Неділя, 23.04.2017
Педагогіка
Меню сайта
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2187
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених у каталозі.

Організація групової навчально-пізнавальної діяльності на уроках математики
Рогівська О.Ю.
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Організація групової навчально-пізнавальної діяльності на уроках математики
Актуальність дослідження. Однією з найбільш поширених сьогодні форм навчання є його групова організація. Саме групове навчання може стати не лише важливим резервом підвищення ефективності навчання математики, а й сприяти активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, перетворенню їх із об’єктів у суб’єкти навчання, формуванню у них самостійності, здатності до самоосвіти та самовиховання. Однак його широке використання гальмується нерозробленістю достатньо чіткої теорії, що ґрунтувалася б на наукових результатах близьких до педагогіки наук.
Аналіз основних джерел та публікацій. У психолого-педагогічній літературі поки що немає однозначного загальноприйнятого підходу до терміну “групове навчання”. Відмінності простежуються у самому розумінні групової діяльності, у технологіях її організації, у підходах до проблеми комплектування стабільних та динамічних груп тощо. Ця проблема досліджується педагогами, психологами, методистами з різних боків.
В останні десятиріччя активну взаємодію учнів у процесі навчання активно досліджували вітчизняні та зарубіжні дидакти і методисти. Проте у своїх дидактичних дослідженнях Я. Бартецький, М.Д. Виноградов, В.В. Котов, В. Оконь, І. М. Чередов та ін. групову діяльність розглядають лише як форму організації навчання та як фактор підвищення навчальної успішності або як одну з умов реалізації розвиваючої функції навчання. Відповідно у цьому випадку предметом аналізу авторів є особливості засвоєння навчальної інформації та перебігу пізнавальних процесів за умов спільної діяльності та спілкування.
Проблема практичного застосування організації групового навчання у викладанні різних дисциплін стала предметом дослідження науковців та методистів (К.О. Бабанов, О.Г. Ярошенко). О.І. Пометун та Л.В. Пироженко розглядають групове навчання як одну з інтерактивних технологій.
Значно рідше досліджуються соціально-психологічні аспекти групового (кооперативного) навчання. Оскільки немає відповідного діагностичного апарату, вчені, як правило, обмежуються якісною оцінкою соціально-психологічної ефективності групових форм навчання, не даючи її кількісної характеристики.
Мета дослідження: виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови організації групової діяльності учнів у процесі навчання математики у школі.
Згідно з мети було визначено такі завдання дослідження:
1. уточнити зміст, сутність та психолого-педагогічні характеристики групової навчальної діяльності в умовах школи;
2. визначити критерії та показники ефективності групового навчання учнів математики;
3. виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови та модель організації групової діяльності учнів у навчанні математики;
4. дослідити вплив застосування групового навчання на розвиток знань, умінь, навичок учнів з математики;
5. розробити практичні рекомендації щодо ефективної організації групового навчання
Групова форма навчання — форма навчальної діяльності учнів на занятті, що характеризується розбиттям учнів на групи; це така форма організації навчального процесу у школі, коли учні, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а вчитель керує роботою кожного з них опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність малих груп.
Обговорюючи групову форму навчання не можна не згадати інші форми навчання , які застосовуються на уроці.
Цілісну систему навчальної діяльності учнів на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність. Вони пронизують увесь навчальний процес. З'ясуємо сутність і встановимо особливості групової навчальної діяльності школярів на основі порівняння її з фронтальною та індивідуальною.
У фронтальному навчанні весь клас працює над одним навчальним завданням під безпосереднім керівництвом учителя. При цьому вчитель організовує весь клас на роботу в єдиному темпі, прагне більш-менш рівномірно впливати на всіх учасників загальнокласної роботи.
Проте у фронтальній роботі надзвичайно складно забезпечити високу активність усіх учнів. Складність виникає через те, що в довільно сформованих лише на основі вікової ознаки шкільних класах існує істотна відмінність учнів за рівнем навчальних можливостей. Організовуючи фронтальну роботу, вчитель орієнтується, головним чином, на рівень середніх учнів. На нього розраховані темп роботи, обсяг та рівень складності навчального матеріалу. Учні з низьким рівнем навчальних можливостей за таких умов неспроможні сприйняти й осмислити матеріал у повному обсязі. Якщо ж знизити темп фронтальної роботи, то це негативно позначиться на сильних учнях. Розглядаючи фронтальну роботу, не можна не наголосити на її обмежених можливостях реалізації навчального спілкування школярів. Воно можливе лише з дозволу вчителя, за його ініціативою і в незначній мірі.
В індивідуальній роботі кожен учень працює самостійно, темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитку інтересів, нахилів. Темп роботи залежить також від навчальних можливостей, підготовленості учнів. Індивідуальній навчальній діяльності не властива безпосередня взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем обмежені та нетривалі. В індивідуальній навчальній роботі діяльність слабких учнів приречена на невдачу, тому в них є прогалини в знаннях, недостатня сформованість умінь і навичок навчальної самостійної роботи.
Усі недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує групова.
У психолого-педагогічній літературі немає єдиного підходу до визначення групової навчальної діяльності. На думку педагогів, групова навчальна діяльність — це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями
Учитель в груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тоді коли педагог безпосередньо втручається у роботу груп , тому у разі, якщо в учнів виникають запитання вони звертаються по допомогу до вчителя. Це їхня спільна діяльність.
Відомо, що учням буває психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя і набагато простіше — до ровесників.
Як вид навчальної діяльності школярів, групова діяльність багатофункціональна. У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що "в цій роботі слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20—30% більше, ніж у фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня"
Важливу роль групова діяльність відіграє у досягненні виховної функції навчання. У груповій навчальній діяльності формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості. Важливу роль у формуванні цих якостей відіграють особливості організації групової роботи; розподіл функцій і обов'язків між учасниками діяльності, обмін думками, взаємна вимогливість і допомога, взаємоконтроль і
взаємооцінка.
Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. Полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, вчаться спілкування один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. В груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя і виконує дорослі види діяльності.

Етап уроку Форма діяльності
Перевірка домашнього завдання Парна Ланкова
Вивчення нового Диференційовано-групова
Закріплення і вдосконалення Ланкова Парна Диференційовано-групова Індивідуально-групова
Повторення і застосування знань Парна Ланкова Кооперативно-групова
Як свідчить дослідження О. Г. Ярошенко, групову навчальну діяльність школярів можна застосовувати на всіх етапах процесу навчання. Проте на етапах первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень цієї діяльності досягається лише за умови, що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність .У протилежному разі більш продуктивною виявляється фронтальна діяльність класу під керівництвом учителя. Для школярів найбільші можливості групової навчальної діяльності виявляються на етапах закріплення, поглиблення, систематизації знань
З метою аналізу рівня сприймання матеріалу учнями під час організації групової навчально-пізнавальної діяльності в Уманській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №1 було проведено експеримент. Було виявлено у процесі дослідження кілька рівнів розвитку сприймання навчальних досягнень учнів. До І-рівня відносились діти, які навчаються на 10-12 балів. До ІІ-рівня відносились учні, які чітко знають мету навчання, але не володіють достатнім досвідом пізнавальної діяльності У них переважають оцінки 7-9 балів. До ІІІ-рівня – учнів, яким уроки математики не подобаються або вони займаються на уроці посторонніми справами, навчаються в основному на 4-6 балів. Для виявлення рівня розвитку сприймання навчального матеріалу учнями ми використовували анкети, бесіди з учнями, вчителями, батьками, вивчали шкільну документацію, проводилось тестування.
Анкетування було охоплено 18 учнів експериментального класу і 20 учнів контрольного класу. Виявилось, що до першого рівня сприймання навчального матеріалу ми можемо віднести 20% учнів, до другого – 50%, до третього – 30%.
Після експериментального навчання в експериментальній групі кількість учнів І рівня збільшилась на 15%( з 25% до 40%), а кількість учні ІІ рівня – збільшилась на 5%(з 35 до 40%). Кількість ІІІ рівня зменшилась, відповідно на 20%(із 40 до 20%).
В контрольній групі в цілому зберігається та ж тенденція, що й в експериментальній групі , але рівень сприймання навчального матеріалу учнями, що працювали в експериментальною методикою, проходить швидше, і цей процес більш керований, ніж в контрольній групі. Це підтверджується оцінками, отриманими учнями під час експерименту. Вони значно вищі.
Організовуючи групову навчальну діяльність на занятті, потрібно забезпечити активність кожного учня. Цього можна досягти, розподіливши запропоновані групі завдання на частини за кількістю учасників групи, коли кожен має виконати свою частину роботи і пояснити спосіб її виконання іншим, а також налагодивши систему обліку діяльності кожного учня в групі. Для цього після виконання запропонованого групі завдання діти на спеціальних картках відображають оцінку роботи всієї групи, а також дають оцінку роботі кожного в групі.
Дослідження вчених з проблеми виявило, що групова навчальна діяльність сприяє підвищенню успішності учнів, вирішує багато виховних і розвивальних завдань. Зокрема, це успішне, швидке занурення дитини у навчальну діяльність, формування самооцінки та саморегуляції, уміння пристосовуватися до темпу роботи групи, формування в школярів позитивного ставлення до навчання, підготовка учнів до спілкування. На думку Ж. Феррї, робота в малій групі відкриває широке "поле" вільної діяльності, тобто активності, зорієнтованої на інтереси учня в межах навчальної програми. Обмін думками із змісту уроку являє собою тренування логічного мислення в дитини і не має аналогів в інших си¬туаціях.
Висновки.Групова навчальна діяльність учнів - це спільна і систематична діяльність малих груп учнів, які створюються у межах шкільного класу на відносно тривалий час із дотриманням таких умов:
а)психологічної сумісності представників однієї групи, їх бажання
спільно працювати над розв'язанням навчальних завдань;
б)наявності у складі малих груп не менше 50% учнів, які здатні на
належному рівні здійснювати навчальні дії.
Головним і визначальним для групової навчальної діяльності учнів є конструктивне співробітництво, завдяки якому вони перетворюються із об'єкта викладацької діяльності вчителя в активних суб'єктів власного учіння.
Шкільна практика характеризується загалом низьким рівнем використання групової діяльності у масовій шкільній практиці, про що переконливо свідчать матеріали констатуючого експерименту, педагоги шкіл недостатньо обізнані з методикою групової навчальної діяльності, а учні належним чином не підготовлені до групової навчальної праці в урочний час.
Учителі епізодично вдаються до створення малих навчальних груп учнів, не дотримуючись при цьому визначених груповою динамікою умов формування групових суб'єктів діяльності, а саме: бажання членів однієї групи співпрацювати разом; наявність у складі групи не менше половини членів, які здатні на належному рівні виконувати конкретну діяльність. Стосовно навчальної діяльності це означає, що не менше половини учнів у складі малої навчальної" групи повинні мати середній та високий рівень навчальних можливостей.
Групова навчальна діяльність учнів на уроках має значні переваги в порівнянні з іншими методами, а саме:
1) допомагає створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації учіння школярів;
2) дає можливість здійснювати диференціацію навчання;
3) сприяє виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями;
4) забезпечує високу активність усіх учнів;
5) реалізує їх природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці;
6) підвищує результативність навчання та розвиток школярів.
Як бачимо, впровадження групової навчальної діяльності потребує деяких додаткових витрат часу, оскільки необхідно здійснити відповідне тематичне планування, розробити структуру проведення занять, скласти варіанти завдань. Шкільна практика свідчить, що в тих класах, де застосовується групова навчальна діяльність, учні показують високі результати в навчанні. Слабкі учні збагачуються новою інформацією, мають змогу вчасно отримати додаткові пояснення з незрозумілих питань. Завдяки контролю з боку сильних учнів вони припускаються менше помилок. Середні учні в умовах групової роботи оперативно опановують незрозумілі питання, ефективні способи розв'язування математичних задач. Сильні учні, допомагаючи засвоювати навчальний матеріал товаришам у групі, перевіряють і закріплюють свої знання. Вміло організована групова навчальна діяльність підтверджує висновок Л. С. Виготського про те, що "в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно" .
Список використаних джерел:
1. Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність школярів: Теорія і методика. — К.: Партнер, 1997. —193с.
2. Методичний порадник: форми і методи навчання / Автор-укладач Б. О. Житник .— X.: Вид. група«Основа», 2005.
3. Т.Б.Бутар . Організація групового навчальної діяльності учнів на уроках математики.-Математика.-№13-14 травень 2007р.
4. Пометун О: І., Пироженко Л. В. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. — К.: А.С.К., 2004. - 192 с.
5. Нор Е. Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. —Николаев, 1998. — 75 с.

Категорія: Статті | Добавил: urivnarjm (26.05.2008)
Переглядів: 20666 | Рейтинг: 4.5/11 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2017
Сайт управляється системою uCoz