ДОБРЕ ТОМУ КОВАЛЕВІ, ЩО НА ОБИДВІ РУКИ КУЄ! - Статті - Каталог статей - Персональный сайт
Вівторок, 06.12.2016
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2161
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

ДОБРЕ ТОМУ КОВАЛЕВІ, ЩО НА ОБИДВІ РУКИ КУЄ!
Як відомо, слово «хрестоматія» походить від грецьких слів chrestomátheia (від chrestós) — «корисний» та manthano — «навчаюсь». І якщо говорити про підручники-хрестоматії для середньої школи, то ці чинники більшою чи меншою мірою, в залежності від авторства та концептуальної основи, гармонійно поєднуються. Втім, якщо звернутися до досвіду старшої школи, то повсякчасна колізія, яка виникає у зв’язку з цим специфічним навчальним виданням для даної вікової групи, полягає са́ме у тому, що існують великі сумніви і щодо корисності, і щодо навчального характеру такого типу посібників.

Зокрема, скепсис щодо користі цих видань постає через той очевидний факт, відповідно до якого лише частина репрезентованих у хрестоматіях текстів подається у повному обсязі. Ніхто не буде заперечувати, що й цінність прочитання обтятих текстів буде не повною. За окресленої логіки у хрестоматії потрібно було б вміщувати тільки тексти без жодних змін, але зробити це практично неможливо, бо ж ці посібники просто за визначенням повинні містити у собі «твори або їхні частини, які є об’єктом вивчення певного навчального предмета, курсу, дисципліни відповідно до офіційно затвердженої навчальної програми»!

У свою чергу, необхідно зазначити, що, навіть попри суттєві суспільно-політичні зміни, хрестоматії не втратили свого значення та необхідності ані серед учителів, ані серед учнів. На наш погляд, це можна пояснити передусім тим, що у хрестоматіях під однією, так би мовити, обкладинкою зібрані чи не усі програмові твори і, зокрема, твори, які важко або й неможливо знайти в інших виданнях.

Натомість цим позитивним чинником місце і роль хрестоматій у навчальному процесі, на жаль, не вичерпується, тому що потреба в них зумовлюється також через те, що знання змісту художнього твору визначається через обізнаність із сюжетом. Інакше кажучи, за цієї перспективи те, що повинно було б бути основою вивчення літературного твору, перетворюється на зміст та остаточну мету вивчення літератури.

З іншого боку, для досягнення навчальної мети тексти, вміщені у хрестоматії, потрібно доповнювати належним методичним апаратом, який традиційно складається з відомостей про суспільно-історичну добу, про культурно-національні особливості певної літератури та про біографію письменника, а також із літературно-теоретичних понять, що використовуються для аналітичної роботи з художніми текстами, і з питань та завдань, які слугують поглибленню та закріпленню здобутих у процесі розгляду літературних творів знань про них зокрема і про літературний процес взагалі.

Проте згаданий методичний формат є характерним для підручників, а отже, постає закономірне питання про доцільність дублювання у хрестоматіях тих елементів, які повинні бути присутніми у виданнях іншого типу.

Таким чином, підсумовуючи усі ті проблемні моменти, про які йшлося вище, можна дійти кількох принципових висновків.
По-перше, попри недосконалість такого типу навчального посібника, як хрестоматія, вона все ж таки не втратила своєї актуальності та необхідності.

По-друге, в основі формування структури текстів у хрестоматіях повинні лежати принципи повної відповідності програмі, а також цілісності творів.

По-третє, методичний апарат хрестоматій не повинен повторювати зазвичай одноманітний методичний апарат підручників — більш ефективним видається альтернативний як за змістом, так і за настроєм варіант інформації, питань та завдань, які повинні пропонуватися у хрестоматіях.

При цьому, керуючись програмою, укладачі хрестоматій можуть користуватися більшою свободою хоча б тому, що йдеться не про основний, а про додатковий та допоміжний посібник.

А це означає, що зміст методичного апарату бажано було б спрямовувати на вивчення не тільки і не стільки сюжетної проблематики, скільки поетики, себто на осягнення художнього змісту твору.

Внаслідок чого, характер пропонованого матеріалу має бути не таким «похмурим», а, навпаки, більш «веселим»!
І тоді, за умови дотримання усіх цих засад, хрестоматія і справді набуде свого автентичного змісту, бо забезпечуватиме, бігме, «корисне навчання», себто не просто засвоєння певної суми відчужених знань, а радість і задоволення від цікавих відкриттів нового та несподіваного, чим мистецтво слова, безперечно, здатне обдарувати кожного охочого.

Штейнбук Фелікс Маратович,
доктор філологічих наук, професор кафедри російської філології, зарубіжної літератури та методики викладання, директор інституту філології, історії та мистецтв РВНЗ, Кримського гуманітарного університету (м. Ялта)
Категорія: Статті | Добавил: AlinaKisss (21.07.2011)
Переглядів: 1344 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2016
Сайт управляється системою uCoz