Середа, 26.07.2017
Педагогіка
Меню сайта
Категорії каталогу
Загальні положення [10]
Педагогічна практика (І курс) [2]
Педагогічна практика (ІІ курс) [6]
Педагогічна практика (ІІІ курс) [3]
Педагогічна практика (ІV курс) [7]
Педагогічна практика (V курс) [7]
Педагогічна практика (магістранти) [2]
Наше опитування
Ваше ставлення до кредитно-модульної системи
Всього відповідей: 2192
Головна » Файли » Педагогічна практика » Загальні положення

Інтерактивний виховний захід
[ ] 25.01.2010, 22:33
Як перетворити звичну виховну годину на інтерактивне заняття?
(розробник: Бойченко В.В.)

Класному керівнику завжди хочеться, щоб його виховна година, в основу якої закладено обговорення ключових якостей доброчинної поведінки людини, не перетворювалася на нудне читання моральних проповідей. Утримати дитячу увагу у процесі її проведення дуже важко: навіть учні початкових класів розуміють, що на виховних годинах не ставлять оцінок, і вбачають головне завдання – дочекатися дзвінка. Перетворити звичну виховну годину на цікаве, захоплююче проведення часу допоможуть інтерактивні технології.
Насамперед, потрібно наголосити на умовах, дотримання яких гарантуватиме ефективність проведення виховних годин інтерактивного характеру:
•    створення психологічного комфорту шляхом відвертого, невимушеного спілкування;
•    чітке планування роботи;
•    часова тривалість не повинна прирівнюватися до звичайного уроку; головний принцип – „Краще менше, та краще”;
•    продумування цікавих, неординарних способів об’єднання у пари та групи;
•    чіткий інструктаж та обов’язкова перевірка його зрозумілості на кожному етапі заняття;
•    наявність годинника, циферблат якого могли б бачити учні для чіткого дотримання часових параметрів, що можуть змінюватися у залежності від вікової категорії учнів та інших причин;
•    заохочення до роботи власним прикладом, участю у обговоренні; прийняття та дотримання правил;
•    рефлексивні моменти кожного етапу;
•    наявність мовленнєвих опор;
•    наявність відповідного обладнання.

Виховна година інтерактивного характеру матиме наступну структуру:
І. Мотивація. Технологія загальногрупового обговорення „Мікрофон” та прийом „Незакінчені речення”.
На цьому етапі, створюючи проблемну ситуацію та завдяки прийому „Незакінчене речення”, ми з’ясовуємо рівень обізнаності учнів щодо даної теми заняття.
ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів. Комунікативна вправа „Очікування”.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
На цьому етапі вчитель надає учням необхідну початкову інформацію щодо теми заняття (словникова робота; хвилинка ерудиції).
ІV. Виховна розповідь (оповідання, нарис тощо).
Ключовий момент заняття. Від доцільності обраного матеріалу залежить подальший хід роботи. Обов’язкова вимога до словесного матеріалу, який заздалегідь готує вчитель – невеликий обсяг з дотриманням принципу доступності.
V. Інтерактивні вправи за змістом виховної розповіді.
VІ. Рефлексія. Технологія „Мікрофон” та прийом „Незакінчені речення”.


На прикладі поданої нижче виховної години можна розробити будь-яку іншу, адаптуючи тематичне співвідношення.

Зразок виховної години у початковій школі:

Тема: „Вихованість”
Очікувані результати.
Після цього заняття учні зможуть:
•    визначати, у яких випадках людину можна назвати вихованою;
•    аналізувати життєві ситуації та робити із них висновки;
•    дотримуватися певних правил доброчинної поведінки.
Обладнання: імпровізований мікрофон; кафедра (трибуна, зовнішня коробка телевізора без екрану); аркуші паперу для індивідуальної та колективної роботи; бейджики із написами „промовник” („оратор”, „речник”, „доповідач”), „секретар”, „спікер” („головуючий”, „керівник”), „посередник”, „журналіст”, „критик”, „адвокат”, „депутат”, „науковець”, „філософ”, „експерт”; таблички із іменами учнів та назвами їхніх посад; мовленнєві опори, написані на окремих великих аркушах, щоб можна було прикріпити біля дошки, або ж на картках, окремо у кожного учня: „Я думаю...”, „На мій погляд...”, „Я вважаю...”, „На мою думку...”, „Я гадаю...”, „Я зрозумів, що...”, „Я прийшов до висновку про те, що...”, „Ми обговорили і записали так...”, „Ми вирішили записати так...”; плакати із написами „Так”, „Ні”, „Не знаю”, які прикріплені у різних кутках класу; картка із переліком ролей для виконання у малих групах (для кожної групи окремо).
Примітка: перелік обладнання подається у сумарній кількості. Вчитель добирає обладнання відповідно до запланованого ходу заняття.

Хід заняття
І. Мотивація.
1. Вступне слово вчителя:
– Сьогодні, йдучи на роботу, почула, як свого сина мама випроводжала до школи такими словами „Будь вихованим!”
2. Прийом „Незакінчені речення”:
– За 20 сек. продовжте, будь ласка, речення, що написане на дошці: „Вихованою можна назвати людину, яка...”
Варіанти учнівських відповідей: „... завжди вітається”, „... не обдурює інших”, „... ділиться усім”, „... не б’ється” і т. п.
ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів виховної години (написано на дошці):
– Отож, сьогодні тема нашої заняття: „Вихованість”. Подумайте півхвилини і продовжте речення, записане на дошці: „Від сьогоднішнього заняття я очікую...”
Варіанти учнівських відповідей: „...з’ясувати, у яких випадках людину можна назвати вихованою; ... чи можна вважати людину вихованою чи (не вихованою) лише за один окремий вчинок”.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
Словникова робота. Тлумачення слова „вихований”, користуючись словниками.
Примітка: якщо у наявності доступна кількість тлумачних словників, то учні самостійно з’ясовують значення слова, якщо ні, то вчитель записує тлумачення слова на дошці.
ІV. Читання та первинний аналіз змісту виховної розповіді.
1. Читання розповіді. Завдання:
– Прослухайте історію про хлопчика Юрчика та скажіть: чи можна назвати його у цій ситуації вихованим?
Апельсин
Вулицею йшла бабуся. Апельсини в сумці несла. Ішла – несла. Ішла – несла. І раптом... спіткнулася і апельсини розсипалися...
Добре, що саме восьмирічний хлопчик Юрчик нагодився: підтримав бабусю, допоміг зібрати з апельсини. Звісно ж, гостинець за це одержав – жовтогарячий духмяний фрукт. Аж слинка в Юрчика потекла. Тільки зайшов за ріг, а тут товариш його Кеша біжить.
– Ого, – отакенський великий апельсин! Може, почастуєш?
– Почастую, – охоче відповів Юрчик, – але не тебе, а свою сестричку.
– Молодець, Юро! – похвалив його Кеша і побіг собі далі.
З’їв Юрчик апельсин...
Додому прийшов – похвалився, як бабусю підтримав, як апельсин за те одержав.
– А де ж той апельсин? – запитала шестирічна сестричка Юлечка.
– Апельсин? З другом Кешею поділився. Йому половина і мені половина. Як у пісні співається. – відповів Юрчик.
– Молодець, Юро! – похвалила його сестричка і від радості навіть у долоньки заплескала.
„Ще б пак не молодець, – подумав про себе Юрчик, – як ловко викрутився!”
Та весело йому не стало. Швидше нуднувато: і апельсин був завеликий, і ще щось „гризло”...
За Валерієм Левановським
2. Репродуктивні запитання для первинного обговорення змісту розповіді (вибрати із переліку):
– Чи зрозуміла вам пригода, про яку я розповіла? Що трапилося із бабусею? Як допоміг їй Юрчик? Про що Кеша попросив Юрчика? Що відповів Юрчик другові? Про що хлопчик розповів сестричці Юлечці? Що найбільше зацікавило Юлечку? Що Юрчик відповів сестричці? Що відчув Юра після розмови із сестричкою?
Примітка: знаючи загальний рівень знань, умінь та навичок учнів свого класу, вчитель може не ставити за змістом розповіді запитань репродуктивного характеру.
V. Інтерактивні вправи за змістом виховного оповідання.
І частина.
Примітка: далі подаються різні варіанти ходу першої частини. На практиці потрібно обрати будь-який лише один із варіантів.
Варіант І. „Один – два – чотири – усі разом” (технологія кооперативного навчання).
1. Завдання учням:
– За 2 хв. продумайте та індивідуально, не заглядаючи на аркуші паперу до сусіда, письмово дайте відповідь на запитання, написане на дошці: „Хлопчик Юрчик не вихований, адже ...” та „Хлопчик Юрчик вихований, бо ...”. Дописуєте лише один приклад до кожного речення.
Примітка: у першому класі учні продовжують одне із речень і не записують його.
2. Об’єднання учнів у пари. Завдання:
– За 2 хв. обговоріть один з одним свої варіанти відповіді. Ви обов’язково маєте дійти згоди у процесі обговорення і залишити по одному (спільному на двох) продовженню кожного речення.
3. Об’єднання учнів у четвірки. Завдання:
– Обговоріть (за 2 хв.) свої продовження речень. Ви знову обов’язково маєте дійти згоди у процесі обговорення і залишити по одному (спільному на чотирьох) варіанту відповіді.
4. Залежно від кількості учнів у класі можна об’єднати четвірки у більші групи або ж одразу перейти до колективного обговорення. Завдання для колективного обговорення:
– Кожна четвірка (більша група) обирає „речника” („промовника”, „оратора”), який повідомить спільну думку групи, та ”секретаря”, який запише обране продовження речення на дошці. Усно аргументуйте свої записи.
Варіанти учнівських відповідей: „Хлопчик Юрчик не вихований, адже набрехав другові... не поділився із сестричкою...” та „Хлопчик Юрчик вихований, бо допоміг бабусі... йому стало совісно...”.
5. Рефлексія. Запитання:
– Що вам найбільше сподобалося у цій вправі? Чому?
– Хто не погоджується із записами, зробленими на дошці?
Варіант ІІ. Карусель (варіант кооперативного навчання).
Примітка: виконується лише у тих класах, де можна меблі поставити колом, або ж учні можуть вільно рухатися по периметру традиційно поставлених парт.
1. Підготовка класної кімнати до роботи: розставляння стільців для учнів у два кола. Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташуються спиною до центру, а в зовнішньому – обличчям, тобто кожен сидітиме напроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе.
– За 2 хв. продумайте та індивідуально, не заглядаючи на аркуші паперу до сусіда, письмово дайте відповідь:
•    ті, що сидять у внутрішньому колі, на запитання, написане на дошці: „Хлопчик Юрчик не вихований, адже ...”;
•    ті, що сидять у внутрішньому колі – „Хлопчик Юрчик вихований, бо ...”.
– Дописуєте лише один приклад до кожного речення. Якщо дозволить час, то аргументуйте свої записи.
2. Обмін думками учнів у перших парах. Запис на аркушах усього, що сказала „протилежна сторона”.
3. За сигналом учителя всі учні пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи те саме завдання, але уже із додатковими коментарями (аргументами).
4. Рефлексія:
– Що вам найбільше сподобалося у цій вправі? Чому?
– Вам довелося відстоювати ту думку, яку я запропонувала. Хто не погоджувався із даними твердженнями? Чому?
Варіант ІІІ. Робота у малих групах (технологія кооперативного навчання).
1. Об’єднання учнів у групи (від трьох до п’яти учнів у кожній).
Примітка: у процесі такого об’єднання не намагатися силоміць згрупувати учнів на сильні та слабкі групи, навісити будь-які „ярлики”.
2. Повідомлення (нагадування) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою, маючи бейджики із відповідними написами:
◦ Спікер, головуючий (керівник групи):
–    зачитує завдання групі;
–    організовує порядок виконання;
–    пропонує учасникам групи висловитися по черзі;
–    заохочує групу до роботи;
–    підбиває підсумки роботи;
–    визначає доповідача.
◦ Секретар:
–    веде записи результатів роботи групи;
–    запис веде коротко і розбірливо;
–    як член групи, повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.
◦ Посередник:
–    стежить за часом;
–    заохочує групу до роботи.
◦ Доповідач:
–    чітко висловлює думку групи;
–    доповідає про результати роботи групи.
3. Завдання групам:
– За 2 хв. продумайте та письмово дайте відповідь на запитання, написані на дошці: „Хлопчик Юрчик не вихований, адже ...”, „Хлопчик Юрчик вихований, бо ...”. Дописуєте лише два приклади до кожного речення. Аргументуйте свої записи.
Примітка: завдання можна по одному розподілити між групами на встановлення протилежних думок. Вчитель стежить за часом, рівноправністю і рівнозначністю роботи кожного члена групи, пропонує допомогу.
4. Слухання результатів обговорення.
5. Рефлексія:
– Чи сподобалось вам працювати у групах?
– Чого ви навчилися?
Варіант ІV. Технології ситуативного моделювання.
Варіант ІV. 1. Розігрування ситуації за ролями („Рольова гра”, „Програвання сценки”, „Драматизація”).
1. Спільно з учнями визначення кількості учасників (Юрчик, бабуся, Кеша, Юлечка, ведучий, спостерігачі-експерти).
Примітка: у відповідності із кількістю учнів класу можна зробити кілька таких груп.
2. Обдумування учнями своїх ролей.
Примітка: можливо, діти захочуть змінити хід подій і творчо розігруватимуть ситуацію. За таких обставин учитель повинен діяти виважено, не пригнічуючи учнівське прагнення до творчості та правильності вирішення проблем.
3. Тренування у групах.
4. Інсценування групами ситуації „Апельсин”.
5. Висловлення думок спостерігачів-експертів.
6. Рефлексія:
– Як ви себе почували у тій чи іншій ролі?
– Що сподобалося вам під час гри, а що – ні?
– Яку іншу лінію поведінки можна було б вибрати?
– Яким чином це розігрування вплине на ваші подальші дії у житті?
Варіант ІV. 2. „Громадські слухання”.
Громадські слухання проводяться органами законодавчої влади (такими, як Верховна Рада, різні комісії державного рівня, міські ради) для того, щоб з’ясувати суспільну думку.
1. Підготовка у передній частині класної кімнати столу для учнів-„законодавців”, столу для секретаря і столу чи кафедри (мікрофона, трибуни, зовнішньої коробки телевізора без екрану) для доповідачів.
2. Підготовка окремої таблички із іменами учнів та назвами їхніх посад, щоб розставити на столах.
3. Пояснення ролей:
◦ Законодавці, які будуть проводити слухання, оголошувати виступи доповідачів і приймати рішення. Один із законодавців обирається головою. За бажанням учнів „головуючого” може у певних випадках замінити „журналіст”, який у формі інтерв’ю надаватиме слово доповідачам.
◦ Групи з особливим інтересами (кілька груп по 2-5 осіб), які будуть викладати свою точку зору. Кожна група вибере свого представника-доповідача. Можна створити окремі групи „депутатів”, „журналістів”, „науковців”, „філософів”, „експертів”, „критиків”, „адвокатів” і т. п.
◦ „Секретар”, який записуватиме пропозиції, рішення груп. За бажанням учнів „секретаря” зможе замінити „журналіст”.
◦ Відповідальний за часовий регламент, який стежитиме за дотриманням часових параметрів виступів.
4. Пояснення порядку організації громадських слухань (можна роздати учням їхні обов’язки, написані на папері):
–    головуючий відкриватиме слухання, повідомлятиме завдання громадських слухань, порядок виступів та їх регламент (не більше 1 хв.);
–    оголошений доповідач викладатиме свою позицію протягом встановленого часу і відповідатиме на запитання присутніх;
–    члени групи можуть допомагати доповідачу.
5. Роздати кожному учневі картки-мовленнєві опори:
Опорні картки для розвитку зв’язного мовлення
Депутат
Депутат ... від фракції (партії)...
Шановні (вельмишановні, поважні) панове (присутні)...
Сьогодні ми будемо розглядати дуже важливе питання...
Отож, щоб вирішити це питання  (проблему) на державному рівні, нам вкрай (терміново) потрібно (необхідно)...
За браком часу закінчую свій виступ... (У мене все).
Дякую за увагу.
Філософ, науковець, експерт
Доброго дня, шановні (вельмишановні, високоповажні)... присутні (гості, колеги)...
Сьогодні ми з Вами будемо обговорювати питання (проблему)...
Ми знаємо, що...
Головна проблема полягає у тому, що...
Отже (отож)...
Ви слухали...
Журналіст
Шановні глядачі! Сьогодні ми ведемо розмову з ...
Скажіть (розкажіть; поділіться з нами; висловіть свою думку з приводу), будь ласка,...
Щиро дякуємо за розмову! До нових зустрічей.
Інтерв’ю підготував журналіст... для телекомпанії...
Критик
Я – критик...
Я критикую... тому, що...
Вважаю, що так чинити не можна, адже..
Він повівся неправильно, бо...
Я осуджую його за...
Так робити соромно через те, що...
Адвокат
Я – адвокат...
Я захищаю... тому, що...
Вважаю, що він просто помилився, адже...
Він повівся неправильно через те, що...
Зрозумійте його, бо...
Його можна пробачити, бо...
6. Пояснення завдання громадського слухання:
– За 2 хв. продумайте та письмово дайте відповідь на запитання, написані на дошці: „Хлопчик Юрчик не вихований, адже ...”, „Хлопчик Юрчик вихований, бо ...”. Дописуєте лише два приклади до кожного речення. Усно аргументуйте свої записи.
7. Підготовка учнів до громадських слухань.
8. Громадські слухання.
9. Оголошення рішення групою „законодавців”.
10. Рефлексія:
– Чи сподобалася вам ця вправа? Чим саме?
– Які висновки ви для себе зробили?
ІІ частина. Метод „Займи позицію”.
1. Завдання:
– Дайте відповідь на запитання, яке написане на дошці: „Ви особисто вважаєте хлопчика Юрчика вихованим?” Якщо так, станьте у класі біля плаката із написом „Так”, далі, відповідно, біля плакатів „Ні”, „Не знаю”.
2. Підготовка учнів (самостійно або у групі) до обґрунтування своєї позиції, чому саме її вони обрали та пояснення (індивідуально чи представниками кожної групи), використовуючи мовленнєві опори для побудови аргументів.
3. Вислуховування позицій та аргументів інших.
Варіанти учнівських відповідей: „Хлопчик Юрчик вихований, адже бабусі допоміг, із сестричкою хотів поділитися, просто не втримався, маючи у руках апельсина. Це така спокуса для дитини! Потім його „гризла” совість”; „Хлопчик Юрчик не вихований, бо не поділився ні з другом, ні із сестричкою, набрехав”; „Не знаю чи вихований хлопчик Юрчик тому, що він одночасно робив і виховані, і невиховані вчинки”.
4. Якщо після обговорення цього питання хтось із учнів змінить свою позицію, треба йому запропонувати стати біля відповідного плаката та пояснити, чому змінилася думка.
5. Рефлексія.
– Чим сподобалася вам ця вправа?
– Чому ми не продовжували на занятті лише речення „Хлопчик Юрчик не вихований... „? Чому говорили про вихованість Юрчика?
Варіанти учнівських відповідей: „... осудити легше, ніж захистити; ... кожна людина може помилитися; ... не можна людину вважати не вихованою лише за один вчинок”.
VІ. Рефлексія. Технологія „Мікрофон” та прийом „Незакінчені речення”.
– Продовжте речення, записані на дошці: „Сьогодні на занятті я зрозумів...”, „Людину можна назвати вихованою, якщо вона...”

Список використаних джерел
1.    Інтерактивні технології навчання/ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко, Г.І.Коберник та ін. – К.: Наук. світ, 2004. – 85 с.
2.    Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання: Метод. посіб./ А.Панченко, О.Пометун, Т.Ремех. – К.: А.П.Н., 2003. – 72 с.
3.    Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб./ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред. О.І.Пометун. – К.: Вид-во А.С.К., 2004. – 192 с.
Категорія: Загальні положення | Додав: admin
Переглядів: 10919 | Загрузок: 0 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 4.9/9 |
Всього коментарів: 2
2  
Дуже цікаво . дякую!

1  
cy цікаво dy

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Стеценко Н.М. © 2017
Сайт управляється системою uCoz