«Ніщо не цінується так дорого, ніщо не коштує нам так дешево, як ввічливість». - Розробки виховних годин - Творчі роботи студентів - Каталог статей - Персональный сайт
Четвер, 08.12.2016
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2161
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

«Ніщо не цінується так дорого, ніщо не коштує нам так дешево, як ввічливість».
«Ніщо не цінується так дорого, ніщо не коштує нам так дешево, як ввічливість».
Мета: Виробити в учнів уміння спілкуватися, навчити вічливого ставлення до оточуючих та правил поведінки в громадських місцях.
Учитель: Серед багатьох наук, без яких не обійтися людям, є дуже особлива і необхідна для всіх - наука спілкування з людьми, наука поваги один до одного, вміння вести себе так, щоб оточуючим було з нами приємно, зруч¬но. Без цієї науки не можна було б людям жити, працювати і відпочивати разом. І ось на допомогу цьому прийшли ще століття і тисячоліття назад загальноприйняті правила, які обов'язково повинен знати кожен з нас.
Ми постійно користуємося таким правилом, як вітання. Неправильно привітавшись, можна зіпсувати людині настрій, образити. І ніщо - ні гар¬ний чи сумний настрій, ні добра чи погана погода - не можуть виправдати нехтування цієї основної форми ґречності. Вітаються здебільшого словами: «Здрастуйте», «Добрий день» (ранок, вечір). Своїм привітанням під час зустрічі люди бажають одне одному не лише доброго дня (ранку чи вечо¬ра), а й здоров'я, добра та всіх гараздів.
За сучасним етикетом, першим вітається молодший зі старшим, чоловік із жінкою, підлеглий з керівником, учень з учителем, дитина з дорослим. Першим має вітати присутніх той, хто заходить у приміщення (незалежно від посади). Йому відповідають лише ті, хто поблизу і кому це зручно.
Вітаючись, при зустрічі з людьми ми протягуємо руку, як робили це наші далекі предки ще в сиву давнину, демонструючи при цьому свою миролюбну відкриту долоню, показуючи цим, що в них у руках немає зброї чи якогось каменя. Вони, промовивши слово «здрастуйте», бажали цим самим здоров'я і твердо вірили, що побажання обов'язково збудуться.
Коли заходять люди в приміщення, обов'язково знімають головні убо¬ри. Цей закон ввічливості з'явився з часів лицарства. Так, лицарі, які носили шоломи, що захищали їх від ворогів, заходячи, знімали їх, показуючи цим довіру людям, до яких прийшли твердо вірячи, що тут їх не стануть вбивати.
Різними є й форми прощання, що завершують зустріч. Мовний етикет надає перевагу таким фразам, як «До побачення», «До зустрічі», «Усього найкращого», «На все добре». Погляньмо при цьому у вічі знайомому та щиро посміхнімося. Добрий настрій і йому, і нам забезпечений.
Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Чи часто ко¬ристуємося ми ним, особливо в магазині? Весь день стоїть у магазині прода-вець, повз нього проходять тисячі людей, ми хочемо, щоб він задовольняв усі наші примхи, а, беручи товар, боїмося сказати одне-єдине слово: «Дякую». Те ж саме по відношенню до вчителя забулися слова: «Дозвольте звернутися», «Вибачте, що турбую», «Спасибі за допомогу», «Пробачте за мою помилку» і т. д. Чемність і повага повинна виявлятись і стосовно менших себе.
Культура мовної поведінки - то своєрідне дзеркало людини, її зовні¬шнє, а відтак, і внутрішнє інтелектуальне обличчя. Коли людина вирушає в далеку дорогу, їй неодмінно бажають щасливих мандрів та вдалого повер¬нення. Чи приступає до виконання якоїсь відповідальної роботи за доб¬рою народною звичкою приповідують: «Щоб легко почалося та вдало скін¬чилося». Від цих слів легшає на душі, підноситься настрій.
Ввічливим потрібно бути не тільки до знайомих, а й до незнайомих людей, до старших і молодших, вдома і в школі, на вулиці і в громадських місцях. Та тіснява в громадському транспорті, особливо в годину «пік», украй роздратовує, а ще як хтось штовхне чи боляче наступить на ногу - гарний настрій відразу зникає. А там недалеко й до сварки... Єдиним вихо¬дом тут є вміння керувати своєю поведінкою, своїм настроєм за будь-яких обставин. Вчасно сказане дотепне слово, жарт, вибачення, усмішка послаб¬лять напруженість у взаєминах з навколишніми. Завдяки приязності, ввіч¬ливості ми не тільки збережемо власний добрий настрій, а й стимулювати¬мемо його в інших.
Всі ми любимо ходити в кіно, в театр. То ж яких правил потрібно до¬тримуватись тут.
Не запізнюватись. Не розмовляти. Не їсти під час сеансу. (Не розгор¬тати цукерок). Не лузати насіння. Спокійно реагувати на події, що на екра¬ні. Гупотіння, крик, свист - недопустимі. А тепер уявіть, що ваше місце посередині, вам потрібно пройти повз товаришів, які сидять на своїх міс¬цях. Як ви будете проходити? Потрібно ввічливо вибачитись, проходити обличчям до людей. Коли ми сидимо і хтось проходить повз нас, потрібно встати. Не слід займати чужі місця, які пустують, бо в будь-яку мить мо¬жуть з'явитися їх власники і пересадка буде заважати іншим глядачам.
Більшу частину дня ви перебуваєте в школі. Якщо забути про правила поведінки в школі, то школа стане схожою на зоопарк.
У школі ви повинні бути організовані, дисципліновані, чесні, відповіда¬ти за свої слова. Дуже важливо - бути в колективі скромним. Старанно вчи¬тись, акуратно відвідувати уроки, не запізнюватися. Бездоганно виконувати розпорядження учителів, уповноважених класного та шкільного колективу. Бути ввічливим з учителями і товаришами: просити вибачення, коли навмис¬не вчинив якусь прикрість, постійно користуватися словами ввічливості. Тримати у чистоті й порядку своє робоче місце в класі, кабінеті, майстерні.
Кожний день у школі ви буваєте в шкільній їдальні. І не лише в шкі¬льній. Ви буваєте в гостях. Правила поведінки за столом не вигадані кимось, а склалися історично. За столом теж слід виявити ввічливість, люб'язність до інших.
За столом треба сидіти прямо, не боком, не класти лікті на стіл, ногу на ногу, не підпирати щоку рукою. їсти треба без поспіху, не відкушувати великих шматків. Не розмовляти з повним ротом. Якщо тебе про щось за¬питали, спочатку проковтни їжу, а потім відповідай. їж акуратно, чиста скатертина на столі - ознака твоєї культурності. Під час їди не займайся сторонніми справами - не читай і не захоплюйся розмовами. Поївши, подя¬куй батькам або господі, якщо ти знаходишся в гостях.
Запитання до учнів:
1. Хто повинен привітатися першим при зустрічі?
2. Що потрібно насамперед зробити заходячи в приміщення?
3. Що потрібно зробити, коли вас хтось штовхає чи наступить на ногу в громадському транспорті?
4. Яких правил потрібно дотримуватись відвідуючи кінотеатр?
5. Які правила поведінки потрібно виконувати в школі та шкільній їдальні?
(Відповіді учнів )
Висновок: Людина створила культуру, а культура - людину. Правила культури поведінки прийшли до нас з давніх часів і, за традицією, вони продовжують існувати і служити людям. І хоч наше століття невпинно прямує в бік спрощення манер, проте й досі неабияке значення має оволодіння «кодек¬сом ввічливості» - адже через свою чемність ми нічого не втрачаємо, а «завоювати» можемо Людину.
Література:
1. Василенко Л.А. Правила поведінки в школі, громадських місцях і на вулиці. // Позакласний час. - 2000. - №7.
2. Зелена Л.Т. Слово! Ти - гостра криця! // Позакласний час. - 2003. - №3.
3. Мовний етикет / Корняка О. Мистецтво ґречності. - Київ: Либідь, 1995. -
С. 5-41.
Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: serhiym (14.03.2011) | Автор: Вовкотруб Сергій
Переглядів: 6265 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2016
Сайт управляється системою uCoz