Неділя, 23.04.2017
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2187
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Кохання
Тема: «Кохання»
Мета: розширити світогляд учнів; підвищити їх рівень культури; ознайомити учнів з етикою, якої дотримується закохана людина; за допомогою поезії виховувати високий естетичний смак.
Обладнання: аудіозапис музичного твору А. Вівальді «Пори року. Зима».
Коментар: до підготовки до заняття вчитель залучає учня та ученицю-читців.
Хід заняття:
Творча робота «Ода любові».
Учитель пише на дошці великими буквами слово «любов». І просить учнів сказати по одному слову, що характеризує любов, наприклад: ніжна, світла, чарівна, жертовна, і по одному слову або поняттю, які в їх житті пов'язані з любов'ю, наприклад: мама, колір, їжа, книга, фільм, артист, країни тощо. Усі відповіді учнів записуються на дошці. Потім учитель пропонує учням зі всіх записаних на дошці слів і визначень написати оду любові.
Вправа «Мікрофон».
Чи потрібно підпорядковувати вибух емоцій, характерних для кохання, нормам моралі?
Слово вчителя.
Кохання — як вода,— плавке та бистре,
Рве, грає, пестить, затягує і топить.
Де палко — воно кипить, а стріне холод —
Стає мов камінь.
У цих словах великої поетеси Лесі Українки точно від бито природу одного з найвищих і найбільш таємних почуттів — людського кохання. Справді, воно обдаровує, збаїі чує нас і нерідко болісно ранить.
Романісти та поети, композитори та художники методами художнього осмислення світу намагаються «спини прекрасну мить», зафіксувати тонку і багатогранну паліт почуттів людини, висвітлити загадкову природу кохання.
(Звучить аудіозапис.)
Кохання... Що ж це таке? На чому ґрунтується його ми гічна влада над людиною? Можливо, це всього лише інстинкт статевого потягу? Безперечно, інстинкт продовжений роду становить природну основу Прекрасного почуття і забезпечує зміну поколінь та їх відтворення. Але всі ці природні сили олюднені, ушляхетнені культурою, соціальним буттям людини, сформовані й збагачені засобами вихониого впливу, в тому числі й самовихованням. Саме через це кохання є не тільки і не стільки біологічним, скільки соціальним почуттям, духовно-моральним надбанням людини і тільки людини.
Любов — це зустріч двох світів, кожний із яких є неповторним, унікальним, а от сила, міць, глибина і тривалість почуття, що пов'язує ці світи, багато в чому залежить від їх схожості, не в розумінні тотожності, а скоріше відповідності Та взаємодоповнювання (недарма в легендах про кохання иідображена мрія про віднаходження своєї половини, тобто супутника чи супутниці життя, спорідненої за духом, за складом почуттів, характеру). Спорідненість може бути і як взаємодоповнювання за контрастом. Чим багатший кожний із світів, тим союз міцніший, а вираження почуттів багато-гранніше і яскравіше. І ось молоді люди постають перед проблемою: як же виразити свої почуття людині, яку кохаєш? Давайте всі разом спробуємо вирішити цю проблему.
Вправа «Мікрофон».
Як виразити свої почуття людині, яку кохаєш?
Слолово вчителя.
Досить поширена думка, що нинішнє покоління і кохана по-справжньому не вміє: ранні й нестійкі шлюби, низька Культура взаємин між юнаками і дівчатами, напруженість внутрішньосімейних стосунків. Нанизується цілий ланцюг всяких бід.
Що тут правда, а що ні, що може викликати справжню турбованість, а що не має під собою ґрунту?
Сучасний етап людської історії складний, динамічний, суперечливий, і тому важко оцінити те або інше явище. Однією з прикрих тенденцій сучасного світу є падіння нравів, перетворення почуттів у розмінну монету, знецінення моральної добропорядності у стосунках між людьми — усе це ідеальні явища нашого сьогодення. Одне уявлення про те, що сучасне молоде покоління не вміє кохати і нігілістично ставиться до кохання, засноване на непорозумінні, на хибній точці зору.
В оцінці юнацького кохання теж є дві протилежні точки зору. Одні вважають, що тільки раннє кохання і є «справжнім», його «вищим проявом». Інші — що таке кохання «дурниця»: школярам кохати ще рано.
Безсумнівно, що обидві точки зору — перебільшенні.Перше юнацьке кохання не можна заперечувати не тільки тому, що про нього розповідають численні твори снітової художньої літератури, а й тому, що його береже навіть пам'ять майже кожної дорослої людини. Але не можна і ребільшувати значення такого кохання, оскільки важко пустити, щоб вища форма любові могла виникнути в осо яка лише перебуває в стадії становлення, коли людина соціально, інтелектуально та морально незріла, що не ми не позначитися і на її коханні.
Питання любові хвилюють юних ще задовго до того, до них приходить саме кохання. Із книг і пісень, з кі фільмів і розповідей старших товаришів вони вже знаю що кохання — цінність, що люди чекають, прагнуть його.
Не дивно, що першому коханню звичайно передує саїв бажання полюбити, відчути це незрозуміле, романтичнії почуття. Сприяють цьому також прагнення до самоутвердження в незвичайній, новій сфері почуттів, у своїй здатності кохати і бути коханим. Саме тому в юнацькому коханні виявляється більше прагнення любити, аніж сама любов.
У юнацькому коханні, що припадає на старший шкільний вік, багато фантазії. Образ коханого — це дивовижне поєднання рис реальної людини з уявною — володарем дивних достоїнств.
Раннє кохання близьке до дружби, схоже на неї, виростає з неї. Та й самі хлопець і дівчина свої взаємини часто називають дружбою, хоча вже кохають одне одного. Любов знаходить вияв у прагненні бути разом, у радості най простішого спілкування, в усвідомленні духовної близькості, її очікуванні взаємної ніжної уваги.
Безкорисливе, скромне і сором'язливе юнацьке кохання боїться здаватися смішним. Воно мовби відірване від життя, не заглядає в майбутнє очима реаліста. Прийдешні у закоханих звичайно не пов'язується із сім'єю. До того ж, ні юнак, ні дівчина не підготовлені до створення сім'ї.
Юнацьке кохання змушує вимогливіше ставитися до себе, іноді змушує й «переглянути» свою поведінку, породжує велике бажання стати розумнішим, сильнішим, кращим. І в цьому прагненні до самовдосконалення полягає велика моральна цінність кохання.
Кохання — складне духовно-моральне .почуття. мрія і надія, страждання і блаженство, щастя і мука — усе зливаається в єдиному потоці, як під час весняної повені.
Виступ учня-читця.
Наперед виходить учень-читець і декламує вірш А. Войнаровича.
Учень
Це щось незбагненне,
хіба пересічне,
несправжнє?
Такого немає.
Такого немає, і все.
І звідки взялося?!
Чому, наче Бог,
воно править,
чому крізь проміння
печаль непомірну несе?
Це щось у житті
Підсвідоме, далеке і вічне,
в якому зійшлися,
схрестилися вищі світи.
А я — тільки крапка на білому березі січня. А ти — тільки річка, якої не перепливти...
Учень-читець сідає на своє місце.
Слово вчителя.
Людина схильна приділяти більше уваги тому, як би зу рітися з коханням, пережити, відчути його, і менше дбає про те, щоб зберегти це почуття, забезпечити йому тривале життя. Справді, така прикра невідповідність нерідко стає причиною, джерелом гострих колізій, людських драм. Для того щоб кохання не тільки виникло, а й збереглося, потрібні й певні життєві обставини, і певний психологічний склад людей об'єднаних взаємним почуттям, доброта і мужність сердець здатних перенести усі злигодні, життєві труднощі, негаразд і багатство натур закоханих, і значущість спільних інтересів і справ. Отож, проводьте більше часу разом за якоюсь справою, Наприклад, читайте разом книги, ходіть у театри, на виставки, вечори, вивчайте іноземну мову, займайтесь спортом. Це дасть можливість краще зрозуміти одне одного.
«Якщо збираєтесь кого-небудь полюбити, навчіться спочатку прощати». Цими словами Олександра Вампілова вислона ще одна порада для тих, хто хоче зберегти своє почуття.
У коханні розкривається багатство натури, велич людини, краса її та сила її характеру. Таке почуття окрилює, збагачує й одухотворяє життя, робить його насиченим, красивим, любов може зазнати і випробувань. Про одне з них я хочу зараз поговорити, а саме про кохання без взаємності.
Ось уривок із листа до молодіжного журналу.
Виступ учениці-читця.
Наперед виходить учениця-читець. Учениця (зачитує лист). «Мене охопила тривога і неспокій. Я покохала його, але не знаю, які почуття вії
має до мене. Що мені робити? Сказати йому, що я його кокаю? Ні, ні, я не можу цього зробити! Що інші скажуть про мене? Інколи мені здається, що я найщасливіша дівчина у світі, а інколи — що найнещасніша. Ірина».
Слово вчителя.
Подібно до Ірини тобі може здаватись, що на тебе налетів ураган емоцій. На зміну емоційним злетам можуть швидко приходити моменти розчарувань, які забирають у тебе всі сили. Нерозділене кохання може стати причиною тривоги, безсонних ночей і навіть депресій. Давайте уявимо, що ваш друг (подруга) опинився у подібній ситуації. Ви ж напевно не зможете спокійно дивитися на страждання товариша і неодмінно захочете йому допомогти.
Вправа «Мікрофон».
Як допомогти другові у такій ситуації?
Слово вчителя.
Перше юнацьке кохання може несподівано зникнути, тому що воно стосувалося не стільки реальної, скільки уявної людини, що виник інший образ — ідеал на місці попереднього. У подібних випадках настає і таке розчарування, коли юнакові або дівчині здається, ніби кохання взагалі не буває.
Однак відчуття безутішності скоро минає, залишаючи на особистості певний відбиток і безцінний для неї емоційний досвід.
Дійсно, багатство і повнота життєдіяльності людини, широта її духовних запитів, багатство її ставлення до світу, до людей, її захоплення улюбленою справою, щедре спілкування з друзями як неповторна розкіш — усе це може пригальмувати біль нерозділеного або втраченого кохання.
А втрата любові завжди болісно відгукується у людському серці й нерідко ламає життя. Коли кохання минає, люди віддаляються одне від одного або навіть відчужуються, союз їхніх сердець розривається. Якщо при цьому зникає і взаємоповага, а душа не наповнена вдячністю за раніше пережите почуття, якщо разом з охолодженням приходить роль дратування, неприйняття іншого, стосунки в такому разі набувають спотвореного вигляду. Часом справа доходить до гострого конфлікту, зміцнення протилежних інтересні, амбіцій, домагань. Спосіб припинення стосунків засвідчує рівень культури, шляхетність чи низькість людських душ. І як поводитиметься людина за такої ситуації, по цьому вже можна судити про її сутність.
Бувають й інші наслідки раннього кохання: легковажний шлюб, нереалізовані плани, втрачені мрії. Отже, конче потрібно, щоб юнакові чи дівчині хтось із дорослих розумно, тактовно допоміг розібратися в нових і складних почуттях, застеріг від небажаних наслідків, які раптом настають.. Перше кохання не завжди вдало «вписується» в системи зв'язків і відносин, що склалися: виникає значне відхилення від звичного розпорядку, неувага до навчальних, громадських і домашніх обов'язків. У юнака або дівчини з'являються таємниці від батьків і друзів, від учителів 1 товаришів. Трапляються вчинки, які вони не хочуть пояснити, і змушені вдаватися до брехні — постає небезпека відчуження між близькими і дорогими одне одному людьми. У цих умовах інтерес і піклування батьків та вчителів починають сприйматися з недовір'ям, іноді — навіть вороже, як небажане втручання в особисті справи, тобто виникає багато суперечностей, що їх треба вміло і своєчасно розв'язувати.
Раннє кохання породжує нові моральні обов'язки юнака і дівчини, які можна сформулювати в таких вимогах: — Розглядати перше кохання як почуття, що потре бує особливого самоконтролю, дисципліни (а не як стихію, не керовану, таку, що ламає всі норми і правила поведінки); усвідомлювати відповідальність і перед собою, і перед коханим, і перед близькими, і перед суспільством.
Терпляче і доброзичливо ставитися до виявів уваги близьких до змін у вашій поведінці. Пам'ятати, що вона зумовлена турботою про ваше теперішнє і майбутнє. Самому прагнути знайти форму і нагоду тактовно розповісти про характер ваших взаємин, про їхній благотворний вплив на вас, про відсутність небезпеки, що загрожувала б вам, заспокоїти.
Усвідомлювати необхідність у стримуванні почуттів і недопустимість фізичної близькості між коханими до настання соціальної зрілості й економічної готовності створити сім'ю, нести відповідальність за всі наслідки своїх взаємин.
Бережливо ставитися до кохання і до коханої людини. Не ставити її в незручну ситуацію, оберігати від образ сторонніх і самому не давати до цього приводу.
Проте навіть юнацьке кохання буває різним. Не заслуговує морального схвалення «кохання» лише заради того, щоб «не відстати від інших», бо воно нічим не збагачує людину. Не можна виправдати і так зване «престижне кохання», головна мета якого полягає у можливості похизуватися перед товаришами.
Раннє кохання — нестійке, воно звичайно швидко минає, але при сприятливому розвитку може перейти в почуття зріле, справжнє.
Заключне слово вчителя.
А на закінчення хотілося б сказати таке: кохання — факел людського життя. Він, мов духовний і моральний ааповіт, передається з покоління в покоління, він горить, як немеркнучий світоч людської душі. Нехай його полум'я не обпалює людині крила, а підносить її почуття, помисли, мрії...

Додатковий матеріал до заходу
Вірші про кохання
Володимир Тузенк
** *
Перший погляд обманює часто. Ти знаєш?
Так, ти знаєш, звичайно, Я теж.
І усе не так просто було, Як гадаєш,
Ти мовчи, я усе розумію,

Ліна Костпенко
* * *
Моя любове, я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни. Не допусти, щоб світ зійшовся клином, і не проспи, для чого я живу. Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву. Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй на спотички доріг, бо кості перевернуться в гробницях гірких і гордих прадідів моїх. І в них було кохання, як у мене, і від любові тьмарився їм світ. І їх жінки хапали за стремена, та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою і дзвін мечів до третьої весни... Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни.

Богдан Столярчук
***
Люблю тебе — як страшно цим словам!
Як їм самотньо в безмірі людському!
Оглух від тебе світовий бедлам.
І кожен з нас ніхто уже нікому...
А я люблю тебе.
Ця радість і цей жах,
і ця печаль, якій немає краю!
Я на твоїх вогненних віражах
блакитним вітром туги догораю.
***
Вони лише в розлуці сумували,
немов рослини, вирвані з землі,
мов ручаї, що джерело втрачали,
мов дітлахи без матері малі.
Нема на світі єдності такої,
як єдність душ, коли кохають двоє.
Торкнусь непомітно
І стану попутним вітром
Невидимих далей,
Легких і незримих печалей.
Гортатиму згортки мелодій.
Яскраві палітри
Єднатимуть в сутінках
Наше прекрасне начало.
Летять, мов птахи у блакиті,
Поволі розмови...
Я знаю, що їх приголубить.
Запише весна. Наш промінь
Раптово пробивсь світанковий, Щоб Ангел любові Знайшов письмена...

Василь Симоненк
***
Я усміхнулася тобі крізь сльози: їдь!
Бо профіль вітру вранішнього строгий.
Твій корабель у гавані стоїть,
Готовий до дороги.
Ти, може, не повернешся назад.
Далекий голос так співає тужно!
Твоя любов —як дзвін старих балад —
Гірка і відчайдушна.
З твоїх стихій немає вороття.
Моря шумлять і холодно на світі.
Таких, як ти, чекають все життя
Заради миті.
***
Дзвенять німою тугою ліси, Коли їх ніч тремтлива обнімає І від очей у ревності ховає Принади їх первісної краси.
***
Бринять живою радістю ліси, Як ранок спалахне на небокраї, Як сонце огняне завісу піднімає Із їх первісної і чистої краси.Мені здається, може, я не знаю, Було і буде так у всі часи:
* * *
Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. І тому світ завжди благословляє І сонце, що встає, і серце, що кохає.

Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: irina-gurzan (05.03.2010) | Автор: Качурівська Леся 33 група фмф
Переглядів: 5776 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/4 |
Всього коментарів: 1
1  
Для якого класу ця виховна?
Немає заключного слова вчителя

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2017
Сайт управляється системою uCoz