Додано (11.10.2012, 10:21)
---------------------------------------------
У науковій літературі поняття гумору у науковій літературі полісемантичним, і

поліфункціональним. Подібна універсальність пояснюється наявністю лінгвістичного,

психологічного, соціологічного і літературознавчого підходів до вивчення цього явища.

Загальні висновки багатьох досліджень гумору свідчать про те, що це поняття є занадто

ємним, щоб звести його до однієї теорії. Так, Ю.Б. Борев виділяє шість теорій гумору, що

групуються за двома основними напрямками – позитивістським і негативістським та

вербалізуються в англійській мові як laughing at sb. – laughing sth away]3]:

1. Теорія негативної якості об′єкта насміхання ( Арістотель) та переваги над

комічним предметом (Т. Гоббс, К. Уберхорт);

2. Теорія деградації (А. Бен, А. Стерн);

3. Теорія контрасту (І. Кант, Г. Спенсер);

4. Теорія відхилення від норми (К. Гросс, Е. Обуе);

5. Теорія перехрещення мотивів (А. Бергсон, З. Фрейд);

6. Теорія протиріччя (А. Шопенгауер, Г. Гегель)

Додано (01.11.2012, 11:02)
---------------------------------------------
1. Механізм створення вербальної іронії на лексичному рівні
1.1. Механізм створення іронії окремим самостійним словом.
1.2 Механізм створення іронії вільним словосполученням.
1.3. Механізми створення іронії стереотипним словосполученням.
1.4 Авторські випадкові новоутворення.
2. Засоби створення іронії на рівні тексту.
2.1 Специфіка іронії в системі зображуваних засобів мови.
2.2. роль іронії в естетичних і художніх системах твору.
2.3 Іронія і контекст.
2.4 Класифікація типів іронії.
2.5 Асоціативна іронія як тип текстової іронії