Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова - Розробки виховних годин - Творчі роботи студентів - Каталог статей - Персональный сайт
Четвер, 08.12.2016
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2161
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова
Виховна година на тему:
«Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова»
Мета: поглибити знання учнів про свою державну мову; ознайомити школярів із поняттями «мова» і «слово»; виховати глибоку повагу і пошану до духовного скарбу нації – мови.
Обладнання: урочисто прибрана сцена. В правому і лівому кутку – вишиті рушники; в’язки жита, пшениці, прикрашені різнобарвними стрічками. По центрі сцени вислови про мову.
Хід виховної роботи
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна.
Цвіти і cяй, моя державна.
(О. Олесь)
Вступне слово вчителя.
Сьогодні 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Це свято української мови – одне із найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ.
Ведуча. І саме сьогодні ми зможемо перевірити, як добре ви знаєте державну українську мову у дуже цікавій грі, як «Поле чудес».
Щоб стати учасником гри, вам необхідно пройти відбірковий тур. У кожної дитини є номер, такий номер знаходиться в прозорій ємності. Один учень дістає по черзі три перших номери. Це і є перша трійка. Наступні гравці обираються аналогічно.
А зараз дорогі учасники уважно прослухайте умови гри.
Умови гри
1. Учасник має назвати літеру тільки в тому випадку, якщо зроблено хід на полі, і стрілка показує певну кількість балів.
2. Якщо стрілка показує «Банкрут» (Б), усі бали «згорають», а хід переходить до наступного гравця.
3. Якщо стрілка показує «О», хід переходить до наступного гравця.
4. Якщо стрілка показує «+», учасник має право відкрити одну букву, яку забажає.
(У перервах між трійками ведучий (учень) подає інформацію з історії мови, письма.)
Відгадай слово
І. Завдання для першої трійки гравців.
Завдання: урочистий виступ з приводу якоїсь важливої нагоди (Слово).
(Після вгаданого слова помічники ведучого читають вірші).
Учень. Коли ти плекаєш слово,
Мов струна, воно бринить.
Калиново, барвінково
Рідна мова пломенить.
Коли мовиш, як належить –
Слово чисте, як роса…
І від тебе теж залежить
Мови рідної краса.
Виступ учениці. Найскладніша мова у світі – табасаранська. У ній – 44 відмінки. Такої кількості відмінків не має жодна мова. На табасаранській говорять у Табасаранському та Хівському районах Дагестану. Цією непростою мовою користується 73 тисячі осіб. Писати нею почали тільки у 1932 році, спочатку латинськими літерами, а з 1938-го – літерами російського алфавіту.
ІІ. Завдання для другої трійки гравців.
Завдання: стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я.
(Приказка)
Виступ учня. Кожній освіченій людині треба вдумливо ставитись до слова, уникати прикрих помилок, наприклад, у вживанні таких термінів, як «положення», «становище», «стан». Замість словосполучення матеріальний стан можемо почути матеріальне положення, тоді як у літературній мові давно закріпилися цілком виразні значення цих слів. «Положення» означає розташування в просторі (горизонтальне положення), певну думку якогось учення, зведення законів («Положення про вибори до Верховної Ради України»), «становище» - комплекс подій, обставин, ситуацію (становище в Україні). Слово «стан» має вужче значення, ніж слова «положення» і «становище». Воно найчастіше означає сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан, стан справ).
ІІІ. Завдання для третьої трійки гравців.
Завдання: невеликий ліричний вірш, що виконується співом.
(Пісня)
Учениця. Слово і пісня
У слові – мудрість і душа народу,
Ще ж як у пісні забринить воно:
Чи золоте відерце коло броду,
Чи золоте козацьке стремено.
І мужність лицаря, й дівочу вроду –
Як рідне відчувати нам дано,
Співати слово, як джерельну воду,
Криниці не замулюючи дно.
О слово материнське, ми з колиски
Доловлюєм твої грайливі зблиски,
Довіку сонцесяйно нам світі!
О рідна пісне, в кожнім серці суща,
Ясна, незатьмарена й невмируща,
Несеш ти рідне слово у світі.
(Д. Білоус)
Виступ ведучого. Чому ми так говоримо?
По саму зав’язку
Цікаві вирази народні.
Ось каже чоловік один:
«В провулок напхано сьогодні
По саму зав’язку машин».
А другий каже, що у нього
По саму зав’язку турбот.
Звідкіль тут зав’язка? У кого
Дізнатись учням про зворот?
«Так, певно, говорити стали, -
сказав Олесеві дружок, -
тому що зерно насипали
по саму зав’язку в мішок».
Та ось питають на уроці
У вчителя про це слівце.
- Є, народилося в сорочці, -
всміхнувся він, - словечко це.
У давнину, коли в людини
ще ґудзики не повелись,
була в сорочці чи в кофтині
на шиї зав’язка колись.
Коли ж по горло хтось наївся –
«по саму зав’язку», - казав.
Отак цей вираз і прижився.
ІV. Гра з глядачами.
А зараз конкурс для вас, шановні уболівальники. Ваше завдання: додаючи або віднімаючи на початку чи в кінці поданих слів утворіть слова з новим значенням: «Буря, буква, їжа, кобза».
V. Фінал
Завдання: найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу. Здатність людини говорити. (Мова)
Учень. Мова рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Як ту мову мож забути?
Та ж звуками тими
Ми до Бога мольби слали
Ще дітьми малими.
У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкрили.
Мова рідна, слово рідне,
Хто ся вас стидає,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог карає,
Свої його цураються,
В хату не пускають.
(С. Воробкевич)
VІ. Нагородження переможця.
Заключне слово вчителя.
Ведуча. Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це – наша гордість. Бережімо її, гордо всім заявляємо: «Я – українець. Син чи донька цієї землі. Я пишаюся цим, люблю свій народ, свою землю, свою мову!»
Список використаних джерел
1. Редакція газети. Позакласний час./ С. П. Приходько, В. Г. Давидова. За ред. С. П. Приходько . – К.: Вид-во Т.О.В., 2009. – 95с.
2. «Цвіти і сяй, моя державна мова!»//Виховні заходи./ І. В. Павлова. – К.,2009. – 56с.
3. «Як парость виноградної лози, плекайте мову...»//Виховні заходи./ Т. С. Воробкевич. – К., 2009. – 56с.
4. «Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова»//Виховні заходи./ Л. Д. Мозгова. – Х., 2009. – 34с.
Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: Jastermina (13.03.2010) | Автор: Чубатюк Лілія Анатоліївна
Переглядів: 14497 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 2.0/2 |
Всього коментарів: 2
2  
сс

1  
В ролі ведучого учитель?

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2016
Сайт управляється системою uCoz