День української мови - Розробки виховних годин - Творчі роботи студентів - Каталог статей - Персональный сайт
Вівторок, 17.01.2017
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2166
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

День української мови
Мета: у вигляді свята провести бесіду з учнями класу про важливість української
Ведучий
Візьміть життя від сонця гарячого, світла від зір небесних, мудрості від роду свого древнього – і будьте славні в віках пройдених! Любіть нашу землю бороніть її, як матір свою, від кожного, хто із злом до неї прийде.
Бережи, брат, свого брата, як себе, і не роби йому кривди ніякої!
Ми, українці,
Подолали всі незгоди!
Татар і половців, розбили орди.
А наші славні запорозькі браття
Нам шлють привіт з вогнем козацького багаття.
(Пісня «Поки зорить Чумацький шлях»)
Ведуча
В історії українського народу було неповторне й легендарне явище – Запорозька Січ. Усе своє життя запорозькі козаки поклали на те, щоб боронити люд український від сваволі іноземних загарбників, дбати про те, щоб у цій боротьбі зажити лицарської слави. Героїчні козацькі подвиги, їхня самовідданість, самопожертва, високий патріотизм і національна самосвідомість засвідчили віковічне прагнення українського народу до свободи та незалежності. Отже на довгі часи був і залишається за запорозький козак ідеалом українського воїна – лицарем честі і мужнім захисником вільної держави.
А скільки мужності й відваги!
Згадай, як бились козаки.
Татари, турки – яничари
Боялись мужньої руки.
І Січові Стрільці завзяті,
Й бійці під Крутами – вони
Чиїсь сини, батьки – солдати
За Україну в бій ішли.
За рідну землю, за дітей,
Щоб ми тепер спокійно спали,
І в світову війну вмирали,
Щоб ясним був прийдешній день.
Тому в очах батьків – скорбота
За втрачених батьків, дідів,
У них – історій епізоди,
Писаних кров’ю по житті.
Ведучий
Захищати рідну землю – святий обов’язок чоловіків. Хоч як боліло мамине серце, а мусила вона в усі часи проводжати синів. Благословляла в похід, благала Бога, щоб сини повернулися. Проклинала війни… А сини часто не поверталися з походів, гинули, захищаючи рідний край. Господи, та це ж протиприродно: колисала, любила, навчала, ростила – а війна забрала… Самотня мати до кінця своїх днів чекала своїх синів.
1 – а учениця
Мала мати трьох синів.
Трьох синів, як ясенів.
Доглядала, берегла,
Всю любов їм віддала,
Тільки б дужими росли
І щасливо вік жили.
Три кохання, три весни,
Три сини, як ясени,
А вона на всіх одна,
Наче ластівка вона.
Мов для себе берегла,
Та Вітчизні віддала.
Грім ударив з далини,
І пішли її сини…
За Дніпром упав Іван,
За Карпатами – Богдан ,
І донині там вони
Зупиняють шал війни.
Тільки менший, Ярослав,
Тільки менший, Ярослав,
Невідомо, де упав.
Три кохання, три весни,
Три сини, як ясени.
Залишилася одна,
Од синів – лиш імена.
Ой літа, ой жур-біда,
Не повернуться літа…
Мала мати трьох синів,
Трьох синів, як ясенів.
Ведуча
Літа біжать, як швидкокрилі ріки, як незагнуздані коні, летять і мчать у вічність. І не зупинити,не повернути,не догнати їх. Але в пам’яті народній ніколи не згасне подвиг українського солдата, який ціною свого життя захищав рідну землю від страшної чуми двадцятого століття – фашизму, який виконав обов’язок перед Батьківщиною, який завжди залишився в нашій пам’яті, в наших серцях як воїн-герой, воїн-захисник,воїн-переможець.
(Лунає пісня)
Вічний вогонь повернув нас до сучасності… Часи змінилися, але чоловіки продовжують захищати простори своєї землі, берегти свободу України.
Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато випробувань і негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність, і завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат.
2 – а учениця
В лугах пишається калина,
Біжить по каменю вода.
За руку мати молода
Веде у світ малого сина.
Щебече, мов пташа, дитина,
Цвіте і сяє долина,
Але тривожна і сумна
Лежить під небом Україна.
Здається, ніби мирна днина
Проте чорнобильська біда
Не проминула без сліда,
І гіркота пече полинна.
Передчуття терзають злі,
І важче й важче повторяти,
Що вічно будуть син і мати,
«І будуть люде на землі».
Учень
Козацькому роду
Нема переводу –
Співають в народі давно.
Я знаю, юначе,
Що серце козаче
Тобі від природи дано.
Це значить – не зрадиш,
У скруті розрадиш,
Поділиш на двох хліб і сіль.
Ти в шані по праву.
Про тебе йде слава
В країні моїй звідусіль,
Надінеш ти хвацько
Свитину козацьку,
Візьмешся до діла мерщій…
Тебе не підкупиш,
І ти не відступиш,
Ховатись не будеш в кущі.
Як ненька на сина,
Моя Україна
На тебе надію плека,
Що скрута минеться,
Вона на плече козака.
Ведучий
Шанування батьків – один із найсвятіших обов’язків людини. Батьки нас зростили, виховують, навчають добра, люблять. І як не відплатити їм пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою? Сьогодні ми хочемо вшанувати наших батьків, привітати зі святом.
Сьогодні татів день – удач і побажання,
Свято із свят, прекрасніше за все,
Хай слово привітне і слово неждане
Вам рідную пісню на крилах несе.
Сьогодні ваш день, день добра і любові,
І ніжної музики в затінку тиші,
Твій погляд, мій тату, і ніжнії очі
Такі чарівні, як ніколи раніше.
Хай завтра на плечі вам ляжуть клопоти
Із дерева втіхи залишиться пень,
Хай завтра вам знову іти на роботу,
Та це не сьогодні…Сьогодні ваш день.
Тож: прошу вас, тату, забудьте турботи,
Полиньте у мріях у сни молоді,
Згадайте дитинство і мрію дитячу,
І казку, і пісню, і юності дні.
(Звучить пісня «Йдёт солдат по городу»).
Учень
Про тата теплих слів й пісень є багато,
Чому так рідко пишуться вірші?
Бо тато мовчазний, на ласку небагатий,
Та скільки є добра й тепла в його душі!
У нього руки мозолясті, у нього серце, як вогонь,
І сходить день новий у щасті
З його напружених долонь.
Ведуча
Мені здається, якби я була поетом чи могла писати музику, я б не лише про маму складала вірші і писала пісні, а й про тата – свого рідного, доброго батька, бо він у мене най-най-найкращий батько в світі.
Ведучий
Ми добре розуміємо, що хоча ззовні наші тата часом суворі, вимогливі, але в душі вони добрі, ласкаві і ніжні, як мами. Це їхня чоловіча вдача не дозволяє їм показати себе.
Усе в житті міняється і в’яне.
Усе мина, відходить назавжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди,
Усе, що є в житті, то болі повеління,
А все, що є в мені, то батькове учіння.
Від батька в мене є терпіння і удача,
І розум, батьку мій – це твоя добра вдача.
Люблю усе живе, що квітне і буяє,
Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам умієш,
І наділив мене усім, що сам ти знаєш.
Життя іде-бреде, квітує і згасає,
Науку цю твою я завжди пам’ятаю.
Нехай ідуть роки, і дні у млі згасають,
А ти для мене є теплом землі – я знаю.
Твоє добро святе і людяність велика,
І відданість землі і совість у душі –
Це те усе в тобі, за що я поважаю,
І голову свою тобі в уклін тобі схиляю.
Ведуча
Тато, як і мама, піклуються про нас. Коли хворі, підійде до ліжка і стримано скаже: «Нічого, скоро видужаєш». Або накиває пальцем: «Я ж казав, потрібно тепліше одягатися…». Ось такі вони: серйозні і стримані в своїх почуттях.
Ведучий
Або ще таке:накоїв щось, мама свариться, кричить, зразу за зошит й щоденник береться, а тато підійде, гляне і скаже поважно: «Щоб більше цього не було, інакше…». Що то «інакше» означає? Але він так це слово скаже, що ого! – більше нічого не схочеш накоїти.
Ведуча
Мати доглядає дітей, порається по господарству, а ось у батька зовсім інші проблеми і турботи, ми навіть бачимо його рідше, ніж матір, бо він піклується не лише про нас, а про всю сім’ю. Щоб жили ми у достатку, і не відчували ні в чому нужди, щоб у хоті було тепло,і на подвір’ї все до ладу, і щоб землю обробити та ще й копійку заробити.

Ведучий
Татова любов до нас стримана. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Сама такою є батьківська любов.
«Батьківська лайка – дужча за материнську бійку».
«Батько не мати – не буде голубити і цілувати».
«З батьком суд коротенький».
Ведуча
Споконвіку батько в сім’ї вважається господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопці, намагалися наслідувати батька, бути такими ж працьовитими, як він.
1 –й учень
Батько любий, тату милий,
Нинішнього свята
Ти від нас прийми, щиренький,
Ці слова подяки.
Ці слова – це щира мова,
Щире побажання,
Щоб прожив ти многа літа,
Не зазнав страждання.
Щоб усе тобі велося,
Щастя не минало,
Щоб твоє любляче серце
Смутку не зазнало.
2 – й учень
Щоб благословив Всевишній
Твій доробок всюди,
Щоб усе перемагав ти,
Перешкоди і турботи.
Щоб ти вивів нас у люди
Та втішався нами,
Щоб гордитись міг своїми
Донями й синами.
Щоб навчив нас здобувати
Щастя боротьбою,
Щоб весь народ український
Тішився тобою.
(Пісня «Червона рута»).
Ведуча
Батько – це захисник, годувальник. Батькове слово – це закон. Як скаже батько, так і буде, бо він – голова сім’ї, зразок для своїх дітей. Кожна дитина хоче, щоб її батько був сильною, справедливою, щоб був мудрий і мужній, як ось наші тата.
1 – а учениця
Спасибі,рідний тату,
За те, що нам дали життя,
За нашу маму і родину,
І за щасливе майбуття.
2 – й учень
Спасибі вам за рідну хату,
І пісню, й мову, і сім’ю,
Спасибі за сестричку й брата,
З ким ділю радість і журбу.
3 – й учень
Уклін вам, тату, за турботу,
Пораду мудру кожен день,
За батьківську любов гарячу
До крихіток своїх – дітей.

4 – й учень
Ми ж хочем гідними зростати,
До рук дібрати ремесло,
Щоб вам і мамі в нашу старість
Теж добре й затишно було.
1 – а учениця
І хай сьогодні в ваше свято
Звучить і музика, й пісні,
Хай буде весело, врочисто,
Низький уклін вам до землі.
(Діти вклоняються батькам).
2 – й учень
Тобі ж я,тату, дякую, що вміло
Підставив ти міцне своє плече.
За батьківську любов твою і силу,
І за печаль, що і тебе пече.
Твоя порада й настанова
Освятить все моє життя,
Бо ти в моїм житті основа,
Моя надія й віра в майбуття.
3 – а учениця
Ми хотіли вам сказати
Слів приємних так багато.
Слів приємних, полум’яних,
І звичайних, і незвичайних.
Та скажу чотири слова,
В них думок моїх основа,
Я із ніжністю скажу:
-Таточку, я вас люблю!

1 – й учень
І сьогодні, у це свято
Хочемо вам побажати
Радості й добра доволі,
Злагоди в сімейнім колі.
Успіхів у праці вам:
Хліборобам, вчителям,
І шоферам, й трактористам,
І рукам всім мозолистим.
Хай вам всюди будуть раді:
На заводі, чи в бригаді,
У Канаді, чи в столиці –
Ваша праця хай згодиться.
2 – а учениця
Мій добрий, лагідний дідусю,
Я до землі тобі вклонюся
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово, гарну казку,
За те спасибі, що навчили
Любити палко рідний край.
Руки ласкаві цілую!
Літ до ста жити віршую.
(Звучить пісня «Батькове поле»).
Ну щоб здавалося слова,
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує.
Якщо же слово те дотепне,
І веселе, й іскрометне,
То воно вас звеселяє,
Сміх безжурний виникає.
4 – й учень
Втішив батька
-Іде за роком рік невпинно,
Вже двадцять сім тобі, дитино,
А ти не став на власні ноги,
Не вибрав ще в житті дороги!
Усе життя на шиї в мене?!
-Ой,тату! – скрикнуло «дитя»,
-Ну скільки там твого життя?
2 – й учень
Буйні предки
Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Пой поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
-Тебе, тату, бив твій тато?
-Бив, та ще й немало.
-Ну а тата твого били?
-Теж перепадало.
І сказало хлопченятко,
Заломивши ручки:
-Тоді ясно,звідки в тебе
Хуліганські штучки.

1 – й учень
Кум у комі
Раз прийшов Микола в гості.
- Кум, - питає, - вдома?
Жінка плаче: - Занедужав,
В нього, кажуть, кома.
Став Микола на порозі,
За голову взявся:
-А я ж так спішив до нього –
Аж перечіпався.
Прихопив я кусень сала
І пляшку рому –
Прийшов кума частувати,
А він впав у кому!
Раптом кум розплющив очі
І промовив кволо:
-Але ж кома – це не крапка.
Наливай Микола!
(пісня «Мій генерал»).
1 – а учениця
Бешкетній нашій половині
Вітання надсилаємо свої.
І для вітання є у нас причини.
Ура – завзятій хлопчаків юрбі.
2 – а учениця
Коли на ваші спільні бійки,
Ми на перерві глядимо,
То віримо, що Батьківщину
Вам без вагань довіримо.
3 – а учениця
Нехай же квітне під очима
Синець пурпурово-голубий.
Спочатку важко у «навчанні»
Та потім легко йти у бій!
4 – а учениця
А ми під захистом у вас
Спокійно будемо навчатись.
Дамо списати вам не раз –
На це вам можна сподіватись!
Ведуча
Шановні батьки, чоловіки-вчителі, працівники обслуговуючого персоналу, хлопці!
Ще раз зі святом вас вітаємо,
І здоров’я вам бажаєно,
Щастя, радості, добра,
І родинного тепла!
Ведучий
Нехай же квітне ваше щастя,
Нехай дзвінкі звучать пісні.
І стелиться вам шлях квітчастий
У ранок завтрашній ясний.
(Лунає пісня «Песенка о хорошом настроении»).

Джерело: http://Журнал виховних робіт

Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: Zwigun91 (04.03.2010) | Автор: Цвігун Світлана Володимирівна
Переглядів: 2746 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 14
Гостей: 14
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2017
Сайт управляється системою uCoz