Я сильна, я слабка, я жінка - Розробки виховних годин - Творчі роботи студентів - Каталог статей - Персональный сайт
Неділя, 04.12.2016
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2160
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Я сильна, я слабка, я жінка
Мета:
Навчальна:
• розширити уявлення про свято;
Розвивальна:
• розвивати вміння вітати близьких людей, робити їм приємні сюрпризи;
Виховна:
• виховувати шанобливе ставлення до жінок та дівчат, доброзичливість увагу любов до людей.
Обладнання: повітряні кульки, штучні квіти виготовлені дітьми, Костюми до інсценівок, плакати з написами, виготовлені руками учнів подарунки для мам і дівчаток класу.
Хід проведення
І. Вступна частина (2-3хвилини)
Микола Еріх казав: «Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі, тоді приходять до жінки. Коли злі сили беруть гору, тоді кличуть жінку».
Тема виховного заходу – „ Я сильна і слабка, Я – жінка..!”
Таке чудове свято буває лише раз на рік, і тому ми довго думали, як зробити його таким, щоб воно залишилося надовго у вашій пам’яті.
І знову починається весна,
Так, як було це ще у неоліті.
Лиш перша брунька вибухне на вітті,
І знову починається весна!
І знову починається життя,
Швидкі шалені зміни на землі,
Кінчається симфонія зими
І знову починається краса!
ІІ. Основна частина
Саме так, знову починається краса… Краса в усьому: краса розквіту землі, кохання, краса у ніжності дівчат, у чарівності та загадковості жінок. А чи знаєш ти, як з’явилася жінка на світ?
Звичайно. Бог наслав на Адама сон і, коли той міцно спав, з ребра Адама зробив Єву.
Але мені відома й інша версія. Ось послухайте. Після того, як до Бога звернувся чоловік і поскаржився на свою нудьгу, Бог замислився з чого зробити жінку, якщо весь людський матеріал пішов на чоловіка. І тому став створювати жінку з кількох яскравих променів сонця, всіх чарівних фарб зорі, задумливого смутку, краси лебедів, грайливості кошеняти, граціозності газелі, притягуючої сили магніту.
Все це змішав і додав в’їдливості мухи, впертості віслюка, зажерливості акули, ревнощів тигриці, мстивості пантери, кровожерливості п’явки, дурману опіуму та невблаганної стихії. Цю жінку Бог вручив чоловікові із словами: «Бери її такою, якою вона вийшла, і не намагайся її переробити. Зазнавай щастя з нею впродовж життя та терпи муки від неї до самої смерті».
Ця легенда – жарт. Але в ній є частина істини, адже жінка – це одвічна втіха і одвічний біль. Вона може перетворити життя на рай і на пекло. Від її любові чи нелюбові залежить дуже багато. А краса її підносить чоловіка до найвищого блаженства. Чоловіки заради своїх леді здатні на будь-які вчинки. Вони дарують їм найвибагливіші квіти, найкоштовніші подарунки.

Хто планету олюднює? – Жінка!
Людства рід продовжує? – Жінка!
Дім тримає надійно? – Жінка!
Щастя й радість дарує? – Жінка!
Кого боготворимо? – Жінку!
Кому гімни складаємо? – Жінці!
Нетерпляче ждемо кого? – Жінку!
З сонцем, зіркою зрівнюєм? – Жінку!

Хто дарує безсоння нам? – Жінка!
Муки пекла приносить? – Жінка!
Хто нас поглядом знищує? – Жінка!
Хто вбиває байдужістю? – Жінка!
Хто на подвиги кличе нас? – Жінка!
Хто натхненням окрилює? – Жінка!
Надиха на звитяги нас? – Жінка!
І героями робить нас? – Жінка!
Хто навчає добру нас? - Жінка!
Хто шляхетними робить? – Жінка!
Хто життя нам продовжує? – Жінка!
Тож вклонімося низько Жінці!

Нашу святкову програму ми поділили на кілька сторінок, і саме час відкрити першу.
А називається вона «Жінка – мати». Кожна людина, кожен народ має свої святині. До таких святинь насамперед належить любов до матері, до тієї жінки, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала.
Легенда про матір
(Під музичний супровід)
Легенду про силу материнської любові (читає учень)
Був у матері єдиний син – добрий і вродливий. Дуже любила його мати. По краплинці збирала йому росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син і одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Тож боялася мати показуватися невістці на очі, все сиділа в сінях. А потім у клуню переселилася. Але й це не заспокоїло жорстоку молодицю. Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце». Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо… а не послухаю – піде від мене». Заплакала мати й відповідає: «Ну що ж, синку, роби так, як велить серце». Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце в жар. Спалахнув сучок і тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: «Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське… Потім у вогонь покладеш…». Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була та любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і щасливим, що ожило серце, загоїлася рана. Підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей. Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими. Тож недаремно кажуть у народі, що материнська любов найсвятіша.

Мама… Це слово, яке найчастіше повторює людина в хвилину страждання і горя. І кожен несе в серці любов. Кожен скаже: «Найкраща мама – моя мама»
Краще й мудріше за народ, мабуть, ніхто ще не сказав про матір! Ось як діти звертаються до матері в народній пісні.
Мамочко, моя пчілочко,
Мамочко, моя ластівочко,
Соловеєчко моє вірнеє,
Зозулечко моя лугова,
Сонечко моє яснеє,
Ручечки мої пишнії,
Ніжечки мої подушечки.

Або ось прислів’я та приказки:
- Нема того краму, щоб купити маму
- Матері ні купити, ні заслужити
– Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і ріднішого – над матіночки
- Материн гнів, як весняний сніг, рясно випаде, та скоро розтане
- Мати однією рукою б’є, а другою гладить
- На сонці тепло, а біля матері добре
-
Виступ початківців

Божа матір, мати – Україна, рідна ненька – це три матері, що освічують наше життя. В образі Матері осягаємо розумом своїм рідну вишневу Україну, оспівану тисячами жіночих материнських сердець. І нарешті, Мати – родовідниця, котра зі своїм молоком, зі своєю журливою колисковою влила в наші душі прекрасне чуття українського народу. За них, за цих трьох матерів, дитяча молитва.
Молитва за маму

Є в мене найкраща у свiтi матуся,
За неї до тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком,
До тебе, небесна Ісусова ненько.
Благаю у тебе дрiбними словами
Опiки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб днi їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.
Щоб вивели дiток у світ той, у люди.
Щоб нами раділа — пишалася всюди.
За це я складаю в молитвi долонi
До тебе, Царице, на сонячнiм тронi.

Для кожної матері єдиною втіхою завжди залишаються діти. У них вона знаходить радість, ними пишається, ними живе. «Кожна людина – це чиясь дитина! – кажуть в народі. Тож давайте подумки згадаємо своїх матерів і послухаємо чудову пісню.
Пісня Ілони

Поряд із величним словом матері ставимо своїх шкільних наставників. Це наші шкільні мами, берегині, першовідкривачі усього нового і неосяжного.
Друга сторінка так і називається «Жінка – вчителька»
Шановні жінки-вчителі, сьогодні для вас сюрприз! У нас в гостях відомий косметолог київського салону краси “American Beauty International” – пан ________________________ , а також відомий у світі кухар, шеф-кухар ресторану «Гранд» пан ___________________.
1. Доброго дня! Я розкажу, як зробити маску для обличчя, щоб воно стало кращим.
2. А я розкажу, як приготувати яловичу печеню по-козацьки.
1. А оскільки в нас обмежений час, то ми будемо ділитися секретами по черзі одночасно. Отож, приготуйте папір і ручки і записуйте!
2. Якщо у вас жирна шкіра, то треба легенько…
1. М’ясо відділити від шкіри та кісток і нарізати невеликими шматками
2. Змоченою в туалетній воді ваткою протерти кожну його частинку…
1. І добре відбити кухонним молотком…
2. Змішати три столові ложки меду, п’ять столових ложок вівсяного борошна і одну чайну ложку 10% розчину аміаку…
1. Залити все яйцями, збитими з часником і майонезом…
2. Густо накласти одержану масу на зволожену шкіру обличчя…
1. Посипати зверху сіллю, притрусити перцем, додати лаврового листу і трохи селери…
2. Накрити розпареним рушником і легко покласти голову на м’яку подушечку…
1. Засунути в гарячу духовку і випікати до готовності…
2. Через 15 хвилин залишки маски зняти вологою серветкою…
1. Готову печеню можна полити томатним соусом або кетчупом…
2. Зверху нанести модний макіяж…
1. Обкласти навкруг квашеними огірками і помідорами…
2. Легко скропити приємним дезодорантом…
1. Аромат і смак – неперевершені, пальчики оближете!
2. Чудовий вигляд і настрій вам гарантовано…
1. Ваші гості будуть у захваті!
2. Веселих вам свят!
Ми дуже раді вітати гостей у нашій шкільній оселі.
Ні в кого не виникає сумнівів, що жінка-вчителька до того ж ще й досвідчена, високо інтелектуальна жінка. Тому зараз невеличка вікторина. Ми читаємо запитання і можливі відповіді до них . Потрібно вибрати одну із даних або запропонувати свою оригінальну.
Відома казка про кота має назву:
- босий
- у кросівках
- у валянках

У відомій казці коза принесла козенятам:
- пепсі
- ром-колу
- орбіт без цукру
-
У казці «Коза-дереза» Коза говорила діду неправду з такої причини:
- зі скромності
- сиділа на дієті
- була в нетверезому стані

У казці «Ріпка» останньою на допомогу прийшла:
- швидка допомога
- пожежна служба
- міліція

У казці «Червона Шапочка» вовк з’їв бабусю тому що:
- хотів заволодіти її майном
- хотів одружитися з Червоною Шапочкою
- був психічно хворим
Не вдалося вчителів заплутати своїми запитаннями.
Журналісти нашої шкільної газети вирішили поставити ряд запитань нашим гостям. Адже нам так цікаво послухати вашу думку!
Питання журналістів
1. Кажуть, що всі жінки – відьми. Чи згодні ви із цим твердженням?
2. Назвіть своє ім’я і прикметник, який починався б із першої літери вашого імені.
3. Що для вас означає поняття «Дружба»?
4. Що, на ваш погляд, найцінніше в кожній жінці?
5. Чи згодні ви з тим, що ви ребро чоловіка?
Сухомлинський писав: «Це просто дурниця – вважати, що від чоловіка начебто бере початок більш сильний, вольовий вплив і в цьому полягає мужність виховної сили чоловіка – батька, а від жінки – матері – більш ніжний, витончений, благородний вплив…
Справжня жінка – мати ніжна, як пелюстки щойно розквітлої квітки, і тверда, мужня. Незламна, непримиренна до зла, нещадна, як справедливий меч».Третя і сторінка нашого свята має назву «Жінка – кохана»

Вірш
Свята і грішна,
Ніжна і жагуча,
Цнотлива й пристрасна,
І сильна, і слабка,
Я – жінка, неповторна і чарівна,
Я – жінка, вічно мудра й молода.
М’яка і владна,
Віддана і вільна,
Близька й далека,
Світла й потайна.
Я – жінка, жінка – мати і дружина,
Безмежне море доброти й тепла.
П’янка і чуйна,
Ліки і отрута,
Чужа і рідна,
Горда і проста,
Я – жінка, королева, берегиня,
Непізнанна, мінлива, дорога!

Але жінка – це не лише мама, а й господиня, берегиня роду. Поряд із нею майже завжди – чоловік, господар.
А господарі бувають різні. Наприклад, такі, як герой відомої української пісні.
Пісня «Варенички»
Чому ж часто чоловіки так не люблять і бояться хатньої роботи, всіма можливими способами уникають її? Навіть пропонують милій дружині, як герой пісеньки, дров нарубати.
Може зараз ми дізнаємось відповідь на це питання.

Гумореска
Жінки наші нарікають – це вже звичним стало:
Що ми вдома по хазяйству помагаєм мало.
Любі наші! Ми б охоче вам допомагали.
Якби нас за це хвалили газети й журнали.
Та не тільки, щоб журнали, не самі газети, -
Щоб славили художники, скульптори, поети.
От якби намалював хтось таку картину –
Сидить дядько серед кухні, чистить картоплину.
Або якийсь скульптор виліпив фігуру –
Стоїть дядько над плитою, общипує курку.
Якби нас так прославляли, я б прибіг з роботи
І пірнув би з головою в домашні турботи.

Микола Еріх казав: «Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі, тоді приходять до жінки. Коли злі сили беруть гору, тоді кличуть жінку».
В силу історичних обставин чоловіка вважають лідером у суспільстві. На початку цивілізації, коли основним критерієм виживання людини в суворих умовах життя були фізична сила та витривалість, така думка була цілковито виправдана. У різні історичні періоди роль жінки в суспільстві змінювалась. У Давній Греції чарівна половина людства не мала майже ніяких прав. Деякі грецькі мислителі вважали, що жінок не варто вчити навіть грамоти, оскільки знаючи забагато, вони перестануть коритися чоловікам. Протягом століть дами виборювали собі рівні з мужчинами права. На початку XIX століття жінки, які до цього часу займались лише домогосподарством, почали освоювати роботу на фабриках., завдяки чому могли забезпечити сім’ю. поволі спектр можливостей панянок розширювався. Сьогодні жінки працюють лікарями, адвокатами, займаються бізнесом. Тепер ніхто не здивується, зустрівши пожежника чи будівельника у жіночій особі, а в арміях деяких західних країн вони займають провідні посади.
Багато чоловіків, як і жінок, вважають, що велика політика – не жіноча справа. Та як багато добра може зробити жінка для суспільства та нашої держави! Адже вона дбає насамперед про інтереси своїх дітей. А дбати про дітей означає дбати про економічний добробут країни, в якій вони живуть, удосконалювати систему освіти, охорони здоров’я. Бачачи, що в світі є багато людей, які потребують підтримки, жінки з усього світу створюють доброчинні фонди та організації, призначені для допомоги сиротам, людям, хворим на рак, біженцям та іншим. Протягом століть жінки виборювали право займатись політичною діяльністю, та наштовхувалися на опір суспільства, яким керували чоловіки. Першою у світі жінкою прем’єр-міністром стала Сірімаво Бандаранаїке. Пізніше її досягнення повторила ізраїльтянка Голда Меїр. Думаю, що гармонії та рівноваги в країні можна досягти лише спільнми зусиллями чоловіків та жінок.
Жінки можуть все! Але ким би вони не були, які рекорди не встановлювали, вони завжди залишаються жінками. І довічно стоятимуть поруч слова жінка – мати, жінка – дружина, жінка – сестра. Так було, є і буде в усьому світі і в усіх народів.
Жінка – це восьме чудо світу, муза, яка протягом віків надихає чоловіків на звитяжні вчинки.
Але без чоловіків жіноча краса б не цвіла так яскраво. Тож бажаємо, шановні жінки, щоб чоловіки вас завжди поважали, любили, на руках носили, були прекрасними господарями.

Сценка «Кайдашева сім’я»
Л. Карпе, а кого ти будеш оце стать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженять.
К. Посватаю, кого трапиться.
Л. Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.
К. То сватай, як тобі треба.
Л. Якби на мене, то я б посватав Палажку. В Палажки брови, як шнурочки, моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, а другій і ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!
К. Коли в Палажки очі витрішкоокуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.
Л. То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.
К. І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.
Л. То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця…
К. Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем.
Л. То бери Химку, ця як брикне, то й перекинешся.
К. Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то такі викрутаси виробляє…
Л. Карпе, ну скажи кого ти будеш сватать?
К. Ат! Одчепись од мене!
Л. Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука. Зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, аж земля стугонить.
К. Гарна… мордою хоч пацюки бий, сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни.
Л. Але ж ти й вередливий! То сватай Хотину Корчаківну. (сміється)
К. Чи ти здурів? Хотина як вигляне в вікно, то на нього три дня собаки брешуть, а на виду в неї наче чорт сім кіп гороху змолотив.
Л. Коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо.
К. Мені аби була робоча та проворна, та щоб була трохи куслива, як мухи в Спасівку.
Л. То бери Мотрю, Довбишеву старшу дочку. Мотря й гарна, й трохи бриклива, і в неї серце з перцем.
Карпо замріяно дивиться вдаль
Л.Карпе? Чого це ти витріщив очі на яблуню, наче корова на нові ворота?
Гукає мати і вони виходять

Жінка! Така ж вічна і незбагненна, як зоряне оточення нашої планети. Скільки б ми не вдивлялися в зоряне небо, ми завжди відкриваємо в ньому непомічену раніше зірочку. Так і жінка – скільки б ми не спілкувалися, завжди відкриваємо для себе в кожній з них щось нове.
Нехай цього дня і завжди вас пестить весна крихітними чарівними дзвониками променів і жовтими грудочками мімози, нехай сонячний промінь увійде до вашого вчительського царства. Щастя вам, усмішок, солодкого стану душі!
Ми хочемо побажати, щоб на свої печалі ви дивилися у мікроскоп, а на радощі – у телескоп. Щоб у пустелі вам завжди таланило на оазис, а в морі – на острів. Щоб руки, простягнуті до вас, завжди були дружніми, а вуста коханими. Щоб ваш сон був глибоким, життя легким, а гаманець важким.
Чоловік стає на коліна в трьох випадках: щоб напитися з джерела, зірвати квітку для коханої і вклонитися матері.
Кланяюсь тобі, Мати роду людського!
Мир і щастя дому твоєму і сім’ї твоїй, твоєму роду!
Мир і щастя землі, по якій ти йдеш!
ІІІ. Учитель підбиває підсумки заняття (2-3хвлини)

Використана література:
1. «Господарочка» // Виховні години. – Т. С. Каламбур. – К.: 2010. – 26с.
2. На допомогу класному керівникові // Н. В. Брудько, С. А. Фулич. Вид. «Ранок», 2010. – 53с.
3. Посібник «виховні години для сучасних дітей» // Н. А. Шелестова, І. В. Черенко. – К.: вид. «Шкільний світ», 2009. – 53с.

Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: inchuc (22.03.2011) | Автор: Коврига Таня
Переглядів: 8008 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/4 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2016
Сайт управляється системою uCoz