Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.
Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова
Виховна година на тему: «Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова» Мета: поглибити знання учнів про свою державну мову; ознайомити школярів із поняттями «мова» і «слово»; виховати глибоку повагу і пошану до духовного скарбу нації – мови. Обладнання: урочисто прибрана сцена. В правому і лівому кутку – вишиті рушники; в’язки жита, пшениці, прикрашені різнобарвними стрічками. По центрі сцени вислови про мову. Хід виховної роботи О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна. Цвіти і cяй, моя державна. (О. Олесь) Вступне слово вчителя. Сьогодні 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Це свято української мови – одне із найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Ведуча. І саме сьогодні ми зможемо перевірити, як добре ви знаєте державну українську мову у дуже цікавій грі, як «Поле чудес». Щоб стати учасником гри, вам необхідно пройти відбірковий тур. У кожної дитини є номер, такий номер знаходиться в прозорій ємності. Один учень дістає по черзі три перших номери. Це і є перша трійка. Наступні гравці обираються аналогічно. А зараз дорогі учасники уважно прослухайте умови гри. Умови гри 1. Учасник має назвати літеру тільки в тому випадку, якщо зроблено хід на полі, і стрілка показує певну кількість балів. 2. Якщо стрілка показує «Банкрут» (Б), усі бали «згорають», а хід переходить до наступного гравця. 3. Якщо стрілка показує «О», хід переходить до наступного гравця. 4. Якщо стрілка показує «+», учасник має право відкрити одну букву, яку забажає. (У перервах між трійками ведучий (учень) подає інформацію з історії мови, письма.) Відгадай слово І. Завдання для першої трійки гравців. Завдання: урочистий виступ з приводу якоїсь важливої нагоди (Слово). (Після вгаданого слова помічники ведучого читають вірші). Учень. Коли ти плекаєш слово, Мов струна, воно бринить. Калиново, барвінково Рідна мова пломенить. Коли мовиш, як належить – Слово чисте, як роса… І від тебе теж залежить Мови рідної краса. Виступ учениці. Найскладніша мова у світі – табасаранська. У ній – 44 відмінки. Такої кількості відмінків не має жодна мова. На табасаранській говорять у Табасаранському та Хівському районах Дагестану. Цією непростою мовою користується 73 тисячі осіб. Писати нею почали тільки у 1932 році, спочатку латинськими літерами, а з 1938-го – літерами російського алфавіту. ІІ. Завдання для другої трійки гравців. Завдання: стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я. (Приказка) Виступ учня. Кожній освіченій людині треба вдумливо ставитись до слова, уникати прикрих помилок, наприклад, у вживанні таких термінів, як «положення», «становище», «стан». Замість словосполучення матеріальний стан можемо почути матеріальне положення, тоді як у літературній мові давно закріпилися цілком виразні значення цих слів. «Положення» означає розташування в просторі (горизонтальне положення), певну думку якогось учення, зведення законів («Положення про вибори до Верховної Ради України»), «становище» - комплекс подій, обставин, ситуацію (становище в Україні). Слово «стан» має вужче значення, ніж слова «положення» і «становище». Воно найчастіше означає сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан, стан справ). ІІІ. Завдання для третьої трійки гравців. Завдання: невеликий ліричний вірш, що виконується співом. (Пісня) Учениця. Слово і пісня У слові – мудрість і душа народу, Ще ж як у пісні забринить воно: Чи золоте відерце коло броду, Чи золоте козацьке стремено. І мужність лицаря, й дівочу вроду – Як рідне відчувати нам дано, Співати слово, як джерельну воду, Криниці не замулюючи дно. О слово материнське, ми з колиски Доловлюєм твої грайливі зблиски, Довіку сонцесяйно нам світі! О рідна пісне, в кожнім серці суща, Ясна, незатьмарена й невмируща, Несеш ти рідне слово у світі. (Д. Білоус) Виступ ведучого. Чому ми так говоримо? По саму зав’язку Цікаві вирази народні. Ось каже чоловік один: «В провулок напхано сьогодні По саму зав’язку машин». А другий каже, що у нього По саму зав’язку турбот. Звідкіль тут зав’язка? У кого Дізнатись учням про зворот? «Так, певно, говорити стали, - сказав Олесеві дружок, - тому що зерно насипали по саму зав’язку в мішок». Та ось питають на уроці У вчителя про це слівце. - Є, народилося в сорочці, - всміхнувся він, - словечко це. У давнину, коли в людини ще ґудзики не повелись, була в сорочці чи в кофтині на шиї зав’язка колись. Коли ж по горло хтось наївся – «по саму зав’язку», - казав. Отак цей вираз і прижився. ІV. Гра з глядачами. А зараз конкурс для вас, шановні уболівальники. Ваше завдання: додаючи або віднімаючи на початку чи в кінці поданих слів утворіть слова з новим значенням: «Буря, буква, їжа, кобза». V. Фінал Завдання: найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу. Здатність людини говорити. (Мова) Учень. Мова рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має. Як ту мову мож забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила? Як ту мову мож забути? Та ж звуками тими Ми до Бога мольби слали Ще дітьми малими. У тій мові ми співали, В ній казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкрили. Мова рідна, слово рідне, Хто ся вас стидає, Хто горнеться до чужого, Того Бог карає, Свої його цураються, В хату не пускають. (С. Воробкевич) VІ. Нагородження переможця. Заключне слово вчителя. Ведуча. Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це – наша гордість. Бережімо її, гордо всім заявляємо: «Я – українець. Син чи донька цієї землі. Я пишаюся цим, люблю свій народ, свою землю, свою мову!» Список використаних джерел 1. Редакція газети. Позакласний час./ С. П. Приходько, В. Г. Давидова. За ред. С. П. Приходько . – К.: Вид-во Т.О.В., 2009. – 95с. 2. «Цвіти і сяй, моя державна мова!»//Виховні заходи./ І. В. Павлова. – К.,2009. – 56с. 3. «Як парость виноградної лози, плекайте мову...»//Виховні заходи./ Т. С. Воробкевич. – К., 2009. – 56с. 4. «Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова»//Виховні заходи./ Л. Д. Мозгова. – Х., 2009. – 34с.
