Якби я був політиком... - Розробки виховних годин - Творчі роботи студентів - Каталог статей - Персональный сайт
Четвер, 08.12.2016
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2161
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Якби я був політиком...
ЯКБИ Я БУВ ПОЛІТИКОМ...

Турнір ораторів
Мета: стимулювати соціальну активність старшокласників; розвивати їх уміння об'єктивно оцінювати реалії державного життя України, визначати своє місце в ньому; зміцнювати почуття патріотизму, удосконалювати культуру висловлювання.

І. Попередня підготовка.
Дорогі учні, упродовж багатьох років ми дивимось на вас як на майбутніх громадян. Тепер ви вже не «майбутні», а повноправні громадяни нашої країни, адже отримали паспорти громадян України. Та процес самовиховання триває і триватиме далі, і кожен як патріот і громадянин має бути готовим до активної участі в побудові та зміцненні правової, демократичної України, на шляху до якої існує багато нерозв'язаних проблем.
Якби провести опитування, про що найчастіше полюбляють розмовляти українці, серед найулюбленіших тем, мабуть, була б «критикувати і лаяти політиків». Значна частина українців вважає політиків, посадовців високого рангу якщо не бездарними, то брехунами, корупціонерами і т.п., і всі — від Президента до голови сільської ради, на їхню думку, працюють погано.
Справді, в нашій державі є що кардинально покращувати. Але хто має покращувати? Безумовно, потрібні нові політики, люди з новим мисленням, вільні від впливу старих, ще комуно-більшовицьких ідеологем. У велику політику йдуть з різних мотивів: одні — з почуття патріотизму бажають прислужитися Батьківщині, інші — зробити успішну кар'єру, треті — лобіювати інтереси свого клану, ще інші (на жаль, є і такі) — нашкодити, не дати суверенній Україні утвердитись як демократичній і міцній державі, деякі — заховатись за депутатський імунітет і т.д.
Але ось у політику прийде нове покоління, тобто ви, що виросли й сформу¬вались в уже вільній Україні. Давайте поміркуємо, яким має бути політик?
Ще античний філософ Сократ визначав, здається, найсуттєвіше для по¬літиків усіх часів: три види доброчесності — поміркованість, хоробрість, справедливість. Якраз цих рис бракує багатьом нашим посадовцям — кому якоїсь із них, а кому й усіх трьох. Давайте створимо узагальнений образ хорошого сучасного політика, який би відповідав нашим ідеалам. (Висловлювання учнів.)
План орієнтовної характеристики.
1. Мотиви вибору політичної діяльності — покращити життя свого народу, зміцнити державу, піднести її міжнародний авторитет.
2. Головні риси характеру.
а) патріотизм;
б) чесність;
в) принциповість.
3. Високі розумові здібності, освіченість, мудрість.
4. Бездоганна репутація як результат високої моральності.
5. Комунікабельність, ораторське мистецтво.
Високі вимоги, як бачимо, у нас до хорошого політика. І це не випадково. Адже ідучи в велику політику, ти берешся вирішувати не лише власну долю чи долю своєї сім'ї, а всього народу, держави! Скільки натерпівся наш народ через бездарних, занадто амбіційних чи зрадливих політиків!
Нині ви ще учні, хоч і дорослі, а завтра життя примусить вас зайняти активну і стійку позицію в такому непростому суспільному житті. Тож кожен має витримати іспит на готовність до цього. Продемонструвати свій рівень політичної свідомості та вміння відстоювати свої ідеали ви зможете, взявши участь у грі (але дуже серйозній!) — турнірі ораторів під гаслом «Якби я був політиком...». Отже, ви — молодий політик, вам належить уперше виступити на відповідальних представницьких зборах.
На уроках зв'язного мовлення ви вивчали елементи риторики, училися складати текст і виголошувати невеличку промову. Пригадаємо деякі вимоги до публічного виступу.
Ще римський поет Персій твердив, що душу людини можна пізнати за мовою, як кришталеву вазу — за дзвоном. Загальновідомо, що оратору треба сподобатись слухачам, щоб досягти поставленої мети. Вміти сподобатися — це мистецтво. Не досить скласти промову, оформити свої думки в гарні слова й звороти. Оратор, який прийшов до аудиторії, повинен враховувати і рівень її знань, інтересів, навіть забобонів.
«Публіка — це той інструмент, на якому грає оратор, але це живий інструмент, який виявляє, зі свого боку, активність, — навчав Лабуле. — Між тим, хто говорить, і тими, хто слухає, відбувається безперервний обмін почуттями й настроями; хто не відчуває цього, не створений бути оратором...»
Поряд із глибоким і цікавим змістом промови та її досконалою формою не меншу роль відіграє сама особа оратора, його поведінка — тон і манери, вибір того чи іншого духу промови (суворого чи примирливого, смиренного чи зверхнього і т.п.).
«Тон голосу, очі і вираз обличчя є не менш красномовними, ніж самі слова», — сказав Ж. Ламбруйєр, а великий Леонардо да Вінчі порівнював з дерев'яними статуями тих промовців, які не турбуються про таку окрасу, як жести. «Немає руху, який не говорив би, і до того ж мовою, зрозумілою всім без усякого навчання, цілком узвичаєною мовою» (Монтень).
Але і тут треба мати почуття міри. Надмірна модуляція голосом, жести¬куляція чи міміка можуть нашкодити, зробити мовця смішним. У виступі має бути присутня повна гармонія між думкою, її словесним оформленням і тим, як вона доноситься до глядача.
Отож, готуючись до виступу, керуйтесь принципом: «У людини все повинно бути прекрасним».

ІІ. Рекомендовані теми для підготовки й виголошування учнями.
(Виступ має тривати від 5 до 7 хв.)
1. Без національно зорієнтованої політики не буде національної держави.
2. Глобалізація і національні пріоритети України.
3. Чи стали українці державною нацією?
4. Чи може Україна бути нейтральною позаблоковою державою?
5. Як нам відродити славу України як держави-житниці?
(Можна змінити або додати теми, на розсуд класного керівника та враховуючи контингент учнів.)

ІІІ. Слухання конкурсантів.
Компетентне і несуперечливе журі враховує такі критерії для визначення переможців.
1. Змістовність та науковість виступу, чітка ідейна спрямованість
2. Майстерність побудови (наявність цікавого, інтригуючого вступу, ясність і послідовність аргументації основної думки, висновок.)
3. Грамотність, образність мовлення, використання риторичних засобів.
4. Постава, жести, міміка.
5. Тембр, тон і темп мовлення.
6. Оцінюється за 12-бальною системою. За всіма критеріями промовець може отримати максимально 60 балів.

IV. Підрахунок балів.
Додається кількість балів, виставлених усіма членами журі (наприклад: 60+48+52+56) і ділиться отримана сума на кількість членів журі (4.) Результат — середній бал — це і є оцінка журі.

V. Оголошення підсумків, нагородження переможців.
Учитель дякує членам журі, учасникам турніру, всім, хто зацікавлено слухав виступи, відзначає (якщо цього не зробив голова журі) переваги кожного конкурсанта, бажає всім бути хорошими й активними громадянами України і своєю працею примножити її багатства та добру славу.

Висновки: отже на даній виховній годині ми всі спробували себе у ролі ораторів, в декого вийшло добре в інших трошки гірше, але я сподіваюсь що ви будете вдосконалювати свої вміння. Я сподіваюсь, що ви станете хорошими й активними громадянами України і своєю працею примножити її багатства та добру славу.

Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: balu_topchiy (07.12.2009) | Автор: ОЛЕКСАНДР ТОПЧІЙ
Переглядів: 5184 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2016
Сайт управляється системою uCoz