Шануймо все, що зветься просто й коротко - Природа. - Розробки виховних годин - Творчі роботи студентів - Каталог статей - Персональный сайт
Вівторок, 28.03.2017
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2186
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Шануймо все, що зветься просто й коротко - Природа.
Шануймо все, що зветься просто й коротко - Природа

Мета:
- навчити учнів бережно ставитись до природи: визначити взаємозв'язок людини і природи;
- вивчити проблеми довкілля;
- розвинути в учнів інтерес до захисту навколишнього середовища;
- виховувати почуття прекрасного і любові до навколишнього середовища.

Хід роботи:

I. Організаційна частина.
II. Вступна частина. Слово вчителя.
III. Основна частина.

Вчитель. Охорона навколишнього середовища - одна з глобальних проблем сучасності.
Час усвідомленої історії людства — близько 7 тис.років: 5 тис. до нашої ери та 2 тис. нашого часу. Прийнято вважати, що покоління змінюється кожні 25 років. Здавалося б, 7 тисяч років - величезний строк. Але якщо підрахувати, скільки поколінь змінилося за цей час, то виявиться лише 280. І ось ми прийшли до межі, коли всі, хто живе сьогодні, можуть стати останнім, 281-м поколінням на Землі, якщо не захистимо Природу, не будемо берегти мир на нашій планеті Земля.
В життя людина входила в жорстокій,
Безкомпромісній боротьбі з природою.
Рубала ліс, вбивала звіра –
Вижити б інакше не змогла вона тоді.
А що тепер? Природа вижити силкується
В двобої із людиною.
Не зможе - вмре, але скара спочатку
Царя свого й губителя свого.

Отже, поки не пізно, давайте вивчати проблеми довкілля, рятувати Природу, а значить, і самих себе.

Учень. Мабуть, немає на планеті такого жителя, якого не хвилювала б
ця тема. Ми живемо у вік небаченого розвитку науки й техніки. Науково-технічна революція принесла із собою величезні блага для людини (Назвіть, будь ласка, ці блага?), з'явилися комфортабельні машини, надзвукові літаки, ракети, атомні електростанції, телевізори, ЕОМ. Але за все це людство розплачується природними багатствами. Так, за останні 500 років воно лише лісів винищило майже дві третини. За даними Міжнародної спілки охорони природи, сьогодні на землі під загрозою вимирання понад 20 тис. рослин. Від зменшення на планеті зелених насаджень висихають озера, міліють ріки, погіршується якість повітря.

Ще назва є, а ріки вже немає.
Посохли верби, вижовкли рови.
І дика качка тоскно обминає.
Рудиментарні залишки багви.

Куди ж ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскалась вуста.
Барвистих лук не знають твої весни.
І світить спека ребрами моста.

(Л. Костенко)

Вчитель.
У результаті промислової діяльності щорічно в атмосферу викидаються мільярди тонн вуглекислого газу, різних шкідливих твердих та газоподібних речовин. Особливо забруднене повітря в місцях скупчення хімічних підприємств.

Дим із труб. Сказати чесно,
Тут темно вдень, не тільки ніччю.
Тут чорне все - і вись небесна,
І людські зболені обличчя...

Учень. Людина будує міста, перетинає Землю каналами, дорогами, осушує болота, зрошує землі. Ця глобальна технічна діяльність порушує єдність і рівновагу природи, загрожує існуванню самої людини.

Узимку злива! Диво прямо..
Та часто так тепер бува:
То заміта зима снігами,
А то дощами залива.
А втім, самі ж ми приклад нині
Такий Природі подали:
Степи водою залили,
А де вода була - пустині...

Вчитель. Екологічний стан в Україні сьогодні є незадовільним. - Що, на вашу думку, вплинуло на екологічний стан природи в Україні? Великої шкоди завдав вибух на Чорнобильській АЕС. Що ми знаємо про Чорнобиль?
■ Ми знаємо те, що вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався о 1-й годині 23 хвилини 48 секунд. Він призвів до радіаційного забруднення великих за площею районів СРСР і десяти країн Європи. За межу, позначену страшним словом „зона", було винесено 135 тис.осіб.
■ Знаємо про те, що від аварії на ЧАЕС постраждало близько 3,5 млн. людей, 116 тис. отримали високі дози опромінення, 200 тис. - середні дози.
У ліквідації наслідків аварії брало участь 350 тис. осіб. За десять років померло 168 тис. постраждалих. На 300-400 років „знищено" 100 тис.км2 території.

■ Знаємо про нечувану мужність перших годин страшної квітневої ночі, коли люди, не жалкуючи себе, йшли у вогонь і були наскрізь прошиті смертельною радіацією.
У небо над містом вирвався стовп радіоактивної пари, шматки уран-графіту розкидало навколо станції. Люди чіпляли ногами ці уламки, що випромінювали сотні рентген. На Прип'ять осідали найнебезпечніші радіоактивні нукліди, люди вдихали радіоактивний іод.
■ Знаємо, що радіація призвела до безпліддя чоловіків і жінок, які так і не пізнали радості материнства та батьківства.
■ Знаємо, що радіація призвела до сліпоти великої кількості людей унаслідок помутніння та руйнування кришталика ока.
■ Знаємо, що навіть невеликі дози опромінення спричинили вповільнення або цілком припинили ріст кісток, що призводить до аномалій розвитку скелета.
■ Знаємо, що опромінення мозку дитини може спричинити зміни в його характері, призвести до втрати пам'яті, а в дуже маленьких дітей - навіть до недоумства та ідіотизму.
■ Знаємо, що збільшилась кількість народжених дітей з різноманітними аномаліями.
■ Знаємо, що навіть за малих доз опромінення людини (навіть 1 Гр) виникає найсерйозніше захворювання — рак (рак щитовидної залози, молочної залози, легень).
■ Знаємо, що в Києві, наприклад, утричі збільшилася кількість онкологічних захворювань, у п'ять разів - захворювань ендокринної системи, в 31 раз - органів дихання.
■ Знаємо, що різко скоротилася тривалість життя в Україні.
• Знаємо, що ще впродовж кількох поколінь народжуватимуться діти, обпалені ЧАЕС.
■ Знаємо, що 800 років знадобиться Україні для того, щоб наслідки Чорнобиля перестали калічити людей і природу.
Смерть забирає жертв Чорнобиля, не вибираючи стать, вік, службове положення. Ідуть із життя сини та дочки України, які поклали своє життя на олтар Батьківщини.
Одна смерть - велике горе. Багато смертей - це вже статистика. Не знати б її нам, не рахувати ані загиблих від наслідків аварії на ЧАЕС, ані чорнобильських сиріт. їм дають пільги, сплачують запізнілі компенсації. Та хіба можна купити здоров'я, життя, мати чи батька, їх напуття, слова?...
Але це не тільки Чорнобиль. Десятки хімкомбінатів, шахт, фабрик, заводів, які не дотримуються екологічних вимог, забруднюють ґрунти, водоймища, повітря. Ось що ми спостерігаємо в результаті втручання людини в природу:

Давно хрущів над вишнями нема,
Садки вишневі сохнуть поодинці.
Відважний навіть босим по стежинці
Уже не вийде в поле край села.

Учень. Україна має багато водних джерел. Це великі й малі річки, природні озера, струмки, штучні водосховища, канали тощо. Господарська діяльність позначилася й на водних ресурсах: як у води України, як і світові, щороку вливається мільйони тонн забруднюючих речовин: солей, нафтопродуктів, металів та ін. Це призвело до забруднення не тільки наземних, але й підземних вод багатьох регіонів.
Великої шкоди природі України завдало будівництво штучних водосховищ на Дніпрі. Свого часу вчені вважали, що такі водосховища збільшать площу водного дзеркала. У результаті цього зросте кількість опадів у посушливих районах півдня. Маючи величезні запаси води, можна створити іригаційні системи для зрошення полів. Що й було зроблено. Але наука чогось не врахувала. Мільйони гектарів древніх плавнів, луків, сіл і селищ були потоплені під водою.

І опинилась хата під водою.
Ну й нащо б ти, здавалося, здалась?
В житті стрічався з більшою бідою.
А цю б уже давно забути час.

Та не забув я ні села, ні хати...
А ще: до чого боляче мені,
Коли питає хтось, відповідати,
Де народивсь. Що скажеш тут? На дні.

Вчитель. У зв'язку з тим, що поверхневий стік води дедалі більше регулюється через системи водосховищ і ставків, відбувається підвищення рівня ґрунтових вод. Це сприяє утворенню в степовій зоні боліт, чого раніше тут ніколи не було. Особливо це відчуває Херсонщина.
Значна частина великих водосховищ мілководна. Відбувається розвиток синьо-зелених водоростей, „цвітіння" води. А це спричинило зникнення багатьох цінних риб, птахів, порушилась екологія річок і озер. Пропали комиші, рогіз, верболози. Що думають учені-гідрологи з цього пиводу7 Чи збираються повернути колишню красу й силу малим і великим річкам?
Учень. Сьогодні стан природи такий, що не тільки вченим, а й кожному з нас треба дбати про те, щоб і нам, і нашим нащадкам було гарно й затишно жити, щоб вони не тільки користувалися благами природи, але й співали їй оди.
Вчитель. Земле моя, всеплодюща мати.. Цими словами український поет Іван Франко підкреслює, що Земля - це наша годувальниця. Тож треба її любити та оберігати, примножувати її багатства.

Земля від роду і до роду
У спадщину передається.
Шануймо ж все на ній, що зветься
Так просто й коротко - Природа!

І буйні трави й тихі води,
І кожну квіточку в росі...
Щоб світ у всій своїй красі
Дістався і новому роду.

Як же ми, учні, можемо охороняти природу? Що ми можемо зробити для того, щоб її багатств вистачило і для майбутніх поколінь?

Учень. Послухаймо пам'ятку охоронця природи. її знати й виконувати повинен кожен із нас.
- Не вирубуйте лісів, зелених насаджень, а самі побільше садіть дерев.
- Охороняйте кожне дерево, струмочок, маленьку річечку. Не допускайте, щоб вони замулилися, забруднилися. Адже від доброго стану водних джерел залежить життя людини на землі.
- Оберігайте від розорювання луки!
- Обмежуйте випасання худоби біля річок і струмків!
- Оберігайте лісосмуги від вирубування та випалювання!
- Дбайте про поповнення рік, озер і ставків рибами!
- Проводьте роботу з мисливцями зі збереження звірів!
- Навчіться правильно збирати лікарські рослини. Пам'ятайте, що їх запаси не безмежні. Не наривайте зайвого!
- Не рвіть даремно ні польових, ні лугових квітів. Нехай жодна з них не потрапить до Червоної книги!
Скарби природи не покладеш у сховища, не начепиш на них замка. Єдиний надійний замок, який захистить ті багатства, має бути зроблений з найтривкішого матеріалу - любові.

Заключне слово вчителя. Тож любіть нашу Землю! Пам'ятайте, що й після нас житимуть люди. їм важко буде обійтися без пташиного щебету, без тихих вод, без сплеску рибини на ранковій зорі.
Послухаймо народну мудрість про збереження природи:
■ Хто землі дає, тому й земля дає.
■ Посадиш дерево - подякують люди, зламаєш дерево - і діти.
■ Сади дерево замолоду, на старість як знахідка буде.
■ Пильнуй чисту воду, як свою вроду.
■ Не лінуйся рано вставати, дерево саджати.
■ Добрий рибалка по кольору мусить знати, яку рибу охороняти.
■ Доглянь природу, й вона тебе догляне.

Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: Юличка (30.10.2009) | Автор: Юлія
Переглядів: 6395 | Рейтинг: 4.8/4 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2017
Сайт управляється системою uCoz