Додано (19.05.2008, 11:13)
---------------------------------------------
Якось піп питає студента:
– Ви віруєте в чудеса?
Студент відповідає:
– У природі чудес немає.
– А ось вам приклад: з високої дзвінниці впав чоловік і залишився живим. Це що таке, чудо?
Студент відповідає:
– Ні, просто випадок!
– Припустимо. Цей же чоловік другий раз вилазить на дзвінницю, падає і знову залишається живим. Це по-вашому не чудо?
– Ні, так співпало.
– Припустимо! А ось цей чоловік третій раз вилазить на дзвінницю, падає і знову залишається живим. Це що по-вашому, чорт вас візьми, чудо чи ні?
– Просто звичка!

Студенти – це такий народ,
Який не може без пригод,
А їх, до речі, вистачає:
Підступна сесія чекає
Чи причепився викладач –
Тоді уже хоч сядь та й плач…
А лекції такі всі схожі –
Нудні. Студент сидіть не може,
Та як приходить семінар,
Студенту враз якийсь тягар:
Його не видно із-за парти,
Йому уже і не до жартів,
Та викладач хоч в окулярах,
Присутніх відміча на парах,
Тоді й приходять перездачі
І знов студент ридає-плаче…
Але всі теми поздає – дивись,
Стипендія вже є.
Професія “студент” – це класно,
Хоча, на жаль, короткочасно:
Десять семестрів чи п’ять років –
Оце для нас законні строки.

Додано (20.12.2008, 20:23)
---------------------------------------------

************

Перша пара!
Рученьки терпнуть,
Злипаються віченьки.
Боже чи довго тягти?

Це перша пара.
Ну, як же не хочеться
Ранком на неї іти.

Ще й викладач підозріло так дивиться.
Видно уже він забув,
Те, що колись же
Він жив так самісінько,
В час як студентом ще був.

Все позабув…
Адже мучить таблицями,
Каже конспекти вести
І перед нашими сонними лицями
Хоче він щось довести.

Так, йому легко!
Бо вчора із друзями
“Бінго” він не підкоряв,
Фільм не дивився і пивом не ласував,
Видно, у девять вже спав.

А от студенти…Така у них доленька:
Сповнена сонних проблем :).

Тож перша пара - це гірше неволеньки…
Так що ми більше сюди не прийдем