Середа, 22.11.2017
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2203
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Бути на Землі Людиною
Виховна година.
Бути на Землі Людиною
Мета. Вчити дітей оволодівати мистецтвом спілку¬вання та навичками взаємної допомоги, вмінню радіти успіхам ближніх та поділяти їх скорботу;виховати в дітей повагу до оточуючих людей
Обладання. Матеріали папки «Бути на Землі Люди¬ною»; герої античності (Діоген, Прометей); ілюстрації.
Ти знаєш що ти — Людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
(В. Симоненко)
Проблема Людини і людяності хвилювала людство в усі часи. Ще в V ст. до Різдва Христового китайський філософ Конфуцій писав про те, що потрібно вихову¬вати в собі людяність та доброзичливість.
Виховувати людяність — це оволодівати мистецт¬вом спілкування та навичками взаємної допомоги, радіти успіхам ближніх та поділяти їх скорботу, лю¬бити та жертвувати,плакати та сміятися, пережива¬ти та сподіватися. Тільки людяність і ніщо інше є іде¬альною формою співжиття. Щоб опанувати лю¬дяністю, стверджував Конфуцій, не треба злітати. Достоєвський згодом з цього приводу писав, що дуже легко любити все людство, а ось сусіда любити важ¬ко.
Ми всі з'явились на світ один для одного. Тільки ра¬зом, допомагаючи один одному, турбуючись один про одного, ми можемо піднімати самих себе на п'єдестал дюдяності. Чим ми добоіші до людей, чим більше про¬вин їм прощаємо, більше їх жаліємо, а не судимо, тим краще для нас.
«Дивує той вік, коли ставали Людиною греки та римляни. Які-то різні таланти виявляли вони зовсім мо¬лодими! Олександр, на той час уже письменник і вели¬кий полководець, у двадцять років розпочав завоюван¬ня Сходу. В цьому ж віці Сципіони й Ганнібали уклада¬ли великі проекти і здійснювали великі задуми. Ще не дійшовши змужнілості, Помпей, переможець у Європі, Азії і Африці, покрив своєю славою світ. То як же ті греки й римляни, заразом письменники, промовці, пол¬ководці й державні діячі, робилися здатними до всіх найрізніших урядів своєї республіки, виконували їх і часто навіть зрікалися їх у такому віці, коли жоден гро¬мадянин не спроможний був би тепер їх відбудувати? Може, колишні люди відрізнялися від теперешніх? Мо¬же, організація їх була довершеніша? Безперечно — ні; бо в науках і мистецтвах мореплавства,фізики,годинникарства,математики тощо новітні люди переважають давніх.
Отож ту вишуканість у моралі, політиці й законо¬давстві, яку ці останні так довго зберігали, слід розгля¬дати як наслідок їхнього виховання», — писав визнач¬ний французький філософ, просвітитель і матеріаліст XVIII ст. Гельвецій.
Майже через II століття В. О. Сухомлинський ска¬же, що бути справжньою людиною — це означає віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо те¬бе були красивими, духовно багатими, щоб у кожної людини, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишалося щось хороше від тебе, від твоєї душі.
Ведуча. Л. Первомайському належать такі чудові рядки: «Я винний в тому, що світ не кращий...» Чи за¬думувались ми няд тим, що кожний з нас винний в то¬му, що діється навколо нас. Ні, ми думаємо, що це свп завинив перед нами, зустрів наш прихід невмитим. Ми ж мали народитися для любові, щастя й сонця досхочу. А бачимо світ у плямах крові й по горло в людському плачі.
Вчитель. Горький якось сказав, що диваки прикра¬шають світ.
(Виходить Діоген).
Учень. Ось, дивись, це, мабуть, один із тих диваків, який з'явився, щоб прикрасити наш світ.
— Дивись, він з ліхтарем удень.
— Хто ти і що шукаєш у нашому храмі науки серед
білого дня з ліхтарем?
Діоген. Я грецький філософ і прийшов до вас з IV століття до вашої ери. Я шукаю людину!
Учень. Ну й дивак! Він шукає людину. А хіба ж ти не зустрів по дорозі сюди тисячі людей? Хіба ж ти без ліхтаря не бачиш, яка перенаселена наша плане¬та. Куди б не пішов чи поїхав, то ніде розминутися з людьми.
Діоген. Так, я бачу, що всі ви маєте вигляд людей. Але мати вигляд неважко, а от бути людиною дуже важко. Що значить бути людиною?
Учень. Бути благородним.
Горіти заради іншого, як горить свічка.
Бути надією для будь-якого подорожнього.
Допомагати іншим, турбуватися один про одного.
Допомагати кожному в біді.
Своїми руками примножувати число щасливих людей на Землі.
Не бути слабодухими, безпринципними: ніколи не дозволяти заворушитись в душі мерзенному черв'ячку, ім'я якому «моя хата скраю».
Мати в душі святині та істини, яким поклоняються справжні Люди всього світу.
Діоген. Так, дітки, в усі епохи були справжні Люди. Історія Риму знає багато прикладів благородства і вели¬кодушності, інакше кажучи — величі душі. Коли Сципіон отримав перемогу в Іспанії, серед узятих в по¬лон виявилась юна принцеса рідкісної краси, яка неза¬баром мала вийти заміж за знатного співвітчизника. Сципіон був юний, прекрасний, неодружений і до того ж переможець. Але він наказав, щоб за принцесою дог¬лядали не гірше, як в рідному домі, і як тільки він роз-' шукав її нареченого, віддав йому принцесу, а гроші, які прислав її батько як викуп, віддав їй у придане. Він по¬корив Іспанію не тільки зброєю, але і своїм благород¬ством.
Учень. Діоген, в наш час також є багато прекрасних і благородних людей. Я хочу розповісти про одного вчителя військової справи. Його звали Юрій Лелюков. Старший лейтенант прикордонних військ в запасі. Він показував старшокласникам, як поводитися з гранату. Привів її в бойову готовність і раптом побачив ди-мокХЗрозумів: в його руках не навчальна, а бойова гра¬ната. До вибуху залишилось 4 секунди. Можна було кинути гранату на подвір'я через вікно, але там шерен¬гою йшли на обід шестирічки. А в класі сиділо 26 учнів. Щоб урятувати їх, він прийняв єдине правильне рішен¬ня — кинувся в куток, нагнувся і міцно притиснув гра¬нату до свого тіла. І в ту хвилину — вибух. Юрій Ле¬люков виконав перед людьми свій найвищий людський обов'язок — пожертвував собою, щоб врятувати інших.
Діоген. Я зворушений. Я ще не бачу у вас вад і за¬повідаю вам: будьте Людьми. А я піду шукати далі.
(Входить Прометей).
Прометей. Колись я подарував вам вогонь. Сьогодні я спустився з Олімпу, щоб запропонувати вам дві доро ги. Куди вони ведуть, я скажу пізніше, коли ви їх оберете. Перша дорога — вузька, крута, безводна, засіяна ' колюхами, поросла чагарниками і повна небезпек. Тіль¬ки в кінці вона стає рівною, гладенькою, з родючими гаями. Друга дорога — гладенька, поросла квітами, пов¬на насолод, лише в кінці вона стає вузькою, крутою, кам'янистою, небезпечною. Перша — дорога волі, дру¬га — рабства. Яку дорогу ви обираєте?
Учні. Ми обираємо першу дорогу.
Прометей. Так, ця дорога волі. А чому ж вона така важка?
Учні. Справжньою людиною можна стати лише тоді, коли зрозумієш, що таке важко. Не йди легким шляхом. Іди найважчим. Подолання труднощів підносить люди¬ну'. Постав над собою хоч сто вчителів — вони будуть безсилі; якщо ти сам не зможеш примусити себе й ви¬магати від себе.
Вчитель. Ніщо в житті не дається без поту і важкої праці. Людина, яка з дитинства навчилась долати пе¬решкоди, допомагати іншим, не піддаватися легким спокусам, перемагати власні лінощі (а перемога над со¬бою — це найбільша перемога), зможе стати Людиною. А шлях розваг і насолод обов'язково згубить людину.
Ми часто нарікаємо на дорогу, якою йдемо, на обс¬тавини, що склалися, на людей, які оточують нас. Ми забуваємо, що починати потрібно із себе і все шукати в собі.
Вчитель. Справжня духовність — у самовіддачі. Да¬руйте людям радість, робіть їм добро, не чекаючи віддачі. Робіть добро тим, з ким ви, можливо, зустріне¬тесь раз в житті. Пам'ятайте, що все повертається, як бумеранг. Добро — добром, зло — злом.
Читець.
Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
(В. Крищенко)
Вчитель. В будь-яких життєвих ситуаціях залишай¬теся на висоті, будьте Людиною. Ніколи не втрачайте віри. Життя наше смугасте і в ньому чергуються успіхи і невдачі, злети і падіння. У царя Соломона, якого нази¬вали мудрим, була каблучка, на якій було вирізьблено: «Усе минає». Пам'ятайте це і дотримуйтесь золотої се¬редини, тому що радість не вічна і сум не вічний.
Пам'ятайте добро. Можна забути того, з ким разом сміявся, але ніколи не забувайте того, з ким разом пла¬кали. Будьте вищі від усіляких пліток, заздрощів, дрібних інтриг, образ. Найкращі ліки від образи — прощення. Навчіться прощати всім, а собі ніколи. Не втрачайте самоповаги, умійте володіти собою. Перш ніж щось сказати погане, згадайте, що найкраще слово те, яке не сказане. Найкоротша відстань між людьми — посмішка. Частіше посміхайтесь. Якщо вам погано, то це не причина, щоб завдати страждань іншим.
Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: sveta (27.03.2008) | Автор: Підготували КовальОльга і Буркат Св
Переглядів: 13743 | Коментарі: 6 | Рейтинг: 4.3/25 |
Всього коментарів: 6
6  
Прекрасна виховна година!!!Щиро дякую!!!(нехай Вас не лякає ,що текст не редагований!!!!) bi bi bi

5  
Дякую) , це дуже повчальна і правдива розповідь, те що я шукав

4  
блин...вобще классно особенно последние слова..задумалась

3  
Супер

2  
прикольнооо)))

1  
Прекрасно

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2017
Сайт управляється системою uCoz