Середа, 20.09.2017
Педагогіка
Шановні форумчани! Просимо створювати інформативні та змістовні повідомлення. Кожне повідомлення, яке не відповідає тематиці, містить лише смайл або два-три слова, розцінюється як флуд (пустослів'я) і підлягає видаленню. Недотримання цих правил і правил форуму та ігнорування зауважень адміністрації може призвести до бану, який передбачає заборону учаснику спілкуватись на форумі.
[ Нові повідомлення · Учасники · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 3«123»
Форум » Навчання » Творчі роботи студентів » Твір-роздум
Твір-роздум
bluetooth176Дата: Неділя, 11.12.2011, 15:05 | Повідомлення # 16
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 24
Репутація: 0
Статус: Offline
Мій улюблений вчитель


Із тисячі професій на землі,
Які вже є,
Яких ще будуть вчити,
Є головна – як вищий, сущий хліб,
І назва цій професії – учитель.


На мою думку, професія вчителя – дуже важка і відповідальна. Адже вчитель, як лікар, не може припускатися помилок, бо в його руках – душі його учнів. За роки шкільного життя найкращими вчителями для мене стали всі, але я хочу відзначити свою першу вчительку Рибальченко Валентину Іванівну, яка стала для мене другою мамою. Це вона навчила мене писати і читати. Завдяки їй я навчився пізнавати життя. На уроках, з Валентиною Іванівною, нам було цікаво, ми завжди дізнавались щось нове. Саме вона вражала нас емоційністю, інтересом та ентузіазмом. Жодного разу вона не підвищила на нас голос. Добра, справедлива, уважна – такою я бачу свою першу вчительку. Валентина Іванівна терпляче пояснювала все, що нам, допитливим чомучкам, не зрозуміло. Тому, завдяки Валентині Іванівні, в мене не було жодних сумнівів щодо обрання професії. І ось, в переддень новорічних свят, ми зустрінемось з однокласниками і завітаємо до неї, та згадаємо роки, які ми провели в школі. Адже це були неповторні, чудові та незабутні роки.
Закінчити твір-роздум хочу словами Василя Сухомлинського, які притаманні саме їй, улюбленій для мене - Валентині Іванівні: «Учитель готується до хорошого уроку все життя. Така духовна й філософська основа професії і технології нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла».

Підготував:
Студент 12 групи ФМФ
Підгорний Олександр


Повідомлення відредагував bluetooth176 - Неділя, 11.12.2011, 15:08
 
petruk31Дата: Неділя, 11.12.2011, 23:13 | Повідомлення # 17
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Offline
Мій улюблений учитель

Я, простий студент, який сумує за шкільними роками . В мене залишились по школі багато добрих спогадів, які завжди викликають посмішку на моїх вустах. Хорошими їх зробила учитель хімії та біології Нестерівської ЗОШ – Демидова Ольга Леонідівна. Вона привила мені любов до точних і природничих наук, зробила з мене розумну особистість.
Ольга Леонідівна постає в моїх очах як гарний наставник, порадник і мудра людина. Вона чи не єдиний в нашій школі вчитель, який повністю віддавався і віддається праці педагога. В своїй роботі вміло і доцільно використовує різні методи та прийоми викладання. Коли пояснює новий матеріал, то всі замовкають і з цікавістю прислухаються до кожного її слова, спостерігають за кожним її жестом. Пояснюючи новий матеріал вона робить так, що учень забуває про все позаурочне і повністю вливається в процес навчання. Найбільше мені запам’яталися цікаві досліди по хімії, лабораторні роботи з біології, навчальні ігри та вікторини в позаурочний час.
Моя улюблена вчителька завжди готова допомогти в різних питаннях . Вона завжди готова пожертвувати своїм і так коротким вільним часом, задля допомоги невстигаючим . Вчителі і учні не можуть прожити ні дня, щоб не звернутися до неї за допомогою, або порадою.
Вона є також дуже творчою особистістю . Про це свідчить її постійна участь у різних позашкільних заходах , а в нас це, я запевняю, є частим явищем . В школі завжди проводяться різні конкурси, концерти, театралізовані вистави, новорічні КВК. Тут Ольга Леонідівна - і художній керівник, і режисер, і звукооператор, і костюмер. Допоможе підібрати жарти, скласти сценку, віднайти фонограму, придумати і виготовити костюми, не дивлячись хто в якому класі навчається і до якої команди відноситься. А нам, випускникам 20 11 року, вона надала неоціненну допомогу в підготовці до Випускного вечора. Її вклад став неоціненною пам’яттю для кожного з нас .
Я часто навідуюсь до своєї школи заради зустрічі з нею. Вона дуже освітчена людина і з нею завжди приємно поговорити, розмова буде підтримана на різні теми. Ольга Леонідівна дуже добра і безкорислива. Вона завжди готова поділитися своїми ідеями, надбаннями, порадами.
Як жінка вона дуже приваблива, найкрасивіша з усього вчительського колективу - маленька, тендітна, ніби ангел, який зійшов з небес. Встигає за розвитком часу, вміло використовує сучасні технології в учительській праці й повсякденному житті. Вона змогла б запросто влитися між сучасну молодь, а ті, хто з нею не знайомий, цього не замітили б і прийняли б за свою ровесницю.
Після закінчення школи моя улюблена вчителька стала моїм кращим другом до якого я іду за порадою, або спішу поділитися своїми успіхами. Вона є яскравим спогадом моїх шкільних років .
Виконав :
Рудь Петро 14 група ФМФ


ФМФ 4 група

Повідомлення відредагував petruk31 - Неділя, 11.12.2011, 23:14
 
vanokДата: Середа, 14.12.2011, 18:22 | Повідомлення # 18
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 26
Репутація: 3
Статус: Offline
Учитель завжди учень.

Усім нам відомий такий вислів - "Він живи, вік учись". Кожна людина все своє життя чомусь навчається, кожного дня пізнає для себе новизну, якщо припускається помилок, то на своїх же помилках учиться. Навчання - невід'ємна складова нашого життя.
Якщо річ іде про педагога, то тут і сумнівів не може бути. Він усе своє життя має вчитись. Зважаючи на те, як стрімко розвиваються новітні технології, їх стрімке впровадження в освітню галузь, училелям доводиться постійно проходити різні курси та перепідготовки для підвищення власної кваліфікації. Звичайно це необхідно кожному учителю, адже він тоді зможе на доступному рівні викладати навчальний матеріал з допомогою новітнього обладнання. Нерідко в школах можна побачити учителів які викладають "за дідівськими методами". На даний час, коли в світі панують інноваційні технології, компютеризуються навчальні заклади і процеси навчання, такі методи не є актуальними і практичними. Потрібно надати зелене світло молоді, підростаючому поколінню, майбутнім педагогам, якими через 5 років станемо ми. Молодь принесе щось нове в галузь навчання: нові методи, принципи, ідеологічні норми... Кожен складе про себе певне враження і у дітей створяться в уяві нові ідеали улюбленого вчителя. Однак непотрібно забувати, що наука не стоїть на місці, а стрімко рухається в перед. Тому і нам доведеться навчатись для покращення умінь і навичок навчання учнів...
На завершення хочу сказати, що будь-яка галузь знань потребує поповнення новим матеріалом. Ми як посудина у яку наливаються знання, дещо забувається, а дещо осідає на дно... Щоб знання ніколи не закінчувались, на слід їх постійно поповнювати новим і свіжим матеріалом...
Від навчання дурнішим не станеш, від цього ніякої шкоди немає. Так що хто багато вчить, той усе знає і інших навчить.


Студент 12 групи ФМФ
Солодкий Іван


Повідомлення відредагував vanok - Середа, 14.12.2011, 18:28
 
lantuhkolyaДата: Середа, 14.12.2011, 18:52 | Повідомлення # 19
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 16
Репутація: 0
Статус: Offline
Улюблена вчителька

Моя найулюбленіша вчителька – це вчителька української мови та мій класний керівник. Вона найкраща у всіх розуміннях цього слова. Її звуть Андрущенко Людмила Іванівна. Вона завжди готова допомогти будь-кому і в будь-яку хвилину. Людмила Іванівна доброзичлива та чуйна людина. Вона знаходить підхід до кожної дитини індивідуально. Хоча це на мою думку не дуже просто. Тому, що у кожної дитини свій характер і свої погляди. Я вважаю, що Людмила Іванівна унікальна людина, мудрий педагог. Їй вдалося зазирнути у кожну душу вселити в неї добро, віру в себе, впевненість, щирість, вірність і почуття відповідальності. Протягом багатьох років вона любила нас, як власних дітей, проводила з нами безліч часу. Проте не все було в нашому житті ідеальним. Були суперечки іноді нерозуміння з нашого боку, часто ми своїми вчинками примушували її піднімати голос. Було соромно за себе і за друзів. Ми ніколи не хотіли образити її, але чомусь так виходило. Кожен з нас шкодував, дорікав собі, але Людмила Іванівна все пробачала, бо любила… Ми всі стали для неї дорогими, рідними і улюбленими, а вона для нас найкращою вчителькою. Ми завдячуємо їй своїми знаннями, успіхами та надбаннями адже саме вона вивела нас в люди. Я розумію як багато вона зробила для мене і моїх однокласників і скільки вона значила для кожного з нас. Я хочу щоб Людмила Іванівна знала, що саме вона є для нас найдорожчою, ми її дуже любимо, і ніколи не забудемо!!! Адже саме завдяки їй ми виросли розумними, мужніми, добрими і гарними.

Виконав: Лантух Микола
11 група ФМФ


Повідомлення відредагував lantuhkolya - Середа, 14.12.2011, 18:55
 
caskarrraДата: Середа, 14.12.2011, 19:10 | Повідомлення # 20
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 34
Репутація: -1
Статус: Offline
У слові – вчитель – все життя і мрії,
Політ душі і веселковий цвіт.
Найкращі помисли, свята любов, надії,
І вчитель сам – це неповторний світ.
Н . Красоткіна


Учителі – одні з найважливіших людей. Вони показують і допомагають подолати початок важкого життєвого шляху. Школа закладає необхідні для нас знання. Багато школярів вибирають свою майбутню професію завдяки вчителю-предметнику.
Передусім, це люди, що дають нам знання. Ними не обов’язково мають бути викладачі школи чи університету, учителями так само є наші батьки. Вони дають знання з самого народження: навчають розмовляти, читати, писати, поводитися в суспільстві. Але перший великий крок у серйозне життя ми робимо в початковій школі, в цьому нам допомагає перший вчитель.
Професія вчителя є однією з найскладніших в наші дні і при цьому далеко не завжди оцінюється належним чином. Усі ми прекрасно знаємо про те, що у вчителів не така вже й висока заробітня плата, що небагато людей зараз вирішують стати вчителями і присвятити себе дітям. Але, на щастя, є ті, кого не лякають умови роботи.
Ідеалом вчителя для мене є Василь Олександрович Сухомлинський. У своїй книзі «Серце віддаю дітям» він показує яким має бути справжній вчитель, як має відноситись до дітей. На мою думку, нам варто багато чому навчитися у видатного педагога.
Мені здається,що кожен вчитель хоче, щоб його учень добився великих успіхів у вивченні його предмета. Це буде кращим подарунком означатиме те , що педагог зумів навчити усьому, що вміє сам.
Але часто учні чинять опір отримувати цінні знання: прогулюють уроки, не виконують домашнє завдання, грублять вчителям і витворяють нестерпні речі, не розуміючи, що вони втрачають і скільки болю завдають вчителю. А їм у свою чергу треба терпіти, розуміти і намагатися виправити за допомогою тільки одного свого засобу – слова. Це вдається далеко не усім і не завжди. Адже так складно іноді стриматися!
У нашому житті було і буде ще багато вчителів . Ми стикалися із хорошими, і з поганими. Але в кожному з них ми були свої плюси. Тільки у порівнянні ми розуміємо, що кожен може працювати вчителем, але далеко не кожен ним є. Адже така робота є саме покликанням. Так само педагог повинен оцінювати і любити усіх своїх учнів не забувати інших. На мій погляд, не педагогічно показувати любов і симпатію тільки улюбленим учням.
Бути вчителем дуже відповідальне завдання. Адже саме від нього ми отримуємо знання, якими користуємося надалі. І ці знання мають бути вірними, глибокими і корисними.

Виконала: студентка 14 групи, ФМФ
Скрипник Світлана


Настоящее одиночество - это когда тебя тянет ответить на письмо спамера...
 
bastaДата: Середа, 14.12.2011, 21:43 | Повідомлення # 21
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 7
Репутація: 0
Статус: Offline
Мій улюблений учитель

Учитель!!! Таке маленьке слово, а як багато у цьому слові значення. Учитель – це мабуть найважливіша професія в світі. Тому що Вчитель виховує із маленьких людей,великих особистостей. Вчитель виховує із своїх учнів дорослих людей ,які обирають собі різноманітні професії. Звідси і випливає що професія Учителя найважливіша. Не було б Учителя,тоді мабуть і не було б таких розумних олігархів чи бізнесменів.
Кожен із нас ще мабуть незабув рідну школу, і навряд чи забуде. І у кожного з нас залишаться назавжди в пам’ять наші вчителі. Довгі роки в школі саме вчителі заміняли нам батьків. Вони нас виховували і навчали.
У кожного учня,в школі, була найкраща вчителька або вчитель. Для мене найкращим Учителем був наш вчитель географії Захарчук Володимир Ількович. Саме він із нас малих і невихованих,зробив справжніх людей. Він виховав нас культурними і добрими людьми.
Володимире Ільковичу,ви наш класний керівник,спасибі вам за те що ви відносились до нас як до рідних дітей. Спасибі хочу ще сказати за вашу добру науку і побажання на нашому випускному вечері!!!
Студент 14 групи ФМФ
Нагорняк Євгеній Федорович


Повідомлення відредагував basta - Середа, 14.12.2011, 21:46
 
serДата: Середа, 14.12.2011, 22:43 | Повідомлення # 22
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Хто ти є у світі цьому?
Вчитель, чи то так, дитя?
Віриш ти бажанню свому,
Вчить людей до забуття?

Віддавать себе усього
Лише дітям-школярам,
Подарить пів серця свого…
Ви повірте, я віддам!

Подарую я їм щастя:
Вчитись, мріяти, рости!
Може хтось і в путі здастя,
Я зумію шлях пройти!

Педагогом стану гарним,
Цю професію люблю!
І не буде труд мій марним,
Щиро-щиро говорю!

Виконав:
студент 13 групи ФМФ
Печенюк Сергій
 
GalinkaaaaДата: Четвер, 15.12.2011, 16:43 | Повідомлення # 23
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Мій улюблений учитель

В кожного в житті є такі люди, завдяки яким ми починаємо змінюватися, рости морально, які змушують нас розвиватися, удосконалюватися, які вкладають у нас частинку власної душі, бажаючи, щоб вона розрослася і зміцнилася, а згодом переродилася у гідну особистість. Ці люди є нашими духовними наставниками, що бажають вказати нам правильний шлях. Таких людей дуже мало...У суспільстві їх називають вчителями, але не всі педагоги заслуговують носити це високе звання. На мою думку, вчитель, це не лише той, що намагається подати інформацію з певної галузі знань. Вчитель -- це дехто вищий, важливіший.
Мені пощастило зустріти у своєму житті людину, яка змусила задуматися над значенням слова "вчитель". Я зрозуміла, що не всі працівники школи гідні так називатися.
Одного дня я помітила у коридорі високого хлопця із блакитними очима. Ми зразу зрозуміли, що то був студент-практикант. Його видав одяг. На ньому були класичні штани, біленька сорочка і жилетка, а в руці він тримав папку для документів. Тоді й подумати ніхто не міг, що цей хлопець стане найпопулярнішим учителем у школі та футболістом у селі, що всі дівчата будуть у нього закохані, а хлопці рівнятимуться.
Ніколи не забуду уроки фізики. Можливо саме завдяки йому вона так мені припала до душі. Усі явища Віктор Володимирович пояснював на прикладах із життя. Він мав чудове почуття гумору, тому усі дуже сміялися, коли нас порівнювали, на приклад, з позитивно й негативно зарядженими атомами .
Хоч вчитель викладав фізику, але також він обожнював футбол. Ця гра стала настільки популярною, що на тренування ми ходили всією школою.
Можливо саме його юність вплинула на ставлення Віктора Володимировича до школярів. До всіх він звертався на "Ви". Він дуже нас поважав, і ми намагалися відповідати йому взаємність. Я завжди згадую свого улюбленого вчителя, як дуже добру, щиру, оптимістичну і дружелюбну людину. Він спілкувався з нами на рівних, завжди міг прийти на допомогу і підтримати, він навчав нас не тільки фізичних, а й життєвих законів.
Минулого року він, на жаль, пішов зі школи і присвятив себе футболу. Але все-рівно хоч раз в тиждень відвідує рідну школу. Хто зна, може ми колись почуємо про Віктора Сироту не тільки як про гарного вчителя, але й як про відмінного футболіста.)


123GA
 
folhaДата: П'ятниця, 16.12.2011, 00:11 | Повідомлення # 24
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 18
Репутація: 0
Статус: Offline
Мій ідеал учителя

Учитель…Ще з дитинства я намагалась зрозуміти, що це за людина і яка її роль в нашому житті. Дуже часто рідні розповідали мені про це,але я вирішила,що повинна сама побачити цю Людину на свої очі і пішла до першого класу. Там мене та моїх нових,а зараз найкращих друзів зустріла чарівна Коваль Любов Іванівна. Це людина,яка назавжди залишила свій слід у моєму житті. Вона дійсно була для мене другою мамою,кращим товаришем. Не від кожного учителя можна було відчути ту енергію яку вона передавала,вона зачаровувала своїми розповідями,її посмішка завжди осліплювала,поганий настрій ніколи не відбивався на її обличчі.
На даний час,коли я вже студентка,часто блукаю в спогадах,мрію хоч на хвилинку повернутися в той клас,до тієї першої вчительки. Це дійсно вона прикріпила мені любов до всього,що мене оточує,навчила поважати будь-який труд. Я з впевненістю говорю,що Коваль Любов Іванівна,це вчитель від Бога і вона заслуговує на пошану й подяку. І можливо вона надихнула мене обрати професію вчителя. Тож я завдячую їй у всьому.
Мартинюк Ірина-14 група
 
vikasv2012Дата: П'ятниця, 16.12.2011, 00:52 | Повідомлення # 25
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 50
Репутація: 0
Статус: Offline
Мій улюблений учитель

Учитель. Що може бути краще? Адже любити дітей, віддавати їм усього себе, навчати їх – це найблагородніша справа на Землі. Є такий вислів: «Учитель від Бога». Це значить, що це учитель не за професією, а за покликом. От і в моїй школі дійсно, не побоюсь цього слова, працюють учителі від Бога. Вони усю душу віддають дітям, завжди готові прийти на допомогу і дати цінну пораду, з якою б проблемою я до них не звернулася.
Особливо мені подобається наша вчителька математики Тетяна Володимирівна. Вона завжди знаходила підхід до кожного з нас, відкривала душу кожного учня. На її уроки ми йшли, як на свято. На них ми подорожували у роки Піфагора та Архімеда, ніби жили з ними і знали їх особисто. Нам було цікаво. Усі теореми ми учили не для того, щоб просто отримати гарну оцінку. Ми їх вчили з захопленням тому, що Тетяна Володимирівна, читаючи теорему, ще й розповідала коротку легенду про її створення. На її уроках ми завжди дізнавались щось нове і цікаве.
Саме вона надихнула мене піти навчатися на учителя математики. Я не знаю чи зможу стати хоч в чомусь схожою на неї, але буду намагатись робити так, щоб учні йшли на мої уроки із задоволенням, щоб я була для них прикладом, наставником.
Правду кажуть: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». Якщо будеш з любов’ю і повагою ставитись до дітей, то те ж саме отримаєш від них. Я дуже вдячна своїм учителям і рада, що саме вони навчали мене і наставляли на шлях істинний. Низький їм уклін!

Виконала
студентка 1 курсу 3 групи
Галіцька Алла

Учитель - це покликання

Залишилися шкільні роки позаду. Ми стали авторами книги свого життя. Багато сторінок і томів матиме вона, але найглибшою і найяскравішою буде сторінка присвячена школі і моїм вчителям.
Із часом деякі її рядки зітруться з пам*яті, але про того, хто відкрив нам серця і заклав у них часточку своєї душі, ми не забудемо ніколи…
Учитель… Це той художник, який наповнив сторінку моєї життєвої книги океаном знань. Завдяки старанням і клопіткій праці вчителя ця сторінка набуває неперевершеної краси і досконалості.
Педагог – це той же скульптор. Він не формує нас зовні, не виліплює риси обличчя, він виявив наші здібності і допомагав їм розвиватися.
Завдання вчителя полягає в тому, щоб знайти особливий ключик до серця маленької людини, яка намагається робити свої перші кроки в житті, та завдяки йому розкрити її індивідуальність.
Учителі заклали в мою душу зернята людяності і доброти, взаєморозуміння та допомоги. А тепер, у пошуках долі, я ці зернята сію у благодатну землю, аби проросли вони і зробили мене людиною.
Усе чисте, світле та мудре – від мого учителя.
Педагог – це не просто професія, це – покликання. Я схиляю голову в пошані до Вас, дорогі учителя. Спасибі Вам за світлі посмішки і теплі очі, за любов. Дякую, за те, що дозволили напитися з криниці вашої мудрості.

Виконала
студентка 1 курсу 3 групи
Осінська Анастасія


Святецька Вікторія
 
tguruslanДата: Субота, 17.12.2011, 21:55 | Повідомлення # 26
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 0
Статус: Offline
Мій ідеал учителя

На мою думку вчитель це одна з тих осіб що відіграють найбільшу роль в створенні особистості кожного з нас. Вчитель не тільки дає нам знання, а і бере участь у вихованні.
Для кожної людини ідеал учителя різний але деякі деталі все ж співпадають, такі як його освідченісь, доброта, не злопам’ятність, і ще багато якостей. Діти якщо бачать у своєму вчителеві ідеал вони можуть брати за приклад його поведінку, тож кожен вчитель має знати що він може подавати для когось приклад, а щоб він був хороший то вчитель має бути зразком хороших навичок, поведінки, розуму.
Мій ідеал вчителя це людина що знає свій предмет а не розповідає все з підручника, це та особа яка уміє зацікавити і навчання у якої буде цікавим, це той з ким можна порадитись і отримати гарну пораду від більш досвідченої людини.
Отже вчитель має бути тою людиною що розуміє своїх учнів, йому має подобатися його професія (тому що кажуть що людина досягає тільки в тому успіхів що їй подобається ), любити дітей, поважати їх, та бути в деякій мірі їм другом.

Виконав: студент 11 групи Лопушан Руслан


Повідомлення відредагував tguruslan - Субота, 17.12.2011, 21:59
 
katamaza@Дата: Неділя, 18.12.2011, 18:02 | Повідомлення # 27
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Учитель - професія і творчість

Учитель... Для багатьох це слово пов'язане з незабутніми спогадами про чарівний світ дитинства. Я пригадую, як багато років назад переступила шкільний поріг. І сьогодні з хвилюванням і вдячністю я згадую дорогу для мене людину - першу вчительку Підвисоцьку Світлану Марківну. Це вона прийняла мене з рук батьків маленькою дівчинкою в перший клас. Вона завжди щиро раділа нашим маленьким перемогам і близько до серця сприймала наші проблеми. Усе її тішило: гарно написана стрічка в зошиті, добре вивчений віршик, а пізніше - цікаво написаний твір, правильно розв'язана задача. Світлана Марківна завжди раділа за нас і за це ми її дуже любили. Це людина з багатим духовним світом. Мене завжди вражала її внутрішня красота.
Вона завжди у всьому підтримувала нас і допомагала, виховувала чуйність, людяність, доброту. Який би в неї не був настрій, вона завжди випромінювала спокій і душевне тепло. Ця людина навчила мене перших мудрих істин. Вона говорила про те, що потрібно ставитись до кожного так, як би ти хотів, щоб усі ставилися до тебе. Якщо будеш допомагати іншим, то і тебе завжди підтримають в тяжку хвилину, будеш посміхатися - і люди навколо тебе також посміхнуться і побажають тобі добра та щастя.
Потім з початкової школи ми перейшли на інший ступінь - середню школу. Нас , у свої руки, прийняли вчителі, які ще сім років день у день турбувались про нас, продовжували виховувати, віддавати тепло своєї душі, своїх сердець. Відчуваючи це ми відповідали їм своєю пошаною і любов'ю.
Шкільні вчителі дали мені знання, розширили світогляд і, навіть, допомогли визначити своє місце в житті, адже своєю майбутньою професією я обрала саме професію вчителя. Своїми творчими підходами викладачі завжди зацікавлювали нас.
По закінченні школи ми потрапили в світ дорослого життя. Але і зараз, коли я вже навчаюсь в педагогічному університеті, я підтримую зв'язок з вчителями. Вони продовжують цікавитися моїми подальшими успіхами. І я маю надію, що я гідно пройду обраним життєвим шляхом, хоч яким складним він буде.
Виконала:
Мазур Катя-13 група


Повідомлення відредагував katamaza@ - Неділя, 18.12.2011, 18:03
 
galitskaallaДата: Вівторок, 20.12.2011, 14:50 | Повідомлення # 28
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 24
Репутація: 0
Статус: Offline
Мій улюблений учитель

Учитель. Що може бути краще? Адже любити дітей, віддавати їм усього себе, навчати їх – це найблагородніша справа на Землі. Є такий вислів: «Учитель від Бога». Це значить, що це учитель не за професією, а за покликом. От і в моїй школі дійсно, не побоюсь цього слова, працюють учителі від Бога. Вони усю душу віддають дітям, завжди готові прийти на допомогу і дати цінну пораду, з якою б проблемою я до них не звернулася.
Особливо мені подобається наша вчителька математики Тетяна Володимирівна. Вона завжди знаходила підхід до кожного з нас, відкривала душу кожного учня. На її уроки ми йшли, як на свято. На них ми подорожували у роки Піфагора та Архімеда, ніби жили з ними і знали їх особисто. Нам було цікаво. Усі теореми ми учили не для того, щоб просто отримати гарну оцінку. Ми їх вчили з захопленням тому, що Тетяна Володимирівна, читаючи теорему, ще й розповідала коротку легенду про її створення. На її уроках ми завжди дізнавались щось нове і цікаве.
Саме вона надихнула мене піти навчатися на учителя математики. Я не знаю чи зможу стати хоч в чомусь схожою на неї, але буду намагатись робити так, щоб учні йшли на мої уроки із задоволенням, щоб я була для них прикладом, наставником.
Правду кажуть: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». Якщо будеш з любов’ю і повагою ставитись до дітей, то те ж саме отримаєш від них. Я дуже вдячна своїм учителям і рада, що саме вони навчали мене і наставляли на шлях істинний. Низький їм уклін!

Підготувала студентка 13 групи ФМФ
Галіцька Алла
 
LyudaKatyaДата: Четвер, 22.12.2011, 02:00 | Повідомлення # 29
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 37
Репутація: 0
Статус: Offline
МІЙ ІДЕАЛЬ УЧИТЕЛЯ

„Учитель для школи – це те ж саме,

що й Сонце для Всесвіту ”

А. А. Дістервег
Цей епіграф означає, що як Всесвіт не може без життєдайного світла і тепла. Так і людство не може обійтися без вічної та важкої праці педагогів та вчителів.
Для мене професія вчителя дуже благородна та відповідальна, адже на плечі вчителя лягає дуже важка відповідальність виховувати підростаюче покоління. На мій погляд ідеал вчителя – це людина з високими моральними цінностями та з людськими чеснотами. Тому що,щоб виховати освічену та гідну націю, вчитель повинен сам бути гідним того, щоб навчати інших. Людина в якій поєднуються такі чесноти як: чесність та прямолінійність, лагідність та доброта,гнучкість характеру та співчутливість,скромність та щедрість - саме така людина є ідеалом вчителя для мене.
В нас час молоде покоління майже некероване, тому існує гостра потреба в людях, які зможуть виховувати їх так,щоб вони змогли гідно прожити своє життя.
Отже, для мене, вчитель це вже ідеал людини. Тому ці люди – це інтелігенція та еліта, і вони повинні бути гідними, щоб називатися вчителем.
Виконала:
Студентка 13 групи
Фізико-математичного факультету
Невеля Катерина


Повідомлення відредагував LyudaKatya - Четвер, 22.12.2011, 02:03
 
PovichanTaniaДата: Четвер, 01.11.2012, 15:17 | Повідомлення # 30
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Учителі, які вплинули на мою долю
«…Учитель! Слово ж яке!... Учитель! Легко сказати! В нашій країні, де вчиться кожна дитина, вчитель – це перша людина. Майбутнє наших дітей, нашого народу – в руках учителя, в його золотім серці. Треба б, побачивши його на вулиці, за п’ятдесят метрів шапку скидати з поваги про нього. »
Олександр Фадєєв
Вибором своєї професії я завдячую двом своїм вчителям. Це Чернієнко Раїса Василівна – вчитель української мови та літератури та Ружанська Валентина Іванівна – вчитель математики.
З чого все почалося?
Як ви знаєте, коли учень переходить до п’ятого класу, у нього з’являється друга мама. Це класний керівник. І от для мене другою мамою стала Раїса Василівна, звісно, ми ще малі, повністю не усвідомлювали: ” Що ми? Де ми? І що нам робити? “ Але з роками ми настільки звикли до неї, що коли дізналися про те, що після восьмого класу вона збирається йти на пенцію, чесно, для нас це був великий удар. Ми не могли повірити…
Отож, зібравшись силами,малі і нерозумні почали наполегливо просити залишитись. Спочатку нам нічого не вдавалося і ми думали, що все втрачено, але пройшов час і Раїса Василівна сказала :” Мої рідні, я залишаюся! “ для нас це була радісна новина. Ми стрибали ледь не до неба.
Раїса Василівна людина з великої букви та з великим серцем, вчила нас уміння жити в колективі, чуйно ставитися до товаришів. Була кмітливою, доброю, щирою, мудрою, завжди приходила на допомогу, уміла знайти підхід до кожного з нас. І так я закінчила 9-ти річну школу і перейшла до іншої. Так сталося, що я почала ходити на додаткові заняття з математики і ось тут я зустріла свого другого наставника, Валентину Іванівну. Вже після першого заняття мене переповнювали емоції, настільки цікаво вона провела той урок. І з кожним наступним заняттям, мені ставала все цікавіше.
Валентина Іванівна прив’язала мені любов до математики,стала мені другом і порадником та прикладом у будь-якій ситуації. За два роки вона була завжди поруч: у радості й біді, а також у прийнятті важливих рішень. Я намагалася стати кращою, розумнішою для того, щоб бути гідною її прихильності, дружби та любові. Я їй завдячую тим, що допомогла мені з вибором професії.
Валентина Іванівна – учитель за покликанням, її не можна уявити собі ніким іншим як учителем. Викладання стало її життям. В кожній дитині вона залишила частинку себе.
Я дуже хочу стати хорошим і кваліфікованим учителем, і тому завжди буду згадувати саме Раїсу Василівну та Валентину Іванівну, які зуміли виховати в мені любов до знань.
І як писав В.О. Сухомлинський:” Працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Учитель – це безсонні ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя… “

студентки ФМФ 14 групи
Повічан Тетяни

Деякі орфографічні помилки! Некоректно відформатоване повідомлення.


Повідомлення відредагував PovichanTania - Четвер, 01.11.2012, 15:18
 
Форум » Навчання » Творчі роботи студентів » Твір-роздум
Сторінка 2 з 3«123»
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • admin
  • savradim
  • Провідник
  • red
  • galanet
  • zagadkova_dysha_liruka
  • lena
  • MASK
  • Vladyka
  • Tiagai_Ivan
  • Сьогодні на форумі були:
    Copyright Стеценко Н.М. © 2017
    Сайт управляється системою uCoz