Четвер, 28.03.2024
Педагогіка
Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
[ Нові повідомлення · Учасники · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчання » Творчі роботи студентів » Порівняльна характеристика (Обговорення)
Порівняльна характеристика
tanya_bondДата: Четвер, 27.12.2012, 17:13 | Повідомлення # 1
Сержант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 39
Репутація: 1
Статус: Offline
У цій темі йде обговорення поглядів А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського на мету та завдання виховання
 
kolodna-13fmfДата: Четвер, 27.12.2012, 18:53 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОГЛЯДІВ А.С.МАКАРЕКА ТА
В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО НА ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В КОЛЕКТИВІ
Які ж саме розбіжності були у поглядах А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського на
виховання особистості у колективі і чим вони зумовлені? Відповіді на ці питання мають
суттєве значення для педагогічної теорії та практики. „Говорити про погляди
Сухомлинського на колектив, – слушно зауважує С.Соловейчик, – означає говорити про
ставлення Сухомлинського до Макаренка”.
Одна із найістотніших розбіжностей полягає в тому, що Антон Семенович
розглядав колектив як основний засіб, умову і мету виховання: „Найголовнішою формою
виховної роботи, – писав він, – я вважаю колектив”. В.О.Сухомлинський, не заперечуючи
важливої ролі колективу, все ж наголошував, що це лише один із можливих засобів
виховного впливу на особистість.
Варто відзначити і різні погляди обох педагогів на шляхи формування колективу.
„Я не вважаю, – писав А.С.Макаренко, – що потрібно виховувати окрему людину, явважаю, що потрібно виховувати цілий колектив. Це єдиний шлях правильного
виховання. Я сам став учителем з сімнадцяти років, і сам довго вважав, що найкращим
буде організувати учня, виховати його, виховати другого, третього, десятого і коли всі
будуть виховані, то буде хороший колектив. А потім дійшов до висновку, що потрібно
іноді не розмовляти з окремим учнем, а побудувати такі форми, щоб кожен перебував в
загальному русі”.
В.О.Сухомлинський, навпаки, формування колективу радив починати з
індивідуальної роботи, тобто йти від особистості до колективу: „...виховання колективу –
це тонка, філігранна робота вихователя з кожною особистістю, ласкавий, людяний доторк
до кожного серця, і тонка підготовка кожної особистості до життя в колективі”.
Особливу увагу він приділяв „парній” педагогіці („духовному співробітництву”),
індивідуальним бесідам, задушевним розмовам, особистому прикладу вихователя: „Хай у
нас буде більше майстрів індивідуального впливу на дитину, справжніх педагогів, які б
розуміли, відчували, де кінчається та сфера духовного світу особистості, яку можна
робити предметом обговорення колективу”.
У структурі колективу, за А.С.Макаренком, важливим є зовнішня реалізація
вихованців, налагодження стосунків взаємної вимогливості та відповідальності. Василь Олександрович, навпаки, виходив з
того, що „колектив – це не якась маса, а насамперед, духовна організація життя, шлях до
якої дуже складний. "Там, де немає виховання духовної
єдності, ніякими хитромудрими організаційними залежностями, ніяким підпорядкуванням
і керівництвом неможливо відшкодувати убогості виховання”.
Так склалося, що в закладах, якими керував Антон Семенович, колективна праця
здебільшого була продуктивною, причому заснованою на принципах самоврядування:
забезпечення колонії продуктами, вирощування зернових, робота на заводі в т.ін. Вона й
була покладена в основу організації колективу. У школі В.О.Сухомлинського основною
працею дітей було навчання. За своєю сутністю воно має індивідуальний характер.
Зробити навчання колективною працею дуже важко. Тож Василь Олександрович
переносить акцент колективної взаємодіє на духовне життя класу, школи.Я вважаю, що багате ідейно повноцінне людське спілкування можливе
в колективі тільки тоді, коли в роки отроцтва людина замислюється над питаннями: в
чому сенс життя? Для чого живу на світі? У чому суть добра і зла?”. Ось ці хвилювання,
турботи, питання й несуть підлітки, юнаки, дівчата в колектив, сподіваючись знайти
новий подих свіжого вітру для багатьох своїх роздумів. Щоб ваші вихованці в колективі
порушили саме ці питання, розкрили свою душу, неприпустимі „заорганізованість”,
„запланованість”, інакше кажучи, формалізм, штучність, намагання влізти в душу дитини,
спонукати її , щоб вона на людях відкрила те, що їй дороге й рідне”.
В.О.Сухомлинський дотримувався тієї позиції, що там, де немає емоційної
самооцінки, виникає пореба в екстрених, „надзвичайних”, репресивних засобам впливу, а
де моральна дисципліна ґрунтується на страхові, там немає ні колективу, ні справжньої
сили волі, ні самодисципліни. „Страх – це мотузка, якими зв’язують не тільки волю, але й
мислення дитини”.
ca


Повідомлення відредагував kolodna-13fmf - П'ятниця, 28.12.2012, 12:23
 
Форум » Навчання » Творчі роботи студентів » Порівняльна характеристика (Обговорення)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • admin
  • savradim
  • Провідник
  • red
  • galanet
  • zagadkova_dysha_liruka
  • lena
  • MASK
  • Vladyka
  • Tiagai_Ivan
  • Сьогодні на форумі були:
    Copyright Стеценко Н.М. © 2024
    Сайт управляється системою uCoz