| anastasijakrivda | Дата: Середа, 18.04.2012, 10:23 | Повідомлення # 1 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
| Лексеми на позначення різних емоційних станів первісно означали предмети або процеси матеріального світу, наприклад, аrdor (XIV ст., через старофранц. від лат. ardor «to burn»), еmotion (кінець XVI ст., від франц. émouvoir у значенні «to stir up the feelings of», а також лат. emovere , буквально «to move out»), fervor (XIV ст., через старофр. від лат. fervor , від дієслова fervere у значенні «to boil»), content (XV ст., через франц. вді лат. contentus , дієприслівник минулого часу від дієслова continere у значенні «contain». Це підтверджуює правомірність висновку про нестачу слів, які первісно позначали феномени психіки. Емоційні стани, зокрема, кохання, які в сучасному розумінні є певними лінгвокогнітивними абстракціями, раніше ототожнювались із предметами та явищами предметного світу.
Аналіз мовного матеріалу показує, що слова із первісним фізичним значенням в процесі розвитку мови починають вживатись на позначення емоційних станів людини. Найменування, головним чином, переносяться із фізичних об’єктів дійсності та фізіологічних станів людини на фрагменти психічного, і, в цілому, духовного життя людини. Цей перенос, що має гносеолого-лінгвістичний характер, засновується на елементарному порівнянні фрагментів світу в цілому та виявленні в них різноманітних аналогій та подібностей.
На сучасному етапі розвитку національних мов, в яких тією чи іншою мірою представлена лексика на позначення різноманітних психічних феноменів, мовлення про емоції є метафоричним. Одним із поширених прийомів реконструкції мовної картини світу є аналіз метафоричної сполучуваності слів абстрактної семантики, який унаочнює конкретний образ який протиставляється у наївній картині світу певному абстрактному поняттю і забезпечує допустимість в мові метафоричних словосполучень.
|
| |
| |
