життя - прекрасне!!!
|
|
| |
red | Дата: Неділя, 22.11.2009, 16:43 | Повідомлення # 2 |
Генерал-майор
Група: Модератори
Повідомлень: 255
Репутація: 2
Статус: Offline
| Дуже душевно. Продовжуйте писати.
|
|
| |
Prue | Дата: Неділя, 22.11.2009, 17:15 | Повідомлення # 3 |
Підполковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 135
Репутація: 10
Статус: Offline
| Вірш чудовий. Іноді пишучи вірші можна позбавитися тягаря душевного. Пишіть далі. У вас добре це добре виходить.
Все что не делается, делается к лучшему! Если только жизнь прожита для других, тогда её можно назвать полной.
|
|
| |
mariwa-23 | Дата: Середа, 21.04.2010, 15:44 | Повідомлення # 4 |
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 60
Репутація: 0
Статус: Offline
| Осінь Небеса прозорі, Мов глибінь ріки! Падають як зорі З дерева листки. Зажурилась квітка, Чує сніг вона. Наступила осінь, А за нею і зима!
Повідомлення відредагував mariwa-23 - Середа, 21.04.2010, 15:54 |
|
| |
novohatska87 | Дата: Вівторок, 18.05.2010, 12:10 | Повідомлення # 5 |
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 31
Репутація: 1
Статус: Offline
| Щось блиснуло і зникло вмить Така краса ,що не забути Її я зможу повернути, всього на кілька лиш хвилин. То осінь- золота дівиця , Своїм плащем махнула враз, Позолотила щастям нас. Усе навкруг барвисте стало, Немов з кульбабок океан І ми у ньому закружляли, Так розпочався наш роман. Ти так дивився романтично На жовте листя у саду, Промовив так ласкаво: -Я осінь лиш люблю одну. Її я ладен рік чекати Лиш хай скоріше линуть дні, І лиш любити перестану, Як зникне зовсім на землі. То що ж мені робить з собою, Я ж так люблю тебе, Лишилось осінню вже стати, Щоб ти любив мене. І годі осінь знову ждати, Забудь до тебе не прийде, Бо відтепер в моєму серці, Вона трояндою цвіте.
У кожному мінусі є свій плюс..
Повідомлення відредагував novohatska87 - Вівторок, 18.05.2010, 12:10 |
|
| |
mariwa-23 | Дата: Вівторок, 18.05.2010, 14:08 | Повідомлення # 6 |
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 60
Репутація: 0
Статус: Offline
|
|
|
| |
IREN | Дата: Субота, 17.11.2012, 16:54 | Повідомлення # 7 |
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 26
Репутація: 0
Статус: Offline
| Віртуозно сипле осінь листом золотим, Застеляє землю сяйвом ніжним, а за тим Посила на неї грози сірі і дощі І шепоче з тихим вітром уночі.
Я іду і під ногами сухе листя шелестить, Сипле в руки золотом і на мить Я торкнуся теплого листочка осені, Зачаруюсь барвами зореносними.
Так і дише ніжністю у моїх руках І тремтить на вітрі, як казковий птах Із далекої країни мрій, Сліпить очі золотом цей листочок мій.
Відпускаю в синє небо – хай летить, А навколо парк багряний зашумить, Закружляє карусель із падолисту І відродить мрію кришталево чисту
|
|
| |
sem007 | Дата: Понеділок, 19.11.2012, 11:00 | Повідомлення # 8 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
| Осінь чудова пора року
|
|
| |
shevcova1995 | Дата: Понеділок, 19.11.2012, 11:09 | Повідомлення # 9 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
| Чудовий вірш)))) На мою думку, осінь - це найкраща пора року. Тому що осінь відображає часто мій стан душі
Непомітно з’явилася осінь – День коротшим стає щодоби. Глянь, берізки – уже златокосі, І в дубів багряніють чуби.
Вже у теплі краї відлетіли Сонцелюби – дзвінкі журавлі, Не страшні їм тепер заметілі На далекій південній землі.
|
|
| |
DashaBr | Дата: Середа, 05.12.2012, 20:53 | Повідомлення # 10 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
| Quote (shevcova1995) Чудовий вірш)))) На мою думку, осінь - це найкраща пора року. Тому що осінь відображає часто мій стан душі Непомітно з’явилася осінь – День коротшим стає щодоби. Глянь, берізки – уже златокосі, І в дубів багряніють чуби. Вже у теплі краї відлетіли Сонцелюби – дзвінкі журавлі, Не страшні їм тепер заметілі На далекій південній землі. класний віршик, тільки в українській мові нема слова "златокосі", тут правильніше було б замість "а" вжити літеру "о", щоб вийшло "злотокосі"
|
|
| |
red | Дата: Понеділок, 28.01.2013, 21:04 | Повідомлення # 11 |
Генерал-майор
Група: Модератори
Повідомлень: 255
Репутація: 2
Статус: Offline
| В осіннім лісі В осіннім лісі всюди казка, Тут різні барви, кольори. І краєвиди ніжні, й ласка І тепле сонечко вгорі. Уся багряна в дуба гілка, А клен вогнем палахкотить. Он на сосні стрибає білка І сойка між гілок летить. Он вигляда грибок з-під моху, Ще під листком — грибок-маля. Та менший день стає потроху, Бо до зими летить земля.
http://krasotkina.com/content/вірші/В%20осіннім%20лісі.html
|
|
| |