Проблеми впровадження Болонського процесу в Україні - Статті - Каталог статей - Персональный сайт
Неділя, 04.12.2016
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2159
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Проблеми впровадження Болонського процесу в Україні

Надія Стеценко, доцент, канд. пед. наук,  

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини, м.Умань, Україна


ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ 

Процес європейської інтеграції вносить зміни в усі сфери людської діяльності, не оминаючи і системи вищої освіти. Починаючи з 2004 року,  Україна чітко визначилася з основними напрямками освітньої діяльності у контексті європейських вимог, зокрема входження до Болонського процесу.

Болонська декларація констатує тенденції до інтеграції, які проявляються в системі вищої освіти в рамках Європейського Союзу, і формулює ряд заходів, необхідних для розвитку і зміцнення цих тенденцій. На жаль, передбачувані конкретні заходи не завжди трактуються однозначно, а у випадках перекручень, пов’язаних з впровадженням основних засад Болонського процесу, викликають негативну реакцію з боку викладачів, студентів та громадськості.

Так, введення двоциклового навчання (бакалаврат і магістратура)  суттєво звужує сферу застосування компетенцій, набутих на рівні бакалаврата, що викликає занепокоєння, адже  кількість бюджетних місць в магістратурі (наступна ступінь) буде обмежена, а бакалаври, швидше за все, будуть незатребувані на ринку праці. Особливо це стосується підготовки учителів-предметників. Наприклад, згідно з діючими стандартами, бакалавр фізики, математики, хімії, мови тощо, має право викладати лише в основній школі; магістр – в старшій, але ж учнів старшої школи не зменшиться, оскільки в Україні загальна середня освіта є обов’язковою.

Поняття «Болонський процес» і «Болонська система» часто вживаються як ідентичні поняття і пов’язуються з  уніфікацією системи освіти в Європі, тобто створенням   єдиної освітньої системи, що є в корені невірним, оскільки у документах Болонського процесу з достатньою ясністю говориться, що його метою є не створення, а узгодження різних національних систем освіти між собою та приводяться можливі механізми їх узгодження, тому на національну систему освіти ніхто не зазіхає.

Запровадження Європейської кредитно-трансферної системи  (ECTS), яка має бути накопичувальною, здатною працювати в рамках концепції "навчання упродовж всього життя” у багатьох випадках ідентифікують з впровадженням кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вузі (КМСОНП), яка по ідеї мала би служити лише інструментом для впровадження ECTS. Такому перекрученню слугує недосконалість законодавчої бази (при організації навчального процесу у вишах до сьогоднішнього дня користуються «Тимчасовим положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців», затвердженого Наказом МОН України від 23 січня 2004 р. N 48) та відсутність роз’яснювальної роботи серед працівників освіти і студентства.  В жодному документі Болонської декларації немає вказівки чи то вимоги щодо форм здійснення контролю за навчально-пізнавальною діяльністю студента, так само як і щодо фіксованого обсягу обов’язкової і варіативної компоненти в навчальних планах.  Єдине, що пропонується, це фіксація певної кількості кредитних одиниць у додатку до диплома європейського зразка  за кожен успішно пройдений студентом курс.

Розширення мобільності студентів, викладачів та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом (за умови проведення змін у національних законодавчих актах щодо працевлаштування  іноземців) також викликає занепокоєння у широкого кола представників української інтелігенції, пов’язаного з «витоком розуму» з України. Насправді, «витік розуму» був, є і буде, якщо не вирішиться проблема залучення молодих талановитих кадрів у сферу науки та виробництва, надання їм можливості самовдосконалюватися. Оскільки, пригнічений маленькою зарплатою і величезним навантаженням, позбавлений можливості самовдосконалюватися, здібний фахівець, в кінцевому підсумку з ентузіазмом прийме запрошення працювати в зарубіжному закладі, який створить йому умови для нормального життя і саморозвитку, дасть можливість розвиватися як ученому і вчителю. Тому ніякі штучні перешкоди не зупинять «витік розуму», а лише спростять процедуру отримання якісних знань, що зробить саму людину – студента, викладача, дослідника, працівника – конкурентоздатнішою на ринку праці, а сама освіта стане більш живою та відкритою до нових тенденцій, фундаментом для зміцнення міжкультурних та міжнародних зв’язків.

Література:

1.     Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник/ За ред. В.Г.Кременя. Авторський колектив: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І.Бабина. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384с.

2.     Лебідь Євгенія. Болонський процес: на рубежі 2010 (контекст України, Польщі, Росії та Білорусії) [Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.europexxi.kiev.ua/stattі/bolonskii-protses-na-rubezhі-2010-kontekst-ukraїni-polshchі-rosії-ta-bіlorusії


Категорія: Статті | Добавил: admin (16.01.2012)
Переглядів: 4629 | Рейтинг: 3.5/4 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 11
Гостей: 11
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2016
Сайт управляється системою uCoz