П'ятниця, 26.04.2024
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2225
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Мандрівка куточками рідного міста Умань
Тема: Мандрівка куточками рідного міста

Мета: поглибити знання учнів з історії рідного міста та познайомити з історичними постатями, що вплинули на його розвиток.Фрмувати почуття відповідальності за долю рідного міста, виховувати любов і повагу до історичного минулого.

"Забудеш рідний край — твоє всохне коріння." (П. Тичина)

Щоб наша виховна година не перетворилась на нудну розповідь давайте проведемо вправу, суть якої полягає в тому на скільки добре Ви знаєте рідне місто, (закінчте за мною речення. Наприклад: міський голова Умані – Бодров Ю.І)
1. Перша писемна згадка (офіційне заснування) Умані відбулось в ... (1616)
2. Умань знаходиться на...  височині (Придніпровській височині)
3.  Дендропарк Софіївка був зведений в ... (1796)
4. На території Умані знайдені давні поселення представників ...(трипільської культури)
5.  День міста жителі святкують... (в першу суботу жовтня)
6. На берегах яких річок розташоване наше місто?  (Уманки і Кам’янки )
7. Поштовий індекс Умані... (20300)
8.  Населення міста... (87 тис)
Молодці
Тепер, щоб заповнити прогалини у Ваших знаннях про місто ми послухаємо коротеньку історію
Умань— місто обласного підпорядкування, районний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Поруч з містом проходить автошлях М 05 (Київ — Одеса), що в Україні співпадає з міжнародним автошляхом E95 (Санкт-Петербург — Одеса) . Населення — 87 850 чоловік.
Територія сучасного Уманського і сусідніх районів, як і самої Умані, була заселена в дуже далекі часи. Археологічні розвідки довели, що понад п’ять тисяч років тому тут були розташовані поселення трипільської культури, в деяких із них жило не менше тридцяти тисяч мешканців. У межах міста теж є залишки двох поселень цієї давньої цивілізації, а також і інших культур аж до ХІ століття нашої ери.
Місто Умань починає свою історію з давніх часів. Перша згадка про Уманщину є в літописі Супрасльського монастиря 1497 року. Географічне розташування міста визначило його статус як місто-фортеця. У 1576 році був створений Уманський козацький полк.
Уманщина з 1569 року перебуває у складі Польщі. В 1609 році, в сеймовому акті, «пустинь, іменована Уманью», була пожалувана у вотчинне володіння брацлавському та вінницькому старості Валенсію Олексію Калиновському. Вже в 1616 році в офіційних документах Умань згадується, як містечко. Це містечко знаходилось на кордоні Польщі з Диким Полем, й тому відразу починаються роботи по спорудженню оборонних укріплень. В 1629 році в Умані вже була дерев'яна фортеця з ровами і валами, налічувалось 1064 двори. Містечко належало до Брацлавського воєводства.
В 1648 році Умань визволив загін, очолений І.Ганжою, місто стало адміністративним центром Уманського полку. З 1648 по 1667 рік — місто у складі козацько-гетьманської держави (полкове місто та важлива фортеця).
В кінці 1654 — на початку 1655 козаки Умані, керовані Іваном Богуном, відбили наступ головних сил польсько-шляхетних військ.
За Андрусівським перемир'ям знов увійшло до складу Речі Посполитої.
В 1674 році Умань була повністю зруйнована Дорошенком разом з турками і татарами. При цьому було вбито багатьох мешканців міста. Після тих подій, місто приходить в занепад. Більшість мешканців переселилися на Лівобережжя.
Занепад продовжується до 1726 року, коли Умань з околицями переходить у володіння Франциска Потоцького. В краї в цей час пожвавились дії гайдамаків. Щоб укріпити Умань, граф заохочує переселення сюди з інших своїх володінь селян та ремісників. Запрошує торгувати вірмен, греків, євреїв. Починає будівництво нового замку. Але гайдамаки роблять постійні наскоки на місто, вони здобувають його в 1737 та 1750 роках.
В 1760 році місту надається Магдебурзьке право. Відкривається синагога. В 1761 році, зусиллями селян з навколишніх сіл, закінчується будівництво замку. В 1764 році Потоцький засновує в Умані католицький базиліанський монастир. Монахи в свою чергу відкривають духовну базиліанську школу на 400 учнів. Навколо Умані було багато козацьких слобідських поселень, які мали боронити Край від гайдамацьких ватаг. Місто перетворюється на одне з найважливіших міст Правобережної Київщини і Черкащини.
Під час Коліївщини в 1768 році, під проводом М.Залізняка і І.Ґонти, в місті було винищено польську шляхту, що тут ховалася — так звана «уманська різня». Після придушення повстання, Умань знову занепадає. Населення майже не залишилось, торгівля зачахла.
В 1793 року Умань увійшла до складу Російської імперії.
У 1795 році, в Умань на постійне проживання перебирається граф Щесній Потоцький. Він береться за відбудову міста. 1796-го року був закладений знаменитий садово-ланшафтний парк «Софіївка».
В 1795 році Умань стає повітовим містом Вознесенської губернії Російської імперії, а в 1797 році Умань входить до складу Київської губернії.
На початку ХІХ століття Умань перетворюється на центр іудейського релігійного руху — хасидизму. Рабин Нахман, праонук фундатора хасидизму рабина Баал Шем Това, останні свої роки прожив в Умані. Помер в 1810 році від туберкульозу. За його заповітом, він був похований на старому єврейському цвинтарі, де поховані й жертви «Коліївщини». В наш час на місці будинку де жив цей цадик, влаштована синагога.
В 1826 році в Умані будується костел Успіня Богородиці. Зараз ця споруда внесена в реєстр культурного надбання України.
В 1834 році Умань, була конфіскована російським урядом у Потоцьких й в 1838 переходить у володіння відомства військових поселень Київської та Подільської губерній. В цей же час почалася активна забудова аристократичної частини міста, вулиці вкривають бруківкою й оснащують гасовими ліхтарями, будують торгові ряди.
В 1859 році в Умань переносять з Одеси Головне училище садівництва.
З другої половини XIX століття населення Умані значно зросло (1860 — 10 тисяч мешканців, 1897 — 29 тисяч мешканців, 1914 — близько 50 тисяч), на що вплинуло і з'єднання міста залізницею з Києвом (1890) та Одесою (1891). Економічний характер — торговельний (здебільшого торгівля збіжжям) і ремісничий.
В кінці ХІХ, Умань перетворюється на типове провінційне єврейське містечко.
В 1900 році з 30000 населення, 21500 складали євреї. Місто мало 3 синагоги, 13 єврейських молитовних будинків, 4 приватних єврейських училища. Були в Умані також 4 церкви та католицький костьол. Був також свій театр.
Перед Другою світовою війною місто стає крупним центром сільськогосподарського району. В Умані було відкрито сільськогосподарський інститут.
Під час Другої світової війни Умань 1 серпня 1941 року окупували німецько-фашистські війська. Під Уманню в оточення попали 6-а та 12-та радянські армії. В місті був влаштований концтабір «Уманська Яма» для полонених червоноармійців. За даними німецького командування 14 серпня 1941 року в Уманському таборі знаходилось 50000 радянських військовополонених. На околиці міста, в Сухому Яру, німці розстріляли більше 13000 євреїв. Був дуже пошкоджений парк «Софіївка», на його території був влаштований цвинтар для загиблих воїнів вермахту.
Внаслідок Умансько-Ботошанської операції місто було визволено 10 березня 1944 року.
Після війни Умань стає райцентром й славиться зараз перш за все своїм унікальним парком.
Бесіда
1. Коли місто Умань було визволене від німецько-фашистських загарбників
2. Порівняйте вплив різних народностей на історію міста
3. Чому Умань в ХVІІІ-ХІХ ст. називали єврейським містечком
4. Чи можемо ми назвати наше місто перлиною України?
Тепер об’єднаємось у три групи (по рядах) щоб виконати наступні вправи.
Представники першої групи розкажуть, що їм подобається і не подобається в нашому місті і чому.
ІІ група уявить, що вони мери і висловлять свої плани і проекти, відносно того, що вони б вони змінили в нашому місті.
ІІІ група назве визначні місця і пам’ятки архітектури, які б вони включили б в екскурсію для своїх друзів з інших міст.
Почувши ваші відповіді можна підсумувати і сказати, що наше місто одне з найкращих, але все-таки є певні недоіки, які я надіюсь ми зможемо виправити в майбутньому.
Рефлексія
1.  Про що ми з вами сьогодні говорили?
2.  Навіщо ми це робили?
3.  Де це нам може знадобитися?
Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: poberezets (24.02.2010) | Автор: Побережець Сергій
Переглядів: 3622 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 2
2 poberezets  
0
це оригіналььна робота розроблена особисто мною, а не стягнута з інтернету єрунда

1 admin  
0
Немає висновку

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2024
Сайт управляється системою uCoz