Субота, 29.04.2017
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2189
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Про дружбу і товаришування
Виховна година на тему:
«Про дружбу і товаришування»

Мета. Розширити і поглибити поняття дружби і то¬варишування — цих важливих показників вихова¬ності учнів; виховувати в учнів звичку уважно стави¬тися до товаришів; вміння бачити хиби у своїй по¬ведінці й виправляти їх.
Обладнання. Вислови про дружбу.
«Справжні друзі... нічого не вимагають один від одного в ім'я дружби, а роблять один для одного, що можуть».
В.Т. БЄЛІНСЬКИЙ
«Боягузливий друг страшніший за ворога, бо воро¬га побоюєшся, а на друга покладаєшся».
Л.М. Толстой
«Дружба — це, насамперед, щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки».
М.О. Островський
«Себелюбство — отрута для дружби».
О. Бальзак
«Ні раб, ні повелитель дружбі не потрібні. Друж¬ба любить рівність».
І.О. Гончаров
«У дружби багато крил, а закон у неї один — вірність».
А.С. Макаренко
«Дружба закінчується там, де починається не¬довір 'я».
Сенека
«Війна випробовує сміливця, гнів — мудреця, нуж¬да — друга».
Східна мудрість
Епіграф:
«Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться».
Класний керівник. Добрий день! Дорогі діти, сьо¬годні у нас година спілкування з теми «Про дружбу і товаришування».
Товаришування, дружба — взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити — лише з одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага один до одного, принциповість у взаєминах, симпатія, взаємо¬допомога. (Наприклад: дружба Сані й Петі — за рома¬ном В. Каверіна «Два капітани»). На уроках за¬рубіжної літератури вивчали Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», де головні герої Том Сойєр та Гек Фіни — ці бешкетники стали улюбленими героями багатьох поколінь читачів усього світу.
Василь Сухомлинський писав: «Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, честь та безчес¬тя, достоїнства людини; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу...».
Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді, захистить, підтримає, але він же перший скаже прямо про недоліки, запропонує їх виправити.
Сьогодні ми звернемося до висловів про дружбу і перечитаємо їх.
«Справжні друзі... нічого не вимагають один від одного в ім'я дружби, а роблять один для одного, що можуть».
В.Г.БЄЛІНСЬКИЙ
«Боягузливий друг страшніший за ворога, бо воро¬га побоюєшся, а на друга покладаєшся».
Л.М. Толстой
«Дружба — це насамперед щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки».
М.О. Островський
«Себелюбство — отрута для дружби».
О. Бальзак
«Ні раб, ні повелитель дружбі не потрібні. Друж¬ба любить рівність».
І.О. Гончаров
«У дружби багато крил, а закон у неї один — вірність».
А.С. Макаренко
«Дружба закінчується там, де починається не¬довір 'я».
Сенека
«Війна випробовує сміливця, гнів — мудреця, нуж¬да — друга».
Східна мудрість
Товариськість, дружба — важливі показники вихо¬ваності учнів. У вашій поведінці багато спільного, але є й відмінність. У колективі треба бути скромним. Легко, радісно жити пліч-о-пліч з тими, хто не акцен¬тує уваги на невдачах інших, не хизується своїми успіхами, а найгірше — авторитетом, службовим ста¬новищем батьків, престижними речами (модним одя¬гом, магнітофоном, фотокамерою тощо).
Шановні учні! Глянемо на дошку і будемо відповідати на запитання.
1) Як ви гадаєте, що саме людина шукає в друзях?
2) Які моральні якості ви найбільше цінуєте в другові ?
3) Чи можливі суперечки і незгоди між друзями?
4) Про які якості друга йдеться в прислів'ях: «Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться», «У при¬годі пізнавай приятеля»?
5) Як ви ставитесь до дружби між хлопцем і дівчи¬ною?
6) Що характеризує культуру взаємин у колективі?
Класний керівник. Дорогі діти! Хочу доповнити ваші відповіді. Культуру взаємин у колективі характе¬ризує скромність, доброзичливе ставлення до членів колективу, сумлінне, точне, своєчасне виконання до¬ручень, нетерпимість до тих, хто порушує вимоги ко¬лективу.
Взаємоповага, чуйність, ввічливість — неодмінні ознаки дружного класу. Неприпустимі в класі образ¬ливі прізвиська («парочка», «жених і наречена»), непристойні жарти щодо дружби хлопців і дівчат (як правило, їх допускають ті учні, які самі не вміють дру¬жити, товаришувати), неповага до дівчат, грубість у взаєминах. Дружбу, товаришування можна зруйнува¬ти грубими, недоречними жартами. «А чи міцна друж¬ба між хлопцем і дівчиною, кола вона розпадається під впливом насмішок?» — звертаюся до класу.
Важливо нагадати, що в дореволюційні часи жінки не мали рівних прав з чоловіками. Право на шанобли¬ве ставлення мали лише представниці панівних класів. Усім відомо, які разючі зміни сталися в становищі жінки за Радянської влади, яким величезним автори¬тетом користується жінка в суспільстві сьогодні. Жінка оспівана в піснях, віршах. Все це дає підставу вимагати від чоловіків особливої поваги до жінок. Чи завжди ви, учні, ввічливі до мам, коректні до жінок у транспорті, громадських місцях? Чи завжди хлопці в класі ввічливі та поступливі у взаєминах із дівчатами? Ще побутує грубе звертання учнів один до одного: «Ей, ти», «Катька», «Вовка» та інше. Така форма звер¬тання свідчить про некультурність, невихованість, зверхнє ставлення до інших.
Неприпустимі не тільки вияви грубощів, зневаж¬ливого ставлення до будь-кого, а й байдужість до та¬кої поведінки ровесників. Важливо виявляти доброту, чуйність, повагу у повсякденних взаєминах із товари¬шами.
Учень.
Секрет
Що зробити, Щоб і радості,
щоб удвічі і щастя
торт вам було —
здавався вам аж ніде діти ?
смачнішим? Тут —
Що зробити, ніякого секрету!
щоб удвічі Треба з другом
кожний день для вас все ділити!
побільшав ?
А. Костецький
Учениця.
Справжні подруги
П'ятикласниця Людмила
вранці мамі заявила:
— Все! До школи я — ...
не йду! : Я не стерплю цю біду.
Щастя скінчено моє:
Адже в Рити джинси є!
І тепер зі мною Рита
відмовляється дружити…
Здивувалась мама дуже
— Ви ж були найкращі
друзі!?
— Так. Але сказала Рита
поки буду я ходити
не у джинсах,
а в спідниці, —
їй не хочеться
й дивиться
, бо вона вважає: жінці
для краси потрібні
джинси...
Мамо!
Дружбу виручай.
Джинси і мені придбай!
Мама спершу подивилась
на похнюплену Людмилу,
а потім мовила:
— Діла-а...
Ви — спра-а-вжні
подруги!.. -Й пішла...
А ви,
що скажете мені.
Це — справжні подруги, чи ні?
А. Костецький
Класний керівник. А ось у мене в руках «Конверт дружніх питань». Це дружнє запрошення до обгово¬рення питань поведінки та відносин. Вільний обмін думками з різних тем у особливо створеній дружній обстановці.
Давайте поглянемо, які випробування чекають нас.
Завдання 1.
Як знайти подругу?
«Можливо, я чогось просто не розумію — інакше чо¬му мені так не щастить на подруг?
Спочатку я дружила з Валею Ростопчиною. Вона, нічого не скажу, хороша дівчина — не скряга, все тобі щиро розповість, тільки лінькувата! їй би на дивані цілий день лежати і дивитися телевізор. Валя на ме¬не своїми лінощами погано впливала. Ми з нею не сва¬рилися, просто розійшлися.
Я почала ходити з Марійкою із 5-В. Якось я їй дещо розповіла про Вальку Ростопчину. Ніякого чесного сло¬ва, щоб про це мовчати, що це таємниця, я з неї не брала. Адже і так зрозуміло: подруга подрузі каже, а далі — могила. Хіба ні?
Ну, а язиката Марійка роздзвонила по всій школі. Добре, що Валька лінива, що вона не стала заводити¬ся, а якби на її місці інша, хоч би я сама, ніколи б так не залишила!
Звісно, після цього випадку я з Марійкою не розмов¬ляю. Вона до мене підлизується, але я вирішила: з мене досить!
З Ларисою у мене теж дружба не виходить: вона все щось торочить, а я слухаю... Коли ж я хочу щось розповісти, Ларисі ніколи слухати.
Мені хочеться мати справжню подругу, з якою можна порадитися і все їй розповісти.
Вкотре я подумки перебираю наших дівчат, і що ж виходить: Оксана Гесь — донощиця і ненажера, у Ла-риски Швець тільки любов на умі, Симка Аресьєва за¬раз нерозлийвода з Валькою Ростопчиною,..
Я зовсім розгубилась, не знаю, як бути далі?».
На цьому лист закінчувався.
А. Маркуша
Запитання
1) Порадьте, як знайти подругу?
2) Яка справжня подруга?
3) Що можете сказати ви про своїх подруг?
Завдання 2.
Міледі Валя і сер Митя
Валя і Митя — ровесники, виросли в одному бу¬динку і вже шість років разом ходять до школи.
Раніше з ними нічого ніколи не траплялося, а от два роки тому трапилося...
Був звичайнісінький ранок, і надворі лежав зви¬чайнісінький сніг, і вони, як завжди, йшли до школи. Неподалік від школи зустріли незнайомого чоловіка. Кремезного, засмаглого, у кашкеті моряка далекого плавання. Він одразу сподобався і Валі, і Миті.
Певне, й моряк звернув увагу на хлопчика й дівчинку, бо спочатку він уповільнив ходу, потім по¬дружньому всміхнувся і нарешті сказав:
— Вибачте, міледі, вибачте, сер! Мені здається, у дами замерзли руки. Якщо ви дозволите, я донесу портфель. — І перш ніж Валя і Митя второпали, що й до чого, моряк узяв із рук дівчинки портфель і пішов поруч.
Всю дорогу до школи він говорив весело й дотепно. А перед самими дверима віддав Валин портфель Миті, узяв під козирок і зник.
Мабуть, на тому б усе й скінчилося, але другого дня, такого ж звичайнісінького ранку, на такому ж звичайнісінькому снігу, Валя зупинилася і серйозно сказала:
— Сер, у міледі змерзли руки. Візьміть портфель!
І Митя, покліпавши очима, взяв портфель. З того дня ця гра повторювалась багато разів. Та ось перед самими дверима школи Валя і Митя зіткнулися з Віктором Буковим і Андрієм Подосєком.
— Хм! — хмикнув Віктор. — Ви тільки гляньте на цю парочку. Митю, ти що, віслюк? Чи вона хвора? Чи, може, ти найнявся?
— Почервонів, почервонів, почервонів! — заволав на всю вулицю Андрій Подосєк. — Ви тільки гляньте, червоний, як рак.
А Митя справді знітився і зашарівся аж до вух. Але виручила хлопця Валя. Наче нічого й не сталося, вона прямо-таки королівським тоном сказала:
— Прошу, сер, не звертайте уваги на цих погано вихованих людей. Ми запізнюємося.
І Митя раптом згадав того веселого моряка і поду¬мав: «Ні, моряк у таку мить нізащо не віддав би порт¬фель Валі». І у Миті заговорили впертість, чоловіча гордість, упевненість. Він рішуче ступив уперед, від¬чинив шкільні двері, пропустив Валю і назло Вікто¬рові й Андрієві допоміг дівчинці зняти пальто,
— Дякую, сер, — сказала Валя й одразу прожогом кинулася в клас.
Це було рівно два роки тому, Відтоді Митя щодня приносить Валин портфель до школи, щодня допома¬гає зняти пальто, і ніякі кпини Віктора, Андрія і ще де¬яких хлопців не можуть змусити його відступитися...
От і вся історія. Нічого хитрого в ній нема.
І мораль проста, як два помножити на два: хлопці (майбутні чоловіки), поважайте дівчат (майбутніх жінок)!
В. Сухомлинський
Завдання, А як поважають хлопці наших дівчат?
Завдання 3.
Дмитро і Сашко
Двоє семикласників, Дмитро і Сашко, схилилися над аркушиками паперу, Сьогодні в класі найвідповідальніша контрольна з математики. Учи¬тель сказав, що письмову роботу посилатимуть у район,
Дмитро — найсильніший математик у класі, він уже розв'язав задачу, вже переписує з чернетки на чистовик.
Сашка посадили поруч з Дмитром, щоб підтягався. Бо Сашко — невстигаючий, некмітливий. Він не тіль¬ки тугодум, а й дуже самолюбивий хлопець. Ніколи не списує, не підглядає. Ось і зараз Дмитро відкрив перед Сашком чернетку. Дивись, ось же розв'язання задачі: досить одним оком глянути, якщо захочеш, і все стане зрозумілим, Та Сашко насупився, вп'явся очима в свій аркушик і навіть глянути не хоче на ро¬боту Дмитра.
Дмитрові шкода Сашка. Недобре передчуття боля¬че стиснуло його серце. Знову буде, як і завжди після контрольної: у Дмитра — одинадцять, а в Сашка — трійка.
В. Сухомлинський
Запитання:
1) Чи хороший товариш Дмитро?
2) Як можна допомогти Сашкові?
3) Як би ви повелися в такій ситуації?
Завдання 4.
А може, так і треба?
Коли вчителька хімії принесла контрольні, Олена з Тамарою ще були подругами. І коли почала простав¬ляти оцінки в журнал і кожний називав свою оцінку, все йшло добре. Але ось назвали прізвище Олени. «Чотири», — відповіла вона. Тамара так і підскочила: у зошиті подруги біла «трійка».
— Вона обманює! — закричала Тамара. — У Оле¬ни не «чотири», а «три».
Олена образилась на Тамару. «Я розумію, як вчи¬нила погано. Але хіба повинні подруги робити так, як Тамара? Хіба не могла вона спочатку поговорити зі мною? Я й сама все зрозуміла б і перед вчителькою вибачилась би за обман. Чи, може, по-чесному так і треба?»
В. Сухомлинський
Запитання:
1) Чи правильно зробила Тамара?
2) Що їй треба було зробити?
Завдання 5.
Що вирішити?
Уяви, що ти з друзями знайшов загублений вчите¬лем листок. На ньому — розв'язання задач, які вклю¬чені в завтрашню контрольну. Друзі нагадали тобі: як¬що не скажеш вчителеві, то нам усім забезпечені добрі оцінки. Як ти зробиш?
Послухаєш друзів? Або повідомиш учителя про знахідку?
В. Сухомлинський
Завдання 6.
Як усі
Перед фізкультурою двоє наших хлопців сказали: «Давайте-но підемо з уроків. Якщо всі підуть, то ніко¬му нічого не буде».
Я відповів: «Що ж, якщо весь клас.., Я — як усі».
Ми пішли, а потім виявилось, що дехто залишився. І серед них якраз ті двоє. Тим, що пішли, поставили поведінку «незадовільну». Та не в цьому справа. Мене хвилює, що в нашому класі немає одностайності, Всі домовлялись піти. Як же можна було залишитись? Ви скажете, що тікати з уроків негарно. Напевно, варто було зупинити хлопців. Але тоді мене б вважали боя¬гузом...
Запитання:
1. Що означає принцип «Я — як усі»?
2. Чи можна таку людину назвати колективістом?
3. Яке значення має самостійність у поведінці? Чи суперечить вона колективізму?
Класний керівник. Щиро дякую, дорогі учні, за щирі, відверті відповіді. Давайте пригадаємо, які ви знаєте прислів'я та приказки з даної теми.
• Дерево міцне корінням, людина — друзями.
• Друга шукай, а знайдеш — тримай.
• Друзі пізнаються в біді.
• Людина без друзів, що дерево без коріння.
• Дружба — найбільший скарб.
• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
• Дружба та братство — дорожче багатства.
• Дружба родиться в біді, а гартується в труді.
• 3 добрим дружись, а лихих стережись.
• 3 ким поведешся, від того й наберешся.
• Громада — великий чоловік.
• Дружній череді й вовк не страшний.
• В гурті й пісня в лад іде.
Класний керівник. Шановні семикласники! Школа дає широкі можливості для застосування правил по¬ведінки, свідомого керування власними вчинками. В будь-якій роботі треба виховувати звичку уважно ста¬витися до товаришів. Культура поведінки — резуль¬тат великої роботи із самовиховання, вимогливого ставлення до себе. На прикладах із життя класного колективу підтверджується, що там, де порядок, ор¬ганізованість, дисципліна, більше корисних, захоплю¬ючих справ, міцніша дружба, цікавіше життя.
А ось, діти, цікаво було б відкрити «Скарбничку за¬гальнолюдської мудрості».
Ось звідси ми могли б запозичити нові знання, практичні поради.
(Учні-теоретики по черзі розповідають).
1-й учень. Дружба — це святе слово, святе почут¬тя, яке можливе тільки на основі взаємоповаги. Справжньою основою для дружби є рівність. В усі ча¬си вважалось великою цінністю мати друга. У скіфів дружба перевірялась кров'ю і оформлялась спеціаль¬ним договором і великою клятвою. Надрізавши пальці, побратими зливали свою кров у чашу і, змо¬чивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього ніщо не могло їх розлучити.
2-й учень. У епоху середньовіччя дружба вважа¬лась втіленням благородства й вірності. А для людей епохи романтизму дружба — це живе почуття, безпо¬середнє життєве переживання.
3-й учень. Сучасні словники й підручники визнача¬ють дружбу як близькі стосунки, що засновані на взаємній допомозі, прив'язаності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавле¬ності один в одному.
4-й учень. Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Де немає повної відвертості, не може бути й дружби. У всіх людей, які нас оточують, є певні
недоліки. Хто хоче мати друга без недоліків, той зали¬шається без друзів. Ось чому не може бути міцної дружби без того, щоб люди пробачали один одному. Іноді в стосунках виникають непорозуміння, які мож¬на подолати тільки разом.
5-й учень. Найміцніша дружба зав'язується в тяж¬ку годину випробувань. Вірність друга потрібна не тільки в радості. В біді вона просто необхідна. Окрасою кожної домівки називають друзів, які її відвідують. Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуття, вартий того, щоб його цінували і берегли.
Класний керівник. Отже, шановні учні, ми зуміли поглянути на те, що нас найбільше хвилює в колек¬тиві. Ми змінюємось, дорослішаємо, набираємось життєвого досвіду.
Отож спробуйте оцінити, наскільки ви дружні, на що більше схожий ваш колектив, клас: на «палаючий факел», «червоне вітрило», «мерехтливий маяк», «м'яку глину», «сипучий пісок».
Який у нас колектив?
Сипучий пісок. Скільки піщинок зібрано разом і в той же час кожна із них сама по собі. Повіє легень¬кий вітерець — віднесе частину піску, що лежить скраю, подалі. Повіє вітер сильніше — рознесе пісок у різні боки, поки хто-небудь не згребе його в купу.
М'яка глина. Відомо, що м'яка глина — матеріал, який порівняно легко піддається обробці й з нього можна ліпити різні вироби. В руках хорошого майстра цей матеріал перетворюється у прекрасний виріб. Але якщо до нього не прикласти зусиль, то він може залишитись простим шматком глини.
Мерехтливий маяк. У штормовому морі мерехтли¬вий маяк приносить впевненість, що курс вибраний правильно. Необхідно бути уважним, не втратити ма¬як з поля зору. Зауважте, маяк не горить постійним світлом, а періодично викидає пучки світла, неначе говорить: «Я тут. Я готовий прийти на допомогу».
Червоне вітрило. Символ направленості вперед, дружньої вірності й обов'язку. Тут живуть і діють за принципом: «Один за всіх і всі за одного».
Палаючий факел — це живе полум'я, матеріалом якого є міцна дружба, єдина воля, взаєморозуміння, відповідальність кожного не тільки за себе, але й за інших.
Отже, хто впізнав свій колектив? Який опис ви¬дається найбільш влучним?
(Діти висловлюють думки і обґрунтовують їх).
Я думаю, ми переконались у тому, що дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть дуже частих спалахів.
А тепер всі закрийте очі. Нехай кожен візьме пра¬вою рукою руку сусіда і потримає її в своїй. Що мож¬на про них сказати?
(Теплі, ніжні, лагідні, добрі, гладенькі...).
Невже можна образити людину, якщо у неї такі теплі, добрі руки?
Тож якщо хочеться образити кого-небудь із това¬ришів, необхідно згадати про добрі руки. Руки допо¬можуть нам потоваришувати.
Щиро дякую за роботу на уроці.

Автор:
Коврига Т. О.
студента ІІ курсу 23 групи
фізико-математичного
факультету

Категорія: Розробки виховних годин | Добавил: Максим (27.05.2009) | Автор: Коврига Т. О.
Переглядів: 20886 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 4.5/17 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2017
Сайт управляється системою uCoz