«Мати» - слово святе - Розробки виховних годин - Творчі роботи студентів - Каталог статей - Персональный сайт
Неділя, 11.12.2016
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2161
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

«Мати» - слово святе
Тема. «Мати» - слово святе.
Мета: формувати в учнів уявлення про призначення жінки (жінка-матір, берегиня домашнього вогнища, родинних традицій, джерело ніжності, любові і краси); виховувати повагу до матері.
Обладнання: аудіо запис української народної пісні «Летіла зозуля».
Коментар: до проведення заходу учитель залучає учнів-читців (сім осіб).

Хід заняття

Слово вчителя.

Немає нічого світлішого від слова «мати». Воно народжується разом із нами, із першого вигуку «ма-ма», з отих миттєвостей, коли ми починаємо розуміти, що навколо нас – люди. І найрідніша, наймудріша серед них – мати. Ота, що на світі одна.
Мати – це насамперед милосердя, доброта, людяність і ласкавість, які так потрібні нам завжди, а отже, і її колискова пісня. Без колискової немає дитинства, як без дитинства немає людини, її майбутнього. Отже, все починається із колискової. Звідси беруть початок наші турботи, смуток і радість, тривоги і сподівання. З цієї першої почутої мелодіі ми відчуваємо багатоголосся життя і світу.
Місце матері у нашому житті – особливе. Ми весь час звертаємося до найдорожчої людини.
Про все це йдеться у народних піснях «Благослови, мати, весну зустрічати», «Чом ти мене, ненько, рано розбудила», «Навчи мене, моя мати, як той льон сіяти», «Ой час, мати, мене заміж віддавати».
Послухайте народну пісню про матір «Летіла зозуля». У ній йдеться про те, що душа померлої матері вселяється в зозулю і летить рятувати доньку, якій дуже важко живеться.
(Звучить аудіо запис пісні «Летіла зозуля»).

Виступ учнів-читців.
1-й учень. Ось кілька рядків прекрасної пісні, де калина є символом матері, Батьківщини, України.
…Не ламай калину коло хати, бо воно заплаче, наче мати,
І впадуть на трави на шовкові Щирі сльози колискові…
Слово вчителя.
Наш народ завжди глибоко шанував матір. Вона – берегиня сімейного вогнища, вірна дружина. У важкий1 час ми кличемо матір і віримо, що вона нас чує і прийде на допомогу.
Саме їй – найдорожчій, найріднішій присвячена пісня «Чорнобривці». Цей твір зачаровує чудовими словами і не менш чудовою мелодією. Вона торкається тих духовних струн, що одвічно жили в народі, її мелодія і слова пов’язані з образом матері, яка дарує своєму сину, виряджаючи його в далеку життєву дорогу, вишитий рушник, як символ материнського благословення і материнської любові.
Виступ учнів-читців.
2-й учень.
Мамині руки назавжди залишаться у нашій пам’яті. У години лиха і радощів ми не забуваємо наших матерів, згадуємо лагідні риси її обличчя.
3-й учень. Мати-трудівниця… це вчені, лікарі, учителі, кухарі, працівники торгівлі, майстри виробництва…
Але є у жінок ще один відповідальний обов’язок – бути берегинею сім`ї, нести світло і тепло дітям, ніжність чоловікам.
4-й учень. Де б ми не працювали, завжди із вдячністю згадуватимемо наших учителів, наставників, вихователів, адже вони піклуються про нас, як матері, бажають бачити нас добрими, чесними.
Мамо! Ім’я твоє пронесу крізь роки, як святиню. Люди! Бережіть матерів!
Найцінніші люди на землі –
Матері – сади у білім цвіті,
Матері – це хліб наш на столі.
Як же матерів нам не любити,
Як не шанувати працю рук?
Адже це вони нас вчили жити,
Жити щасливо і без розлук.
Всі ми вдячні мате5рям за ласку.
Ви для нас ніколи не старі…
В рідний дім зайдем, неначе в казку.
Добрі, милі, любі матері.
5-й учень.
Ну, хто ми такі у порівнянні з нею,
Близько такою земною зорею?
У чомусь, можливо, далеко не гроші,
Проте в головному аж надто вже інші.
«А що головне?» - може, хтось запитає.
А може, й промовчить,
Бо гріх превеликий не цінувати,
Що вона нам дочка, сестра і мати,
Такого ніколи не варто забувати,
Якщо хочеш долю свою збудувати!
Слово вчителя.
Ми відчуваємо великий борг перед своєю матір’ю. Дійсно, будемо вічно у неоплатному боргу перед матерями, чия любов супроводжує нас усе життя. Любов матері безкорислива і чиста. І вам, дівчата, майбутнім матерям, потрібно вчитись у них безкорисливо любити, готувати себе до виховання своїх майбутніх дітей. Наша любов допоможе їм стати добрими, ніжними, відданими не тільки своїм матерям, а й ненці-Україні.
Не завжди висловлюємо ми свою вдячність за турботу, забуваємо, що ніщо так не зігріває душу матері, як добрі, ласкаві слова сина чи доньки. У розлуці з дітьми для матері немає більшої радості, як їхні листи, і немає нічого страшнішого, як очікування звісток від них чи їх самих. Мамина хата завжди буде символом добра і надії.
Виступ учнів-читців.
6-й учень.

Дітей заждалась тиха мати,
На жаль, немає і листа…
- Нема часу, щоб написати,-
Шепочуть мамині вуста.
Не раз вона їх виглядала,
Дозріли вже не раз жита…
- Це, мабуть, знов зажура давня,-
Шепочуть мамині вуста.
Згадає ненька – і всміхнеться,
Що десь онука вироста…
- Пошли їй, доле, ніжне серце, -
Шепочуть мамині вуста.
Вона б сама до них летіла,
Та відлетіли вже літа…
- Пошли їм, доле, мужні крила, -
Шепочуть мамині вуста.
Весна вітає землю отчу,
Вертають птахи до гнізда…
- [c]Чомусь недобачають очі,
Шепочуть мамині вуста.
7-й учень. Матері відроджують нашу занедбану землю і душу. Вони є джерелом добра і світла, і тому той, хто скривдить маму, хай попросить у неї пробачення.
Мати на все життя залишиться для нас живим символом рідного дому, рідної землі, символ України.
Згадаймо Тараса Шевченка. У нього мати – це стражденна Україна. І найвагоміші рядки він присвятив матері-трудівниці, господині, зачинательниці роду.
У нашім краї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…
До слів Шевченка хочу додати, що поняття про красу, щастя, добро й ласку нерозривно пов’язані у нас з образом матері. Одже, нам відкривається іще одна істина: на цій землі, де ми жевемо, де одвічно родить хліб, де ростуть ліси й мужніють сини, де народжують пісні й дочки, є ще одне сонце – материнське серце, яке для дітей завжди відкрите, тому всі ми повинні берегти матерів і бабусь…
Заключне слово вчителя.
«Бережіть матерів» - проголосив у своїй поемі Расул Гамзатов… можна було б ще додати: «Бережіть матерів так, як вони бережуть нас». Захистити їх від біди, дати їм спокій і радість – це не тільки наш обов’язок, а й повинність. Благословенна будь, українська мати,всюди і завжди!
А закінчити сьогоднішню годину спілкування можна словами Вадима Крищенка:
… мама, тобі низесенько вклонюсь.
Мамо, я за тебе Богу помолюсь.
Мамо, прийду я знов на твій поріг.
Мамо, ти найдорожча за усіх.

Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: OlgaYurenko (29.03.2010) | Автор: Ольга Юренко
Переглядів: 6402 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 4.4/7 |
Всього коментарів: 2
2  
Молодець! Добре попрацювала! Гарна виховна година!

1  
Заключне слово - це пісня... Чи не краще було б заспівати з учнями або пустити пісню в запису?

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2016
Сайт управляється системою uCoz